Рішення

від 09.12.2014 по справі 907/1092/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.12.2014 Справа № 907/1092/14

Розглянувши матеріали справи

За позовом публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Офелія - М", смт. Кольчино Закарпатської області

Про стягнення 32090,66грн.

Суддя Журавчак Л.С.

За участі представників сторін:

від позивача - Баблюк О.Б., предст. за дов. від 15.11.2013р. №5209-О;

від відповідача - не з"явився;

СУТЬ СПОРУ: стягнення 32090,66грн., в т. ч. 10200 грн. заборгованості по кредиту, 12015,60 грн. боргу по процентах, 7205,39 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов"язання, 2669,67 грн. по комісії

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Вважає, що вимоги підтверджені належними доказами, зокрема, договором банківського обслуговування б/н від 28.07.2011 року, виписками з рахунку відповідача та розрахунком заборгованості.

Стверджує, що відповідач своєчасно не виконав свої зобов'язання по договору банківського обслуговування, а саме: не повернув грошові кошти в межах наданого кредитного ліміту, не сплатив відсотки за користування кредитом та комісію за користування кредитом. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 7205,39 грн. пені та 2669,67 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Відповідач витребуваних судом документів не подав, у судове засідання на виклик суду двічі не з"явився, хоча і був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, тому справу розглянуто відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю „Офелія - М" (далі - Відповідач) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно з якою він приєднався до „Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови) та Тарифів Банку (публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк", позивача у справі), які разом із заявою про відкриття поточного рахунку складають договір банківського обслуговування б/н від 28.07.2011 року.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 згаданих Умов при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до „Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт - банк/інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь - якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом „першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до умов договору банківського обслуговування б/н від 28.07.2011 року банк (позивач) взяв на себе зобов'язання встановити відповідачеві кредитний ліміт на поточний рахунок №26002060448787 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт - банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено та врегульовано Умовами.

Згідно з п. 3.2.1.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта. Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди (п. 3.2.1.1.3 Умов).

Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до „Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт - банк/інтернет, клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - „Угода").

Пунктом 3.2.1.1.6. Умов сторони погодили, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт - банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Умовами (розділ 3.2.1.4.1.) встановлено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, на яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь - якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У разі порушення клієнтом будь - якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого „Умовами і правилами надання банківських послуг", клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Під „непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Клієнт сплачує банку винагороду (комісію) за використання ліміту 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць (п. 3.2.1.4.4).

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.2.1.1.8. Умов банк має право при порушенні клієнтом будь - якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Позивач свої договірні зобов'язання щодо надання позичальнику (відповідачу) кредиту (встановлення кредитного ліміту) відповідно до умов договору банківського обслуговування б/н від 28.07.2011 року виконав в повному обсязі, що підтверджується витягом з відомості руху коштів по рахунку боржника.

Проте, всупереч існуючим зобов'язанням за договором банківського обслуговування, відповідач не виконав їх належним чином, що є порушенням п. 3.2.1.4. Умов, яке призвело до обґрунтованого нарахування банком відсотків за користування кредитними коштами за ставкою 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості та комісії за користування лімітом.

Як вбачається із матеріалів справи, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно з договором банківського обслуговування б/н від 28.07.2011 року зобов'язань, у останнього виникла заборгованість, яка станом на 01.10.2014 року складає 32090,66грн., в т. ч. 10200 грн. заборгованості по кредиту, 12015,60 грн. боргу по процентах, 7205,39 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов"язання, 2669,67 грн. по комісії.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі з наступним обгрунтуванням.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із абзацом 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, в строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Крім того, порушення відповідачем зобов'язань згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ст. 230 Господарського кодексу України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України боржник, який не повернув своєчасно кредитні кошти, зобов'язаний сплатити кредитору неустойку.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, п. 3.2.1.5.1. Умов встановлено, що при порушенні клієнтом будь - якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 Умов, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2.,3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4,6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Однак, пунктом 3.2.1.5.4 Умов передбачено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченого п. п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Таким чином, правомірно нарахована позивачем пеня за прострочення строку повернення кредиту у розмірі 7205,39 грн. за період з 01.12.2011 року по 01.10.2014 року, підлягає стягненню з відповідача.

Оскільки заборгованість відповідача підтверджена наявними матеріалами справи, відповідачем не спростована, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 32090,66грн., в т. ч. 10200 грн. заборгованості по кредиту, 12015,60 грн. боргу по процентах, 7205,39 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов"язання, 2669,67 грн. по комісіїї документально доведеними та обґрунтованими. Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати належить віднести на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 549, 1048, 1050 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2 . Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Офелія - М" (89636 Закарпатська область, Мукачівський р-н., смт. Кольчино, вул. Фрідяшівська, 10 В, 41, код 37314632) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) суму 32090,66грн. (тридцять дві тисячі дев"яносто 66 коп.), в т. ч. 10200 грн. заборгованості по кредиту, 12015,60 грн. боргу по процентах, 7205,39 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов"язання, 2669,67 грн. по комісії, а також суму 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 15.12.2014.

Суддя Л.С. Журавчак