Постанова

від 10.12.2014 по справі 813/6176/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2014 року №813/6176/14

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сасевича О.М.,

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

позивача ОСОБА_1,

позивача та представника позивачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Головного управління Держземагентства у Львівській області про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_6 (надалі - ОСОБА_6) звернувся 08.09.2014 року до суду з позовною заявою до Головного управління Держземагентства у Львівській області (надалі - ГУ Держземагентства у Львівській області), у якій просив:

-визнати протиправними дії ГУ Держземагентства у Львівській області та рішення щодо відмови у затвердженні проекту відведення у власність позивачу земельної ділянки кадастровий №4625187200:03:000:0042 в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради площею 1,7684 га;

-зобов'язати ГУ Держземагентства у Львівській області у 10 денний термін прийняти рішення про затвердження проекту відведення у власність позивачу земельної ділянки кадастровий №4625187200:03:000:0042 в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради площею 1,7684 га.

Окрім того, відповідно до ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач просив зобов'язати відповідача, як суб'єкта владних повноважень, подати у 10 денний строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що розпорядженням голови Самбірської районної державної адміністрації Львівської області №456/01-01 від 04.12.2012 року, йому, а також громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Діл» із земель запасу на території Топільницької сільської ради кожному по 2,0 га.

У подальшому, позивачем було замовлено розроблення відповідного проекту землеустрою в ліцензованої організації та, після його розробки, подано до ГУ Держземагентства у Львівській області для затвердження.

Однак, відповідач листом №01-16/8-7460 від 25.10.2013 року прийняв рішення відмовити у затвердженні проекту, у зв'язку з окремими його недоліками, на які було вказано в листі-відмові.

З огляду на вказане, позивачем було додатково зібрано та долучено необхідні документи, відсутність яких на думку відповідача перешкоджала затвердженню проекту, і 12.12.2013 року повторно подано його до ГУ Держземагентства у Львівській області для затвердження.

Листом №31-13-0.5-10079/2-13 від 30.12.2013 року відповідач повторно відмовив у затвердженні проекту. При цьому, підставою для відмови було наведено інші недоліки, які ним не вказувалися при попередній відмові.

Не погоджуючись із такими діями ГУ Держземагентства у Львівській області позивач, спільно з іншими особами, звернувся з адміністративним позовом до суду щодо визнання дій і рішення протиправними. Однак, у ході судового розгляду сторони з'ясували можливість позасудового врегулювання спору, в зв'язку з чим, за клопотанням позивачів позов було залишено без розгляду.

На реалізацію досягнутих домовленостей між позивачем і відповідачем ОСОБА_6 додатково доопрацював проект відведення та у черговий раз подав його до ГУ Держземагентства у Львівській області для затвердження.

Однак, відповідач листом №31-13-0,5-3620/2-14 знову відмовив у затвердженні проекту. Розглянувши таку відмову, ОСОБА_6 вважає, що вона суперечить вимогам закону та наданим відповідачу повноваженням, чим було грубо порушено права позивача.

Позивач зазначає, що затвердження проекту землеустрою щодо відведення ділянки у власність регламентується ч.9 ст.118 Земельного кодексу України. Виходячи з даної норми, у компетентного органа наявний саме обов'язок щодо затвердження відвідного проекту, у випадку, якщо такий проект погоджений належним чином, тобто згідно з приписами ст.186-1 Земельного кодексу України. І власне на етапі погодження проекту відведення можливий його аналіз на відповідність нормам чинного законодавства України та, у випадку його невідповідності вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації, такий проект не погоджується. У той же час, на етапі затвердження проекту відведення законом не передбачено такої можливості, а тому, зважаючи на факт погодження проекту відповідач повинен був його затвердити.

Окрім того, позивач звертає увагу на те, що, згідно з абз.6 ст.25 Закону України «Про землеустрій», відповідність документації зі землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується у паперовій формі підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою. У даному випадку, відповідність проекту відведення таким приписам засвідчена належним чином, тобто підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника.

Також позивач вважає безпідставними за своєю суттю усі недоліки проекту відведення, на які вказав відповідач як підставу для відмови у його затвердженні, оскільки такі недоліки насправді або не існують, або ж не передбачені приписами чинного законодавства України.

