cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 грудня 2014 р. Справа № 909/1130/14
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , при секретарі судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Прокурора Городенківського району в інтересах держави в особі Городенківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, вул.Богуна,11, м.Городенка, Городенківський район, Івано-Франківська область,78100
до відповідача: Приватного підприємства - фірма "Вотум" вул. Хотинська,18, м. Івано-Франківськ,76018
про стягнення заборгованості по орендній платі за землю та розірвання договору оренди
земельної ділянки.
за участю представників сторін:
від відповідача: Устимчук О.О., (довіреність № 21 від 20.05.14 ).
від прокуратури: Гарасимик Т.О., посвідчення №011571 від 26.10.12
від позивача представники не з"явилися.
ВСТАНОВИВ:
прокурор Городенківського району в інтересах держави в особі Городенківської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до приватного підприємства - фірма "Вотум" про стягнення заборгованості по орендній платі за землю та розірвання договору оренди земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань згідно договору оренди земельної ділянки від 21.12.10 та обґрунтовано приписами статей 193, 230, 231 Господарського та 373, 526, 611, 625 Цивільного кодексів України.
В судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову не заперечив, заяви щодо застосування судом наслідків спливу позовної давності щодо стягнення пені суду не подавав.
Позивач (Городенківська районна державна адміністрація) своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового розгляду належним чином повідомлений ухвалою суду від 09.12.14.
На момент винесення судом рішення заяв та клопотань від позивача не надходило.
Відповідно до ч.3ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно з п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представників прокуратури та відповідача, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
21.12.10 між Городенківською районною державною адміністрацією ( орендодавець) та приватним підприємством - фірмою "Вотум" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки , що зареєстрований у Державному реєстрі земель 24.12.10 за №041030200059, строком на 10 років(п.8 договору).
За умовами даного договору орендодавець зобов"язався надати, а орендар, у свою чергу, - прийняти в строкове платне користування земельну ділянку площею 9,5125га для створення кінно-спортивної бази, яка знаходиться в урочищі "Бовди" на території Чортовецької сільської ради (п.1,2 даного договору).
Прийняті на себе зобов"язання позивач виконав належним чином, передавши відповідачу в строкове платне користування обумовлену договором земельну ділянку, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акта приймання-передачі від 27.12.10.
Пунктами 9-14 зазначеного договору сторони погодили розмір та порядок сплати орендної плати: орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3% від суми нормативної грошової оцінки, що становить 80640,00грн. і вноситься щорічно до 30 червня та 31 грудня рівними частинами.
В порушення прийнятих на себе договірних зобов"язань відповідач не сплатив орендну плату за період з 01.01.12 по 31.07.14, внаслідок чого станом на 01.08.14 заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору оренди земельної ділянки, що зареєстрований у Державному реєстрі земель 24.12.10 за №041030200059, становить 201600,00грн.
З метою досудового врегулювання спору, 30.07.12, 14.11.12, 15.01.13 та 08.08.14 позивачем на адресу відповідача направлялися претензії з вимогою погасити існуючу заборгованість, які залишені останнім без відповіді та задоволення.
Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не подано.
У зв"язку з порушенням відповідачем договірних зобов"язань, позивачем нараховано
22820,02грн. пені, 21692,16грн. інфляційних втрат та 15625,38грн. 3% річних.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Наведена правова норма кореспондується зі ст.509 Цивільного кодексу України: зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ст.792 Цивільного кодексу України).
Водночас, на спірні правовідношення поширюється також дія спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду землі" .
Так, відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також до договору оренди землі.
Згідно статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право користування земельною ділянкою (ст.5 Закону України "Про оренду землі").
Статтями 13, 21, 24 та 25 зазначеного Закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до договору та вимог земельного законодавства. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати. Орендар земельної ділянки має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Наведена правова норма кореспондується зі статтею 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи умови п.11 спірного договору, граничний термін сплати орендної плати - щорічно до 30 червня та 31 грудня рівними частинами.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.
З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем своїх зобов"язань, вимога позивача щодо стягнення 201600,00грн. основного боргу обґрунтована та підлягає до задоволення.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно з частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
В силу ч.1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 651 зазначеного кодексу договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Укладаючи спірний договір, позивач розраховував отримати грошові кошти (прибуток) за оренду землі.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов"язків, передбачених статтями 24 та 25 цього Закону та умовами договору, зокрема обов"язку щодо своєчасного внесення орендної плати.
