Рішення

від 08.12.2014 по справі 908/4186/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 12/100/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2014 Справа № 908/4186/14

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/4186/14

за позовом: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача: Комунального клінічного лікувально-профілактичного закладу "Обласна психіатрична лікарня м. Жданівка", м. Жданівка

про стягнення 447972,09 грн.

за участю представників:

від позивача - Каморніков Ю.С., довіреність № 21/1-747/Пр. від 04.07.14 р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Комунального клінічного лікувально-профілактичного закладу "Обласна психіатрична лікарня м. Жданівка" про стягнення заборгованості по оплаті отриманих послуг охорони в сумі 447972,09 грн. за договором на закупівлю товарів та послуг за державні кошти на охорону 1-ого відділення з посиленим наглядом КК ЛПЗ "Обласна психіатрична лікарня м. Жданівка" особовим складом Єнакіївського МВДСО УДСО при ГУМВС України в Донецькій області № 1630/Єн від 06.12.2013 року.

14.11.2014 року на адресу суду від позивача у справі надійшли пояснення по справі згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає, що на виконання вимог ухвали суду від 20.10.2014 року здійснив дії, спрямовані на здійснення звірки взаємних розрахунків з відповідачем, направивши на адресу останнього акт звірки. Разом з тим, в якості доказів, які доводять обґрунтованість заявлених вимог, позивач до пояснень надає копії актів прийому-здачі виконаних робіт/послуг за липень, серпень, вересень 2014 року, які прийняті відповідачем у спірному періоді без жодних заперечень, та не були оплачені останнім, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 447972,09 грн. Також зазначає, що наявна заборгованість фактично підтверджена і визнана відповідачем, про що вказує додаток № 5 до договору № 1630/ен від 06.12.2013 року «акт припинення заходів охорони», складений сторонами 30.09.2014 року, за яким сторони визначили наявність заборгованості та її розмір. При цьому, з вказаного акту вбачається, що дія договору № 1630/ен від 06.12.2013 року була припинена у зв'язку з наявною дебіторською заборгованістю відповідача. Позивач зазначає, що про своє рішення відмовитись від договору через невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати замовлених послуг, останній був попереджений листом № 250 від 16.09.2014 року, вимоги якого щодо оплати отриманих послуг відповідач проігнорував. Вважає, що відсутність заперечень з боку відповідача щодо якості і обсягів отриманих послуг, наявність підписаних сторонами актів прийому-здачі виконаних робіт/послуг та акту про припинення заходів охорони, означає фактичне визнання відповідачем боргу і вказує на безпідставне ухилення від належного виконання зобов'язань по оплаті вказаних послуг, що в сукупності має встановити обов'язок відповідача повернути затрачені позивачем кошти на здійснення охорони відповідно до договору № 1630/ен від 06.12.2013 року. Разом з тим, позивач зазначає, що невиконання відповідачем зобов'язань зі здійснення оплати замовлених послуг є прямим порушенням умов пунктів 4.1., 5.1., 5.2., 6.1.1., 7.1. вказаного договору та приписів статей 526, 610, 611, 612, 614, 615 ЦК України, статей 193, 216, 218, 224 ГК України. Просить задовольнити позов.

На адресу суду 09.12.2014 року від позивача надійшли додаткові пояснення у справі згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає, що ціна заявленого до відповідача позову у даній справі складається із заборгованості за період з червня по вересень 2014 року в сумі 447972,09 грн. Вказує, що відповідно до п. 4.1. договору № 1630/Ен від 06.12.2013 року вартість послуг охорони дорівнювала 149324,03 грн. на місяць. Разом з тим, отримані відповідачем послуги у вересні і серпні не були оплачені в повному обсязі, тому борг по оплаті послуг у вказаних місяцях склав 298648,06 грн., а послуги, отримані у липні і червні відповідач частково оплатив, зокрема сплативши у липні замість 149324,03 грн. кошти в сумі 33590,00 грн., а у червні кошти в сумі 115733,41 грн. Позивач зазначає, що таким чином борг по оплаті отриманих послуг у липні склав 115733,41 грн., а у червні 33590,62 грн., а загальний борг відповідача дорівнює 447972,09 грн. Поряд з цим, позивач вказує, що розірвання 01.10.2014 року дії договору № 1630/Ен від 06.12.2013 року зумовлено невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати замовлених/отриманих послуг. При цьому зазначає, що складений з цього приводу сторонами акт про припинення заходів охорони від 30.09.2014 року є документальним підтвердженням принаймні двох юридично значимих фактів, а саме: 1) на час дострокового припинення дії договору відсутності заперечень та нарікань з боку відповідача про якість і обсяг наданих позивачем послуг; 2) у позивача на час розірвання договору мали місце претензії до відповідача щодо розміру здійсненої останнім оплати отриманих за період з 01.07.2014 року по 30.09.2014 року послуг у розмірі 448362,68 грн. Вважає, що додаток № 5 до договору № 1630/Ен від 06.12.2013 року «Акт про припинення заходів охорони від 30.09.2014 року» є документальним підтвердженням прийняття відповідачем в період з 01.07.2014 року по 30.09.2014 року послуг позивача на загальну суму 448362,68 грн., та наявність боргу з оплати вказаних послуг. Разом з тим, позивач також пояснює, що невідповідність відомостей щодо фактичної суми боргу, яку містить акт про припинення заходів охорони від 30.09.2014 року, та заявленою до стягнення в позові сумою боргу, обумовлена тим, що при складанні акту не була врахована сума часткової оплати відповідачем послуг охорони у червні та липні 2014 року. Просить задовольнити позов.

