Рішення

від 15.12.2014 по справі 904/7637/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.12.14р. Справа № 904/7637/14 За позовом: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Синельникове Дніпропетровської області

до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Дніпропетровськ

про стягнення 883,69 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача : Анастасіада С.Г., доручення №24 від 22.10.2014 р., головний спеціаліст

Від відповідача: Прокопенко Д.Ю., довіреність №1698/13 від 02.12.13р., юрист юридичного відділу

С У Т Ь С П О Р У:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звернулося до господарського суду із позовом, яким, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 15.12.2014р., просить зобов'язати публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" повернути позивачу зайво перераховані страхові виплати у сумі 883, 69 грн., шляхом списання їх з рахунку НОМЕР_2, відкритого на ім'я ОСОБА_4 та перерахувати їх на поточний рахунок 3717469984102 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код 25840712, який належить відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Синельникове Дніпропетровської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що знаходячись в трудових відносинах з підприємством ПАТ "Синельниківський ресорний завод" ОСОБА_4 отримав виробничу травму. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер. Повідомлення про його смерть відділення Фонду отримало лише 25.01.2013 року. у зв'язку з чим, на адресу відповідача було зайво виплачено грошові кошти у сумі 883, 69 грн.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем не доведено обов'язку відповідача щодо встановлення юридичних фактів щодо вкладників банку (факту смерті) та повідомлення про такі факти ініціаторів переказу грошових коштів.

Розгляд справи відкладався з 20.10.2014р. на 11.11.2014р. У судовому засіданні 11.11.2014р. оголошено перерву на 01.12.2014р.

Ухвалою господарського суду від 01.12.2014р. термін розгляду справи продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладений на 15.12.2014р.

У судовому засіданні 15.12.2014р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

22.03.2002р. між Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Синельникове (Фонд) та Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль", який рішенням загальних зборів акціонерів Банку від 02.12.2005р. було перейменовано на відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", а згідно рішення загальних зборів від 14.10.2009р. на публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (Банк) в особі начальника Синельниківського територіально-відокремленого без балансового відділення Дніпропетровської обласної дирекції "АППБ "Аваль" був укладений договір про здійснення страхових виплат потерпілим на виробництві Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Синельникове №2560/24.

Відповідно до розділу 2 цього договору Банк зобов'язався: зараховувати грошові кошти Фонду на транзитний рахунок на умовах цього договору та забезпечити виплату сум, які надійшли для виплати не пізніше наступного дня після надходження даних сум на транзитний рахунок Банку та надання списку, зазначеного в п.2.1.2 цього Договору (п.п.2.2.1, 2.2.2 договору).

Відповідно до постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Синельникове від 12.05.2011р. №0419/254/254/47 "Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2011р." потерпілий ОСОБА_4 перебуває на обліку з 19.08.1993р., має зареєстрований страховий випадок - трудове каліцтво, що сталося 26.12.1978р. За висновком МСЕК від 19.08.1993р потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності 5% безстроково. За змістом наведеної постанови потерпілому ОСОБА_4 призначено щомісячну перераховану грошову суму в розмірі 49,75грн. на період з 01.03.2011р. - безстроково.

07.02.2011р. потерпілий ОСОБА_4 подав позивачу заяву про перерахування страхової виплати з 01.03.2011р. на його картковий рахунок НОМЕР_2, який відкрито у Центральному Тернавському відділенні ДОД "Райффайзен Банк Аваль" (а.с.20).

На виконання умов договору про здійснення страхових виплат потерпілим на виробництві та заяви потерпілого ОСОБА_4 Фондом здійснювалося перерахування страхових відшкодувань (виплат) на рахунок, відкритий у Центральному Тернавському відділенні ДОД "Райффайзен Банк Аваль".

Банком суми страхових виплат з аналітичного рахунку зараховувалися на рахунок одержувача цих коштів, зокрема, у встановленому порядку здійснювалося зарахування страхового відшкодування громадянину ОСОБА_4, що перебував на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Синельникове та мав картковий рахунок в Банку.

ІНФОРМАЦІЯ_1. громадянин ОСОБА_4 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3) (а.с.9).

Повідомлення про смерть ОСОБА_4 відділення Фонду отримало майже через рік після смерті останнього - 25.01.2013р.

В зв'язку з несвоєчасним отриманням інформації про смерть даної особи відділення Фонду припустилося переплати страхового відшкодування (виплат) в наступному розмірі - 883,69грн.

