Рішення

від 11.12.2014 по справі 911/4525/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2014 р. Справа № 911/4525/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» до Михайлівської сільської ради про стягнення 15 384, 59 грн. за участю представників:

від позивача: Палькевич Н.С.

від відповідача: не з'явилися

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 15 384, 59 грн. заборгованості за договором № 1567 від 20.09.2010, з яких: 13 223, 33 грн. - основного боргу, 713, 36 грн. - 3 % річних та 1 447, 90 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем робіт.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.10.2014 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 13.11.2014.

13.11.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист б/н б/д (вх. № 25337/14 від 13.11.2014), до якого додано документи по справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.11.2014 розгляд справи відкладено на 11.12.2014 у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

До господарського суду Київської області від позивача надійшла довідка № 23-4374 від 08.12.2014 (вх. № 27902/14 від 11.12.2014) засвідчена підписом начальника управління правового забезпечення, заступника головного бухгалтера та печаткою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» із зазначенням суми заборгованості відповідача за договором № 1567 від 20.09.2010.

Присутні у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, про що свідчить наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 11.12.2014, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

20.09.2010 між сторонами укладено договір № 1567, за умовами якого позивач зобов'язався проводити ревізії, виконувати профілактичне обслуговування газових мереж та газового обладнання, що належить відповідачу (додаток № 1), відповідно до «Правил безпеки систем газопостачання України», а відповідач зобов'язався сплачувати позивачу кошти за виконані роботи.

Відповідно до п. 2.1 договору позивач: виконує профілактичне обслуговування, ревізії газового обладнання та обходи газових мереж відповідача згідно діючих БНіП та «Правил безпеки систем газопостачання України» (додаток № 1); виконує розрахунок вартості виконуваних робіт за цінами, що діють на момент укладання договору (додаток № 1); щомісячно складає акти виконаних робіт (ф-2) та подає їх відповідачу.

Згідно з п. 2.2 договору відповідач: несе відповідальність за технічний стан та безпечну експлуатацію газових мереж та газового обладнання відповідно до «Правил безпеки систем газопостачання України»; щомісячно підтверджує факт виконання робіт згідно договору по акту (ф-2) та проводить оплату вартості отриманих послуг не пізніше 5 числа наступного місяця.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що термін дії договору до 20.09.2015.

Додатком № 1 до договору № 1567 від 20.09.2010 сторони визначили назву, одиницю виміру, кількість та місцезнаходження об'єкта, а також назву, одиницю вимір, ціну та вартість робіт.

На виконання умов договору № 1567 від 20.09.2010 позивачем були надані, а відповідачем прийнятті роботи, визначені зазначеним договором, на загальну суму 13 223, 33 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами прийомки виконаних робіт № 1567 за січень 2011 на суму 693, 42 грн., № 1567 за лютий 2011 року на суму 554, 73 грн., № 1567 за березень 2011 року на суму 693, 42 грн., № 1567 за квітень 2011 року на суму 554, 73 грн., № 1567 за травень 2011 року на суму 554, 73 грн., № 1567 за січень 2012 року на суму 713, 39 грн., № 1567 за лютий 2012 року на суму 570, 71 грн., № 1567 за березень 2012 року на суму 713, 39 грн., № 1567 за квітень 2012 року на суму 570, 71 грн., № 1567 за червень 2012 року на суму 570, 71 грн., № 1567 за липень 2012 року на суму 570, 71 грн., № 1567 за вересень 2012 року на суму 570, 71 грн., № 1567 за жовтень 2013 року на суму 713, 39 грн., № 1567 за грудень 2013 року на суму 713, 39 грн., № 1567 за березень 2014 року на суму 2 321, 30 грн. та № 1567 за червень 2014 року на суму 2 143, 89 грн., які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств. Копії вказаних документів долучені до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за виконані позивачем відповідно до вищезазначених актів роботи не розрахувався, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 1567 від 20.09.2010, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором про надання послуг, а тому до нього застосовуються положення законодавства про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язання за договором № 1567 від 20.09.2010 суду не надав.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем було підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період з січня 2011 року по червень 2014 року, відповідно до якого заборгованість Михайлівської сільської ради перед Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» за договором № 1567 від 20.09.2010 складає 13 223, 33 грн. Зазначений акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 223, 33 грн. основного боргу за договором № 1567 від 20.09.2010 є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Разом з тим, враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3 % річних з простроченої суми за період з 06.02.2011 по 06.10.2014 складають - 713, 36 грн., а інфляційні втрати з простроченої суми за період з лютого 2011 року по серпень 2014 року складають - 1 447, 90 грн.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних, зроблений позивачем та встановлено, що їх сума є більшою ніж заявлена позивачем, а тому зважаючи на положення п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних у сумі 713, 36 грн.

Також, судом перевірено розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем і встановлено, що він є арифметично невірним, оскільки позивачем при їх нарахуванні було визначено невірний середній індекс інфляції.

За розрахунком суду, зробленим за зазначений позивачем період, інфляційні втрати підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 1 444, 22 грн.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № 1567 від 20.09.2010 підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 15 380, 91 грн., з яких: 13 223, 33 грн. - основного боргу, 713, 36 грн. - 3 % річних та 1 444, 22 грн. - інфляційних втрат.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» задовольнити частково.

2. Стягнути з Михайлівської сільської ради (09146, Київська область, Білоцерківський район, село Михайлівка, вулиця Московська, будинок 34, ідентифікаційний код - 04363060) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Боярка, вулиця Шевченка, будинок 178, ідентифікаційний код - 20578072) 13 223 (тринадцять тисяч двісті двадцять три) грн. 33 коп. - основного боргу, 713 (сімсот тринадцять) грн. 36 коп. - 3 % річних, 1 444 (одна тисяча чотириста сорок чотири) грн. 22 коп. - інфляційних втрат та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 15.12.2014.

Суддя Т.В. Лутак