Безпосередньо в судовому засіданні 08.12.2014 року позивач звернувся до суду із заявою про зміну (уточнення) підстав позову, в якій зазначає, що враховуючи призначення платежів, здійснених відповідачем 27.06.2014 року в сумі 115733,41 грн. та 03.07.2014 року в сумі 33590,62 грн., які підтверджуються банківськими виписками за червень та липень 2014 року, відповідачем була здійснена оплата отриманих послуг за червень 2014 року. Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 447972,09 грн. включає в себе заборгованість з оплати послуг, отриманих/наданих у липні, серпні та вересні 2014 року. При цьому вказує, що факт надання у вказаному періоді послуг на загальну суму 447972,09 грн. документально підтверджений наданими суду актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг за липень, серпень та вересень 2014 року. Просить стягнути з відповідача 447972,09 грн. заборгованості з оплати отриманих послуг охорони у липні, серпні, вересні 2014 року.

Пунктом 3.11 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями), далі Пленум, визначено, що, зокрема статтею 22, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Отже, право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Разом з тим, судом прийнято до уваги, що згідно з п. 3.12. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, та право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК (1798-12) з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу (1798-12).

Так, розглянувши надану позивачем заяву, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви, суд дійшов висновку, що зміна предмету або підстави позову не відбулась, а фактично позивач у поданій заяві лише уточнив період прострочення оплати послуг охорони, за який просить стягнути з відповідача заявлену в позові суму боргу в розмірі 447972,09 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з врахуванням поданої заяви та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

На адресу суду від відповідача надійшли повідомлення пошти з позначками „за даною адресою не знайдена" та „за даною адресою організація не значиться", згідно яких повернулись ухвали суду від 20.10.2014 року, 04.11.2014 року та від 20.11.2014 року. Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Разом з тим, з наявної в матеріалах справи роздруківки відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з офіційного сайту Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" від 08.12.2014 року вбачається, що місцезнаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у даній справі, а саме: 86391, Донецька область, м. Жданівка, вул. Больнична, буд. 1. Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України.

Судом було здійснене відправлення ухвал від 20.10.2014 року, 04.11.2014 року та від 20.11.2014 року у даній справі на адресу місцезнаходження відповідача, про що свідчать відбитки календарних штемпелів органу поштового зв'язку про прийняття письмової кореспонденції до пересилання. Однак, відправлені листи повернулись на адресу суду з позначками пошти „вручення неможливе". Таким чином, судом здійснені всі можливі заходи щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 06.12.2013 року між Управлінням Державної служби охорони при управлінні МВС України в Донецькій області, далі Охорона, та Комунальним клінічним лікувально-профілактичним закладом "Обласна психіатрична лікарня м. Жданівка", далі Замовник, був укладений договір на закупівлю товарів та послуг за державні кошти на охорону 1-ого відділення з посиленим наглядом КК ЛПЗ "Обласна психіатрична лікарня м. Жданівка" особовим складом Єнакіївського МВДСО УДСО при ГУМВС України в Донецькій області № 1630/Єн, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1. Договору Охорона, зобов'язується у 2014 році надати Замовникові послуги у сфері громадського порядку і громадської безпеки (код класифікатора 84.24.1), а саме послуги міліції/поліції (код класифікатора 84.21.1), - охорона 1-ого відділення з посиленим наглядом ККЛПЗ "Обласна психіатрична лікарня м. Жданівка", в дні та години, визначені в дислокації (додаток 1 до договору) і позначені у план-схемі (додаток 4 до договору), об'єкту що охороняється (далі - Об'єкт), а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно з п. п. 1.2., 1.4., 1.6. Договору Замовник передає, а Охорона приймає під охорону Об'єкт (1 відділення з посиленим наглядом). Вид охорони Об'єкта визначається - міліцейський. Охорона Об'єкта здійснюється у дні і години, зазначені в дислокації (додаток 1 до договору). Система охорони Об'єкта та розташування постів визначається Охороною і узгоджується з Замовником. Пропускний та внутрішньо-об'єктовий режими на Об'єкті встановлюється згідно з розпорядженням Замовника, а здійснюється Охороною. Обсяги закупівлі товарів (робіт або послуг) можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Умовами п. 2.1. Договору сторони дійшли згоди, що Охорона повинна надати Замовнику послуги, якість яких відповідає наступним умовам: послуги охорони повинні здійснюватися трьома цілодобовими постами міліції та відповідати вимогам Закону України від 20.12.1990 року «Про міліцію», наказу МВС України № 1433-2003 року «Про організацію діяльності міліції охорони Державної служби охорони при МВС України», № 657,658-2011 року «Про організацію професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України» із змінами і доповненнями № 693-2006 року та № 1122-2006 року, № 404 від 28.07.1994 року «Про затвердження статусу патрульно-постової служби міліції України», № 505 від 30.09.2008 року «Про заходи щодо вдосконалення системи комплексного використання сил і засобів в охороні громадського порядку», а також іншим документам, що регламентують службову діяльність МВС та ДСО.

