Рішення

від 08.12.2014 по справі 904/8261/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.12.14р. Справа № 904/8261/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМ-ІНВЕСТ", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 17 151,72 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Буряченко Н.І, довіреність № 49 від 22.10.2014 року, представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІМ-ІНВЕСТ" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 15 374,72 грн., з яких: 13 140,15 грн. - заборгованість за договором оренди, 1 891,15 грн. - інфляційні втрати, 293,42 грн. - 3% річних. Судовий збір у сумі 1 827,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди нежитлових приміщень № 3 від 14.03.2013 року в частині щодо своєчасної сплати орендної плати та відшкодування комунальних і експлуатаційних витрат.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Відзиву на позов відповідач суду не надав, повноважного представника у судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 11.11.2014 року (а.с. 34-35 том 1).

Направлена господарським судом на адресу відповідача ухвала про призначення розгляду справи повернулася на адресу суду з відміткою підприємства поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 39-40 том 1).

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Справа призначалася до розгляду на 17.11.2014 року, 08.12.2014 року.

У судовому засіданні 08.12.2014 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.03.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІМ-ІНВЕСТ" (далі - Позивач, Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Орендар) укладено договір № 3 оренди нежитлових приміщень (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди приміщення, а саме: приміщення на четвертому поверсі в адміністративній будівлі літ. А-4, а саме: в приміщенні № 15 поз. 2, частину поз. 3 (24,8 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею (з урахуванням місць загального користування) - 56,2 кв.м. для використання під офіс.

Пунктом 3.1. договору сторони визначили орендну плату у сумі 3034,80 грн. з ПДВ за місяць.

Додатковим договором від 24.01.2014 року (далі - Додатковий договір) сторони змінили редакцію пунктів 1.1. та 3.1. договору. Зокрема, за новою редакцією пyнкту 1.1. договору сторони визначили об'єктом оренди приміщення, які знаходяться в адміністративній будівлі літ. А-4 на другому поверсі, а саме: в приміщенні № 9 поз. поз. 7, 8, 9 за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею (з урахуванням місць загального користування) - 29,6 кв.м. для використання під офіс.

За новою редакцією пункту 3.1. договору орендна плата зменшена до 1 776,00 грн. з ПДВ за місяць.

Додатковий договір набуває чинності з 25.01.2014 року та є невід'ємною частиною договору оренди № 3 від 14.03.2013 року, строк дії якого (з урахуванням додаткового договору від 28.02.2014 року) - з 19.03.2013 року по 31.03.2014 року (а.с. 15, 17, 19 том 1).

Відповідно до договору об'єкт оренди площею 56,2 кв.м. було передано позивачем в оренду за актом приймання-передачі від 19.03.2013 року (а.с. 17 том 1), а після зменшення орендованих приміщень до 29,6 кв.м. - за актом від 25.01.2014 року (а.с. 19 том 1).

У зв'язку із закінченням строку дії договору об'єкт оренди було повернуто відповідачем за актом від 31.03.2014 року (а.с. 20 том 1).

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати за грудень 2013 року, січень - березень 2014 року у загальній сумі 9 337,34 грн. та щодо відшкодування комунальних і експлуатаційних послуг за листопад - грудень 2013 року, січень - березень 2014 року у загальній сумі 3802,81 грн. Усього - 13 140,15 грн.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає, або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною першою статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 статті 762 Цивільного кодексу України).

За частиною третьою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 3.3. договору встановлену в пункті 3.1. договору плату орендар зобов'язаний вносити в повному розмірі щомісячно незалежно від результатів господарської діяльності на рахунок орендодавця не пізніше 5-го числа поточного місяця.

Крім орендної плати орендної плати орендар сплачує орендодавцю фактичні витрати за комунальні та експлуатаційні послуги не пізніше тридцятого числа поточного місяця, відповідно до рахунків орендодавця (пункт 3.4. договору).

Позивачем були виставлені на оплату відповідачу наступні рахунки щодо сплати орендної плати та комунальних і експлуатаційних послуг:

- № 829 від 02.12.2013 року на суму 3 531,83 грн.;

- № 887 від 13.12.2013 року на суму 261,34 грн.;

- № 28 від 03.01.2014 року на суму 2 750,54 грн.;

- № 81 від 17.01.2014 року на суму 1 259,30 грн.;

- № 116 від 06.02.2014 року на суму 2 049,86 грн.;

- № 155 від 13.02.2014 року на суму 768,20 грн.;

- № 205 від 03.03.2014 року на суму 2 049,86 грн.;

- № 255 від 14.03.2014 року на суму 469,22 грн.

Усього - на суму 13 140,15 грн. (а.с. 21 - 28 том 1).

За обставинами справи строк виконання зобов'язань з орендної плати та комунальних послуг, заявлених до стягнення, є таким, що настав.

Доказів сплати заборгованості з орендної плати та комунальних і експлуатаційних послуг у сумі 13 140,15 грн. відповідач суду не надав, доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог не спростував, хоча з огляду на свої процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 22, 33 Господарського процесуального кодексу України, таку можливість мав.

Перевіркою здійсненого розрахунку заборгованості порушень не встановлено.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати та комунальних і експлуатаційних послуг у сумі 13 140,15 грн. є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у загальній сумі 293,42 грн. розраховані за період з 06.12.2013 року по 20.10.2014 року із заборгованості з орендної плати та комунальних і експлуатаційних послуг у загальній сумі 13 140,15 грн. та з урахуванням строків щодо їх сплати, а відтак і моменту виникнення заборгованості, передбачених пунктами 3.3., 3.4. договору.

За наслідками перевірки здійсненого розрахунку 3% річних порушень не встановлено, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 293,42 грн.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати у загальній сумі 1 891,15 грн. розраховані за період з січня 2014 року по вересень 2014 року із заборгованості з орендної плати та комунальних і експлуатаційних послуг у загальній сумі 13 140,15 грн. та з урахуванням строків щодо їх сплати, а відтак і моменту виникнення заборгованості, передбачених пунктами 3.3., 3.4. договору.

Відповідно до пункту 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За наслідками перевірки здійсненого розрахунку інфляційних втрат порушень не встановлено, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 1 891,15 грн.

З урахуванням викладеного позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1 827,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМ-ІНВЕСТ" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса/вул. Леніна, буд. 71/15, офіс 10, ідентифікаційний код 31037659) основний борг у сумі 13 140,15 грн., інфляційні втрати у сумі 1 891,15 грн., 3% річних у сумі 293,42 грн., судовий збір у сумі 1 827,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.12.2014 року.

Суддя І.І. Колісник