Рішення

від 10.12.2014 по справі 908/4495/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 27/111/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2014 Справа № 908/4495/14

За позовом: Запорізька міська рада (69015 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206)

до Приватного підприємства "Сімена" (69014 м. Запоріжжя, вул. Харчова, буд. 70, кв. 9)

про внесення змін до договору оренди землі від 12.11.2012 р.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: Сосновська А.Ю., дов. № 01/02-17/0219 від 23.07.2014 р.

від відповідача: не з'явився

Запорізька міська рада, м. Запоріжжя звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємства "Сімена", м. Запоріжжя про внесення змін до договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:01:005:0192 загальною площею 0,4000 га розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Яценка, 16-б, укладеного між Запорізькою міською радою, м. Запоріжжя та Приватним підприємством "Сімена", м. Запоріжжя, право оренди на земельну ділянку зареєстровано в реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції, про що в Державному реєстрі речових прав вчинено запис № 3157476 від 11.10.2013р., виклавши пункт 11 в такій редакції " 11. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 195 546 (сто дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот сорок шість) грн. 00 коп., що складає 5% нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2014р."

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 30.10.2014р., справу № 908/4495/14 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 31.10.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4495/14, присвоєно справі номер провадження 27/111/14 та призначено судове засідання на 26.11.2014р.

Ухвалою суду від 26.11.2014р. розгляд справи відкладався на 10.12.2014р., відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача, а також, враховуючи, необхідність витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об'єктивного розгляду спору.

10.12.2014р. продовжено розгляд справи № 908/4495/14.

10.12.2014р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 10.12.2014р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання, відкриті 26.11.2014р. та 10.12.2014р. не з'явився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На виконання вимог суду, позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо адреси відповідача та знаходження його на теперішній час в державному реєстрі на день розгляду справи. Згідно реєстру, станом на 08.12.2014р. місцезнаходження юридичної особи - Приватного підприємства "Сімена" є: 69014, м. Запоріжжя, вул. Харчова, буд. 70, кв. 9.

Ухвали суду від 31.10.2014р. та 26.11.2014р. надіслано на адресу відповідача: 69014 м. Запоріжжя, вул. Харчова, буд. 70, кв. 9, яка зазначена у позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Приватного підприємства "Сімена", згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Господарським судом встановлено, що 12.11.2012р. між Запорізькою міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством "Сімена" (орендар) укладено договір оренди землі (зареєстровано 11.10.2013р. за № 3157476).

Відповідно до п. 1 договору орендодавець, відповідно до рішення двадцять третьої сесії шостого скликання Запорізької міської ради № 53/92 від « 26» червня 2012р., надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування комплексу автозаправної станції та павільйону-майданчику по продажу автомобілів, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Яценка, 16-б.

Згідно п. 21 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється на умовах, що визначені у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід'ємною частиною договору. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється в п'ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її прийому-передачі.

Договір зареєстрований в реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції, про що в Державному реєстрі речових прав вчинено запис № 3157476 від 11.10.2013р.

Факт передачі позивачем в оренду відповідачу земельної ділянки кадастровий № 2310100000:01:005:0192 загальною площею 0,4000 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Яценка, 16-б, підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки, який підписано і скріплено печатками позивача і відповідача.

Згідно п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0.4000 га.

Відповідно до п. 10 договору, він був укладений до 04.03.2051р.

Пунктом 5 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 3 910 920 грн. 00 коп., в цінах 2012 року.

Згідно п. 11 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 156 436 грн. 80 коп., що складає чотирьохкратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2012 року.

Відповідно до п. 14 договору розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено

- документами;

- прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати;

- в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є зокрема, земля, як власність територіальної громади міста.

В ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначається, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" закріплено, що право комунальної власності на землю належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією міської ради є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

На вимогу ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які згідно до Конституції України є обов'язковими до виконання на відповідній території.

27.07.2011р. Запорізькою міською радою прийнято рішення № 16 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя», згідно з яким встановлено коефіцієнти, відповідно до яких визначається розмір орендної плати. Для земельних ділянок, на яких здійснюється торгівля нафтопродуктами, встановлено коефіцієнт 4.

26.06.2012р. Запорізькою міською радою прийняте рішення № 37 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 № 16 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у місті Запоріжжя», згідно з яким встановлено нові коефіцієнти, відповідно до яких визначається розмір орендної плати. Для земельних ділянок, наданих для розташування автозаправних станцій, встановлено коефіцієнт 6; для земельних ділянок, зайнятих об'єктами по торгівлі авто-мототехнікою використовується коефіцієнт 4.

