Рішення

від 08.12.2014 по справі 910/24765/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24765/14 08.12.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Соляріс»

до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний

Банк»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національний Банк України

про стягнення 111 679, 60 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

від позивача: Дячук А.В. - по дов. № 5 від 07.11.2014.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Соляріс» звернулось до Господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про стягнення 111 679, 60 грн. пені та зобов'язання відповідача здійснити переказ коштів за платіжними дорученнями №6 від 25.09.2014 на суму 150 000, 00 грн., № 7 від 25.09.2014 на суму 108 000, 00 грн.; № 13 від 07.10.2014 на суму 9102, 09 грн.; № 15 від 10.10.2014 на суму 9000, 00 грн.; № 20 від 20.10.2014 на суму 10 000, 00 грн.; № 16 від 20.10.2014 на суму 390614, 00 грн., № 21 від 03.11.2014 на суму 608 739, 00 грн.; № 22 від 03.11.2014 на суму 10048,32 грн.; № 23 від 03.11.2014 на суму 60869, 76 грн.; № 24 від 04.11.2014 на суму 547 100, 00 грн.; № 25 від 03.11.2014 на суму 850652, 72 грн.; № 26 від 03.11.2014 на суму 25362, 36 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем всупереч умовам договору № 26000260800126 від 15.08.2014 про відкриття банківського рахунку та здійснення розрахунково-касового обслуговування не були виконані платіжні доручення позивача про перерахування грошових коштів на кореспондентські рахунки одержувача платежу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2014 порушено провадження у справі № 910/24765/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.12.2014 за участю представників сторін. Зазначеною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національний Банк України.

Представник позивача в судовому засіданні 08.12.2014 підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання 08.12.2014 не з'явився, однак 05.12.2014 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав заяву, в якій зазначено про те, що Національний Банк України не вступав з ТОВ «Торговий дім «Соляріс» у договірні відносини та не володіє інформацією щодо змісту заявлених позовних вимог.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився. Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі від 12.11.2014. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі направлялась на адресу відповідача, що визначена за матеріалами справи (Ухвалу господарського суду міста Києва від 12.11.2014. представник відповідача отримав 20.11.2014, що підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції №010303134897 1). Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 08.12.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Соляріс» (далі позивач) та Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі відповідач) 15.08.2014 укладено договір № 26000260800126 про відкриття банківського рахунку та здійснення розрахунково-касового обслуговування, у тому числі з використанням систем дистанційного обслуговування рахунку, відповідно до умов якого відповідач зобов'язується відкрити позивачу поточний рахунок №26000260800126 та надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування відповідно до умов цього договору, внутрішніх положень Банку, чинних законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного Банку України.

При цьому, днем відкриття рахунку позивача є дата, зазначена в заяві про відкриття рахунку в розділі «Відмітки банку» (п.1.2 договору).

Умовами договору передбачено, що відповідач зобов'язаний належним чином виконувати умови цього договору; своєчасно здійснювати розрахункові операції, приймання та видачу готівки відповідно до умов обслуговування рахунку, чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України; виконувати доручення відповідача, що міститься в розрахунковому документі, в строки, передбачені чинним законодавством України (п.п.2.1-2.1.3 розділу 2 договору).

З системного аналізу п.п.8.1, 8.2 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» випливає, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

В свою чергу, п.8.4 зазначеного Закону встановлено, що міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів. Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів.

З урахуванням наведеного, платіжні доручення клієнтів виконуються банком протягом цього ж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня і не можуть перевищувати два операційні дні для внутрішньобанківського переказу коштів, а для міжбанківського переказу коштів не можуть перевищувати три операційні дні.

Нормами статті 1066 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Позивачем, з метою здійснення платіжних операцій у період з 01.09.2014 по 04.11.2014 відправлено відповідачу наступні платіжні доручення для здійснення переказу грошових коштів, а саме: № 1 від 19.09.2014 на суму 350000, 00 грн. з призначенням: надання поворотно-фінансової допомоги згідно договору №16 від 26.03.2014 без ПДВ. Отримувач: МП у формі ТОВ «Соляріс»; №3 від 22.09.2014 на суму 800000, 00 грн. з призначенням: сплата поворотно-фінансової допомоги згідно договору № 1 від 18.09.2014. Без ПДВ. Отримувач: ПАТ ВДМ; № №6 від 25.09.2014 на суму 150 000, 00 грн. з призначенням: 38,74% єдиний соціальний внесок із зарплати за 09/2014 та 10/2014; № 7 від 25.09.2014 на суму 108 000, 00 грн. з призначенням: сплата щомісячного авансового внеску з податку на прибуток за 09/2014; №8 від 25.09.2014 на суму 1 040 000, 00 грн. з призначенням: поповнення поточного рахунку на сплату податків та з/п згідно договору №018/0144 від 03.10.2006. Без ПДВ. Отримувач: ТОВ «ТД «Соляріс»; №13 від 07.10.2014 на суму 9102, 09 грн. з призначенням: сплата за комісій винагороду згідно договору комісії №2 від 21.04.2014, акту №2 від 30.03.3014; №15 від 10.10.2014 на суму 9000,00 грн. з призначенням: сплата за комісійну винагороду згідно договору комісії №2 від 21.04.2014, акту №2 від 30.03.2014; №20 від 20.10.2014 на суму 10 000, 00 грн. з призначенням: сплата за ДМ згідно договору 1/12-ДМ від 12.03.2012; №16 від 20.10.2014 на суму 390614, 00 грн. з призначенням: сплата щомісячного авансового внеску з податку на прибуток за 10/2014, №21 від 03.11.2014 на суму 608 739, 00 грн. з призначенням: єдиний соцвнесок з зарплати за 10/2014; №22 від 03.11.2014 на суму 10048, 32 грн. з призначенням: єдиний соцвнесок з зарплати за 10/2014; №23 від 03.11.2014 на суму 60869, 76 грн. з призначенням: єдиний соцвнесок з зарплати за 10/2014; № 24 від 04.11.2014 на суму 547 100, 00 грн. з призначенням: сплата щомісячного авансового внеску з податку на прибуток за 10/2014; №25 від 03.11.2014 на суму 850652, 72 грн. з призначенням: ПДФО із зарплати за 10/2014; №26 від 03.11.2014 на суму 25362, 36 грн. з призначенням: військовий збір за другу половину 10/2014.

