Рішення

від 10.12.2014 по справі 906/1271/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 906/1271/14 10.12.14

За позовом Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради

до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

про стягнення страхового відшкодування 97800,00 грн

суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Козирєв І.М. - представник за довіреністю № 282 від 15.10.14

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 10.12.2014, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Житомирської області передані позовні вимоги Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» страхового відшкодування у розмірі 97 800,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 09.07.2013 року між Житомирським обласним комунальним агролісогосподарським підприємством «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради та Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № А0332615, відповідно до якого було застраховано транспортний засіб «Toyota Camry», реєстраційний номер АМ 7555 ВЕ. В результаті ДТП, яке відбулося 20.07.2013 розу за участі застрахованого автомобіля, останній отримав механічні пошкодження. Відповідно до звіту № 20742, замовленого відповідачем, ринкова вартість транспортного засобу на момент настання події становить 175 411,14 грн, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу без врахування зносу становить 180 593,43 грн.

У п. 8.20 договору визначено, що під знищенням ЗТЗ розуміється що витрати на відновлювальний ремонт ЗТЗ дорівнюють або перевищують 70 % його дійсної вартості на дату настання страхового випадку.

Відповідачем в свою чергу було виплачено позивачу страхову суму у розмірі 106 340,00 грн за розрахунком 203 340,00 грн (загальна страхова сума) - 97 800,00 грн (вартість транспортного засобу у пошкодженому стані) + 800,00 грн (відшкодування витрат на евакуацію).

За доводами позивача, відповідачем завищено вартість транспортного засобу у пошкодженому стані, відтак не вірно нарахована страхова сума. Позивачем в свою чергу замовлялась автотоваризнавча експертиза щодо визначення розміру матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Toyota Camry», реєстраційний номер АМ 7555 ВЕ, якою встановлено, що автомобіль є знищеним і відновленню не підлягає. А тому, позивач просить суд стягнути з відповідача 97 800,00 грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 26.09.2014 р. порушено провадження у справі № 906/1271/14 за даною позовною заявою та призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.10.2014.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.10.2014 справу № 906/1271/14 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до вимог ст. 2-1 ГПК України, за результатами автоматичного розподілу справа № 906/1271/14 була передана на розгляд судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою від 05.11.2014 р. суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу № 906/1271/14 до провадження, розгляд справи призначила на 03.12.14 .

У судовому засіданні 03.12.2014 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував з підстав наведених у відзиві. Зокрема. Відповідача зазначив, що виплатив позивачу страхове відшкодування відповідно до умов договору та норм чинного законодавства, зазначивши, при цьому, що вартість транспортного засобу у пошкодженому стані підтверджується довідкою ЕК «Укравтоекспертиза» № 525 від 09.09.2013 року.

У судовому засіданні 03.12.2014 оголошувалась перерва до 10.12.2014 за клопотанням представника позивача щодо надання письмового клопотання про призначення експертизи для визначення вартості транспортного засобу у пошкодженому стані.

10.12.2014 р. позивачем через загальний відділ діловодства суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, з урахуванням наступного. Позивач зазначає, що транспортний засіб є знищеним про що ні позивач ні відповідач не заперечують.

Відповідно п. 14.2.2 Договору страхування, розмір матеріального збитку (РМЗ) визначається: при знищенні ЗТЗ - як дійсна вартість ЗТЗ на дату настання страхового випадку. Пунктами 14.3. 14.3.2. договору визначено, що розмір страхового відшкодування розраховується: при знищенні ЗТЗ на наступною формулою:

ССВ = (РМЗ х КП - ф - СОВЗЗ - ВЗ + ЗВ), але не більше ніж СС, де:

СВВ - це сума страхового відшкодування,

РМЗ - це розмір матеріального збитку,

КП - це коефіцієнт пропорційності,

Ф - це франишиза,

СОВВЗ - це суми отримані від осіб відповідальних за збитки,

ВЗ - це дійсна вартість ЗТЗ у пошкодженому стані на дату настання страхового випадку,

ЗВ - це документально підтверджена сума на компенсацію застрахованих витрат (евакуація).