А тому, позивач вважає відмову ГУ Держземагентства у Львівській області в затвердженні проекту відведення безпідставною, наданою всупереч нормам чинного законодавства, відповідно, такі дії та рішення відповідача є очевидно протиправними.

Окрім того, позивач вважає, що на даний час єдиним способом захистити свої права та відновити їх можна в спосіб зобов'язання відповідача затвердити відповідний проект землеустрою, позаяк у іншому разі відповідач і надалі без жодних для того підстав відмовлятиме у його затвердженні, як це мало місце до цього.

Ухвалами судді від 10.09.2014 року у даній адміністративній справі відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду Братичак У.В. від 03.10.2014 року в справі №813/6624/14, у відповідності до ст.116 Кодексу адміністративного судочинства України, було об'єднано в одне провадження зі справою №813/6176/14 справу №813/6624/14 за позовом ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2), ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1), ОСОБА_3 (надалі - ОСОБА_3), ОСОБА_4 (надалі - ОСОБА_4), ОСОБА_5 (надалі - ОСОБА_5) до Головного управління Держземагентства у Львівській області про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання до вчинення дій.

Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ГУ Держземагентства у Львівській області є аналогічні заявленим ОСОБА_6, обумовлюються та обґрунтовуються такими ж обставинами і такими ж доводами.

Так, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 розпорядженням голови Самбірської районної державної адміністрації Львівської області №456/01-01 від 04.12.2012 року було надано дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Діл» із земель запасу на території Топільницької сільської ради кожному по 2,0 га.

Такі проекти були розроблені на замовлення позивачів та подані на затвердження до ГУ Держземагентства у Львівській області. Однак, листами №01-16/4-8013, №01-16/4-7597, №01-16/8-7598, №01-16/4-7459, №01-16/4-8012 від 12.11.2013 року відповідач відмовив у затвердженні проектів, у зв'язку з їх окремими недоліками. Після доопрацювання проекти були повторно подані на затвердження відповідачу, однак, він повторно відмовив у їх затвердженні листами №31-13-0.5-10081/2-13, №31-13-0.5-9821/2-13, №31-13-0.5-9819/2-13, №31-13-0.5-9818/2-13, №31-13-0.5-1082/2-13, у зв'язку з недоліками, про які раніше відповідач не вказував. У подальшому позивачі звернулися з позовом до суду для захисту своїх прав, однак, зважаючи на узгодження можливості врегулювання спору в позасудовому порядку, клопотали про залишення позову без розгляду. Після чого, позивачі знову подали проекти відведення на затвердження до ГУ Держземагентства у Львівській області. Однак, відповідач вкотре листами №31-13-0.5-7194/2-14, №31-13-0.5-7192/2-14, №31-13-0,5-3622/2-14, №31-13-0,5-3614/2-14, №31-13-0,5-3648/2-14 відмовив у затвердженні таких проектів.

Позивачі вважають, що, відмовляючи в затвердженні проектів землеустрою, відповідач діяв протиправно, оскільки його дії й рішення не ґрунтувалися на приписах чинного законодавства України, а тому такі дії та рішення слід визнати протиправними та зобов'язати відповідача затвердити розроблені проекти землеустрою, й свої вимоги обґрунтовують доводами аналогічними до доводів ОСОБА_6

Окрім того, 10.12.2014 року позивачами було подано до суду клопотання про уточнення позовних вимог, з урахуванням якого позивачі просять:

-визнати протиправними дії ГУ Держземагентства у Львівській області та рішення щодо відмови у затвердженні проекту відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради площею 1,8816 га кадастровий номер: 4625187200:03:000:0045;

-визнати протиправними дії ГУ Держземагентства у Львівській області та рішення щодо відмови у затвердженні проекту відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради площею 1,5043 га кадастровий номер: 4625187200:03:000:0040;

-визнати протиправними дії ГУ Держземагентства у Львівській області та рішення щодо відмови у затвердженні проекту відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради площею 1,5289 га кадастровий номер: 4625187200:03:000:0041;

