Ухвала

від 02.12.2014 по справі 826/10541/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10541/14 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

02 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аранта» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2014 у справі за адміністративним позовом Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Аранта» про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Генічеська ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області звернулася до суду першої інстанції із позовом, в якому просила: стягнути з ТОВ «Аранта» (ЄДР 32377682) борг з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 46 428 (сорок шість тисяч чотириста двадцять сім) грн. 87 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2014 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Аранта» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та знаходиться на обліку як платник окремих податків в Генічеській ОДПІ.

Станом на час подання даного позову у відповідача склався борг перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у сумі 46428,38 грн.

Позивачем направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 05.05.2014 №386-25 на суму 16 429, 22 грн..

Станом на час звернення позивача до суду зазначений борг відповідачем не сплачено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена, а тому оскільки встановлено порушення відповідачем норм Податкового кодексу України, то податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції є необгрунтованим та підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України), що й було зроблено позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи податкова вимога позивача не оскаржувалася.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, що й зроблено позивачем.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що передбачені Податковим кодексом України заходи не привели до погашення податкового боргу, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень - довів правомірність своїх дій.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аранта» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.