Рішення

від 27.11.2014 по справі 910/19547/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19547/14 27.11.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» ДоТовариства з обмеженою відповідальнстю «Майстерня права» Простягнення 2 424 191, 79 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача не з'явились

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення з останнього на свою користь 2 424 191, 79 грн. за Договором про надання юридичних послуг №05/10-10 від 05.10.2010р.

Ухвала суду від 18.09.2014р. про порушення провадження у справі та призначення судового засідання та ухвала суду від 11.11.2014р. про відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 25.

Проте, за зазначеною адресою відповідача не було розшукано, а тому конверти з вказаними ухвалами суду були повернуті назад до суду, із відповідною відміткою про це органу поштового зв'язку.

Відповідно до статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За встановлених обставин справи, відповідач належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань.

На призначені судові засідання представник відповідача не з'явився, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Тому повернення ухвал господарського суду від 18.09.2014р., 11.11.2014р. з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

За клопотанням Позивача, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, спір у даній справі вирішено у строк у відповідності п. 3 ст. 69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (надалі - Банк/Замовник/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстерня права» (надалі - Виконавець/Відповідач) 05.10.2010р. був укладений Договір про надання юридичних послуг №05/10-10 (надалі-Договір), відповідно до умов якого, Виконавець зобов'язався надавати юридичні послуги.

Пунктом 2.5. Договору передбачено, що перелік послуг, що надається Виконавцем відповідно до даного Договору, погоджується сторонами підписанням Додаткових угод до цього Договору. Змістом зазначених вище Додаткових угод визначаються зобов'язання щодо забезпечення виконання яких Виконавець надає послуги Замовнику.

Так, між сторонами 05.09.2011р. укладено Додаткову угоду №8 до Договору про надання послуг (надалі - Додаткова угода №8), відповідно до якої сторонами погоджено викласти зміст додаткової угоди №3 від 09.11.2010р. в наступній редакції:

Відповідно до п. 2.4. Договору Виконавець надає наступні види юридичних послуг:

- комплексна правова експертиза відносин між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «Класик-Ход», ТОВ «Офіс Лайн» з питань погашення заборгованості, стягнення заборгованості у примусовому порядку, звернення стягнення на майно боржників, поручителів, заставодавців.

- Представництво і захист законних прав і інтересів Замовника у Господарському суді м. Києва, Київському апеляційному господарському суді, Вищому господарському суді України, Верховному суді України.

- Складання усіх необхідних процесуальних та супровідних документів, в т.ч. позовних заяв, заяв про забезпечення позову, заяв про перегляд рішень за ставинами, відзивів, клопотань, звернень, запитів, скарг (в т.ч. апеляційних та касаційних).

- Представництво інтересів Замовника у відносинах з органами виконавчої служби, а саме: юридичний супровід й підтримка правової позиції Замовника при отриманні відповідних ухвал про забезпечення позовів, юридичний супровід та забезпечення виконання вказаних виконавчих документів в органах державної виконавчої служби, представництво інтересів Замовника у відносинах з органами виконавчої служби, забезпечення виконання виконавчих документів в органах виконавчої служби.

- Надання консультацій та практичних рекомендацій щодо стягнення простроченої заборгованості за кредитною угодою та пов'язаних з цим питань.

- Представництво інтересів Замовника у відносинах з органами державної влади, пов'язаних з набуттям Замовником права власності на майно боржника (в тому числі й майно, що перебуває в іпотеці Замовника), в т.ч. у органах виконавчої служби, органах нотаріату, відповідних бюро технічної інвентаризації, відповідних міськвиконкомах, органах державного кадастру, тощо.

Пунктом 8 Додаткової угоди №8 погоджена сторонами вартість наданих юридичних послуг, а також вартість витрат, понесених Виконавцем у зв'язку з виконанням доручень Замовника становить 2 250 000,00 грн., з яких 250 000,00 грн. без ПДВ (сплачені Виконавцю в період коли той був платником єдиного податку) та 2 000 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ.

Замовник перераховує кошти в сумі 2 000 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ, одним платежем або кількома платежами на поточний рахунок Виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідних рахунків на оплату послуг відповідно до цієї додаткової угоди від Виконавця.

Крім того, сторони підтвердили, що оплата наданих Виконавцем послуг у розмірі 250 000, 00 грн. здійснена Замовником належним чином та в установлені договором строки, а Виконавцем надано послуги в межах вказаної суми.

Відповідно до положень ст. 903 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 9 Додаткової угоди №8 сторони домовились встановити термін виконання зобов'язання за Договором про надання послуг до 31.12.2012. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про припинення договору, строк дії договору буде автоматично продовжено на 1 календарний рік. Тобто, граничний термін виконання своїх зобов'язань Виконавцем перед Банком за Додатковою угодою №8 до Договору про надання послуг є 31.12.2013р.

Судом встановлено, що Банком умови п. 8.1 Додаткової угоди №8 до Договору про надання послуг та вимоги ст. 903 Цивільного кодексу України виконані належним чином, що підтверджується платіжними дорученнями: №614690 від 14.09.2011, №671976 від 15.09.2011, №738677, №614690, відповідно яких Банком перераховано на рахунок ТОВ «Майстерня права» 2 000 000 (два мільйони гривень) 00 копійок.