-визнати протиправними дії ГУ Держземагентства у Львівській області та рішення щодо відмови у затвердженні проекту відведення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради площею 1,88 га кадастровий номер: 4625187200:03:000:0039;

-визнати протиправними дії ГУ Держземагентства у Львівській області та рішення щодо відмови у затвердженні проекту відведення у власність ОСОБА_5 земельних ділянок в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради загальною площею 2,0 га кадастровий номер: 4625187200:03:000:0043, 4625187200:03:000:0044;

-визнати протиправними дії ГУ Держземагентства у Львівській області та рішення щодо відмови у затвердженні проекту відведення у власність ОСОБА_6 земельної ділянки в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради площею 1,7684 га кадастровий номер: 4625187200:03:000:0042;

-зобов'язати ГУ Держземагентства у Львівській області у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проекту відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради площею 1,8816 га кадастровий номер: 4625187200:03:000:0045;

-зобов'язати ГУ Держземагентства у Львівській області у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проекту відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради площею 1,5043 га кадастровий номер: 4625187200:03:000:0040;

-зобов'язати ГУ Держземагентства у Львівській області у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проекту відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради площею 1,5289 га кадастровий номер: 4625187200:03:000:0041;

-зобов'язати ГУ Держземагентства у Львівській області у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проекту відведення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради площею 1,88 га кадастровий номер: 4625187200:03:000:0039;

-зобов'язати ГУ Держземагентства у Львівській області у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проекту відведення у власність ОСОБА_5 земельних ділянок в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради загальною площею 2,0 га кадастровий номер: 4625187200:03:000:0043, 4625187200:03:000:0044;

-зобов'язати ГУ Держземагентства у Львівській області у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проекту відведення у власність ОСОБА_6 земельної ділянки в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради площею 1,7684 га кадастровий номер: 4625187200:03:000:0042.

Окрім того, відповідно до ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачі просять зобов'язати відповідача, як суб'єкта владних повноважень, подати у 10 денний строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідачем 21.11.2014 року було подано до суду письмові заперечення на адміністративний позов. У запереченнях відповідач відзначає, що у липні 2014 року позивачі звернулися до ГУ Держземагентства у Львівській області з клопотаннями та пакетами документів для затвердження проектів землеустрою щодо відведення їм у власність земельних ділянок в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради Старосамбірського району Львівської області. У задоволенні даних клопотань відповідач відмовив з наступних підстав:

-проекти не в повній мірі відповідали вимогам ст.50 Закону України «Про землеустрій», а саме:

а)відсутній кадастровий план ділянки;

б)відсутній акт приймання-передачі межових знаків на зберігання;

-не надано документи, що підтверджують дотримання шестимісячного максимального строку складання документації зі землеустрою;

-в актах контролю якості виконаних робіт не вказано площі земельної ділянки, що відводиться, та суб'єкта цивільних прав на дану ділянку;

-в проектах наявна розбіжність виду угідь ділянок у викопіюванні індексної кадастрової карти та експлікаціях земельних угідь;

-у висновку відділу Держземагентства у Старосамбірському районі №151 від 31.03.2014 року не зазначено чи віднесено ґрунти ділянок до переліку особливо цінних ґрунтів, чи не віднесено.

У подальшому позивачі повторно звернулися до ГУ Держземагентства у Львівській області з клопотаннями про затвердження проектів землеустрою, однак, їм було відмовлено з огляду на те, що проекти й надалі містили не усунуті недоліки, а саме:

-акти приймання-передачі межових знаків на зберігання не були підписані усіма суміжними власниками (землекористувачами);

-не долучено документи, що підтверджують дотримання шестимісячного максимального строку складання документації зі землеустрою;

-в проектах наявна розбіжність виду угідь ділянок у викопіюванні індексної кадастрової карти та експлікаціях земельних угідь;

-у висновку відділу Держземагентства у Старосамбірському районі №151 від 31.03.2014 року не зазначено чи віднесено ґрунти ділянок до переліку особливо цінних ґрунтів, чи не віднесено.

