Рішення

від 11.12.2014 по справі 920/1758/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.12.2014 Справа № 920/1758/14

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Мітіній Н.М., розглянувши матеріали справи № 920/1758/14:

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз», м. Охтирка, Сумська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксол», м. Охтирка,

Сумська область,

про стягнення 1 429 грн. 98 коп.,

За участю представників сторін:

Від позивача: Єфименко О.Ю. (дов. № 563/д від 28.11.2013 року);

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору : позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 1 429 грн. 98 коп., в тому числі 661 грн. 92 коп. попередньої оплати здійсненої відповідно до умов договору купівлі -продажу № 605-МТР від 01.07.2013 року, укладеного між сторонами, 59 грн.75 коп. пені відповідно до п. 6.5. договору, 330 грн. 96 коп. штрафу відповідно до п. 6.5. договору, 377 грн. 35 коп. пені відповідно до п. 6.6. договору.

6 листопада 2014 року позивач подав клопотання б/н б/д (вх. № 14280 від 06.11.2014 року), в якому просить суд повернути помилково сплачений судовий збір у розмірі 1 218 грн. 00 коп.

18.11.2014 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що товар на склад продавця було поставлено вчасно, а так як умовою договору є самовивіз, то відповідальність за неотримання товару лежить саме на покупцеві.

27.11.2014 року представник позивача подав письмові пояснення по справі з огляду на відзив відповідача, в якому зазначає, що відповідач з незрозумілих причин вдається до аналізу умов договору № 303 - МТР від 23.05.2013 року, який не має жодного відношення до предмету спору у даній справі.

Представник позивача в даному судовому засіданні усно пояснив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд встановив:

01.07.13 року між сторонами був укладений договір №605-МТР купівлі-продажу, згідно умов якого, відповідач зобов'язався передати, а позивач прийняти та оплатити товар відповідно до умов визначених договором.

Згідно п. 4.2. договору покупець (позивач) проводить 100% попередню оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок продавця (відповідача).

На виконання умов договору, а саме п.4.2., позивач платіжним дорученням №6223 від 16 серпня 2013р. провів попередню оплату вартості товару в розмірі 27970грн. 86коп. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача.

Згідно п.2.1. договору, відповідач повинен передати товар протягом 30 календарних днів з моменту оплати товару. З урахуванням дати оплати - термін поставки до 15.09.2013р.

Матеріалами справи, зокрема, видатковою накладною № Д21РНк-00694 від 04.09.2013 року на суму 11045 грн. 10 коп., видатковою накладною № Д21РНк-00711 від 18.09.2013 року на суму 1551 грн. 00 коп., видатковою накладною № Д21РНк-00715 від 18.09.2013 року на суму 304 грн. 68 коп., видатковою накладною № Д21РНк-00734 від 16.10.2013 року на суму 1219 грн. 20 коп., видатковою накладною № Д21РНк-00736 від 21.10.2013 року на суму 3782 грн. 88 коп., видатковою накладною № Д21РНк-00003 від 24.01.2014 року на суму 9406 грн. 08 коп., підтверджується факт часткової передачі відповідачем позивачу товару на суму 27308 грн. 94 коп. (а.с. 18-23).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не поставив товар на суму 661 грн. 92 коп. та більшу частина товару бул0 поставлено з порушенням строку поставки, визначеного в договорі.

Згідно статей 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 цього ж Кодексу, визначено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Оскільки відповідач не здійснив своєчасно поставку товару на суму 661 грн. 92 коп., позивач 10.02.2014 року рекомендованим листом (вих.. № 24-юр-01/993 ) направив на адресу відповідача вимогу з повідомленням про відмову від прийняття виконання зобов'язання в частині допоставки товару на суму 661 грн. 92 коп. та про повернення суми попередньої оплати та стягнення штрафних санкцій. Дана вимога була вручена відповідачеві 14.02.2014 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с. 26). Проте відповідач відповіді на вимогу позивача не надав.

Відповідач не погоджуючись з позовними вимогами, у своїх запереченнях посилається на пункт 2.1. договору, згідно якого умовою поставки є самовивіз. У відповідності до умов договору весь зазначений у договорі товар відповідач отримав на склад і у цей же день, як він зазначає, повідомив позивача, шляхом надсилання на адресу позивача відповідних документів. Проте, відповідач ні актів прийому товару на склад, ні доказів направлення позивачу повідомлення про отримання товару суду не надав.

Відсутність будь-якого факту письмового звернення відповідача до позивача в період з 23.05.2013 року по 19.11.2014 року підтверджується довідкою відділу соціального розвитку та господарського обслуговування НГВУ «Охтирканафтогаз», який здійснює реєстрацію вхідної документації в НГВУ «Охтирканафтогаз» (а.с.63-65).

