Рішення

від 08.12.2014 по справі 910/24580/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24580/14 08.12.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ВОЛЬВО УКРАЇНА"

до приватного підприємства "НУРЛІС"

про стягнення 16.972,85 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Павлов Р.І. - за довіреністю від 17.01.2014 № б/н;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ВОЛЬВО УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства "НУРЛІС" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 16.972,85 грн.

Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем порушено зобов'язання за Договором від 26.02.2014 № SA5145. Як вказує позивач, відповідач виконані позивачем роботи оплатив частково, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 12.021,52 грн та звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості, а також пені в сумі 2.228,44 грн, трьох відсотків річних в сумі 330,16 грн та інфляційних нарахувань в сумі 2.392,73 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ВОЛЬВО УКРАЇНА" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/24580/14.

До господарського суду надійшло клопотання від 05.12.2014 № 02-05, згідно з яким представник відповідача просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату. Вказане клопотання мотивовано тим, що представникові відповідача необхідно бути присутнім при розгляді іншої справи в іншому суді.

Клопотання представника відповідача від 05.12.2014 № 02-05 судом відхиляється з таких підстав. По-перше, згідно доданої до клопотання ухвали касаційної інстанції, приватне підприємство "НУРЛІС" не є стороною тієї справи, на розгляді якої представникові відповідача необхідно бути присутнім, тобто така справа не пов'язана з інтересами відповідача, представництво яких, згідно з довіреністю від 04.12.2014 № б/н, доручено представникові, яким заявляється дане клопотання. По-друге, виходячи зі змісту довіреності приватного підприємства "НУРЛІС" від 04.12.2014 № б/н, представництво його інтересів покладено також на Трубенкову О.І. Водночас суд відзначає, що сторони судового процесу мають право подавати документи, що мають значення для правильного вирішення спору, до відділу діловодства (канцелярії) господарського суду, а також надсилати їх поштовим зв'язком.

Відповідач правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надходило. Відповідно до положень статті 75 ГПК, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08 грудня 2014 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ВОЛЬВО УКРАЇНА" (далі - позивач) та приватним підприємством "НУРЛІС" (далі - відповідач) укладено Договір від 26.02.2014 № SA5145 про надання послуг, виконання робіт та/або купівлю-продаж товарів (далі - Договір).

Відповідно до предмету Договору позивач зобов'язується надавати послуги з технічного обслуговування і ремонту транспортного засобу позивача згідно з Додатком № 1 (шасі № VF617GSA000003522, державний номерний знак АА6318ВР, тип 17ТD001), який є невід'ємною частиною Договору, а відповідач зобов'язується приймати і оплачувати надані послуги і виконані роботи (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 4.1 Договору технічного обслуговування та ремонт транспортного засобу відповідача, а також продаж запасних частин здійснюється позивачем на підставі усної заяви відповідача.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що після закінчення робіт представники сторін підписують акт виконаних робіт, оформлений на підставі наряд-замовлення.

У випадку перебування рухомого складу відповідача на території, що охороняється позивачем, у зв'язку з очікуванням запасних частин, що надаються відповідачем самостійно, або протягом більше ніж трьох робочих днів після прийняття виконаних робіт, вартість охорони такого рухомого складу включається до рахунку відповідача (п. 4.9 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору, підставою для оплати за ТО та ремонт, а також продані запасні частини, на розсуд позивача, є:

- рахунок га передоплату, що оформлюється позивачем на підставі заяви відповідача у разі попередньої оплати;

- рахунок, що оформлюється позивачем на підставі видаткової накладної або акту виконаних робіт у разі подальшої оплати.

Як визначено сторонами у п. 5.2 Договору, у разі оформлення позивачем рахунку відповідачеві з метою подальшої оплати, строк оплати рахунку - 21 (двадцять один) календарний день з моменту підписання уповноваженим дорученням представником відповідача акту виконаних робіт або видаткової накладної. Оригінал рахунку передається представникові відповідача або відправляється поштою.