А тому, відповідач вважає, що він діяв у повній відповідності до приписів чинного законодавства України, відповідно, позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

У судових засіданнях позивачі (представник позивачів) - ОСОБА_2, ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали повністю, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовних заявах, просили позов задовольнити повністю.

Позивачі - ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Представники відповідача проти позову заперечили, надали пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях, вказали на правомірність відмов у затвердженні проектів землеустрою та просили у позові відмовити повністю.

Розглянувши і дослідивши доводи сторін, подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Самбірської районної державної адміністрації Львівської області №456/01-01 від 04.12.2012 року ряду громадян, а зокрема, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 було надано дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистих селянських господарств в урочищі «Діл» із земель запасу на території Топільницької сільської ради, кожному по 2,0 га.

За завданням позивачів відповідні проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистих селянських господарств в урочищі «Діл» із земель запасу на території Топільницької сільської ради Старосамбірського району Львівської області були розроблені Приватним підприємством «Геопроект-М».

У подальшому, для надання земельних ділянок у власність, враховуючи приписи ч.9 ст.118 Земельного кодексу України, позивачі, подали розроблені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистих селянських господарств до ГУ Держземагентства у Львівській області для їх затвердження.

При цьому, зазначене, на переконання суду, в повній мірі відповідає приписам чинного законодавства України щодо порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Так, у відповідності до ч.6 ст.118 Земельного кодексу, в редакції чинній на момент звернення про надання ділянок у власність, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Пунктом «а» ч.3 ст.122 Земельного кодексу України було визначено, що земельні ділянки за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання передаються відповідними районними державними адміністраціями.

Згідно з абз.1, 2 ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У відповідності до ч.8 ст.118 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частиною 9 ст.118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Суд також відзначає, що з 01.01.2013 року набрали чинності зміни до Земельного кодексу України, з врахуванням яких, у відповідності до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України, земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності передаються у власність або у користування для всіх потреб центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальними органами. А у відповідності до пп.«г» п.4 розд.ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», землі, з яких відводилися у власність ділянки позивачам, відносяться до земель державної власності. Згідно ж п.4.32 Положення про Головне управління Держземагентства в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №258 від 10.05.2012 року, головне управління відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з 01.01.2013 року саме Головне управління Держземагентства у Львівській області було компетентним органом управління, до компетенції якого законом віднесено повноваження щодо прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність у порядку ч.9 ст.118 Земельного кодексу України.

При цьому, суд відзначає, що діючи у відповідності до норми ч.9 ст.118 Земельного кодексу України, тобто вирішуючи питання про затвердження проекту землеустрою, суб'єкт владних повноважень повинен враховувати її імперативний характер. А саме, виходячи ж зі змісту даної норми, якою регламентується затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність при приватизації земельних ділянок громадянами, суд зауважує, що при дотриманні обумовлених нею умов вона є імперативною, що обґрунтовується наступним.

Так, за змістом ч.9 згаданої вище статті орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою (а в разі необхідності - після отримання позитивного висновку експертизи землевпорядної документації) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, у разі подання відповідному органу виконавчої влади або місцевого самоврядування необхідної землевпорядної документації, тобто, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка погоджена у встановленому порядку, такий орган фактично зобов'язаний затвердити поданий йому проект землеустрою.

