Постанова

від 08.12.2014 по справі 810/6629/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2014 року місто Київ № 810/6629/14

11.09

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Шевченко А.В., за участю секретаря судового засідання Гузіка М.І., представників

позивача: - Крупка Б.Г., відповідача: - Осаволюк І.О.., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КІА-Центр» (представник - Крупка Богдан Григорович) доБориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «КІА-Центр» (представник - Крупка Богдан Григорович), звернувся до суду з адміністративним позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 15.08.2014 № 0001381520 прийняте з порушенням норм матеріального права, є таким, що суперечить чинному законодавству України та підлягає скасуванню.

В призначений день та час у судове засідання з'явився представники позивача та представник відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в наданих суду запереченнях на адміністративний позов просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Під час судового розгляду справи представником позивача надавалися додаткові докази по справі, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КІА-Центр» є юридичною особою, код за ЄДРПОУ: 32792252.

З матеріалів справи встановлено, що Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, у порядку статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну (електронну) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2014 року ТОВ «КІА-Центр» (код ЄДРПОУ 32792252), про що складений Акт від 05.08.2014 № 147/10-04-15-20/32792252.

За результатами перевірки контролюючий орган дійшов висновку про факт порушення ТОВ «КІА-Центр» (код ЄДРПОУ 32792252) приписів пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: неправомірне віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ (включення незареєстрованої податкової накладної від 04.04.2014 № 3 за червень 2014 року по ТОВ «Фірма «Майстер-2» (код 22014870) на суму 58 333, 33 гривень, чим завищено податковий кредит (рядок 17 декларації) та занижене позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р. 18), а відповідно і сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету (р. 25) в розмірі 58 333, 33 гривень.

На підставі Акта Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 05.08.2014 № 147/10-04-15-20/32792252 «Про результати камеральної електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «КІА-Центр» (код ЄДРПОУ 32792252) за червень 2014 року», контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.08.2014 № 0001381520, яким ТОВ «КІА-Центр» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 72 916, 25 гривень, у тому числі основного платежу - 58 333, 00 гривень, штрафна (фінансова) санкція - 15 583, 25 гривень.

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суд з даним позовом, в якому просив суд визнати його протиправним та скасувати, що і є предметом даного спору.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, слід зазначити наступне.

Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України передбачено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, на думку податкового органу, в порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено неправомірне віднесення ТОВ «КІА-Центр» до складу податкового кредиту суми ПДВ, а саме: незареєстрованої податкової накладної (за відсутністю додатка № 8) від 04.04.2014 № 3 по ТОВ «Фірма «Майстер-2» (код 22014870) за червень 2014 року на суму 58 333, 33 гривень, чим було завищено податковий кредит (рядок 17 декларації) та зменшене позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р. 18) та (р. 25) на відповідну суму (таблиця 3 Акта перевірки, а.с. 14).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У зв'язку з вищезазначеним, у декларації за червень 2014 року збільшено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (p. 18) та суму, що підлягає сплаті до державного бюджету (р. 25) в розмірі 58 333, 33 гривень.

Зазначене твердження податкового органу про порушення позивачем приписів податкового законодавства та віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ незареєстрованої податкової накладної (за відсутністю додатка № 8) від 04.04.2014 № 3 по ТОВ «Фірма «Майстер-2» (код 22014870) за червень 2014 року на суму 58 333, 33 гривень, не відповідає дійсності.

Судом встановлено, що в червні 2014 року позивачем отримано від ТОВ «Фірма «Майстер-2» податкову накладну від 04.06.2014 № 3 на загальну суму 350 000, 00 гривень, у тому числі ПДВ - 58 333, 33 гривень. Вказана податкова накладна належним чином зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 20). Вказана господарська операція мала місце в червні 2014 року та відображена підприємством в податковій звітності з ПДВ за відповідний звітній період (червень 2014 року). Проте, під час внесення запису про дану податкову накладну до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (реєстраційний номер № 9041496793 від 18.07.2014), в графі 3 «Дата складання» ряд 4 «№ з/п» розділ II «Отримані податкові накладні» платником податку було допущено описку, а саме замість дата складання 04.06.2014 зроблений запис 04.04.2014, інші ідентифікуючі дані податкової накладної (порядковий номер, найменування постачальника, індивідуальний податковий номер, вартість та сума податку) платником вказано вірно.

Судом встановлено, що податкової накладної ТОВ «Фірма «Майстер-2» від 04.04.2014 № 3 не видавалося, натомість факт існування податкової накладної від 04.06.2014 № 3 з відповідною її реєстрацією знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду справи, тому з боку ТОВ «КІА-Центр» відсутній факт порушення приписів пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

За таких обставин, висновок відповідача про допущення позивачем порушення приписів пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є помилковим, а прийняте за результатами камеральної перевірки податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч нормам чинного законодавства прийняте оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення, оскільки судом встановлено правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ, включених за зареєстрованою податковою накладною від 04.06.2014 № 3 за червень 2014 року по ТОВ «Фірма «Майстер-2» на суму 58 333, 33 гривень, а, отже, доводи відповідача про завищення податкового кредиту та заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту і нарахування за такі порушення штрафних санкції є необґрунтованими.

Судом проаналізовано договір № 06/09-13 від 27.09.2013 на поставку ліфтового обладнання та виконання монтажу з додатками № 1 (специфікація), № 2 (графік виконання робіт), № 3 (заявка на поставку ліфтів), декларації з ПДВ за квітень-червень 2014 року, додатки № 5 до декларацій «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», реєстри виданих та отриманих податкових накладних, докази прийняття декларацій контролюючим органом, податкові накладні, які виписувались ТОВ «Фірма «Майстер-2» у період з квітня по червень 2014 року. З наданих суду документів не вбачається, що позивач правомірно декларував податкові зобов'язання та податковий кредит, а висновки відповідача є формальними і свідчать лише про допущену позивачем технічну помилку при зазначенні місяця податкової накладної № 3 на суму 58 333, 33 гривень.

У зв'язку з наведеним, суд вважає, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України та є підставами для скасування податкового повідомлення-рішення та визнання його протиправним, а тому, адміністративний позов підлягає задоволенню.

В силу пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій при винесені оскаржуваного рішення.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 15.08.2014 № 0001381520.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КІА-Центр» понесені ним судові витрати в сумі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12 грудня 2014 р.