Рішення

від 10.12.2014 по справі 725/2-199/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Бреславського О.Г., Чупікової В.В.,

секретар Тодоряк Г.Д.

з участю позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 лютого 2014 року,

встановила:

У серпні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який в подальшому було уточнено, до ОСОБА_3 про поділ майна .

Зазначала, що їй та відповідачці на праві спільної часткової власності належить по 1/2 частки у кожній нежитлові будівлі: торговельно-складського комплексу по продажу будівельних матеріалів з виставковим залом, загальною площею 1396 кв. м, яка розташована в АДРЕСА_1, а також медпункту літ. «А», загальною площею 231,30 кв. м, яка розташована в АДРЕСА_2 .

Також сторонам на праві спільної часткової власності належить у рівних частках земельні ділянки, за вказаними адресами відповідно площею 0,2108 га та 0,0444 га .

Посилаючись на те, що між сторонами як співвласниками нежитлових приміщень та земельних ділянок не досягнуто домовленості щодо користування, утримання та збереження цього майна, просила припинити право спільної часткової власності на зазначені об'єкти нерухомості та провести їх поділ згідно висновку додаткової судової експертизи від 27 грудня 2013 року.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 лютого 2014 року позов задоволено частково.

Проведено поділ спірного майна відповідно до варіантів висновку інженерно-технічної експертизи № 3132/3133/3134 від 27 грудня 2013 року(т. 1, а.с. 131-164, 231-249) .

Зокрема, позивачці ОСОБА_1 в рахунок поділу нежитлової будівлі торговельно-складського комплексу по продажу будівельних матеріалів з виставковим залом, загальною площею 1396 кв. м, яка розташована в АДРЕСА_1, виділено:

у підвалі: приміщення літ. 2-5, площею 250,2 кв. м; приміщення літ.2-6, площею 8,50 кв. м; приміщення літ.2-7, площею 11,8 кв. м; приміщення літ.2-8, площею 11,5 кв. м; приміщення літ.2-9, площею 21,3 кв. м; приміщення літ.2-10, площею 4,6 кв. м; приміщення літ.2-11, площею 1,4 кв. м; приміщення літ.2-12, площею 8,4 кв. м; ліфтову шахту літ.2-13, площею 3,6 кв. м; приміщення літ.2-14, площею 3,5 кв. м;

на першому поверсі: приміщення літ . 1-1, площею 264,7 кв. м; приміщення літ.1-6, площею 17,44 кв. м; ліфтову шахту літ.1-8, площею 3,50 кв. м; приміщення літ.1-9, площею 3,70 кв. м; приміщення літ.1-10, площею 4,5 кв. м; приміщення літ.1-11, площею 10,80 кв. м; приміщення сходової клітки літ.1-12, площею 12,10 кв. м; приміщення літ.1-13, площею 12,70 кв. м; приміщення літ.1-14, площею 0,90 кв. м; приміщення вбиральні літ.1-15, площею 1,5 кв. м; приміщення душової літ.1-16, площею 2,20 кв. м; приміщення літ.1-17, площею 9,10 кв. м; приміщення літ.1-18, площею 9,20 кв. м;

приміщення антресолі літ.1-20, площею 25,80 кв. м;

у власність ОСОБА_3 виділено:

у підвалі: приміщення літ.2-1, площею 154,6 кв. м; приміщення літ.2-2, площею 5,00 кв. м; приміщення літ.2-3, площею 130,8 кв. м; приміщення літ.2-4, площею 29,6 кв. м;

на першому поверсі: приміщення літ.1 - 1, площею 82,3 кв. м; приміщення літ.1-2, площею 6,80 кв. м; приміщення літ.1-3, площею 8,20 кв. м; приміщення літ.1-4, площею 15,90 кв. м; приміщення літ.1-5, площею 23,8 кв. м; приміщення літ.1-6, площею 198,06 кв. м; приміщення літ.1-7, площею 11,5 кв. м;

приміщення антресолі літ.1-19, площею 25,40 кв. м;