При цьому, зі змісту даної норми не вбачається, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування наділений повноваженнями щодо оцінки змісту поданої йому на затвердження документації, тобто, він не наділений можливістю вибору серед альтернативних варіантів дій (затвердити чи відмовити у затвердженні), а зобов'язаний діяти у відповідності до нормативного припису, визначеного ч.9 ст.118 Земельного кодексу України, що відповідає принципу, закріпленому у ч.9 ст.19 Конституції України. Фактично ж єдиною можливістю у відмові в затвердженні поданої документації, виходячи з норми ч.9 ст.118 Земельного кодексу України, можна вважати випадки, якщо подана документація або за своєю природою чи складом не є проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або поданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є погодженим.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, позивачами подавалися на затвердження відповідачу саме проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а не інша документація. Зазначене, зокрема, підтверджується й численними листами та відмовами ГУ Держземагентства у Львівській області №01-16/4-7460 від 25.10.2013 року, №31-13-0.5.-3620/2-14 від 17.04.2014 року, №31-31-0.5-7194/2-14 від 08.08.2014 року, 31-13-0.5-10081/2-13 від 30.12.2013 року, №01-16/4-8013 від 12.11.2013 року, №42/111-14 від 07.05.2014 року, №31-13-0.5-3622/2-14 від 17.04.2014 року, 31-13-0.5-9819/2-13 від 24.12.2013 року, №01-16/8-7598 від 29.10.2013 року, №01-16/8-6608 від 03.10.2013 року, №31-13-0.5-3614/2-14 від 17.04.2014 року, №31-13-0.5-9818/2-13 від 24.12.2013 року, №01-16/4-7459 від 25.10.2013 року, №01-16/8-6499 від 01.10.2013 року, №31-13-0.5-3648/2-14 від 17.04.2014 року, №01-16/8-7597 від 29.10.2013 року, №01-16/18-6607 від 03.10.2013 року, №31-13-0.5-7192/2-14 від 08.08.2014 року, №31-13-0.5-10082/2-13 від 30.12.2013 року, №01-16/4-8012 від 12.11.2013 року, у яких суб'єкт владних повноважень указує на те, що йому подавалися на затвердження власне проекти землеустрою щодо надання позивачам земельних ділянок у власність, які, однак, ним не можуть бути затверджені. Окрім того, розглянувши подані до суду копії проектів землеустрою, які розроблялися позивачами для набуття ділянок у власність, суд не вбачає підстав для висновку, що такі документи чи за своїм змістом, чи за своїм складом не є проектами землеустрою, а є якоюсь іншою документацією.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки позивачами подавалися відповідачу на затвердження проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, тому останній (ГУ Держземагентства у Львівській області) повинен був затвердити такі проекти у двотижневий строк, за умови дотримання іншої умови, визначеної ч.9 ст.118 Земельного кодексу України, а саме, у разі погодження таких проектів.

Статтею 30 Закону України «Про землеустрій» визначено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України. Як уже було згадано вище, проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджуються в порядку, встановленому ст.186-1 Земельного кодексу України.

У відповідності до ч.1 ст.186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Як визначено ч.5 ст.186-1 Земельного кодексу України, органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. При цьому, згідно з приписами абз.1 ч.6 ст.186-1 Земельного кодексу України, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У зв'язку з чим, суд відзначає, що питання погодження проектів землеустрою щодо відведення позивачам земельних ділянок повинні вирішуватися компетентним територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Згідно з п.4.23 Положення про Головне управління Держземагентства в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №258 від 10.05.2012 року, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань у межах компетенції, встановленої законодавством, бере участь у погодженні документації із землеустрою щодо земельних ділянок, які знаходяться на території міст та/або районів, відповідні управління/відділи Держкомзему в яких реорганізовані, шляхом утворення відповідного Головного управління.

Згідно п.4.21 Положення про Управління (Відділ) Держземагентства у районі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №258 від 10.05.2012 року, управління (Відділ) відповідно до покладених на нього завдань у межах, визначених законодавством, бере участь у погодженні документації із землеустрою.

Суд звертає увагу, що, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №974 від 17.08.2011 року «Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів», на території Старосамбірського району Львівської області було утворено відділ Держземагентства у Старосамбірському районі шляхом реорганізації управління Держкомзему у Старосамбірському районі.

Отже, погодження документації із землеустрою щодо земельних ділянок, які знаходяться на території Старосамбірського району повинно здійснюватися саме відділом Держземагентства у Старосамбірському районі, а не Головним управлінням Держземагентства Львівській області чи іншим органом.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, усі проекти землеустрою, які розроблялися позивачами з метою відведення їм у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, були погоджені компетентним територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин - відділом Держземагентства у Старосамбірському районі. Так, у справі наявні висновки відділу Держземагентства у Старосамбірському районі №150 від 31.03.2014 року про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_6, №151 від 31.03.2014 року про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2, №153 від 31.03.2014 року про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1, №149 від 31.03.2014 року про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3, №152 від 31.03.2014 року про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5, №148 від 31.03.2014 року про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачами було подано до відповідача передбачений ч.9 ст.118 Земельного кодексу України вид землевпорядної документації - проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, - які були при цьому погоджені у встановленому порядку, тобто, згідно з нормами ст.186-1 Земельного кодексу України.