За змістом пункту 1.24 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Отже, враховуючи вище наведені положення, та, зокрема, положення статей 177, 190, 509 ЦК України, зобов'язання щодо переказу коштів з рахунку позивача, відкритому у відповідача, на його рахунок в іншому банку є майновим зобов'язанням.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що листом № 141 від 14.10.2014 позивач звертався до відповідача з вимогою видалити платіжні доручення № 1 від 19.09.2014 на суму 350000, 00 грн.; №3 від 22.09.2014 на суму 800000, 00 грн. та №8 від 25.09.2014 на суму 1 040 000, 00 грн. у зв'язку з їх неактуальністю станом на 14.10.2014.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Судом встановлено, що всупереч вказаної норми банк не зміг забезпечити право позивача на безперешкодне розпорядження його коштами, що знаходяться на його поточному рахунку, відкритому на підставі договору № 26000260800126 від 15.08.2014, зокрема, платіжні доручення №6 від 25.09.2014 на суму 150 000, 00 грн., № 7 від 25.09.2014 на суму 108 000, 00 грн.; №13 від 07.10.2014 на суму 9102, 09 грн.; №15 від 10.10.2014 на суму 9000, 00 грн.; №20 від 20.10.2014 на суму 10 000, 00 грн.; №16 від 20.10.2014 на суму 390614, 00 грн., №21 від 03.11.2014 на суму 608 739, 00 грн.; №22 від 03.11.2014 на суму 10048, 32 грн.; №23 від 03.11.2014 на суму 60869, 76 грн.; № 24 від 04.11.2014 на суму 547 100, 00 грн.; №25 від 03.11.2014 на суму 850652, 72 грн.; №26 від 03.11.2014 на суму 25362, 36 грн. залишилися не виконаними відповідачем.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (стаття 1074 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 № 22, (п.1.12.) встановлено, що банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку" (додаток 23); ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності. Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

В порушення вказаних норм та умов договору № 26000260800126 від 15.08.2014 відповідачем, за наявності коштів на рахунку позивача, не було перераховано грошові кошти за реквізитами призначення, вказаними у розрахункових документах, поданих позивачем на виконання.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 4-2 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Листом №09-15226 від 21.10.2014 відповідач повідомив позивача про те, що здійснює заходи, спрямовані на кризове управління ліквідністю банку, зниження впливу макроекономічних факторів та повернення коштів приватним та корпоративним клієнтам, також зазначив, що переказ коштів згідно поданих платіжних доручень не погоджений куратором Національного Банку України.

За інформацією, що міститься на офіційному сайті всесвітньої мережі Інтернет Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у відповідача - Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» з 21.11.2014 запроваджена тимчасова адміністрація.

Однак, наслідки запровадження тимчасової адміністрації визначені ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якою не передбачено заборони на здійснення витрат, пов'язаних із забезпеченням банківської установи. Крім того, суд зазначає, що платіжні доручення на перерахування грошових коштів подано відповідачеві на виконання до призначення тимчасової адміністрації.

Зважаючи на наведене вище, відповідачем не доведено неможливості виконання платіжних доручень позивача про перерахування грошових коштів на момент їх подання відповідачу, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що позов в частині зобов'язання відповідача здійснити переказ коштів за платіжними дорученнями підлягає задоволенню.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, тривалий час не виконував наданих йому платіжних доручень.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п.32.2 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Враховуючи наведене, вимога про стягнення з відповідача 111 679 грн. 60 коп. - пені є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку виконати платіжні доручення.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 75, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд. -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т; код ЄДРПОУ 19017842) здійснити переказ коштів за платіжними дорученнями №6 від 25.09.2014 на суму 150 000, 00 грн., № 7 від 25.09.2014 на суму 108 000, 00 грн.; №13 від 07.10.2014 на суму 9102, 09 грн.; №15 від 10.10.2014 на суму 9000, 00 грн.; №20 від 20.10.2014 на суму 10 000, 00 грн.; №16 від 20.10.2014 на суму 390614, 00 грн., №21 від 03.11.2014 на суму 608 739, 00 грн.; №22 від 03.11.2014 на суму 10048, 32 грн.; №23 від 03.11.2014 на суму 60869, 76 грн.; № 24 від 04.11.2014 на суму 547 100, 00 грн.; №25 від 03.11.2014 на суму 850652, 72 грн.; №26 від 03.11.2014 на суму 25362, 36 грн.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т; код ЄДРПОУ 19017842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Соляріс» (04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, буд.3; код ЄДРПОУ 34430029), а у випадку відсутності коштів -з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 111 679 (сто одинадцять тисяч шістсот сімдесят дев`ять) грн. 60 коп. - пені та 3451 (три тисячі чотириста п'ятдесят одна) грн. 59 коп. - витрати по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 15.12.2014р.

Суддя Трофименко Т. Ю.