Пунктами 3.1. - 3.4 Договору визначено, що ціна цього договору становить 1791888,36 грн. (Один мільйон сімсот дев'яносто одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім грн. 36 коп.), в т.р. ПДВ 298648,06 грн. Ціна договору встановлюється, виходячи з принципів самоокупності та самофінансування діяльності Державної служби охорони, а також з урахуванням інфляційних процесів - за умов додержання рівня рентабельності, рекомендованого Департаментом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ. Сума оплати за одну годину встановлюється з розрахунку - 68,00 гривень за кожну годину праці одного співробітника під час виконання службових обов'язків та 4848,40 грн. за обслуговування однієї умовної установки ОПС на рік, та становить 1791888,36 (Один мільйон сімсот дев'яносто одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім грн. 36 коп.), ціна договору визначена з урахуванням Закону України «Про податок на додану вартість». Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін.

Додатком № 3 до Договору «Протоколом узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони» сторонами погоджена договірна ціна за здійснення заходів охорони, яка становить:

охорона об'єктів: міліцейська охорона - 68,00 грн./год. (шістдесят вісім гривень 00 копійок),

обслуговування: ОПС об'єкти опс регламентне обслуговування - 620,00 грн./міс. (шістсот двадцять гривень 00 копійок). Даний протокол набуває чинності з 01 січня 2014 року.

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки проводяться шляхом: безготівкової оплати Замовником у термін до 25-го числа цього ж місяця після підписання Сторонами акта виконаних робіт в розмірі 149324,03 (Сто сорок дев'ять тисяч триста двадцять чотири грн. 03 коп.) на місяць; або поетапної оплати Замовником наданих послуг (впродовж поточного місяця).

Згідно з п. п. 5.1., 5.2. Договору строк надання послуг: безперервно протягом 2014 року. Місце надання послуг: 1 відділення примусового лікування психічно хворих з посиленим наглядом ККЛПЗ "Обласна психіатрична лікарня м. Жданівка".

Пунктами 6.1.1., 6.1.2 Договору передбачені обов'язки Замовника своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги та виконані роботи, а також приймати надані послуги охорони згідно з актом виконаних робіт.

Умовами п. п. 6.4.3., 6.4.4. Договору передбачені права Охорони у разі невиконання зобов'язань Замовником достроково розірвати цей Договір, повідомивши про це Замовника у строк за 30 діб, у випадку ненадходження оплати за надані послуги охорони направити Замовнику письмове повідомлення з вимогою оплатити надані послуги протягом 30 днів та попередження про негайне припинення надання послуг охорони у випадку нездійснення оплати в зазначений термін.

Відповідно до п. 10.1. Договору цей договір набуває чинності з 00:00 год. 01.01.2014 року і діє до 24:00 год. 31.12.2014 року.

Матеріали справи свідчать, що позивач достроково розірвав договір з відповідачем з 01.10.2014 року на підставі п. 6.4.3. Договору у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати наданих послуг охорони, письмово попередивши про це останнього листом № 250 від 16.09.2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що сторони дійшли згоди щодо припинення надання послуг охорони за Договором, про що свідчить підписаним ними акт про припинення заходів охорони від 30.09.2014 року. У вказаному акті зазначено, що у зв'язку з припиненням дії договору № 1630/Єн від 06.12.2013 року внаслідок дебіторської заборгованості з 00:00 год. 01.10.2014 року на КК ЛПЗ "Обласна психіатрична лікарня м. Жданівка", розташованому за адресою: Донецька обл., м. Жданівка, вул. Лікарняна, буд. № 1, знімається з охорони і стосовно нього припиняється здійснення заходів охорони, обумовлених договором. При цьому в акті вказано, що у Виконавця за договором є претензії до Замовника щодо розміру здійсненої оплати замовлених послуг у розмірі 448362,68 грн., заборгованості за період з 01.07.2014 року по 30.09.2014 року.