У зв'язку з чим, виходячи з імперативного характеру норми ч.9 ст.118 Земельного кодексу України, відповідач був зобов'язаний затвердити подані йому погоджені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у двотижневий строк. Однак, відповідач у порушення наведених вище приписів чинного законодавства України передбачених ним дій не вчинив, натомість відмовив у затвердженні документації із землеустрою, що свідчить про протиправність таких дій та рішень суб'єкта владних повноважень.

Водночас, суд вважає за необхідне відзначити й те, що відмовляючи в затвердженні проектів землеустрою щодо відведення позивачам земельних ділянок ГУ Держземагентства у Львівській області вказало на окремі невідповідності документації вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Однак, як уже зазначалося судом вище, невідповідність положень проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації може бути лише підставою для відмови у його погодженні, як це передбачено ч.6 ст.186-1 Земельного кодексу України, а не для відмови у його затвердженні. При цьому, виходячи з норм ст.ст.118, 186-1 Земельного кодексу України, перевірка положень проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації віднесена (в даному випадку) до компетенції відділу Держземагентства у Старосамбірському районі, а не ГУ Держземагентства у Львівській області, яке повноважне лиш затвердити такий проект.

З огляду на вказане, в даному випадку ГУ Держземагентства у Львівській області втрутилося в установлений законом розподіл повноважень і компетенцій серед суб'єктів владних управлінських функцій, підмінивши інший орган - відділ Держземагентства у районі - оцінюючи проект землеустрою на його відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації, що є неприпустимим.

Більш того, суд наголошує, що оцінка проектів землеустрою щодо відведення позивачам земельних ділянок у власність на їх відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації провадиться на етапі погодження таких проектів і вже була здійснена, згідно з приписами ч.1 ст.186-1 Земельного кодексу України, відділом Держземагентства у Старосамбірському районі, який згаданими вище висновками погодив такі проекти, що, із врахуванням норми ч.6 ст.186-1 Земельного кодексу України, свідчить про їх відповідність вимогам чинного законодавства.

Отже, переоцінка таких висновків, наданих компетентним органом державної влади, іншим суб'єктом, якому такі повноваження не надані, не відповідає букві закону. Так само, суд не вбачає й підстав для оцінки судом правомірності висновків відділу Держземагентства у Старосамбірському районі щодо погодження проектів землеустрою позивачів, позаяк такі вимоги в даному процесі не заявлені.

Таким чином, ураховуючи все наведене вище, суд приходить до обґрунтованого висновку, що відповідач з приводу вирішення питання про затвердження проектів землеустрою діяв не у відповідності до власної компетенції та в порушення приписів чинного законодавства України відмовив позивачам у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення їм у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, що є протиправним. А тому, відповідні позовні вимоги про визнання протиправними дій і рішень ГУ Держземагентства у Львівській області підлягають до задоволення.

Щодо вимог позивачів про зобов'язання ГУ Держземагентства у Львівській області у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проектів відведення земельних ділянок у власність суд відзначає наступне.

Як уже зазначено судом вище, ГУ Держземагентства у Львівській області (як уповноважений орган державної влади) наділено адміністративною й управлінською компетенцією в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. При цьому, виходячи з нормативних приписів чинного законодавства України, про які вказано вище, у разі подання на затвердження компетентному органу документації із землеустрою, яка відповідає вимогам ч.9 ст.118 Земельного кодексу України (тобто це повинен бути погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки) такий орган зобов'язаний затвердити відповідну документацію у двотижневий строк.

Тож, як було встановлено при розгляді даного спору, ГУ Держземагентства у Львівській області, відмовивши позивачам у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення їм у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, діяв протиправно, оскільки законом не було передбачено можливості відмовити в затвердженні погоджених проектів землеустрою, тобто суб'єкт владних повноважень, за відсутності можливості діяти інакше, був зобов'язаний затвердити проекти відведення, чого не вчинив.