Листом від 18.03.2013р. вих. №180 позивач просив банк повернути на рахунок відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Синельникове помилково перераховані грошові кошти.

Листом від 10.04.2014р. №987 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав щодо повернення відділенню Фонду грошових коштів, які обліковуються відповідно на рахунку НОМЕР_1, відкритому на ім'я ОСОБА_4

Позивач вважає відмову Банку повернути зайво перераховані грошові кошти безпідставною, просить стягнути зайво перераховані грошові кошти, що і є причиною спору.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

За статтею 28 зазначеного Закону страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку; за статтею 40 Закону страхові виплати провадяться щомісячно і за бажанням одержувачів можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку.

Пунктами 1.8 та 1.9 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Фонду № 24 від 27.04.2007 року передбачений спосіб одержання суми страхових виплат шляхом їх перерахування на особові рахунки в банку; повернення зайво виплачених сум проводиться на підставі постанови робочих органів виконавчої дирекції фонду, якщо потерпілі або особи, які мають на це право, не заперечують проти підстав і розміру відрахування.

Відповідно до приписів статей 1066, 1067 Цивільного кодексу України правовідносини між банком та клієнтом регулюються договором банківського рахунку; за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ст.2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банківськими рахунками є рахунки, на яких обліковуються власні кошти.

В силу п. 1.4 постанови НБУ № 22 від 21.01.2004р. "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" власником рахунку в банку є особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому.

Банк не заперечує, що на рахунку померлого ОСОБА_4 НОМЕР_2 станом на 21.11.2014р. знаходиться спірна сума, перерахована позивачем як страхове відшкодування за період з 28.01.2012р. по 25.01.2013р. (лист від 21.11.2014р. вих. №04/БТ).

За змістом п.п. 1.3., 1.39, ст. 1, пункту 7.1.2 ст. 7 та ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", гроші, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на рахунок переходять у власність отримувача; примусовим списанням є списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом; банк на договірній основі повинен здійснювати зберігання коштів, проводити розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Системний аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що власником коштів, виплачених застрахованій особі відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", є безпосередньо одержувач страхових виплат, а не банківська установа, в якій відкрито банківський рахунок одержувача цих виплат. Відтак, саме одержувачу, а після його смерті спадкоємцям, належить право розпорядження ними.

З наведеними нормами чинного законодавства узгоджуються умови договорів про надання пластикової платіжної карти, відповідно до яких банк приймав і зараховував на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві картки), кошти, що йому належать, виконував розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно статті 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Відповідно до приписів зазначеної норми банк зобов'язаний виконати судове рішення, прийняте за наслідками захисту прав стягувача щодо особи - володільця рахунку та отримувача грошових коштів, незалежно від волевиявлення володільця рахунку; доказів існування такого судового рішення щодо володільця рахунку ОСОБА_4 матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, у позивача відсутні підстави посилатися в обґрунтування свого позову на положення ст. 1071 Цивільного кодексу України; інших матеріально-правових підстав позову, які б давали суду можливість надати оцінку діям банку як неправомірним, позивачем в позові не зазначено.

Згідно ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Відповідне положення міститься у ст. 14 Цивільного кодексу України, за якою цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Жодним з наведених законодавчих актів не передбачено право позивача, як стягувача, ініціювати примусове стягнення коштів за рахунок одержувачів страхових виплат та вимагати від банку повернення зайво перерахованих коштів з рахунків одержувачів страхових виплат у разі їх смерті, рівно як і обов'язку банку вчиняти такі дії на вимогу позивача.

Також, суд відхиляє посилання позивача на положення ст. 1219 Цивільного кодексу України.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців (ст. 1216 Цивільного кодексу України).

В силу принципу універсальності спадкового правонаступництва до складу спадщини включаються не тільки права, а й обов'язки спадкодавця, що не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ст. 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Відповідно до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, питання з приводу повернення спірних коштів Фонду позивач повинен вирішувати із особами, які отримають право розпорядження коштами на рахунку, де в даний час знаходяться ці кошти, після отримання їх у спадщину та без участі відповідача.

Примусове списання коштів у відповідності до п.1.39 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні" відповідач як банк може здійснити лише на підставі визначених законом виконавчих документів.

Але, доказів про існування таких документів, які б не виконав відповідач, чим порушив би інтереси позивача, з матеріалів справи не вбачається.

З огляду на викладене, встановлені фактичні обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Судові витрати віднести на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 16.12.2014р.