Рішення

від 08.12.2014 по справі 910/24643/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24643/14 08.12.14

За позовом державного підприємства "ЕКО"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТВОРЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "НІРМАЛА"

про стягнення 49.884,07 грн.

Суддя Балац С.В.

Представник:

позивача: Вірченко Н.В. - за довіреністю від 07.04.2014 № 14;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Державне підприємство "ЕКО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТВОРЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "НІРМАЛА" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 49.884,07 грн, яка виникла у відповідача внаслідок порушення ним зобов'язання за Договором оренди державного нерухомого майна від 23.04.2010 № 5363. Як вказує позивач, відповідач за умовами вказаної угоди зобов'язаний 30 % місячної орендної плати сплачувати на рахунок позивача як балансоутримувача, однак, у відповідача за період часу з грудня 2013 року по 22 серпня 2014 року, включно, виникла заборгованість в розмірі 49.040,81 грн. Наведена обставина стала наслідком для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми основної заборгованості, а також три відсотки річних в сумі 126,71 грн та інфляційних нарахувань в сумі 716,55 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 прийнято позовну заяву державного підприємства "ЕКО" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/24643/14. Розгляд справи вказаною ухвалою суд призначив на 08 грудня 2014 року.

Ухвалу від 11.11.2014 було надіслано судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач вважається таким, що повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач свого повноважного представника у судові засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду від відповідача не надходило.

Також, відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 ГПК, суду не надав, а тому відповідно до положень статті 75 ГПК справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08 грудня 2014 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті спору, дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву, як орендодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "ТВОРЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "НІРМАЛА", як орендарем, (далі - відповідач) укладено Договір оренди від 23.04.2010 № 5363 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір). Також, 28 грудня 2011 року між орендодавцем і відповідачем укладено Договір № 5363/01 про внесення змін і доповнень до Договору від 23.04.2010 № 5363.

Згідно з предметом Договору орендодавець передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення, площею 97,80 м 2 , що розміщене за адресою: м. Київ, вул. І. Кудрі, 43, на цокольному поверсі будівлі, що перебуває на балансі державного підприємства "ЕКО" (ідентифікаційний код 32309722) (далі - позивач), вартість якого визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку станом на 30 вересня 2009 року і становить 602.939,00 грн.

У пункті 3.1 Договору (в редакції Договору про внесення змін і доповнень) його сторонами визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - вересень 2011 року 10.586,94 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2 Договору).

Як визначено в п. 3.3 Договору, оренда за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У відповідності до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 %, відповідно, щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 5.3 Договору визначено, що відповідач зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

У разі розірвання за згодою сторін Договору відповідач сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору не звільняє відповідача від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та позивачеві (п. 3.11 Договору в редакції Договору про внесення змін і доповнень).

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладена між сторонами спору угода за своєю правовою природою є Договором оренди об'єкту, яке перебуває у державній власності, тому права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями Глави 58 Цивільного кодексу України та Параграфу 5 Глави 30 Розділу VI Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного і комунального майна".

Частинами 1, 3 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об'єктом оренди можуть бути державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання.

Приписом ст. 2 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна.

Орендодавцями є, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю (ст. 5 Закону України "Про оренду державного і комунального майна").

Так, судом встановлено, що 23 квітня 2010 року сторони Договору, підписанням та скріпленням відбитками їх печаток Акту приймання-передачі орендованого майна, засвідчили факт передання та отримання відповідачем предмету оренди.

Також судом встановлено, що згідно з Актом від 22.08.2014, підписаного між орендодавцем, балансоутримувачем і відповідачем, останній передав, а орендодавець отримав орендоване на підставі Договору майно.

Спір між сторонами судового процесу виник в результаті порушення відповідачем грошового зобов'язання за Договором. Відповідач у встановлений п. 3.6 Договору термін не сплатив на користь позивача, як балансоутримувача, 30 % щомісячної орендної плати за користування нерухомого майна, що є предметом оренди за Договором, у період часу з грудня 2013 року по 22 серпня 2014 року, включно. Наведена обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 49.040,81 грн та звернення останнього до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості, а також про застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, шляхом стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 126,71 грн та інфляційних нарахувань в сумі 716,55 грн.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи зі встановлених вище обставин, суд дійшов висновку, що позов державного підприємства "ЕКО" підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України).

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частинами 1, 2 і 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" унормовано, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відзначає, будь-яких доказів щодо погашення відповідачем суми заборгованості, наявної за Договором, в сумі 49.040,81 грн сторонами спору до суду не подано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Таким чином, підсумовуючи сукупність наведених вище фактів, суд відзначає, що факт наявності заборгованості у відповідача належним чином позивачем доведено, документально підтверджено і, в той же час, відповідачем жодними доказами, як того вимагає припис ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростовано, відтак суд позовну вимогу про стягнення з відповідача боргу в сумі 49.040,81 грн, який утворився внаслідок несплати орендної плати за Договором, визнає правомірною та такою що підлягає задоволенню повністю.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Статтею 29 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" встановлено, що за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за Договором, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3 відсотків річних в сумі 126,71 грн та інфляційних нарахувань в сумі 716,55 грн визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТВОРЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "НІРМАЛА" (02139, м. Київ, вул. Микитенка, буд. 11; ідентифікаційний код 24923028) на користь державного підприємства "ЕКО" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 36-Б; ідентифікаційний код 32309722) заборгованість в розмірі 49.040,81 (сорок дев'ять тисяч сорок) грн 81 коп.; три відсотки річних в сумі 126,71 (сто двадцять шість) грн 71 коп.; інфляційні втрати в сумі 716,55 (сімсот шістнадцять) грн 55 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12 грудня 2014 року.

Суддя С.В. Балац