У разі передачі земельних ділянок в оренду для розміщення кількох видів об'єктів, зазначених в даному рішенні, без визначення площ земельних ділянок для кожного об'єкту, розмір коефіцієнта для розрахунку орендної плати встановлювати як середньоарифметичне від коефіцієнтів, що зазначені в даному рішенні.

Враховуючи вище зазначене, розмір коефіцієнта для розрахунку орендної плати за земельну ділянку дорівнює: (6+4)/2=5.

Таким чином, міською радою прийнято рішення, яким встановлено коефіцієнти, відповідно до яких визначається розмір орендної плати за користування земельними ділянками у м. Запоріжжі: зазначений розмір орендної плати дорівнює п'ятикратному розміру земельного податку, що також становить 5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Рішення № 37 було оприлюднене 24.07.2012р. в газеті "Запорізька Січ" та набрало чинності 01.01.2013 р.

Вказане рішення Запорізької міської ради не суперечать діючому законодавству та не були визнані недійсними у встановленому законом порядку, а тому підлягають виконанню.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 5 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, …

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок обов'язково проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.1995р. № 213, якою затверджено Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, нормативна грошова оцінка конкретної земельної ділянки має розраховуватись з урахуванням коефіцієнтів індексації та локальних коефіцієнтів.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» розмір орендної плати залежить від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а тому у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюється відповідно і розмір орендної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку землі» дані про нормативну грошову оцінку землі оформлюються, як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

03.03.2008р. Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя».

Згідно ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Отже, для розрахунку суми орендної плати за земельну ділянку, що знаходиться у користуванні позивача, застосовується нормативна грошова оцінка відповідно до затвердженої технічної документації 2008 року з урахуванням індексації.

Статтею 20 Закону України «Про оцінку землі» визначено, що дані про нормативну грошову оцінку землі оформлюються, як витяг.

За даними витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданого Головним управлінням Держземагентства від 23.06.2014р. № 18-8-05-4486/2-14, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:01:005:0192, загальною площею 0,4000 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Яценка, 16-6, складає 3 910 920 грн. 00 коп.

Отже, нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 0,4000 га, яка знаходиться по вул. Яценка, 16-б м. Запоріжжя, на сьогоднішній день залишається незмінною та складає 3 910 920 грн. 00 коп.

Таким чином, розмір орендної плати за користування земельною ділянкою по Договору оренди розраховується: 3 910 920 х 1% х 5 = 195 546,00 грн., де: 195 546 грн. 00 коп. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки; 5 - коефіцієнт «К», згідно якого визначається розмір орендної плати; 195 546 грн. 72 коп. - розмір орендної плати.

Отже, відповідно до п. 14 договору, необхідним є внесення змін до договору, оскільки орендодавцем прийнято рішення, яким встановлено нові коефіцієнти, відповідно до яких визначається розмір орендної плати.

Згідно ст. 30 Закону України «Про оренду землі» та п. 35 договору оренди землі, зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним.

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, пункт 288.1 статті 288 якого визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

У зв'язку із прийняттям Податкового кодексу України внесенні зміни, відповідно до яких розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

В силу перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні та міські ради. Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах щодо земель, які перебувають у державній та комунальній власності, є Запорізька містка рада, яка має повноваження щодо розпорядження цією земельною ділянкою.

Стаття 274.1 Податкового кодексу України встановлює, що ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено встановлюється у розмірі 1% від нормативної оцінки земельної ділянки.

Статтею 288.1 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Крім того, відповідно до статті 288.5.2 Податкового кодексу, орендна плата не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом;

в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки ;

Отже, орендна плата за договором оренди землі не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки, але не більшою 12 %.

Враховуючи викладене, річний розмір орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою Приватним підприємством "Сімена" повинен складати п'ятикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2014 року.

Зазначене у договорі оренди землі від 12.11.2012р. є порушенням ст. 288.5.1 Податкового кодексу України, відповідно до якого розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом і не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст. 274 Податкового кодексу України, ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено і встановлюється в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до ст. 276.1 Податкового кодексу України, податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарським та іншими будівлями і спорудами, справляються у розмірі 3 відсотків земельного податку, обчисленого відповідно до ст. 274 і 275 цього Кодексу.

Нормами чинного законодавства та умовами договору передбачено можливість у даному випадку зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

Відповідно до ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" акти (рішення), прийняті органами місцевого самоврядування, є обов'язковими для виконання на відповідній території.

Відповідно до статті 290 Господарського кодексу України розмір плати за користування земельною ділянкою, що є державною або комунальною власністю, не може бути нижчим за встановлений відповідно до закону.

