Рішення

від 05.12.2014 по справі 918/1440/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" грудня 2014 р. Справа № 918/1440/14

Господарський суд Рівненської області в складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Морозу С.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полк імені Івана Сірка" до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка"

про стягнення заборгованості в сумі 78 823 грн. 99 коп.

за участі представників:

від позивача: Комар О.Г., довіреність від 11.09.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України позивачу роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: В жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Полк імені Івана Сірка" (далі ТОВ "Полк ім. І. Сірка") звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" (далі ТОВ ВТП "Агропереробка") про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про надання охоронних послуг №1 від 22.01.2014 року протягом січня-серпня 2014 року, а саме: 73 387,00 грн. основного боргу, 671,82 грн. 3% річних та 4 765,17 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 08 жовтня 2014 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 21 жовтня 2014 року.

03.11.2014 року відповідачем через відділ канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній зазначив, що не заперечує проти наявної заборгованості за січень - червень 2014 року, однак в період: липень - серпень 2014 року, вважає, що послуги надані позивачем з порушенням умов договору, зокрема п.1.2, про що відповідач неодноразово повідомляв керівництво ТОВ "Полк ім. І. Сірка". Внаслідок наведених обставин, ТОВ ВТП "Агропереробка" було змушене підсилити охорону за рахунок власних працівників, що привело до додаткових витрат. Оскільки акти про надання охоронних послуг за липень - серпень 2014 року не підписані, а ціна останніх визначена позивачем в односторонньому порядку, відповідач просив відмовити в задоволенні позову в цій частині.

В судове засідання 05.12.2014 року відповідач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законодавством порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення останньому поштових відправлень.

Оскільки розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою відповідача, враховуючи що передбачений Господарським процесуальним кодексом України строк розгляду спору закінчується, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак не забезпечив участі повноважного представника.

05.12.2014 року позивач через відділ канцелярії суду подав заяву, у якій просив врахувати, що позивачем у ціні позову допущена описка, а саме вказано ціну позову 78 723,99 грн., замість вірної 78 823,99 грн.

У судовому засіданні 05.12.2014 року позивач підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2014 року між ТОВ "Полк ім. І. Сірка" (охорона) та ТОВ ВТП "Агропереробка" (замовник) було укладено договір №1 про надання охоронних послуг (далі Договір, а.с.20-24), відповідно до умов якого замовник передає, а охорона приймає під охорону об'єкт, вказаний в дислокації (додаток №1, а.с. 117), яка є невід'ємною частиною даного Договору. Вид охорони визначається за угодою сторін, як інспекторсько-сторожова служба охорони. Охорона здійснюється двома цілодобовими та одним дванадцятигодинним постом. Вартість послуг охорони по даному договору становить 22 000,00 грн. за місяць з урахуванням ПДВ (п. п. 1.1-1.3 Договору).

Договір підписаний повноважними представниками та скріплений відбиткам печаток замовника та охорони.

Розділом 3 Договору передбачені обов'язки охорони, серед яких, зокрема: забезпечувати охорону об'єкта замовника, прийнятого під охорону від розкрадання і не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкт, що охороняється; здійснювати на об'єкті перепускний режим, контролювати ввіз та вивіз (внесення та винос) товарно-матеріальних цінностей на територію та з території об'єкта, що охороняється по перепусткам встановленої форми.

Підписаною сторонами додатковою угодою №1 від 29 січня 2014 року до Договору (а.с. 25), останні погодили, що за надані послуги замовник сплачує охороні щомісячно суму оплати Договору, обумовлену сторонами (п. 1.3 Договору) в наступному порядку: до 15 числа поточного місяця, замовник сплачує авансом 10 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ) за надані послуги згідно Договору №1 від 22.01.2014 року, залишок в розмірі 12 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ) сплачується до 15 числа місяця, що слідує за місяцем в якому надавались послуги охороною.

У відповідності до п. 7.2 Договору оплата здійснюється щомісячно до 15 числа наступного місяця, з моменту початку дії договору, за безготівковим розрахунком.

Акт про надання охоронних послуг підписується замовником в останній день місяця (п. 7.3 Договору).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору, протягом січня-серпня 2014 року ТОВ "Полк ім. І. Сірка" було надано послуги з охорони об'єкта замовника на загальну суму 145 484,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (а.с. 26-33). Вказані акти за період січень-червень 2014 року підписані замовником у встановленому договором порядку без будь-яких застережень. Однак, в порушення умов п.7.3 Договору, акти здачі-приймання робіт за липень та серпень 2014 року замовником не підписані.