Позивач в позові вказує, що відповідач у справі не виконав свої зобов'язання за договором, оскільки не здійснив оплату наданих послуг з охорони майна за період з липня 2014 року по вересень 2014 року, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 447972,09 грн.

Так, на виконання умов Договору позивач надав відповідачу за період з липня 2014 року по вересень 2014 року послуги з охорони майна на загальну суму 447972,09 грн., що підтверджується складеними та підписаними між сторонами без зауважень та пропозицій актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг, зокрема:

· актом № ЕН-0005033 за липень 2014 року на суму 149324,03 грн.;

· актом № ЕН-0005880 за серпень 2014 року на суму 149324,03 грн.;

· актом № ЕН-0007329 за вересень 2014 року на суму 149324,03 грн.

На підставі актів прийому-здачі виконаних робіт/послуг позивачем були виписані рахунки-фактури на оплату наданих послуг охорони на загальну суму 447972,09 грн., зокрема:

- рахунок-фактура № ЕН-0002117 на оплату послуг охорони за липень 2014 року на суму 149324,03 грн.;

- рахунок-фактура № ЕН-0002468 на оплату послуг охорони за серпень 2014 року на суму 149324,03 грн.;

- рахунок-фактура № ЕН-0002682 на оплату послуг охорони за вересень 2014 року на суму 149324,03 грн.

Акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг та рахунки-фактури були надіслані відповідачу на його адресу супровідними листами № 21/1-752-Юр від 03.11.2014 року та листом № 21/1-906/Юр від 01.12.2014 року, що підтверджується оригіналами опису вкладення від 03.11.2014 року та фіскального чеку № 0885 від 02.12.2014 року (а.с. 33, 35, 185, 186).

Втім, відповідач свої зобов'язання з оплати наданих послуг охорони не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився борг в розмірі 447972,09 грн., яку і намагається стягнути позивач.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір про надання послуг. Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили ціну, порядок проведення розрахунків, а тому в розумінні вимог ст. ст. 638, 639, 901, 903 ЦК України договір вважається укладеним.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Договором передбачено щомісячну сплату наданих послуг, тому до спірних правовідносин застосовуються також приписи статті 903 ЦК України, яка передбачає оплату наданих послуг, в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать що відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги охорони, а наявність заборгованості за договором в сумі 447972,09 грн. підтверджено підписаними між сторонами без зауважень та пропозицій актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг за період з липня 2014 року по вересень 2014 року.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором щодо не здійснення оплати за надані послуги охорони, а також доведена наявність заборгованості останнього в розмірі 447972,09 грн., про що свідчать підписані між сторонами акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг за період з липня 2014 року по вересень 2014 року. Відповідач доказів сплати боргу станом на час розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області про стягнення з Комунального клінічного лікувально-профілактичного закладу "Обласна психіатрична лікарня м. Жданівка" заборгованості по оплаті отриманих послуг охорони в сумі 447972,09 грн. за договором на закупівлю товарів та послуг за державні кошти на охорону 1-ого відділення з посиленим наглядом КК ЛПЗ "Обласна психіатрична лікарня м. Жданівка" особовим складом Єнакіївського МВДСО УДСО при ГУМВС України в Донецькій області № 1630/Єн від 06.12.2013 року обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, витрати по сплаті судового збору в сумі 8959,44 грн. покладаються на відповідача у справі - Комунальний клінічний лікувально-профілактичний заклад "Обласна психіатрична лікарня м. Жданівка", відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій та був доведений до суду.

У судовому засіданні, яке відбулося 08.12.2014 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 628, 629, 638, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 175, 193 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області до Комунального клінічного лікувально-профілактичного закладу "Обласна психіатрична лікарня м. Жданівка" задовольнити.

2. Стягнути з Комунального клінічного лікувально-профілактичного закладу "Обласна психіатрична лікарня м. Жданівка", 86391, Донецька область, м. Жданівка, вул. Больнична, буд. 1, код ЄДРПОУ 01991317, на користь:

- Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, юридична адреса: 83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, буд. 10А, адреса фактичного місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 84, код ЄДРПОУ 08596860, заборгованість по оплаті отриманих послуг охорони в сумі 447972 (чотириста сорок сім тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 09 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 8959 (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 44 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 12.12.2014 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.