Справа №461/11694/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2014 року Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Стрельбицького В.В.
при секретарі Тарапацькому Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транстар Україна» про стягнення заборгованості,
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить розірвати інвестиційний договір, укладений між ними 02 жовтня 2012 року, а також стягнути 1 000 000,00 гривень та 3654,00 гривень судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог, позивач покликається на те, що 02.10.2012 між нею та ОСОБА_2 було укладено Інвестиційний договір, згідно якого остання зобов'язалась здійснити реконструкцію належних їй на праві власності нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та передати визначену Договором частку реконструйованих приміщень позивачу у власність, а позивач взяла на себе обов'язок здійснити фінансування проведення реконструкції, шляхом залучення інвестицій. Пунктом 2.1 договору визначено запланований термін введення об'єкта інвестування в експлуатацію - ІІ квартал 2014 року. Згідно п.п.3.1, 3.2 договору, позивач забезпечує фінансування здійснення реконструкції об'єкта інвестування в розмірі 1500000,00 гривень. Перший інвестиційний внесок здійснює до 31 жовтня 2012 року у сумі 1 000 000,00 гривень. Позивач виконала свої зобов'язання за вказаним договором. Однак, відповідач не приступила до виконання умов інвестиційного договору, що є істотним порушенням умов інвестиційного договору і в свою чергу є підставою для розірвання цього договору. На неодноразові звернення позивача з вимогами щодо виконання умов договору, відповідач не реагує.
17.11.2014 року за заявою представника позивача відбулась заміна відповідача на належного - ТзОВ «Транстар Україна».
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення аналогічні доводам викладеним у позові. Просить позов задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях. Просить відмовити в задоволені позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 02.10.2012 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Інвестиційний договір, згідно якого остання зобов'язалась здійснити реконструкцію належних їй на праві власності нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та передати визначену Договором частку реконструйованих приміщень позивачу у власність, а позивач взяла на себе обов'язок здійснити фінансування проведення реконструкції, шляхом залучення інвестицій /а.с.4-8/.
Згідно п.1.2 вказаного договору, ОСОБА_2 зобов'язалась організувати реконструкцію об'єкту інвестування, забезпечити введення його в експлуатацію, та передати Інвестору право власності на частину нерухомого майна - нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, а саме: приміщення I-ого поверху, що позначені в технічному паспорті наступними літерами: 8-8,3 кв.м.; 9-2,6 кв.м.; 10 - 7,7 кв.м.; 11-3,3 кв.м.; 12 - 7,8 кв.м.; 13 - 10,7 кв.м.; 14 - 9,7 кв.м.; 27 - 3,4 кв.м; 28 - 6,0 кв.м., 29 - 82,5 кв.м.; 29а - 21,7кв.м.; II - 13,0 кв.м., загальною площею - 176,7 кв.м. в порядку та на умовах цього Договору, а Інвестор, в свою чергу, зобов'язується здійснити відповідне фінансування Об'єкту інвестування на умовах, в порядку та строки, що передбачені цим Договором»
Відповідно до п 1.3 договору, Інвестор вносить вклад (інвестиції) у вигляді коштів та здійснення за власні кошти, з власних матеріалів робіт з ремонту та реконструкції нежитлових приміщень об'єкту інвестування.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що запланований термін введення Об'єкта інвестування в експлуатацію - ІI квартал 2014 року. Крім цього, згідно вказаного п. Договору: «за умови належного і реального виконання Стороною-2 (Інвестором) Договору, Сторона-1 передає Інвестору визначену п.1.2.цього Договору частку Об'єкта інвестування упродовж 3 (трьох) календарних місяців, що слідуватимуть за днем введення Об'єкта будівництва в експлуатацію у встановленому законодавством України порядку. Підтвердженням прийому-передачі Об'єкта інвестування є Акт прийому-передачі.