З огляду на встановлення судом факту неналежного виконання відповідачем обов"язку щодо своєчасності оплати орендної плати ( чим істотно порушено умови спірного договору), позовні вимоги щодо розірвання договору оренди земельної ділянки від 21.12.10 є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
В силу ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Укладаючи договір, сторони дійшли згоди відносно забезпечення виконання відповідачем грошових зобов'язань пенею та погодили строк її нарахування: за прострочення терміну сплати орендної плати орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі 2% за кожен день прострочення (п.14 договору).
Разом з тим, за приписами ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України унормовано, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В силу ч. 2 статті 343 Господарського Кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Наведена правова норма кореспондується зі ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань": платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст.625 Цивільного кодексу України).
Позивачем нараховано 22820,02грн. пені за період з 01.08.13 по 31.07.14, 21692,16грн. інфляційних втрат за період з 01.07.12 по 31.07.14 та 15625,38грн. 3% річних за період з 01.01.12 по 31.07.14.
З огляду на частину 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частину 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійснених позивачем нарахувань, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.
Судом перевірено правильність нарахованих позивачем сум та задоволено їх частково, пеню - на суму 18838,83грн., інфляційні втрати - на суму 19980,47грн., 3% річних - на суму 15592,00грн., оскільки наявний в матеріалах справи розрахунок позивача є арифметично невірним.
В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона по справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 22, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
З врахуванням наведених обставин по справі, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Щодо стягнення судового збору за розгляд даних позовних вимог, суд констатує наступне.
В силу ч.2 ст.44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Згідно частини 1 статті 4 вищевказаного закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2014 року складає 1 218,00грн.
Згідно з частиною 2 статті 4 вказаного Закону ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
В спірному випадку позов, заявлений прокурором (який відповідно до чинного законодавства звільнений від сплати судового збору), включає в себе дві позовні вимоги, а саме: стягнення заборгованості в розмірі 261737,56грн., яка є позовною вимогою майнового характеру, та розірвання договору оренди земельної ділянки, яка є позовною вимогою немайнового характеру.
Пунктом 2.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", встановлено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Відповідно до ч.3 ст. 49 господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
З наведеного слідує, що за подання даної позовної слід стягнути судовий збір в загальній сумі 6452,74грн.
Пунктом 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.13 передбачено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.
З врахуванням наведеного, до стягнення з позивача підлягає судовий збір в розмірі 141,17грн., з відповідача - 6311,57грн. в дохід державного бюджету України у зв"язку з частковим задоволенням позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, керуючись ст. ст. 1, 2, 5, 13, 21, 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 3, 4 Закону України " Про судовий збір", ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", ст. ст.11, 509, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 611, 612, 614, 625, 651 Цивільного кодексу України, ст. ст. 188, 193, 216, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 32-34, 44, 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов прокурора Городенківського району в інтересах держави в особі Городенківської районної державної адміністрації до приватного підприємства - фірма "Вотум" про стягнення заборгованості по орендній платі за землю та розірвання договору оренди земельної ділянки задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства - фірма "Вотум"(вул.Хотинська, 18, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20537179) на користь Городенківської районної державної адміністрації( код 04054381, р/р 33217812700134 в УДКС України в Городенківському районі, МФО 836014, код ЄДРПОУ 20568978, код платежу 130502, одержувач- Чортовецька сільська рада) 201600,00(двісті одну тисячу шістсот гривень) основного боргу, 18838,83(вісімнадцять тисяч вісімсот тридцять вісім гривень вісімдесят три копійки) пені, 19980,47(дев"ятнадцять тисяч дев"ятсот вісімдесят гривень сорок сім копійок) інфляційних втрат та 15592,00 (п"ятнадцять тисяч п"ятсот дев"яносто дві гривні) 3% річних.
Стягнути з приватного підприємства - фірма "Вотум"(вул.Хотинська, 18, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20537179) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37952250; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області; код банку отримувача (МФО): 836014; Рахунок отримувача: 31219206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499939) 6311,57(шість тисяч триста одинадцять гривень п"ятдесят сім копійок) судового збору.
Стягнути з Городенківської районної державної адміністрації(вул.Богуна, 11, м.Городенка, код 04054381) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37952250; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області; код банку отримувача (МФО): 836014; Рахунок отримувача: 31219206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499939) 141,17(сто сорок одну гривню сімнадцять копійок) судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між Городенківською районною державною адміністрацією та приватним підприємством - фірмою "Вотум", та зареєстрований у Державному реєстрі земель 24.12.10 за №041030200059.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16.12.14
Суддя Матуляк П. Я.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 15.12.2014 |
Оприлюднено | 17.12.2014 |
Номер документу | 41902913 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Матуляк П. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні