Рішення

від 15.12.2014 по справі 904/8835/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.12.14р. Справа № 904/8835/14

За позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Плутос", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дзержинське управління регіонального будівництва", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості у сумі 28 572,86 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Шепеленко О.В., дов. № 427 від 08.12.2014 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство „Торговий дім „Плутос" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 26 968, 07 грн., що складають суму основного боргу за договором № 042013 від 09.07.13 р., 1 456, 28 грн. - інфляції, 148, 51 грн. - річних.

Відповідач позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу не визнав, посилаючись на її погашення після звернення позивача з позовом.

Посилаючись на тяжке фінансове становище, відповідач просить зменшити суму штрафних санкцій, які підлягають до стягнення.

09.12.14 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 10 грудня по 30 грудня 2013 р. Позивач здійснив поставку Відповідачу наступного товару - щебінь фракції, за видатковими накладними № 101201 від 10.12.2013 р., № 111201 від 11.12.2013 р., № 121202 від 12.12.2013 р., 161201 від 16.12.2013 р., № 171201 від 17.12.2013 р., 181 201 від 18.12.2013 р., 191202 від 19.12.2013 р., № 231201 від 23.12.2013 р., № 241201 від 24.12.2013 р., № 251201 від 25.12.2013 р., № 261201 від 26.12.2013 р., № 271201 від 27.12.2013 р., № 301201 від 30.12.2013 р. на загальну суму 27 430, 03 грн.

Відповідач перерахував грошові кошти за поставлений товар частково в сумі 461, 96 грн.

Відповідно до ст.11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За приписом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають із підстав встановлених ст. 11 цього кодексу .

Дії позивача по поставці товару за зазначеними вище видатковими накладними на суму 27 430, 03 грн., та дії відповідача по прийняттю товару вказаного в накладних, свідчать про те, що у боржника, в даному випадку відповідача, виникло зобов'язання з оплати отриманого у позивача (кредитора) товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України , покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Зазначене вище узгоджується з приписами п. 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду Дніпропетровської області "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 року.

Як вже зазначено вище, товар за видатковими накладними отриманий відповідачем у період з 10 по 30 грудня 2013 р., після чого у останнього виник обов'язок щодо його оплати.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач неналежним чином виконав зобов'язання з оплати поставленого товару, здійснивши розрахунки після звернення позивача з позовом до суду в сумі 26 968, 07 грн., про що свідчить копія платіжного доручення № 1617 від 18.11.2014 р. (а.с. 41).

При викладених обставинах провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу, підлягає припиненню з покладанням витрат на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума річних за період з 06.09.14 р. по 11.11.14 р. складає 148, 61 грн. та підлягає до примусового стягнення.

Сума інфляції, яка заявлена до стягнення за період з вересня 2014 р. по жовтень 2014 р., позивачем завищена в результаті арифметичної помилки.

Після перерахунку, до стягнення підлягає сума інфляції за період з вересня 2014 р. по жовтень 2014 р , яка складає 1 448, 08 грн.

При наданні відзиву на позовну заяву, відповідач посилається на тяжке фінансове становище, у зв'язку з чим просить зменшити суму пені та штрафних санкцій на 99, 9%.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

До того ж, сума пені позивачем до стягнення не пред'явлена.

З огляду на викладене, клопотання відповідача про зменшення суми пені та штрафних санкцій задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 11 , 509 , 526, 625, 692 Цивільного кодексу України , ст. 230 Господарського кодексу Укроаїни, ст.ст. 49 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дзержинське управління регіонального будівництва„ (50051, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 6, прим. 4, код ЄДРПОУ 37862355) на користь Приватного підприємства „Торговий дім „Плутос" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 59, оф. 301, од ЄДРПОУ 37986713) 1 448 (одна тисяча чотириста сорок вісім гривень) 08 грн. інфляції, 148 (сто сорок вісім гривень) 61 грн. річних, 1 826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість гривень) 48 коп. судового збору.

В частині стягнення основного боргу в сумі 26 968, 07 грн. провадження у справі припинити.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 15.12.14 р.

Суддя І.Ф. Мельниченко