Згідно п. 3.1., 3.2 договору, ОСОБА_1 забезпечує фінансування здійснення реконструкції Об'єкта інвестування в розмірі 1500000 (один мільйон п'ятсот тисяч) гривень. Окрім того, вносить майно, професійні знання та вміння, ділові зв'язки та репутацію для забезпечення будівництва Об'єкта. Фінансування Будівництва Об'єкта інвестування здійснюється по мірі необхідності, згідно із черговістю етапів реалізації цього Договору. Перший інвестиційний внесок Інвестор здійснює до 31 жовтня 2012 року у сумі 1 000 000,00 гривень.
Як видно з матеріалів справи, а саме акту прийняття - передачі вкладу (інвестицій) у вигляді коштів від 12.10.2012 року, ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_3 прийняла вклад у вигляді готівкових коштів в розмірі 1000 000,00 (один мільйон) гривень /а.с.9/, тобто позивачем було своєчасно та в повній мірі виконано свої зобов'язання за вищезгаданим договором.
Також судом встановлено, що 17.11.2014 року між ОСОБА_2 та ТзОВ «ТРАНСТАР УКРАЇНА», укладено договір про заміну боржника у зобов'язанні, згідно якого первісний боржник переводить свої права та обов'язки за Інвестиційним договором від 02 жовтня 2012 р., укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов'язанні, що виникає із зазначеного вище Інвестиційного договору і приймає на себе обов'язки первісного боржника за Інвестиційним договором /а.с.43/.
Новим боржником за зобов'язаннями за Інвестиційним договором від 02 жовтня 2012 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСТАР УКРАЇНА».
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку Відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України: «договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Правові наслідки зміни чи розірвання договору та момент з якого настають такі зміни визначенні у статті 653 Цивільного кодексу України, яка поширює сою дію на вказані правовідносини. Так, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Як встановлено в судовому засіданні, ні відповідач, ні ОСОБА_2 не виконали свого обов'язку щодо організації реконструкції нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Лазаренка 5а, та передачі частки цих приміщень позивачу у власність, та більше того, реконструкція фактично і не розпочиналась, що є істотним порушенням умов Інвестиційного договору, і в свою чергу, є підставою для розірвання цього Договору, відповідно до ст. 651 ЦК України, оскільки позивач повністю позбавлена того на що розраховувала при укладенні договору, хоча при цьому свої зобов'язання за даним договором виконала.
Пунктом 7.11 договору передбачено, якщо будь-які дії чи бездіяльність Сторони-1 (на час укладення договору - ОСОБА_2.) перешкоджають чи унеможливлюють реалізацію Договору у строк встановлений п.2.1 Договору, Сторона-1 відшкодовує Стороні-2 (ОСОБА_1.) завдану шкоду, в тому числі фактично внесені (інвестовані) Стороною-2 кошти, а також понесені Стороною-2 за цим Договором збитки.
Також, з матеріалів справи видно, що позивач зверталась до ОСОБА_2 з претензією щодо виконання умов укладеного між ними Інвестиційного договору, однак остання належним чином не реагує /а.с.10-11/.
Окрім того, суд відхиляє доводи представника відповідачів, викладені у письмових запереченнях, оскільки такі є надуманими, не відповідають фактичним обставинам справи, так як згаданий договір був укладений ще 02.10.2012 року та 12.10.2012 року було передано, передбачену договором суму коштів на його виконання, однак всупереч умовам договору, зокрема щодо строків виконання, з цього часу жодних реальних дій по проведенню реконструкції об'єкта не було вчинено.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що вимоги позивача є підставними та повністю обґрунтованими, обставини на які посилається позивач знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому позов слід задоволити.
Керуючись ст.ст. 3-11,60,88,212-215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задоволити.
Розірвати інвестиційний договір, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 02 жовтня 2012 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транстар Україна» (код ЄДРПОУ 37800985) на користь ОСОБА_1 (і.н.НОМЕР_1) 1 000 000 (один мільйон) гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транстар Україна» (код ЄДРПОУ 37800985) на користь ОСОБА_1 (і.н.НОМЕР_1) 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні - судових витрат понесених позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10-ти днів після його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Стрельбицький В.В.
Суд | Галицький районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2014 |
Оприлюднено | 18.12.2014 |
Номер документу | 41897218 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Галицький районний суд м.Львова
Стрельбицький В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні