Постанова

від 11.12.2014 по справі 816/4722/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/4722/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кулик - Куличок О.Л.,

представника позивача - Сухорукової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Полтавського територіального відділення Академії будівництва України про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

27 листопада 2014 року Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського територіального відділення Академії будівництва України про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 4 250 грн., посилаючись на несплату відповідачем узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у встановлений Податковим кодексом строк.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином /а.с.29/, заперечень проти позову не надав.

За приписами частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на викладене, суд вважав за можливе провести розгляд справи у відсутність представника відповідача.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Полтавське територіальне відділення Академії будівництва України (ідентифікаційний код 24562688) зареєстроване як юридична особа 23.12.1996, відомості про яке внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 29.05.2013, №1 588 176 0000 012229 /а.с.6-7/.

Відповідач взятий на облік в ДПІ у м. Полтава 15.01.1997 за №915 /а.с.9/

Полтавське територіальне відділення Академії будівництва України зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23478419 серії НБ № 130285 від 06.02.2006, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с.11/. Рішенням ДПІ у м. Полтаві № 23 від 26.04.2013 реєстрацію відповідача як платника ПДВ анульовано /а.с. 34/.

ДПІ у м. Полтаві проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість Полтавського територіального відділення Академії будівництва України за IV квартал 2012 року, за результатами якої складено акт №150/16-01-22-05/24562688 від 07.11.2014, в якому зафіксовано факт неподання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість за IV квартал 2012 року /а.с. 22/.

На підставі акту камеральної перевірки складено податкове повідомлення - рішення №0002792205 від 02.12.2013, яким Полтавському територіальному відділенню Академії будівництва України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 170 грн. /а.с.20/

Зазначене податкове повідомлення - рішення було направлено відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримане уповноваженою особою відповідача /а.с.20, на звороті/.

Доказів оскарження відповідачем вказаного податкового повідомлення - рішення в адміністративному або в судовому порядку до суду не надано.

Також, ДПІ у м. Полтаві проведено камеральну перевірку з податкової звітності з податку на додану вартість Полтавського територіального відділення академії будівництва України за січень - квітень 2013 року, за результатами якої складено акт №155/16-01-22-05/24562688 від 07.11.2013, в якому зафіксовано факт неподання податкової звітності з податку на додану вартість за січень - квітень 2013 року / а.с. 25/.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом винесено податкове - повідомлення рішення № 0002802205 від 02.12.2013, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 4080 грн. /а.с.23/.

Зазначене податкове повідомлення - рішення отримано Полтавським територіальним відділення Академії будівництва України 09.12.2013, про що свідчить підпис уповноваженої особи /а.с.23, на звороті/.

Доказів оскарження відповідачем вказаного податкового повідомлення - рішення в адміністративному або в судовому порядку до суду не надано.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що узгоджена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначена податковими повідомленнями-рішеннями, в загальному розмірі 4 250 грн., відповідачем у встановлений Податковим кодексом України строк не сплачено, а тому набула статусу податкового боргу, який підтверджується даними облікової картки відповідача /а.с.31/.

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу № 5-22 22.01.2014, яку вручено уповноваженій особі відповідача 27.01.2014, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи /а.с.8/.

Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги суду не надано.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95- 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть застосовуватися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу.

Так, відповідно до пунктів 95.1. - 95.3. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Отже, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються.

Виняток із наведеного правила становить процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи. На відміну від загального правила, передбаченого пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 87.11 статті 87 цього Кодексу орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Системне тлумачення наведених законодавчих норм також дає підстави для висновку про послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу з платників податків, крім фізичних осіб.

Контролюючий орган вправі використати майно платника для погашення його податкового боргу у випадку недостатності або відсутності грошових коштів на рахунках підприємства або відсутності інформації про існування таких рахунків взагалі. При цьому виявлення рахунків платника та стягнення як готівкових, так і безготівкових коштів на погашення податкового боргу здійснюється контролюючим органом як органом стягнення у процесі виконання відповідного рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.10.2014 у справі К/9991/25875/12, постанові Вищого адміністративного суду України від 29.10.2014 у справі К/9991/20352/12.

З огляду на викладене, посилання позивача на відсутність рахунків відповідача у банках є передчасними. Крім того, у доданій до позовної заяви довідці ДПІ у м. Полтаві від 21.11.2014 № 18447/9/16-01-10-34 що відсутності відкритих рахунків у фінансових установах зазначено, що гарантувати повноту та достовірність відомостей про рахунки органи державної податкової служби не можуть.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що зміст матеріально-правових вимог ДПІ у м. Полтаві, викладених у даному позові, зводиться до стягнення коштів з рахунків відповідача в обслуговуючих банках на погашення його податкового боргу.

За таких обставин, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві та стягнути з розрахункових рахунків Полтавського територіального відділення Академії будівництва України кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 4 250 грн.

В іншій частині позовні вимоги не грунтуються на вимогах законодавства та не підлягають задоволенню.

Посилання позивача на положення пп. 20.1.19 п. 20.1. статті 20 Податкового кодексу України в обґрунтування підстав стягнення податкового боргу безпосередньо з відповідача, суд оцінює критично. Вказаною правовою нормою надано право контролюючим органам стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Порядок стягнення податкового боргу усіх платників податків, крім фізичних осіб, визначений пунктами 95.1. - 95.3. Податкового кодексу України, які не передбачають способу стягнення податкового боргу, зазначеного позивачем у позовній заяві.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Полтавського територіального відділення Академії будівництва України про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути з Полтавського територіального відділення Академії будівництва України (ідентифікаційний код 24562688) з розрахункових рахунків кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 4 250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят гривень) на розрахунковий рахунок №31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач УДКС у м.Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 12 грудня 2014 року.

Суддя М.В. Довгопол