Враховуючи вищевикладене, пункт 11 договору оренди землі від 12.11.2012р. не відповідає вимогам Податкового кодексу України та рішенню органу місцевого самоврядування в частині встановленої орендної плати та нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 14 договору оренди землі розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів інфляції, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами;

- прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати;

- в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законах випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 11 Господарського процесуального кодексу України особи, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. У разі недосягнення згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

У зв'язку з тим, що визначений п. 11 договору оренди землі від 12.11.2012р. розмір орендної плати за надану відповідачу земельну ділянку не відповідає встановленому рішеннями Запорізької міської ради № 37 від 26.06.2012р. та № 16 від 27.07.2011р. та вимогам діючого законодавства, 04.03.2014р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією № 01-02-21/00711 про укладення додаткового договору до спірного договору оренди землі з метою приведення його умов у відповідність до вимог чинного законодавства, а саме відповідачу було запропоновано викласти в новій редакції п. 11 договору оренди землі: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 195 546 грн. 00 коп. (сто дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот сорок шість грн. 00 коп.), що складає 5 % нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2014 року».

Пропозиція позивача залишена відповідачем без задоволення, станом на час звернення з позовною заявою до суду, відповідачем не здійснено заходів щодо внесення запропонованих змін до договору. Відповідну додаткову угоду також не укладено.

Згідно з п. 35 договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до приписів ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 188 ГК України, зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну або розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Пунктом 2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" встановлено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Крім того, відповідно до статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими для виконання на відповідній території. За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі", орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі", орендна плата, є однією із істотних умов договору із зазначенням її розміру. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у випадках, встановлених договором або законом. При цьому, сторонами в договорі оренди передбачена можливість перегляду розміру орендної плати, зокрема, за умови прийняття орендодавцем рішення про її збільшення, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна нормативно-грошової оцінки землі є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 27/15-10 від 27.12.2010р.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно зі ч. 34 п. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до чинного законодавства.

В ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення № 37 в установленому законом порядку не оскаржено, воно не змінено і не визнано недійсним, а тому, в силу приписів ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є обов'язковим для виконання на території м. Запоріжжя.

Таким чином, розмір орендної плати за користування земельною ділянкою по договору оренди землі має дорівнювати шестикратному розміру земельного податку, що становить згідно з розрахунком (в цінах 2013 року) 139 819 грн. 72 коп.

На день розгляду справи в суді відповідач з 2012 року сплачує за користування земельною ділянкою орендну плату в розмірі, який дорівнює чотирикратному розміру земельного податку та становить 156 436 грн. 80 коп.

Отже, різниця між орендною платою, яка сплачується відповідачем з 2012 року та орендною платою, яка повинна сплачуватися у 2014 році становить 39 109 грн. 20 коп.

У зв'язку з незгодою відповідача щодо внесення змін у договір оренди землі відносно розміру орендної плати, місцевий бюджет недоотримує грошові кошти у розмірі 39 109 грн. 20 коп. за календарний рік.

Враховуючи вищевикладене, пункт 11 договору оренди землі від 12.11.2012р. зар. 11.10.2013р. не відповідає вимогам Податкового кодексу України та рішенню органу місцевого самоврядування в частині встановленої орендної плати.

Недоотримання місцевим бюджетом коштів з орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 0,4000 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Яценка, 16-б, порушує права територіальної громади в особі Запорізької міської ради.

За таких обставин, позовні вимоги задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України - 10.12.2014року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Приватного підприємства "Сімена", м. Запоріжжя задовольнити.

Змінити п. 11 договору оренди землі від 12.11.2012 р. № 201301000100222 (зареєстрований в реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції, про що в Державному реєстрі речових прав вчинено запис № 3157476 від 11.10.2013р.), укладеного між Запорізькою міською радою (69015 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) та Приватним підприємством "Сімена" (69014 м. Запоріжжя, вул. Харчова, буд. 70, кв. 9, ідентифікаційний код юридичної особи 13637526), щодо земельної ділянки площею 0,4000 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул Яценка 16-б, виклавши його в такій редакції: « 11. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 195 546 грн. (сто дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот сорок шість грн.) 00 коп., що складає 5 % нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2014 року».

Стягнути з Приватного підприємства "Сімена" (69014 м. Запоріжжя, вул. Харчова, буд. 70, кв. 9, ідентифікаційний код юридичної особи 13637526) на користь Запорізької міської ради (69015 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915; отримувач Виконавчий комітет Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 02140892, р/р 35419001034816 в ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 12.12.2014р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.