Рішення

від 10.12.2014 по справі 910/19508/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19508/14 10.12.14 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСЬ-ПЛАСТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ

"УКРЗЕМБУДІНДУСТРІЯ"

про стягнення 11 975,46 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гудзь Т.П. за довіреністю № 11/11-01 від 11.11.2014 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСЬ-ПЛАСТ» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «УКРЗЕМБУДІНДУСТРІЯ» про стягнення 11 975,46 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.09.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.09.2014 р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 30.09.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відпустці, справу передано для розгляду судді Лиськову М.О.

Ухвалою від 30.09.2014 р. суддя Лиськов М.О. прийняв справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 21.10.2014 р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 08.10.2014 р. у зв'язку з поверненням з відпустки справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою від 08.10.2014 р. суддя Зеленіна Н.І. прийняла справу до свого провадження.

17.10.2014 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позов, в якому останній проти позову заперечив.

У судовому засіданні 21.10.2014 р. оголошувалась перерва до 12.11.2014 р.

Ухвалою від 12.11.2014 р. продовжено строк розгляду справи у відповідності до норм статті 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 25.11.2014 р.

25.11.2014 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач повідомив про сплату позивачем суми основного боргу та просить суд стягнути з відповідача 6 439,47 грн. штрафних санкцій, з яких 167,55 грн. пеня та 6 272,42 грн. штраф, 5 535,59 грн. інфляційних втрат та судовий збір.

Ухвалою від 25.11.2014 р. розгляд справи відкладено на 10.12.2014 р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з урахуванням заяви про зменшення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 10.12.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

14.08.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСЬ-ПЛАСТ» (надалі - позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «УКРЗЕМБУДІНДУСТРІЯ» (надалі - відповідач, Покупець) було укладено договір поставки № 20/05-2 (наділі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, в порядку на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується передавати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати Товар, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру та умови та строк поставки і оплати яких визначені Сторонами у Заявках.

Поставка Товару здійснюється на підставі замовлень (Заявок) Покупця, форма яких погоджена з Постачальником, викладених в письмовому вигляді та переданих факсом або особисто (п. 4.1. Договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що розрахунки за кожну партію Товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат Постачальника (у разі поставки Товару транспортом Постачальника) здійснюється в безготівковому порядку протягом -14ти банківських днів з дати фактичного отримання Покупцем товару на підставі відповідної двохсторонньої погодженої Заявки, якщо інше не передбачено домовленостями між сторонами.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконуючи умови Договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 31 362,11 грн., що підтверджується видатковими накладними № Рп-0000297 від 06.09.2013 р. на суму 8 178,11 грн., № Рп-0000315 від 18.09.2013 р. на суму 11 592,00 грн. та № Рп-0000322 від 26.09.2013 р. на суму 11 592,00 грн., копії яких наявні у матеріалах справи.

Відповідач свої зобов'язання по договору щодо оплати поставленого товару належним чином не виконав, у зв'язку з чим на момент звернення з позовом у нього виникла заборгованість у розмірі 30 362,11 грн.

04.07.2014 р. позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № 04/07-07 з вимогою сплатити суму заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та передбачених договором штрафних санкцій.

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Як вбачається з матеріалів справи, вже після порушення провадження у справі, відповідач погасив існуючу заборгованість, що підтверджується наданими позивачем копіями банківських виписок.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 6.3. Договору, у випадку прострочення оплати за поставлену партію Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої в строки партії Товару за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє Покупця від виконання зобов'язань по оплаті. Коли прострочення платежу триватиме більше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів, Постачальник має право, крім передбачених п. 6.2. Договору суми боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції та пені, додатково стягнути з покупця штрафні санкції у вигляді штрафу у розмірі 20% від вартості несвоєчасно оплаченої вартості товару.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 167,55 грн. пені, 6 272,42 грн. штрафу та 5 535,59 грн. інфляційних втрат.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що відповідачем було у добровільному порядку сплачено заборгованість, суд вбачає нарахування позивачем штрафу у розмірі 6 272,42 грн. неспіврозмірним сумі боргу та вважає за можливе зменшити розмір нарахованого позивачем штрафу до 3 136,21 грн.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов спростовуються матеріалами справи, зокрема, сплатою відповідачем суми боргу під час розгляду справи у суді, та до уваги судом не приймаються.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "УКРЗЕМБУДІНДУСТРІЯ" (02094, м. Київ, бул. Верховної Ради, 22; код ЄДРПОУ 34805729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСЬ-ПЛАСТ" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, Гайок, буд. 4; код ЄДРПОУ 31907395) 5 535 (п'ять тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн. 49 коп. інфляційних втрат, 167 (одну шістдесят сім) грн. 55 коп. пені, 3 136 (три тисячі сто тридцять шість) грн. 21 коп. штрафу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 12.12.2014 р.

Суддя Н.І. Зеленіна