Суд відзначає, що, у відповідності до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. Частиною 4 ст.105 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може містити вимогу про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

У п.10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 року відзначено, що в разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право. Суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги те, що ГУ Держземагентства у Львівській області, за відсутності підстав для відмови у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, був позбавлений права адміністративного розсуду, тобто був зобов'язаний затвердити відповідні проекти, суд вважає за необхідне для відновлення порушених прав позивачів прийняти рішення, яким зобов'язати відповідача затвердити такі проекти, а тому, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та правомірними, і підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У даній справі ГУ Держземагентства у Львівській області як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки та заперечення, та ним не було спростовано доводів позивачів.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень - ГУ Держземагентства у Львівській області - розглядаючи заяви про затвердження проектів відведення земельних ділянок та вирішуючи відповідне питання не дотримався принципу верховенства права, вимог чинного законодавства України, у т.ч. в сфері регулювання земельних правовідносин, та передбачених ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів. А тому, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивачів про встановлення відповідачу строку подання до суду звіту про виконання судового рішення, суд відзначає наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Цій нормі кореспондують положення абз.7 п.4 ч.1 ст.163 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої інстанції зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

У зв'язку з чим, суд вважає за можливе встановити під час прийняття постанови у справі судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у даній справі.

При цьому, слід роз'яснити відповідачу, що, згідно частини другої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Держземагентства у Львівській області та рішення щодо відмови у затвердженні проекту відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради площею 1,8816 га, кадастровий номер: 4625187200:03:000:0045.

Визнати протиправними дії Головного управління Держземагентства у Львівській області та рішення щодо відмови у затвердженні проекту відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради площею 1,5043 га, кадастровий номер: 4625187200:03:000:0040.

Визнати протиправними дії Головного управління Держземагентства у Львівській області та рішення щодо відмови у затвердженні проекту відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради площею 1,5289 га, кадастровий номер: 4625187200:03:000:0041.

Визнати протиправними дії Головного управління Держземагентства у Львівській області та рішення щодо відмови у затвердженні проекту відведення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради площею 1,88 га, кадастровий номер: 4625187200:03:000:0039.

Визнати протиправними дії Головного управління Держземагентства у Львівській області та рішення щодо відмови у затвердженні проекту відведення у власність ОСОБА_5 земельних ділянок в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради загальною площею 2,0 га, кадастровий номер: 4625187200:03:000:0043, 4625187200:03:000:0044.

Визнати протиправними дії Головного управління Держземагентства у Львівській області та рішення щодо відмови у затвердженні проекту відведення у власність ОСОБА_6 земельної ділянки в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради площею 1,7684 га, кадастровий номер: 4625187200:03:000:0042.

Зобов'язати Головне управління Держземагентства у Львівській області у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проекту відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради площею 1,8816 га, кадастровий номер: 4625187200:03:000:0045.

Зобов'язати Головне управління Держземагентства у Львівській області у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проекту відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради площею 1,5043 га, кадастровий номер: 4625187200:03:000:0040.

Зобов'язати Головне управління Держземагентства у Львівській області у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проекту відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради площею 1,5289 га, кадастровий номер: 4625187200:03:000:0041.

Зобов'язати Головне управління Держземагентства у Львівській області у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проекту відведення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради площею 1,88 га, кадастровий номер: 4625187200:03:000:0039.

Зобов'язати Головне управління Держземагентства у Львівській області у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проекту відведення у власність ОСОБА_5 земельних ділянок в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради загальною площею 2,0 га, кадастровий номер: 4625187200:03:000:0043, 4625187200:03:000:0044.

Зобов'язати Головне управління Держземагентства у Львівській області у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проекту відведення у власність ОСОБА_6 земельної ділянки в урочищі «Діл» на території Топільницької сільської ради площею 1,7684 га, кадастровий номер: 4625187200:03:000:0042.

Зобов'язати Головне управління Держземагентства у Львівській області, у відповідності до ст.267 КАС України, подати до суду звіт про виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2014 року в адміністративній справі №813/6176/14 протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня набрання нею законної сили.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 сплачений судовий збір у сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 грудня 2014 року.