Рішення

від 02.12.2014 по справі 29/322-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 29/322-А 02.12.14 р.

За позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біофарм"

про стягнення 44 355,40 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: Лисий В.І. за довіреністю № 2428/26-59-10-19 від 20.08.2014 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді у господарському суді міста Києва знаходиться справа № 29/322-А за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біофарм" про стягнення 44 355,40 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2005 р. провадження у справі № 29/322 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 25/334.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2014 р. поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.11.2014 р.

У судове засідання представник позивача не з'явився, проте 18.11.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 18.11.2014 р. розгляд справи відкладено на 02.12.2014 р.

У судовому засіданні 02.12.2014 р. представник позивача подав письмові пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Жодних заяв, клопотань від відповідача через відділ діловодства суду не надходило.

У судовому засіданні 02.12.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біофарм» (надалі - відповідач), що знаходиться на обліку у ДПІ Шевченківського району м. Києва (позивач), та має податковий борг, який виник 05.12.2003р. після проведення в картках особового рахунку платника податків нарахувань за результатами позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Біофарм» з питань взаємовідносин з ПП «Три Т» за №1373/23-6/0301/25634259 від 23.11.03р. (податкові повідомлення-рішення №2233/23-6 та №2234/23-6 від 23.11.03р.).

Станом на час розгляду справи вказана заборгованість не сплачена та складає 44 355,40 грн., у тому числі: ПДВ (14010100) - основний платіж 333,93грн., залишок несплаченої пені 79,81грн.; податок на прибуток (11021000) - основний платіж 43 918,99 грн., залишок несплаченої пені 22,67грн.

З метою погашення податкової заборгованості позивачем сформовані та відправлені поштою податкові вимоги № 1/8777 від 17.12.2003 р. на суму 19 746,50 грн. та № 2/2543 від 17.05.2004 р. на суму 3 908,62 грн., які не вручені з причини відсутності боржника за юридичною адресою, та розміщені на дошці оголошень у приміщені ДПІ за адресою: вул. Багговутівська,26; та виставлено рішення про стягнення коштів платника № 591 від 14.10.2004 р.

Крім того, позивачем проведено обстеження місцезнаходження підприємства за юридичною адресою та складено акт №28/24-02 від 13.02.04р. про відсутність підприємства за адресою; направлено запит УДАІ про надання переліку транспортних засобів; направлено запит до БТІ.

Проте, здійсненні заходи не привели до погашення податкового боргу.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України №2181 «про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Ухвалою від 21.09.2005 р. Господарський суд міста Києва зупинив провадження у справі №29/322 до набрання законної сили рішення у справі №25/334.

Ухвалою від 11.02.2014 справа №25/334 була залишеною без розгляду та вказане рішення набрало законної сили.

Статтею 86 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Статтями 69, 70 Кодексу визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

За правилами ст. 71 Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, відповідачем жодних доказів на спростування тверджень позивача не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

За таких обставин, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 2, 94, 157-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біофарм" (03057, м. Київ, просп. Перемоги, 44; код ЄДРПОУ 25634259) на користь державного бюджету суму податкового боргу у розмірі 44 355 (сорок чотири тисячі триста п'ятдесят п'ять) грн. 40 коп. на ВДК у Шевченківському районі м. Києва код 26077968 банк одержувача УДК у м. Києві, МФО 820019, зарахувавши грошові кошти на наступні розрахункові рахунки:

- 31115029500011 КЕКД 14010100 - суму 413 (чотириста тринадцять) грн. 74 коп.;

- 31113009500011 КЕКД 11021000 суму 43 941 (сорок три тисячі дев'ятсот сорок одну) грн. 66 коп.

3. Видати наказ.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 10.12.2014 р.

Суддя Н.І. Зеленіна