Рахунок, оформлений позивачем на умовах подальшої оплати, неоплачений відповідачем у вказаний в п. 5.2 Договору строк, розглядається позивачем як порушення умов Договору і дає право позивачеві стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення. При частковій оплаті штрафні санкції застосовуються до неоплаченої частини рахунку (п. 5.3 Договору).

Отже, згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір є змішаним, оскільки у правочині містяться елементи різних договорів, а саме: 1) договору про надання послуг; 2) договору підряду; 3) договору купівлі-продажу.

Спір у даній справі пов'язаний з купівлею-продажем, а також з підрядними правовідносинами.

Положеннями ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що позивачем 07 квітня 2014 року виставлено відповідачеві рахунок № VU-1404453 на оплату робіт, запчастин та горючомастильних матеріалів на загальну суму 44.501,52 грн. Термін оплати встановлено до 17 квітня 2014 року.

22 травня 2014 року між сторонами спору підписано Акт виконаних робіт на суму 44.501,52 грн, згідно з рахунком від 07.04.2014 № VU-1404453.

Також, позивачем на підставі п. 4.9 Договору виставлено відповідачеві рахунок від 20.05.2014 № VU-1406292 на суму 2.520,00 грн як оплату охорони транспортно засобу відповідача. Термін оплати за вказаним рахунком встановлено до 30 травня 2014 року.

22 травня 2014 року сторонами підписано Акт № ST-VU1405532який підтверджує факт охорони транспортно засобу відповідача в період часу з 08 квітня по 20 травня 2014 року.

З боку відповідача вищевказані Акти підписано його особою, уповноваженою довіреністю від 22.05.2014 № 8.

(зазначені вище рахунки, акти і довіреність містяться в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій)

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем зобов'язання за Договором, відповідач рахунок від 07.04.2014 № VU-1404453 у встановлений ним термін на користь позивача оплатив частково на суму 35.000,00 грн. Рахунок від 20.05.2014 № VU-1406292 відповідачем не оплачено.

Виходячи з встановлених вище обставин, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 12.021,52 грн.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту погашення відповідачем перед позивачем основної заборгованості за Договором сторонами даного спору суду не надано.

Підсумовуючи сукупність встановлених вище фактів, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу в сумі 12.021,52 грн підлягає задоволенню повністю, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином останнім доведено, документально підтверджено та, в той же час, відповідачем в порядку, визначеному статтями 33, 36 Господарського процесуального кодексу України, не спростовано.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Враховуючи те, що відповідач порушив взяті на себе грошові зобов'язання за Договором, позивач заявив позовні вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 2.228,44 грн, а також відповідальності, встановленої ч. 2 ст. 625 ЦК України, у вигляді 3 % річних у сумі 330,16 грн та інфляційних втрат в розмірі 2.392,73 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приписами частин 1 і 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що у правовідносинах між сторонами спору має місце допущене відповідачем порушення грошового зобов'язання, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 2.228,44 грн, трьох відсотків річних в сумі 330,16 грн та інфляційних втрат в сумі 2.392,73 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню повністю за розрахунками позивача, які перевірені і визнані судом вірними.

Отже, з огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "НУРЛІС" (02081, м. Київ, вул. Затишна, буд. 7-Б; ідентифікаційний код 33541624) на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ВОЛЬВО УКРАЇНА" (03134, м. Київ, Кільцева дорога, буд. 20/1-А; ідентифікаційний код 30176505) основний борг у сумі 12.021,52 (дванадцять тисяч двадцять одна) грн 52 коп.; пеню в сумі 2.228,44 (дві тисячі двісті двадцять вісім) грн 44 коп.; три відсотки річних в сумі 330,16 (триста тридцять) грн 16 коп.; інфляційні нарахування в сумі 2.392,73 ( дві тисячі триста дев'яносто дві) грн 73 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12 грудня 2014 року.

Суддя С.В. Балац