Рішення

від 08.12.2014 по справі 908/4373/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 номер провадження справи  2/92/14       ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   08.12.2014                                                              Справа №  908/4373/14 Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірнього підприємства “ДМСС№216” товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація Донбасмонтажспецстрой”, м. Маріуполь, Донецька область, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Авантаж-Строй”, смт.Володарське, Донецька область, про  стягнення 73919,59 грн. за участю представників: від позивача – не з'явився; від відповідача –  не з'явився; ВСТАНОВИВ: До господарського суду Запорізької області звернулося Дочірнє підприємство “ДМСС№216” товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація Донбасмонтажспецстрой” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Авантаж-Строй” про стягнення за договором підряду №573 від 01.10.2012р. суми основного боргу у розмірі – 60396,16 грн., інфляційного збільшення – 10025,78 грн., 3% річних – 3497,65 грн., усього – 73919,59 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.10.2012р. між позивачем та відповідачем укладений договір підряду №573. Позивач у січні 2013р. виконав роботи на загальну суму 76424,54 грн. Відповідач частково сплатив суму заборгованості у розмірі 16028,38 грн. Станом на 22.10.2014р. заборгованість відповідача становить 60396,16 грн., яку позивач просить стягнути з урахуванням індексу інфляції та 3% річних. Позов заявлено на підставі ст. ст. 837, 839, 853, 854, 625 Цивільного кодексу України. Ухвалою господарського суду від 31.10.2014 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/92/14 та призначено розгляд справи на 25.11.2014р. В судовому засіданні 25.11.2014р. був присутній представник позивача, за заявою якого фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася. Представник позивача в судовому засіданні 25.11.2014 р. підтримав заявлені позовні вимоги. У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог суду в повному обсязі суд ухвалою від 25.11.2014р. відклав розгляд справи на 08.12.2014 р. В судове засідання 08.12.2014 р. сторони своїх представників не направили. Від позивача 01.12.2014 р. надійшло клопотання розглядати справу без присутності його представника.   Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 31.10.2014 р. та від  08.12.2014 р., які надсилались на його юридичну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (вул. Пушкіна, буд. 5-Г, смт. Володарське, Володарський район, Донецька область, 87000). Відповідач з реєстру не виключений, що підтверджується витягом з цього реєстру станом 30.10.2014 р. Надіслана відповідачу кореспонденція до суду не поверталась. Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. За таких обставин, враховуючи положення ст. 64 ГПК України, суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Статтею 75 ГПК України передбачено, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, і розгляд справи можливий без присутності представників позивача та відповідача. В судовому засіданні 08.12.2014р. судом прийнято рішення. Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне. 01.10.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Авантаж-Строй” (замовник, відповідач у справі) та Дочірнім підприємством “ДМСС№216” товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація Донбасмонтажспецстрой”  (підрядник, позивач у справі) укладено договір підряду № 573, за яким підрядник зобов'язується власними та/або залученими силами за завданням замовника у відповідності до умов даного договору виконати будівельно-монтажні роботи по заміні опалення АКБ цеху 108 та в КОЕГП АБК-5 ПАТ «Азовелеткросталь». Згідно з п. 3.2 договору підрядник зобов'язаний виконати роботи у строки, визначені в погодженому сторонами графіку. У п. 2.1 договору погоджено, що вартість всіх робіт, що виконуються за договором, визначається відповідно до розрахунку договірних цін на підставі додатків «Правила визначення вартості будівництва» - ЖБН Д1.1.-1.2000 (з урахуванням змін та доповнень). За умовами п. 4.1 договору розрахунок за виконані роботи в розмірі вартості виконаних робіт здійснюється замовником після підписання двостороннього акту приймання-передачі виконаних робіт шляхом оплати грошовими коштами на поточний рахунок підрядника протягом 20 банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється н підставі платіжної вимоги-підрядника. Згідно з п. 1.41 договору даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.03.2013 р., а в частині гарантійних зобов'язань та санкцій за їх порушення – до спливу гарантійного строку. Договір підписаний сторонами ті скріплений їх печатками. На виконання умов договору у січні 2013 року позивач виконав роботи по влаштуванню автономного опалення АКБ цеху № 108 на загальну суму 76424,54 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт №1 від 16.012013 р. і довідками про вартість виконаних робіт та витрати за січень 2013 року на суму 23028,38 грн. та 53396,16 грн. Вартість робіт визначена за вирахуванням вартості матеріалів замовника. Акти виконаних робіт та довідки про вартість робіт і витрати підписані обома сторонами та скріплені їх печатками. Роботи прийняті замовником без зауважень. Для оплати виконаних робіт позивач виписав рахунки № 1 від 09.01.2013 р. на суму 23028,38 грн. та № 3 від 16.01.2013 р. на суму 53396,16 грн. Відповідач здійснив часткову оплату виконаних робіт по рахунку № 1 від 09.01.2013 р. на суму 16028,38 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача за 30.12.2013 р. Інших оплат не проводилось, що підтверджується довідкою відділення ПУМБ «РЦ в м.