у нежитловій будівлі медпункту літ. «А», загальною площею 231,30 кв. м, яка розташована в АДРЕСА_2, у власність ОСОБА_1 виділено:

у підвалі: приміщення літ.ІІІ, площею 3,23 кв. м; приміщення літ.IV, площею 9,00 кв. м; приміщення літ.ІІ, площею 1,20 кв. м; приміщення літ. І, площею 9,00 кв. м;

на першому поверсі: приміщення літ.1-1, площею 3,00 кв. м; приміщення літ.1-2, площею 4,80 кв. м; приміщення літ.1-3, площею 3,00 кв. м; приміщення літ.1-4, площею 15,60 кв. м; приміщення літ.1-5, площею 12,8 кв. м; приміщення літ.1-6, площею 5,70 кв. м; приміщення літ.1-7, площею 4,40 кв. м; приміщення літ.1-8, площею 17,40 кв. м; приміщення літ.1-15, площею 16,10 кв. м; приміщення літ.1-16, площею 12,70 кв. м; приміщення літ.1-17, площею 3,70 кв. м;

у власність ОСОБА_3 виділено:

у підвалі: приміщення літ.ІІІ, площею 6,25 кв. м; приміщення літ.V, площею 16,20 кв. м;

на першому поверсі: приміщення літ.1-9, площею 18,4 кв.м; приміщення літ.1-10, площею 10,20 кв. м; приміщення літ.1-11, площею 14,60 кв. м; приміщення літ.1-12, площею 23,4 кв. м; приміщення літ.1-13, площею 1,50 кв. м; приміщення літ.1-14, площею 19,10 кв. м;

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за перевищення її частки у спільній частковій власності у розмірі 23868 грн. 75 коп.

Припинено право спільної часткової власності сторін на указане нерухоме майно.

В рахунок поділу земельних ділянок:

у власність ОСОБА_1 виділено в натурі частку земельної ділянки , кадастровий номер 7310136600:08:004:0017, що розташована в АДРЕСА_1, з такими розмірами по периметру в метрах погонних: 8,92; по будівлі торгово-складського комплексу 6,00; 14,10; 9,74; 19,05; 4,96; 3,06; 4,52; 1,22; 6,27; 0,93; 5,0; 13,0; 13,87; 9,25; 2,05 метри погонних - загальною площею 0,0867 га;

виділено у власність ОСОБА_3 в натурі частку вказаної земельної ділянки з такими розмірами по периметру в метрах погонних: 2,05; 10,71; 20,40; 6,71; по будівлі торгово-складського комплексу 8,92 - площею 0,0571 га та земельну ділянку з такими розмірами по периметру в метрах погонних: 19,82; 14,60; 20,78; 14,10 - площею 0,0291 га, а всього загальною площею 0,0867 га;

Право спільної часткової власності на частки вказаної земельної ділянки припинено .

Залишено у спільний частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 1/2 частки кожній частину земельної ділянки кадастровий номер з такими розмірами по периметру в метрах погонних: 7,71; 3,34; 1,20; 3,31; 3,32; 6,24; 14,11; 3,19; 14,21; 4,00; 14,60; 19,82; 6,00; по стінах торгово-складського комплексу; 6,71 метрів погонних - загальною площею 0,0386 га;

виділено у власність ОСОБА_1 в натурі частку земельної ділянки кадастровий номер 7310136600:08:004:0018, що розташована в АДРЕСА_2, з такими розмірами по периметру в метрах погонних: 1,0; 11,43; 8,52; 20,35; 3,31; 2,03 по будівлі медичного пункту, загальною площею 0,0222 га;

виділено у власність ОСОБА_3 в натурі частку вказаної земельної ділянки з такими розмірами по периметру в метрах погонних: 5,60; 20,51; 5,16; 4,0; 3,95; 1,59; 11,43; 1,0 по будівлі медичного пункту, загальною площею 0,0222 га.

Право спільної часткової власності сторін на дану земельну ділянку припинено .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 1820 гривень.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким спірне майно (будівлі та земельні ділянки) поділити відповідно до часток кожного з співвласників згідно з новим висновком експертизи.

Посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Указаним нормам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Задовольняючи позов про поділ спірних нежитлових будівель та земельних ділянок, суд першої інстанції виходив з того, що можливість та варіант такого поділу, передбачені висновком повторної судової будівельної технічної експертизи, а також з підставності вимог про припинення спільної часткової власності.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки суд дійшов його внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, що згідно з пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення, яким позов про поділ нежитлових приміщень слід задовольнити частково, а у задоволенні вимог про поділ земельних ділянок - відмовити.

У справі встановлено і це визнається сторонами, що позивачці ОСОБА_1 та відповідачці ОСОБА_3 належить право спільної часткової власності у рівних частках на нежитлові будівлі: торговельно-складського комплексу по продажу будівельних матеріалів з виставковим залом, загальною площею 1396 кв. м, яка розташована в АДРЕСА_1, а також медпункту літ. «А», загальною площею 231, 30 кв. м, яка розташована в АДРЕСА_2, а також земельні ділянки, за вказаними адресами відповідно площею 0,2108 га та 0,0444 га .

У справі є висновок судової будівельно-технічної експертизи № 386/387/388 від 27 травня 2013 року, який судом першої інстанції був визнаний неповним, та висновок судової інженерно-технічної експертизи № 3132/3133/3134 від 27 грудня 2013 року(т. 1, а.с. 131-164, 231-249), згідно яких експертом визначено варіанти поділу спірного нерухомого майна.

Після уточнення позовних вимог позивачка ОСОБА_1 просила поділити спірні нежитлові будівлі та земельні ділянки згідно з варіантами експертизи № 3132/3133/3134 від 27 грудня 2013 року.

Відповідачка ОСОБА_3 заперечувала можливість поділу відповідних приміщень з огляду на неприйнятність варіантів поділу майна й просила призначити повторну судову будівельно-технічну експертизу.

Суд першої інстанції на заперечення відповідачки уваги не звернув та ухвалив рішення про поділ нежитлових приміщень та земельних ділянок на підставі згаданого висновку експертизи.

Згідно зі ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

У порушення указаних норм процесуального права, суд першої інстанції безпідставно не задовольнив клопотання відповідачки ОСОБА_3 про проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи, не дав належної оцінки наявному у справі висновку експертизи № 3132/3133/3134 від 27 грудня 2013 року.

Відповідно до указаного висновку експертизи у приміщенні V площею 16, 2 кв. м є сходи, якими буде користуватися перший співвласник (таблиця № 4 висновку).

Проте згідно матеріалів інвентарної справи сходи в цій частині будівлі відсутні.

Експертом не з'ясовано чи є технічна можливість виконати роботи по влаштуванню сходів першому співвласнику із приміщень, які йому пропонуються за умови, що підвальні приміщення знаходяться під приміщенням другого співвласника.

За варіантами розподілу будівлі (підвалу) його частина, що запропонована одній із сторін знаходитиметься на земельній ділянці, що пропонується до виділення іншій стороні(таблиці 1, 2, 3, 6, 7).

Експертом не з'ясовано питання щодо додержання п. 3.25 ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень» в частині необхідності наявності відступу в 1 м для обслуговування будівель.

У варіанті розподілу будівлі по АДРЕСА_1, площа якого за документами становить 1396 кв. м, експертом зазначено, що згадана площа становить 1394 кв. м (стор. 16 висновку), без пояснення причин розбіжностей.

Експертом не обґрунтовано можливості чи неможливості влаштування для обох співвласників однакових за розміром головних входів до будівлі по АДРЕСА_1.

У висновку експертизи не зазначено чи є технічна можливість влаштування сходів до антресолей у будівлі по АДРЕСА_1 (таблиця № 3).

Зі змісту проведених експертиз також вбачається, що експертом не зазначено, які роботи і де слід провести для переобладнання приміщень та їх вартості .

Таким чином, наявний у справі висновок експертизи викликає сумніви в його правильності, а тому апеляційним судом було задоволено клопотання відповідачки про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до висновку повторної судової будівельно-технічної експертизи № 791 від 03 жовтня 2014 року експертом наведено два варіанта поділу спірних нежитлових будівель.