Однак, матеріалами справи доведено, що ТОВ «Майстерня права» не виконало зобов'язання за договором, послуги, передбачені п. п. 2, 3, 4, 5, 6, 7 Додаткової угоди №8 до Договору про надання послуг, не надані. Кошти, отримані на виконання Відповідачем в розмірі 2 000 000, 00 грн., не повернуті.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав

Відповідно до частини другої статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовується у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

З урахуванням предмета та умов Договору, можна прийти до висновку, що укладений сторонами Договір є змішаним, таким, що містить елементи договору доручення та договору про надання послуг (правової допомоги).

Договір про надання послуг №05/10-10 від 05.10.2010р., укладений між Позивачем та Відповідачем є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 4.1. Договору про надання послуг обсяг та вартість наданих юридичних послуг, а також вартість витрат, понесених або що будуть понесені Виконавцем у зв'язку з виконанням доручень Замовника, погоджується сторонами, шляхом підписання відповідних додаткових угод до даного договору та актів приймання-передачі наданих юридичних послуг (виконаних робіт).

Відповідно до п. 6.1. Договору про надання послуг за невиконання або неналежне виконання положень цього договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством.

Пунктом 6.4. Договору про надання послуг визначено, що межа відповідальності Виконавця встановлюється у розмірі фактично отриманої ним від Замовника суми.

Відповідно до частини першої статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Статтею 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1008 Цивільного кодексу України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі відмови довірителя або повіреного від договору.

Наслідками такої відмови довірителя від договору доручення є його припинення і виникнення у повіреного обов'язку повернути перераховані на виконання договору грошові кошти.

За приписами ч. 2 ст. 1008 Цивільного кодексу України довіритель має право відмовитися від Договору доручення у будь-який час.

Так, судом встановлено, що Позивач скористався цим правом та направив Відповідачу вимогу №31/1-10889 від 31.07.2014р., в якій повідомив Відповідача про відмову від Додаткової угоди №8 та обов'язок Відповідача повернути плату за ненадані послуги разом з урахуванням пені, індексу інфляції та 3% річних. Проте, вимога Позивача залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, суду доведено та матеріали справи свідчать, що Відповідач не виконав свої зобов'язання, щодо надання юридичних послуг, передбачених п.2.4 договору, тому зобов'язаний повернути Позивачу згідно Договору сплачені на користь Відповідача 2 000 000, 00 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 Цивільного кодексу України).

Таким чином, вимога щодо повернення Позивачу сплачених на користь Відповідача грошових коштів в розмірі 2 000 000, 00 грн. за не надані юридичні послуги задовольняється судом з підстав вище наведених.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, Позивач правомірно нарахував Відповідачу борг з урахуванням трьох процентів річних та індексу інфляції від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого Позивачем розрахунку з Відповідача підлягає стягненню 39 945, 21 грн. 3% річних, та індекс інфляції в розмірі 230 000, 00 грн., відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим. Вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача пені в розмірі 154 246, 58 грн. задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

За правилами ст. 208 ЦК України правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма, належить вчиняти у письмовій формі.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст. 546 ЦК України неустойка є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з зазначених норм закону, згоди щодо застосування такого виду відповідальності, як пені, сторони мають досягти у письмовому вигляді.

Як вбачається з тексту Договору, письмової згоди про застосування відповідальності у вигляді пені у за порушення строків виконання, відповідно до п.2 ст.231 ГК України сторони не досягли, а тому, вимога позивача стягнути з відповідача пені в загальній сумі 154 246,58 грн. за порушення строків виконання зобов'язання визнається судом необґрунтованою.

При цьому, посилання позивача на норми ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, з урахуванням якої він вимагає стягнути з відповідача пені, суд визнає помилковими з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Зазначеною нормою врегульований лише розмір неустойки, проте вона не відміняє дію норм закону, якими встановлена обов'язкова письмова форма для згоди сторін щодо застосування такого виду відповідальності як неустойка (штраф, пеня).

Розмір неустойки має бути встановлений або договором або актом цивільного законодавства, і лише у випадку, коли у договорі сторін або в акті цивільного законодавства передбачено застосування такого виду відповідальності за порушення зобов'язання як неустойка, а її розмір при цьому не встановлений, буде правомірним застосувати розміри неустойки, встановлені ч. 2 ст. 231 ГК України, за наявності обставин, якими в цій статті обумовлено їх застосування.

Враховуючи, що у тексті Договору сторони такої згоди не досягли, а акт цивільного законодавства, в якому б йшлося про можливість застосування до відповідача у спірному випадку відповідальності у вигляді стягнення неустойки за порушення зобов'язань, позивачем не вказаний, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 154 246,58 грн. задоволенню не підлягає як така, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, Відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині основного боргу, індексу інфляції та 3% річних.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи Позивач довів, що його вимоги підлягають частковому задоволенню. Вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 154 246,58 грн. задоволенню не підлягає з підстав вищезазначених.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальнстю «Майстерня права» (03035, м. Київ, вул. Урицького, 25; Код: 33735572) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т (адреса для листування: 03150, м. Київ, вул. Щорса, 7/9; Код: 19017842) суму неповернутих коштів в розмірі 2 000 000 (два мільйони) грн. 00 коп., 230 000 (двісті тридцять тисяч) грн. 00 коп. індексу інфляції, 3 % річних в розмірі 39 945 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн. 21 коп. та судовий збір в розмірі 45 439 (сорок п'ять тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 40 коп.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 12.12.2014р.

Суддя І.І.Борисенко