Позивачем на підставі висновку № 141201/66-03 від 09.12.2014 року було визначено ринкову вартість утилізації КТЗ, що становить 3 350,00 грн, а відтак за формулою відповідно норм п. 14.3, 14.3.2 Договору, сума страхового відшкодування становить:

ССВ = 203340.00 грн. х 1- 0 - 0 - 3 350 грн. + 800 грн. Тобто 200 790.00 грн.

Відповідачем було виплачено позивачу страхового відшкодування в сумі 106 340,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Різниця (недосплачена сума), що підлягає стягненню з відповідача становить 94 450,00 грн (200 790,00 грн - 106 340,00 грн).

З огляду на зазначене, позивач зменшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 94 450,00 грн.

У судове засідання 10.12.2014 з'явився представник позивача та просив суд прийняти до провадження заяву про зменшення розміру позовних вимог та залучити до матеріалів справи оригінал звіту № 141201/66-03.

Відповідно до п.17 Листа Вищого господарського суду від 20.10.2006, № 01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року» відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Враховуючи викладене, судом приймається вказана заява позивача до розгляду, тобто у справі має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, з урахуванням заяви про зменшення, та просив суд задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив .

09 липня 2013 року за договором добровільного страхування наземного транспорту ПК/21 № А0332615 9надалі - договір) Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (надалі - відповідач) було застраховано автомобіль марки «Toyota Camry», реєстраційний номер АМ 7555 ВЕ, страхувальник та вигодонабувач - Житомирське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради (надалі - позивач). Строк дії договору з 10.07.2013 по 09.07.2014.

Згідно Довідки № 9234629 про дорожньо-транспортну пригоду 20.07.2013 в м. Житомирі мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобіля марки «Toyota Camry», реєстраційний номер АМ 7555 ВЕ, що належить позивачу під керуванням Котляренко О.М. з автомобілем «Мitsubishi» державний номер АМ 4040 АМ, що належить Остапчук В.О. під його керуванням.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхове відшкодування відповідно до умов договору.

Відповідно до Звіту SL № 20742 від 21.08.2013 про оцінку колісного транспортного засобу «Toyota Camry», реєстраційний номер АМ 7555 ВЕ, ринкова вартість транспортного засобу на момент настання події становить 175 411,14 грн, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу без врахування зносу становить 180 593,43 грн.

Відповідачем в свою чергу було виплачено відповідачу страхове відшкодування у розмірі 106 340,00 грн: за розрахунком: 203 340,00 грн (загальна страхова сума) - 97 800,00 грн (вартість транспортного засобу у пошкодженому стані) + 800,00 грн (відшкодування витрат на евакуацію), що підтверджується платіжним дорученням № 111680 від 24.12.2013 р., виходячи з наступного.

Так, у п. 2.1. договору зазначено, що страхова сума при настанні страхового випадку становить 203 340,00 грн.

Відповідно до п. 8.20 договору під знищенням ЗТЗ розуміється, що витрати на відновлювальний ремонт ЗТЗ дорівнюють або перевищують 70 % його дійсної вартості на дату настання страхового випадку.

Згідно з п. 14.3.2. договору розмір страхового відшкодування визначається при знищенні ЗТЗ - як дійсна вартість ЗТЗ на дату настання страхового випадку, визначена згідно з Актом товарознавчого дослідження мінус дійсна вартість ЗТЗ у пошкодженому стані на дату настання страхового випадку, яка визначається на підставі висновку експерта оцінювача відповідно до Акту товарознавчого дослідження плюс документально підтверджена сума на компенсацію застрахованих витрат в межах розмірів, передбачених договором.

У п. 3.10 договору сторони визначили відшкодування витрат на евакуатор у розмірі 8 00,00 грн.

Вартість транспортного засобу у пошкодженому стані відповідачем визначено на підставі довідки ЕК «Укравтоекспертиза» № 525 від 09.09.2013 року, копія якої міститься в матеріалах справи.