Оцінюючи указаний висновок, колегія суддів вважає його обґрунтованим, повним, який містить відповіді на всі необхідні питання.

Тому, рішення суду першої інстанції в частині поділу нежитлових будівель підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Сторони в суді апеляційної інстанції дійшли згоди про те, що найбільш оптимальним варіантом поділу нежитлових будівель є запропонований експертизою варіант другий, який враховує побажання сторін щодо подальшого роздільного користування спірними будівлями.

Колегія суддів, з урахуванням думки сторін, дійшла висновку про те, що у рахунок поділу спірних будівель позивачці ОСОБА_1 слід виділити у власність приміщення, які передбачені другим варіантом для першого власника, а відповідачці ОСОБА_3 - приміщення, які передбачені для другого власника.

Частка, яка припадає першому співвласнику є за вартістю меншою на 15370 гривень.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В суді апеляційної інстанції позивачка ОСОБА_1 заявила про відмову від отримання компенсації за різницю у частках у майні, на що погоджується та наполягає відповідачка ОСОБА_3

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що при поділі спірних будівель є підстави для відступлення від принципу рівності часток у майні і з відповідачки не підлягає стягненню сума в рахунок рівності часток у майні.

З урахуванням наведеного, на часткове задоволення позову, в рахунок поділу майна, а саме, нежитлової будівлі торговельно-складського комплексу по продажу будівельних матеріалів з виставковим залом, яка розташована в АДРЕСА_1:

у власність ОСОБА_1 слід виділити:

у підвалі: приміщення складу 2-5 площею 250,2 кв. м, електрощитову 2-6 площею 8,5 кв. м, сходову клітину 2-7 площею 11,8 кв. м, виробниче приміщення 2-8 площею 11,5 кв. м, побутове приміщення 2-9 площею 21,3 кв. м, приміщення душової 2-10 площею 4,6 кв. м, вбиральню 2-11 площею 1,4 кв. м, виробниче приміщення 2-12 площею 8,4 кв. м, ліфт 2-13 площею 3,5 кв. м., ліфт 2-14 площею 4,1 кв. м;

на першому поверсі: частину торгівельного залу 1-1 площею 241,5 кв. м, частину виробничого приміщення 1-6 площею 34,6 кв. м., ліфтову шахту 1-8 площею 3,5 кв. м, комору 1-9 площею 3,7 кв. м, коридор 1-10 площею 4,5 кв. м., кабінет 1-11 площею 10,8 кв. м., приміщення сходової клітки 1-12 площею 12,1 кв. м, побутове приміщення 1-13 площею 12,7 кв. м, коридор 1-14 площею 0,9 кв. м, вбиральню 1-15 площею 1,5 кв. м., приміщення душової 1-16 площею 2,2 кв. м, комору 1-17 площею 9,7 кв. м, комору 1-18 площею 9,2 кв. м; частину приміщення(антресолі) 1-20 площею 25,8 кв. м, - загальною вартістю 2146458 гривень;

у власність ОСОБА_3 слід виділити:

у підвалі: приміщення складу 2-1 площею 154,6 кв.м, виробниче приміщення 2-2 площею 5,0 кв. м, приміщення складу 2-3 площею 130,8 кв. м, виробниче приміщення 2-4 площею 29,6 кв. м;

на першому поверсі: частину торгівельного залу 1-1 площею 105,5 кв. м, кабінет 1-2 площею 6,8 кв. м, кабінет 1-3 площею 8,2 кв. м, кабінет 1-4 площею 15,9 кв. м, коридор 1-5 площею 23,8 кв. м, частина виробничого приміщення 1-6 площею 180,9 кв. м, приміщення топочної 1-7 площею 11,5 кв. м, частину приміщення антресолі 1-19 площею 25,4 кв. м, - загальною вартістю 2153212 гривень.