Крім того, позивач неодноразово письмово звертався до відповідача з проханням провести допоставку товару або повернути сплачені кошти, про що свідчать копії листів ( вих. № 50-01/8120 від 01.11.2013 року, вих.. № 50-01/4639 від 14.05.2014 року, вих. № 50-01/5674 від 15.06.2014 року з відмітками про отримання даних листів), проте відповіді відповідач на адресу позивача не надсилав.

Отже, відповідачем не подано ні доказів допоставки товару, ні доказів повернення позивачеві сплачених коштів за недопоставлений товар, тому суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 661 грн. 92 коп. суми проведеної попередньої оплати, на яку не поставлена продукція по договору купівлі-продажу № 605-МТР від 01.07.2013 року обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002 року, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Пунктом 6.5 договору за прострочення повернення передоплати продавець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від суми передоплати за кожен день прострочення.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня згідно п. 6.5 договору в сумі 59 грн. 75 коп. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 18.02.2014 року по 17.08.2014 року (а.с. 12).

Згідно п. 6.6 договору у разі порушення термінів поставки товару, продавець виплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, за кожен день прострочення поставки, від загальної вартості товару, що поставляється.

Згідно поданого розрахунку, відповідачеві нарахована пеня згідно п. 6.6 договору в сумі 377 грн. 35 коп.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, пеня нарахована в межах визначеного ст. 232 Господарського кодексу України строку, відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позовні вимоги в частині стягнення з відповідача згідно п. 6.5 договору пені в сумі 59 грн. 75 коп. та згідно п. 6.6 договору пені в розмірі 377 грн. 35 коп. також є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. 232 Господарського Кодексу України.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по вищевказаному договору позивач просить стягнути з відповідача 330 грн. 96 коп. штрафу.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 6.5 вищевказаного договору, у відповідності до норм ст. 536 ЦК України, ч. 4 ст. 232 Господарського кодексу України при відмові від повернення чи порушенні строків повернення передоплати на протязі строку встановленого договором, продавець крім пені, нарахованої відповідно до п. 6.5, п. 6.6 даного договору, сплачує постачальнику штраф у розмірі 50% від сплаченої покупцем попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 330 грн. 96 коп. штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній в п. 6.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14.

При зазначених обставинах, вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 661 грн. 92 коп. суми проведеної попередньої оплати, на яку не поставлена продукція по договору купівлі-продажу № 605-МТР від 01.07.2013 року, 59 грн. 75 коп. пені за прострочення повернення попередньої оплати згідно п. 6.5 договору, 377 грн. 35 коп. пені за порушення строків поставки товару згідно п. 6.6. договору, 330 грн. 96 коп. штрафу.

06.11.2014 р. представником позивача подано заяву про повернення зайво сплаченого судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні позову було зайво сплачено суму судового збору.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом повертається за ухвалою суду.

У п. 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року роз'яснено, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів.

Враховуючи, що ціна позову публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» складає 1429 грн. 98 коп., до сплати підлягає судовий збір в розмірі 1827 грн. 00 коп.

При поданні позовної заяви позивачем відповідно до платіжного доручення № 8319 від 19.08.2014 р. сплачено 1827 грн. 00 коп. та платіжного доручення №8322 від 19.08.2014 року 1218 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне повернути публічному акціонерному товариству «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» з державного бюджету суми зайво сплаченого при поданні позовної заяви судового збору в розмірі 1218 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення № 8322 від 19.08.2014 р.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1827 грн. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксол» (42700, м. Охтирка, вул. Комінтерна, 140а і.к.33158646) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» (42700, м. Охтирка, вул. Київська, 119 і.к. 05398533) 661 грн. 92 коп. суми проведеної попередньої оплати, на яку не поставлена продукція по договору купівлі-продажу № 605-МТР від 01.07.2013 року, 59 грн. 75 коп. пені за прострочення повернення попередньої оплати згідно п. 6.5 договору, 377 грн. 35 коп. пені за порушення строків поставки товару згідно п. 6.6. договору, 330 грн. 96 коп. штрафу., а також 1827 грн. судового збору.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» (42700, м. Охтирка, вул. Київська, 119 і.к. 05398533) з державного бюджету м. Суми (отримувач УДКС у м. Суми, рахунок отримувача 31218206783002, код отримувача 37970593, банк отримувача ГУ ДКУ в Сумській області, м. Суми, код банку отримувача 837013) суму зайво сплаченого при поданні позовної заяви судового збору в розмірі 1218 грн. 00 коп., відповідно до платіжного доручення № 8322 від 19.08.2014 року, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.12.2014 року.

Суддя І.В. Зайцева