Рішення

від 11.12.2014 по справі 914/3580/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2014 р. Справа № 914/3580/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Бобаку Т.О. , розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) Спільне українсько-казахське підприємство «Епіцентр», м. Київ,

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Львів,

про стягнення 45793,52 грн.

За участю представників:

від позивача: Цой В.К. - представник,

від відповідача: ОСОБА_3 - приватний підприємець.

Суть спору: ТзОВ Спільне українсько-казахське підприємство «Епіцентр», м. Київ, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 36681,92 грн. заборгованості, 3368,54 грн. пені, 4799,39 грн. інфляційних та 943,67 грн. трьох процентів річних. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов Договору № 225/Е від 13 вересня 2013 р., а також нормами ст.ст. 216, 230, 231, 234, 246-271 ГК України, ст.ст. 549, 550, 612, 625, 712 ЦК України. Згодом позивачем зменшено позовні вимоги до 16590,44 грн. заборгованості, 2413,8 грн. пені, 4735,8 грн. інфляційних та 725,39 грн. трьох процентів річних.

Представник позивача у судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у судовому засіданні наявність заборгованості за Договором № 225/Е від 13 вересня 2013 р. не спростував та не заперечив.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалі суду від 16.01.2014 р. У судових засіданнях оголошувались перерви. Ухвалою суду від 18.11.2014 р. за клопотанням відповідача продовжено строк вирішення справи № 914/3580/14

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов, з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог від 09.12.2014 р., підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Договір є обов'язковим до виконання сторонами. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Між сторонами у справі 13 вересня 2013 р. укладено договір № 225/Е, згідно з умовами якого позивач зобов'язувався постачати та передавати у власність відповідачу товари для подальшого продажу, які той зобов'язувався приймати та своєчасно здійснювати їхню оплату. Відповідно до п. 5.1. договору оплата мала здійснюватись протягом 30 календарних днів з дати, вказаної у накладних на поставку кожної окремої партії товару. На підставі цього договору позивач по видаткових накладних № 6619 від 26.09.2013 р. № 6618 від 26.09.2013 р. через ТзОВ «Нова пошта» поставив відповідачу товари загальною вартістю 46681,92 грн. Факт отримання товару на підставі Договору № 225/Е від 13 вересня 2013 р. на суму 46681,92 грн. підтверджується податковими накладними № 653 та № 654 від 26.09.2013 р. та цей факт відповідачем у судовому засіданні визнано. За отриману продукцію відповідач розрахувався частково, з порушенням строків, встановлених п. 5.1. Договору № 225/Е, сплативши 19.11.2013 р. 10000 грн. Крім цього, відповідачем повернуто позивачу 02.12.2014 р. товар на суму 20091,48 грн. по накладній на його повернення. У матеріалах справи відсутні та відповідачем на вимоги суду не подані докази сплати решти 16590,44 грн. заборгованості, або ж повернення товару на цю суму. Відтак, 16590,44 грн. боргу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

За наведених обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України 4735,8 грн. інфляційних та 725,39 грн. трьох процентів річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 28.10.2013 р. по 30.08.2014 р. обґрунтовані й підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5.3. договору позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення з відповідача 2413,8 грн. пені за період прострочення оплати продукції з 28.10.2013 р. по 28.04.2014 р.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1 . Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (79018, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-казахське підприємство «Епіцентр» (01023, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 15, ідентифікаційний номер 21651440) 16590,44 грн. заборгованості, 4735,8 грн. інфляційних, 725,39 грн. трьох процентів річних, 2413,8 грн. пені та 1827 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Суддя Бортник О.Ю.