В рахунок поділу майна, а саме, нежитлової будівлі медичного пункту літ. «А», яка розташована за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 117,25 кв. м:

у власність ОСОБА_1 слід виділити:

у підвалі: підвал І площею 9,0 кв. м., вбиральню ІІ площею 1,2 кв. м, підвал ІІІ площею 9,5 кв. м, підвал ІV площею 9,0 кв. м, підвал V площею 16,2 кв. м;

на першому поверсі: тамбур 1-1 площею 3,0 кв. м, коридор 1-2 площею 4,8 кв. м, вбиральню 1-3 площею 3,0 кв. м, приміщення 1-4 площею 15,6 кв. м, приміщення 1-5 площею 12,8 кв. м, приміщення 1-8 площею 8,7 кв. м,

приміщення 1-15 площею 8,05 кв. м, приміщення 1-16 площею 12,7 кв. м, сходову клітину 1-17 площею 3,7 кв. м, - загальною вартістю 344208 гривень;

у власність ОСОБА_3 слід виділити:

на першому поверсі: приміщення 1-6 площею 5,7 кв. м, приміщення 1-7 площею 4,4 кв. м, приміщення 1-8 площею 8,7 кв. м, приміщення 1-9 площею 18,4 кв. м, приміщення 1-10 площею 10,2 кв. м, приміщення 1-11 площею 14,6 кв. м, приміщення 1-12 площею 23,4 кв. м, стіну шафу 1-13 площею 1,5 кв. м, приміщення 1-14 площею 19,1 кв. м, приміщення 1-15 площею 8,05 кв. м, - загальною вартістю 368194 гривень.

Витрати по переобладнанню приміщень, перелік та вартість яких зазначені у висновку експертизи, слід покласти на сторони у рівних частках.

Згідно зі ст. 367 ЦК України , майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Таким чином, за змістом указаної норми право спільної часткової власності припиняється як наслідок поділу спільного майна.

Тому, вимоги позивачки ОСОБА_1 про припинення спільної часткової власності є безпідставними, оскільки таке припинення презюмується в силу закону.

Щодо позовних вимог про поділ належних сторонам на праві спільної часткової власності земельних ділянок по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, то у їх задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Колегія суддів дійшла висновку про необхідність виходу за межі доводів апеляційної скарги ОСОБА_3, скасування рішення суду у частині поділу земельних ділянок з ухваленням нового рішення про відмову у позові в цій частині з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позов про поділ земельних ділянок, виходив з норм ст. 88 ЗК України про те, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку, а також з роз'яснень пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті №19 постанови Пленуму №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» , відповідно до яких у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування споруд, необхідність зведення будівель, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки.

При пред'явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.

Водночас у справі, що розглядається ОСОБА_1 заявлені вимоги не про визначення порядку користування земельними ділянками, а про їх поділ.

Позовні вимоги у цій частині зводяться до необхідності внаслідок такого поділу у власність сторін передати певні частини земельних ділянок, а решту залишити у спільному користуванні.

У суді апеляційної інстанції позивачка наполягала на тому, що вона не має наміру проведення поділу земельних ділянок за варіантами, які б виключали залишення частини ділянок у їх спільному користуванні.

Заявлені вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Згідно з чч. 3, 4 ст. 88 ЗК України учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

За змістом ч. 2 ст. 367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Всупереч змісту указаних норм права позивачка просить одночасно виділити у її власність частину земельної ділянки із залишенням у спільній частковій власності решти земельної ділянки.

Тому, у задоволенні позову ОСОБА_1 про поділ земельних ділянок, внаслідок якого у спільній частковій власності залишаються частини цих земельних ділянок, слід відмовити.

Указаного суд першої інстанції до уваги не прийняв та безпідставно задовольнив позов про поділ земельних ділянок.

На підставі наведеного та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 лютого 2014 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

В рахунок поділу майна, а саме, нежитлової будівлі торговельно-складського комплексу по продажу будівельних матеріалів з виставковим залом, яка розташована в АДРЕСА_1:

у власність ОСОБА_1 виділити:

у підвалі: приміщення складу 2-5 площею 250,2 кв. м, електрощитову 2-6 площею 8,5 кв. м, сходову клітину 2-7 площею 11,8 кв. м, виробниче приміщення 2-8 площею 11,5 кв. м, побутове приміщення 2-9 площею 21,3 кв. м, приміщення душової 2-10 площею 4,6 кв. м, вбиральню 2-11 площею 1,4 кв. м, виробниче приміщення 2-12 площею 8,4 кв. м, ліфт 2-13 площею 3,5 кв. м, ліфт 2-14 площею 4,1 кв. м;

на першому поверсі: частину торгівельного залу 1-1 площею 241,5 кв. м, частину виробничого приміщення 1-6 площею 34,6 кв. м., ліфтову шахту 1-8 площею 3,5 кв. м, комору 1-9 площею 3,7 кв. м, коридор 1-10 площею 4,5 кв. м, кабінет 1-11 площею 10,8 кв. м., приміщення сходової клітки 1-12 площею 12,1 кв. м, побутове приміщення 1-13 площею 12,7 кв. м, коридор 1-14 площею 0,9 кв. м, вбиральню 1-15 площею 1,5 кв. м, приміщення душової 1-16 площею 2,2 кв. м, комору 1-17 площею 9,7 кв. м, комору 1-18 площею 9,2 кв. м, частину приміщення(антресолі) 1-20 площею 25,8 кв. м, - загальною вартістю 2146458 гривень;

у власність ОСОБА_3 виділити:

у підвалі: приміщення складу 2-1 площею 154,6 кв. м, виробниче приміщення 2-2 площею 5,0 кв. м, приміщення складу 2-3 площею 130,8 кв. м, виробниче приміщення 2-4 площею 29,6 кв. м;

на першому поверсі: частину торгівельного залу 1-1 площею 105,5 кв. м, кабінет 1-2 площею 6,8 кв. м, кабінет 1-3 площею 8,2 кв. м, кабінет 1-4 площею 15,9 кв. м, коридор 1-5 площею 23,8 кв. м, частина виробничого приміщення 1-6 площею 180,9 кв. м, приміщення топочної 1-7 площею 11,5 кв. м, частину приміщення антресолі 1-19 площею 25,4 кв. м, - загальною вартістю 2153212 гривень.

В рахунок поділу майна, а саме, нежитлової будівлі медичного пункту літ. «А», яка розташована за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 231,30 кв. м:

у власність ОСОБА_1 виділити:

у підвалі: підвал І площею 9,0 кв. м., вбиральню ІІ площею 1,2 кв. м, підвал ІІІ площею 9,5 кв. м, підвал ІV площею 9,0 кв. м, підвал V площею 16,2 кв. м;

на першому поверсі: тамбур 1-1 площею 3,0 кв. м, коридор 1-2 площею 4,8 кв. м, вбиральню 1-3 площею 3,0 кв. м, приміщення 1-4 площею 15,6 кв. м, приміщення 1-5 площею 12,8 кв. м, приміщення 1-8 площею 8,7 кв. м, приміщення 1-15 площею 8,05 кв. м, приміщення 1-16 площею 12,7 кв. м, сходову клітину 1-17 площею 3,7 кв. м, - загальною вартістю 344208 гривень;

у власність ОСОБА_3 виділити:

на першому поверсі: приміщення 1-6 площею 5,7 кв. м, приміщення 1-7 площею 4,4 кв. м, приміщення 1-8 площею 8,7 кв. м, приміщення 1-9 площею 18,4 кв. м, приміщення 1-10 площею 10,2 кв. м, приміщення 1-11 площею 14,6 кв. м, приміщення 1-12 площею 23,4 кв. м, стіну шафу 1-13 площею 1,5 кв. м, приміщення 1-14 площею 19,1 кв. м, приміщення 1-15 площею 8,05 кв. м, - загальною вартістю 368194 гривень.

Витрати по переобладнанню приміщень покласти на сторони у рівних частках.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 в частині про поділ земельних ділянок, розташованих за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий В. В. Яремко

Судді: О.Г. Бреславський

В. В. Чупікова