За доводами позивача, відповідачем завищено вартість транспортного засобу у пошкодженому стані, що підтверджується звітом № 141201/66-03, відповідно до якого вартість пошкодженого майна становить 3 350,00 грн, а тому просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 94 450,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 1,7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 526 , 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України ).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Видами добровільного страхування можуть бути, зокрема, страхування наземного транспорту.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями ст. 989 ЦК України та ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Як підтверджується матеріалами справи, на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору № А0332615 від 09.07.2013 застраховано автомобіль марки «Toyota Camry», реєстраційний номер АМ 7555 ВЕ, що належить позивачу.

Розмір суми при настанні страхового випадку становить 203 340,00 грн (п. 2.1. договору).

За доводами позивача, що не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи, в наслідок ДТП, яка мала місце 20.07.2013, автомобіль марки «Toyota Camry», реєстраційний номер АМ 7555 ВЕ, отримав пошкодження, які відповідно до п. 8.20. договору підпадають під розуміння знищення транспортного засобу.

У розділі 14 договору сторонами визначено порядок та умови здійснення страхового відшкодування, зокрема при знищенні ЗТЗ розмір страхового відшкодування розраховується страховиком за наступною формулою

ССВ = (РМЗ х КП - ф - СОВЗЗ - ВЗ + ЗВ), але не більше ніж СС, де:

СВВ - це сума страхового відшкодування,

РМЗ - це розмір матеріального збитку,

КП - це коефіцієнт пропорційності

Ф - це франишиза,

СОВВЗ - це суми отримані від осіб відповідальних за збитки,

ВЗ - це дійсна вартість ЗТЗ у пошкодженому стані на дату настання страхового випадку, яка визначається на підставі висновку експерта оцінювача відповідно до акту товарознавчого дослідження.

ЗВ - це документально підтверджена сума на компенсацію застрахованих витрат (евакуація).

Отже, умовами договору сторонами чітко визначено, що вартість транспортного засобу у пошкодженому стані повинна визначається на підставі висновку експерта оцінювача відповідно до акту товарознавчого дослідження.

А відтак, визначення відповідачем вартості транспортного засобу у пошкодженому стані в сумі 97 800,00 грн, виходячи з довідки ЕК «Укравтоекспертиза» № 525 від 09.09.2013 року, суперечать умовам договору.

Так, відповідно до п.п. 7.17., 7.18. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. № 142/5/2092, якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого КТЗ, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого КТЗ не розраховується. Відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним. У цьому випадку може бути визначена вартість утилізації КТЗ.

Вартість утилізації КТЗ визначається як сума ринкової вартості технічно справних складників та вартості металобрухту складників, які залишилися.

Відповідно до Звіту № 141201/66-03 про проведення незалежної оцінки вартості утилізації після ДТП автомобіля «Toyota Camry», реєстраційний номер АМ 7555 ВЕ, вартість об'єкта оцінки з врахування ПДВ становить 3 350,00 грн. Оцінку проведено ФОП Музичук П.О., який має кваліфікацію оцінювача (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності ФДМУ № 12984/12 від 16.02.2012 р.).

З огляду на зазначене, та беручи до уваги той факт, що автомобіль марки «Toyota Camry», реєстраційний номер АМ 7555 ВЕ, що належить позивачу, в результаті ДТП, отримав повне фізичне знищення, то відповідно виплата страхового відшкодування страхувальнику (позивачу) повинно було здійснено за формулою, визначеною п. 14.3.2 договору, що й не заперечується відповідачем.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 94 450,00 грн (203 340,00 грн - 3 350,00 грн + 800,00 грн - 106 340,00 грн) є правомірними та обґрунтованими.

Заперечення відповідача, наведені у відзиві, спростовуються матеріалами справи, а відтак відповідачем в розмінні ст. 33,34 ГПК України не надано належним та допустимих доказів на підтвердження обставин щодо вартості транспортного засобу у пошкодженому стані в розмірі 97 800,00 грн.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 65, ідентифікаційний код 30115243) на користь Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради (10014, Житомирська обл., м. Житомир, вулиця Черняховського, будинок 20, ідентифікаційний код 24708494) страхове відшкодування у розмірі 94 450 (дев'яносто чотири тисячі чотириста п'ятдесят) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 889 (одну тисячу вісімсот вісімдесят дев'ять) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.12.2014 р.

Суддя Пукшин Л.Г.