Маріуполь» № MPL-52/1067 від 27.11.2014 р. Таким чином, по рахунку № 1 від 09.01.2013 р. залишились не оплаченими роботи на суму 7000,00 грн. Загальна вартість неоплачених робіт по обох рахунках складає 60396,16 грн. За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України. Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В порушення умов п. п. 4.1 договору замовник не оплатив у повному обсязі виконані позивачем роботи, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 60396,16 грн. Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Відповідач не надав обґрунтованих заперечень проти позову або доказів сплати заборгованості за виконані роботи.    Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за договором підряду в розмірі 60396,16 грн. підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом. По одному акту (рахунок № 1 від 09.01.2013 р.) позивач нарахував 3% річних на суму боргу 23028,38 грн. за період з 06.02.2013 р. по 29.12.2013 р. (327 днів) в розмірі 618,93 грн. та на суму боргу 7000,00 грн., що залишилась після часткової оплати, за період з 30.12.2013р. по 22.10.2014 р. (297 днів) в розмірі 170,88 грн. По другому акту (рахунок № 3 від 16.01.2013 р.) позивач нарахував 3% річних на суму боргу 53396,16 грн. за період з 13.02.2013 р. по 22.10.2014 р. (617 днів) в розмірі 2707,84 грн. Всього позивачем нараховано 3497,65 грн. – 3% річних. В розрахунку 3% річних допущено помилку при зазначенні початку виникнення прострочення оплати робіт по обох актах. Так, за умовами п. 4.1 договору роботи мали бути оплачені замовником протягом 20 банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт. Обидва акти виконаних робіт підписані 16.01.2013 р., тому оплата мала бути здійснена по ним до 13.02.2013 р. Отже, прострочення оплати по обох актах виинкло з 14.02.2013 р. За розрахунком суду 3% річних слід розраховувати наступним чином: - від суми боргу 23028,38 грн. за період з 14.02.2013 р. по 29.12.2013 р. (319 днів) 3% річних складають 603,79 грн.; - від суми боргу 7000,00 грн. за період 30.12.2013 р. по 22.10.2014 р. (297 днів) 3% річних складають 170,88 грн.; - від суми боргу 53396,16 грн. за період з 14.02.2013 р. по 22.10.2014 р. (616 днів) 3% річних складають 2703,45 грн. Всього з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в сумі 3478,12 грн. У стягненні 19,53 грн. - 3% річних суд відмовляє. Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за загальний період з  лютого 2013 року по вересень 2014 року в загальній сумі 10025,78 грн., які розраховані наступним чином: - по рахунку № 1 від 09.01.2013 р. на суму боргу 23028,38 грн. нараховано інфляційні втрати за період лютий-грудень 2013 року (середній індекс 1,003) в розмірі 68,07 грн. та  на залишок боргу по цьому рахунку в сумі 7000,00 грн., що залишився після часткової оплати, нараховані інфляційні втрати за період січень-вересень 2014 року (середній індекс 1,162) в розмірі 1132,86 грн.; - по рахунку № 3 від 16.01.2013 р. на суму боргу 53396,16 грн. нараховані інфляційні втрати за період з лютого 2013 року по вересень 2014 року (середній індекс 1,165) в розмірі 8824,85 грн. Суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та визнав позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 10025,78 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково. Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог. Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Авантаж-Строй” (вул. Пушкіна, буд. 5-Г, смт. Володарське, Володарський район, Донецька область, 87000, ідентифікаційний код 37077351) на користь Дочірнього підприємства “ДМСС№216” товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація Донбасмонтажспецстрой” (вул. Орджонікідзе, буд. 50, м. Маріуполь, Донецька область, 87545, ідентифікаційний код 37510280) основний борг у сумі 60396,16 грн. (шістдесят тисяч триста дев'яносто шість грн. 16 коп.), 3% річних в сумі 3478,12 грн. (три тисячі чотириста сімдесят вісім грн. 12 коп.), інфляційні втрати в сумі 10025,78 грн. (десять тисяч двадцять п'ять грн. 78 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 1826,52 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять шість грн. 52 коп.). Видати наказ. В задоволенні іншої частини позову відмовити.                                                         Суддя                                                            Т.В.Мойсеєнко Повне рішення оформлено та підписано 15.12.2014р. і набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.