Постанова

від 03.12.2014 по справі 804/14464/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 р. Справа № 804/14464/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представників позивача представника відповідача Яковлева Д.С., Недвиги К.О. Рябоконь С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Промтрейд» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Промтрейд» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 22.08.2014 року №0002061500.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки акту перевірки не ґрунтуються на нормах Податкового кодексу України та інших нормативних актах, зроблені всупереч діловій практиці та економічній суті господарських операцій, а тому податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами перевірки, підлягає скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач письмових заперечень не надав, у судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Посадовою особою Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Промтрейд» (код за ЄДРПОУ 31932259) щодо дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «КРІСТЕНС» (код ЄДРПОУ 38022110) за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 07.08.2014 року №120/04-83-22-01/31932259, у висновках якого зазначено, що внаслідок порушення п.185.1 cт.185, п.186.1 cт.186, п.198.6 cт.198 Податкового кодексу України позивачем завищено податковий кредит на суму ПДВ 6770,80 грн.

22 серпня 2014 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0002061500 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8463,75 грн. (у тому числі основний платіж - 6771 грн. та штрафні санкції - 1692,75 грн.).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

В силу пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно абзацу першого пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що в період січень 2014 року позивач здійснював закупівлю матеріалів та сировини у постачальника ТОВ «КРІСТЕНС» на підставі договору №2/9-13 від 02.09.2013 року, відповідно до пункту 1.1 якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Згідно пункту 4.1 даного договору розрахунки можуть бути здійснені у безготівковому порядку протягом 60 банківських днів з моменту отримання товару.

10.01.2014 року ТОВ «КРІСТЕНС» передано у власність ПП «Промтрейд» товар на суму 40 624,80 грн. (у т.ч. ПДВ 6770,80 грн.), що підтверджується видатковою накладною від 10.01.2014 року №347 та податковою накладною від 10.01.2014 року №347. Банківськими виписками підтверджується оплата у повному обсязі за отриманий товар на загальну суму 40 624,80 грн., а саме: 12.02.2014 року на суму 4 874,98 грн. та 17.02.2014 року на суму 35 749,82 грн.

В акті перевірки відповідач зазначив, що факт передачі товару від ТОВ «КРІСТЕНС» до позивача неможливо встановити у зв'язку з відсутністю товарно-транспортної накладної.

Судом встановлено, що позивач подавав заперечення на акт перевірки, додавши наказ про відрядження директора приватного підприємства «Промтрейд» від 09.01.2014 року №4 на ТОВ «КРІСТЕНС» з метою отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортну накладну від 10.01.2014 року №347 на суму 40624,80 грн., оборотно-сальдову відомість по рахунку №201 за січень 2014 року.

Крім того, на підтвердження транспортування товару позивачем до суду надано довіреність №2 від 09.01.2014 року, журнал реєстрації довіреностей за 2014 рік, посвідчення про відрядження директора ПП «Промтрейд» від 10.01.2014 року №1, посвідчення водія директора ВВТ № 285728, договір оренди транспортного засобу від 03.01.2014 року №03/1-14, відповідно до якого ПП «Промтрейд» має в розпорядженні транспортний засіб - ГАЗ з номерними знаками КХВ № 8809, яким транспортувався товар, про що зазначено в товарно-транспортній накладній.

Таким чином, товарно-матеріальні цінності навантажувались для перевезення власними силами позивача, що підтверджує факт передачі товару від продавця до покупця.

Судом встановлено, що штатним розкладом на ПП «Промтрейд» передбачено 98 робітників, фактично працює 90 чол., у тому числі адміністрація підприємства 9 чол., виробничий персонал - 81 чол.

Також матеріалами справи підтверджується, що позивач має необхідні виробничі потужності, що знаходяться за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, буд.5а, які розташовані на території 1556,20 кв.м., та прилеглу територію площею 441,0 кв.м.

Отриманий від постачальника товар (сировина) використовувався в господарській діяльності ПП «Промтрейд» для шиття дитячого взуття, що підтверджується калькуляціями на дитяче взуття за січень 2014 року у кількості 2365 пар; накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення матеріалів) від 14.01.2014 року (списання у виробництво 83194,8 одиниць сировини в різних одиницях виміру - згідно затвердженої калькуляції); накладними на приймання готової продукції на склад у січні 2014 року - дитячого взуття у кількості 2365 пар.

Враховуючи зазначене, використання товарів, отриманих позивачем від ТОВ «КРІСТЕНС», направлено на одержання доходу, а тому використання товарів (сировини) є господарською діяльністю у розумінні п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 року за №168/704. Так, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. У відповідності до частини 2 даної статті первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абзацу першого пункту 2.4 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб,відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Акт перевірки не містить посилання на встановлення перевіряючими порушень позивачем вимог вищевказаних норм.

При цьому зі змісту акту перевірки від 07.08.2014 року №120/04-83-22-01/31932259 вбачається, що висновок відповідача про нереальний характер господарських операцій позивача з його контрагентом сформовано на підставі акту ДПІ у Солом`янському районі м.Києва від 31.03.2014 року №352/26-58-22-07-17/38022110 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «КРІСТЕНС» (код ЄДРПОУ 38022110) щодо підтвердження господарських взаємовідносин платниками податків за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року».

Суд зазначає, що з урахуванням статті 61 Конституції України передбачено індивідуальний характер відповідальності, яка розповсюджується в тому числі і у вигляді персональної відповідальності кожного платника за ведення податкового обліку.

Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 даної статті встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім ви падків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Якщо податковим органом встановлено нена лежне виконання контрагентом позивача своїх податкових обов'язків, відповідальність за їх невиконання або неналежне виконання повинно нести саме це підприємство. При цьому у акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, оскільки у розпорядженні податкового органу були відсутні первинні документи.

Отже, посилання податкового органу на акт контрагента позивача як на підставу, що позивачем здійснювались господарські операції з метою отримання податкової вигоди, не може вважатись обґрунтованим.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Промтрейд» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 22.08.2014 року №0002061500.

Присудити з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Промтрейд» судові витрати у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 08 грудня 2014 року.

Суддя В.В. Степаненко