Ухвала

від 09.12.2014 по справі 345/3748/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 345/3748/14-ц

Провадження № 22-ц/779/2560/2014

Категорія 30

Головуючий у 1 інстанції Юрчак Л. Б.

Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Васильковського В.М., Меленко О.Є.,

секретаря: Мельник О.В.,

вислухавши суддю-доповідача по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Добробуд-Вестбуд» про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Добробуд-Вестбуд» про відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтував тим, що з 10.10.1986 по 06.04.1992 він працював у БМУ-1 «ХМБ» електрозварювальником 4 розряду та виконував роботи пов'язані з шкідливими умовами праці. 20.01.2013 набув права на призначення йому пенсії. Зі слів позивача, ще з листопада 2012 року він неодноразово звертався до відповідача із заявами про видачу йому уточнюючої довідки, що була потрібна йому для нарахування пенсії, однак ніяких відповідей на свої заяви не отримував. У зв'язку з чим він був змушений звернутися в суд з позовом до ТОВ «Добробуд-Вестбуд» про зобов'язання видати уточнюючу довідку, що визначає право на пенсію на пільгових умовах. На думку ОСОБА_2, внаслідок невидачі відповідачем вказаної довідки він тривалий час був позбавлений можливості звернутися до органів пенсійного фонду із метою оформлення пенсії. Враховуючи, що в результаті неправомірних дій відповідача, ОСОБА_2 був змушений витрачати свій час для захисту порушеного права в судовому порядку та зазнав моральних страждань, то вважає, що вказане є підставою для відшкодування йому відповідачем моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 жовтня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто в його користь із ТОВ «Добробуд-Вестбуд» моральну шкоду в розмірі 800 грн, а також судовий збір в розмірі 100 грн та 120 грн за публікацію оголошення в газеті про виклик до суду відповідача.

Позивач ОСОБА_2 оскаржив вказане рішення в апеляційному порядку, вважає його незаконним та необґрунтованим, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зі слів апелянта, завдана йому моральна шкода полягає в тому, що в результаті неправомірних дій відповідача (невидачі уточнюючої довідки) він змушений був витрачати свій час для захисту порушеного права в судовому порядку, зазнав моральних страждань та приклав додаткових зусиль для організації свого життя. У зв'язку з викладеним, як вказує ОСОБА_2, він протягом тривалого часу не мав можливості оформити пенсію, що призвело до позбавлення його конституційного права на соціальний захист. Як зазначає апелянт йому доводиться прикладати додаткові зусилля для забезпечення себе та своєї сім'ї матеріально. ОСОБА_2 посилаючись на ст. 237-1 КЗпП України, а також ст. ст. 23, 1167 ЦК України просить рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 жовтня 2014 року в частині стягнення моральної шкоди змінити, постановивши нове рішення, яким стягнути із ТОВ «Добробуд-Вестбуд» в його користь моральну шкоду в розмірі 10000 грн та судові витрати.

У судовому засіданні апелянт вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, зазначив, що за рахунок відшкодування моральної шкоди він хоче компенсувати витрати, які були понесені ним у зв'язку зі зверненням до суду.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини суд не повідомив.

Заслухавши позивача, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити з наступних мотивів.

Згідно матеріалів справи, Рішенням Калуського міськрайонного суду від 19.06.2014 по справі за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ «Добробуд-Вестбуд» про зобов'язання видачі уточнюючої довідки, було зобов'язано відповідача видати ОСОБА_2 уточнюючу довідку, зазначивши період роботи ОСОБА_2 у БМУ-1 тресту «ХМБ» на посаді електрозварника 4 розряду з 10.10.1986 по 06.04.1992 як пільговий стаж. (а.с.5-8).

Вищезазначена довідка була видана позивачу ТОВ «Добробуд-Вестбуд» 07.08.2014 відповідно до копії Довідки про затвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 12 (а.с. 9).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з вимог ст. ст. 49, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 23, ч. 1 ст. 1167 ЦК України та дійшов до правильного висновку про наявність підстав для стягнення моральної шкоди та вірно визначив її розмір, зменшивши відшкодування до 800 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки при визначенні розміру моральної шкоди судом враховано глибину перенесених позивачем душевних страждань, пов'язаних з невидачею відповідачем тривалий час уточнюючої довідки.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами) відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Колегія суддів, враховуючи наведене, доводи апелянта, а також приписи ст. 23 ЦК України, ст. 60 ЦПК України, вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано зменшено суму стягуваної з ТОВ «Добробуд-Вестбуд» моральної шкоди, оскільки компенсація понесених судових витрат не може бути обґрунтуванням розміру моральної шкоди.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 209, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: В.М. Васильковський

О.Є. Меленко