З метою належного оформлення первинних документів, 15.08.2014 року позивач рекомендованим листом з описом вкладення направив на адресу відповідача лист з проханням підписати акти виконаних робіт за липень, серпень 2014 року (а.с. 42), який останні отримав 22.08.2014 року (рекомендоване повідомлення на а.с. 43). Однак, жодної відповіді позивачу, в тому числі і претензії про неналежне виконання ТОВ "Полк ім. І. Сірка" взятих на себе згідно Договору зобов'язань чи відмови підписати акти, ТОВ ВТП "Агропереробка" не надало, підписаних актів не повернуло.

Таким чином, про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором, крім наявних в матеріалах справи доказів, свідчить відсутність з боку відповідача будь-яких письмових повідомлень чи претензій стосовно порушення ТОВ "Полк ім. І. Сірка" умов даного Договору. Що стосується посилань відповідача у відзиві на неналежне виконання умов п. 1.2 Договору, то вони не приймаються судом до уваги, оскільки відповідач в порушення ст. ст. 32, 33 ГПК України не надав жодного доказу на підтвердження своїх заперечень.

Крім того, ТОВ "Полк ім. І. Сірка" відобразив здійснення зазначених вище господарських операцій (надання послуг за січень-серпень 2014 року) з ТОВ ВТП "Агропереробка" у податковій звітності, що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними та реєстрами (а.с. 45-68).

Згідно п. 8.3 Договору у випадку розірвання Договору в порядку, передбаченому п. 8.1 (достроково за згодою сторін або за ініціативою однієї із сторін), п.8.2 (в односторонньому порядку) даного Договору сторони зобов'язані скласти акт про зняття постів охорони у день припинення договірних правовідносин.

В матеріалах справи міститься акт прийому-передачі об'єкта охорони від 09.08.2014 року, за яким ТОВ "Полк ім. І. Сірка" передав, а ТОВ ВТП "Агропереробка" прийняв об'єкт охорони визначений в Додатку №1 до Договору (а.с. 116), який, з огляду на умови п.8.3 Договору, свідчить про дострокове припинення договірних правовідносин за згодою сторін.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що замовник порушив взяті на себе договірні зобов'язання щодо встановлених строків та порядку оплати за надані послуги, провівши лише часткову оплату в сумі 72 097,00 грн. (виписки з рахунку позивача а.с. 34-41), що стало правовою підставою для звернення ТОВ "Полк ім. І. Сірка" до суду для примусового стягнення залишку боргу в сумі 73 378,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли договірні відносини надання і споживання послуг, що регламентовані главою 63 ЦК України.

У відповідності із ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Доказів сплати боргу відповідач суду не надав, вимог позивача належними та допустимими доказами не спростував.

З огляду на зазначене вбачається, що вимога позивача про стягнення з відповідача 73 378,00 грн. заборгованості стверджується матеріалами справи і підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань відповідачем, відповідно до умов Договору та чинного законодавства, позивачем нараховано пеню в сумі 4 765,17 грн. та 3% річних в розмірі 671,82 грн.

Згідно пункту 7.4 Договору за недотримання строків оплати наданих послуг, зазначених в п. 7.2 Договору, замовник сплачує охороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплатити неустойку.

Частинами 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору, у вигляді сплати пені.

За умовами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок пені та 3% річних (а.с. 8), зазначає, що він є арифметично вірним, таким, що відповідає умовам Договору та вищенаведеним положенням чинного законодавства, тому вимога ТОВ "Полк ім. І. Сірка" про стягнення з ТОВ ВТП "Агропереробка" пені в сумі 4 765,17 грн. та 3% річних в розмірі 671,82 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Полк імені Івана Сірка" до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельного підприємства "Агропереробка" про стягнення заборгованості за договором про надання охоронних послуг №1 від 22.01.2014 року за січень-серпень 2014 року в сумі 78 823,99 грн., з яких: 73 387,00 грн. основного боргу, 671,82 грн. 3% річних та 4 765,17 грн. пені є обґрунтованими, стверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а відтак підлягають до задоволення.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельного підприємства "Агропереробка" (35360, вулиця Я. Гашека, будинок 120, село Велика Омеляна, Рівненський район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 24739583) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Полк імені Івана Сірка" (21001, площа Жовтнева, будинок 1, кімната 307, місто Вінниця, код ЄДРПОУ 31348823) 73 387 (сімдесят три тисячі триста вісімдесят сім) грн. 00 коп. основного боргу, 671 (шістсот сімдесят одну) грн. 82 коп. 3% річних, 4 765 (чотири тисячі сімсот шістдесят п'ять) грн. 17 коп. пені та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "10" грудня 2014 року.

Суддя Пашкевич І.О.