Постанова

від 05.06.2006 по справі 12/183/06-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/183/06-АП

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

              05.06.06                                                                             №   12/183/06-АП

суддя     Проценко О.А.

За позовомПрокурора Жовтневого району м.Запоріжжя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в  Жовтневому районі м.Запоріжжя, м.Запоріжжя  

До відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю “Євгеніка”,  м.Запоріжжя

Про стягнення  заборгованості по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2153,07грн.                                                                                                                                                                               Суддя Проценко О.А.

Представники

Позивача:Велика Ю.П., довіреність № 1929/01 від 20.04.2006р.

ВідповідачаВід прокуратурине з'явивсяШафоростова О.О., посвідчення №161 від 02.12.2005р.

Заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з лютого 2004р. по березень 2006р. в сумі 2153,07грн.

Ухвалою суду від 19.04.2006р. порушено провадження у справі №12/183/06-АП, судовий розгляд призначено на 22.05.2006р. Про дату, час і місце проведення засідання сторони повідомлені належним чином.

Позивач підтримує позовні вимоги з підстав, що викладені в позові. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на п.6 ч. 2 ст. 17, ч.6 ст.20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, згідно з якими відповідач повинен був  у повному обсязі сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Відповідачем не в повному обсязі вносились страхові внески, що підлягали сплаті за вищезазначений період,  внаслідок чого позивач просить стягнути з ТОВ “Євгеніка” заборгованість у сумі 2153грн.07коп.

Відповідач пояснень та заперечень на позов не надав. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив. Заяв про відкладання розгляду справи від відповідача до суду не надходило.

З метою з'ясування фактичних обставин спору, судове засідання було відкладено на 05.06.2006р.

Прокурор від позову не відмовився.

Позивач підтримує позовні вимоги.

Відповідач вимоги суду не виконав, письмових пояснень або заперечень на позов не надав. Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

Згідно з нормами ст.128 КАС України неприбуття представника сторони без повноважних причин не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 року відповідач є  страхувальником, платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 р. № 21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663, страхувальники є платниками страхових внесків.

Підпунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати,  обчислювати  і  сплачувати  в   установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідач сам визначив розмір суми страхових внесків, що підлягають сплаті у своїх розрахунках за спірний період.

Так, згідно з наданими відповідачем позивачу розрахунками за період з лютого 2004р. по березень 2006р. сума страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, що відповідач зобов'язаний був сплатити, складає 2153грн.07коп.  Але відповідач зобов'язання не виконав, оплату не здійснив, зазначені суми до Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м.Запоріжжя не вніс.

Відповідно до підпункту “б” пункту 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. №21-1, якщо страхувальник має на кінець звітного періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, органи ПФУ надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим період. Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У відповідності до Інструкції ТОВ “Євгеніка” від ПФУ були отримані нарочно вимоги про сплату боргу №Ю-59 від 04.04.2005р., №Ю-59 від 03.06.2005р., №Ю-59 від 04.07.2005р.№Ю-59 від 04.08.2005р., №Ю-59 від 02.09.2005р., №Ю-59 від 04.11.2005р., №Ю-20 від 05.01.2006р., №Ю-06.02.2006р.  на загальну суму 2153грн.07коп.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Відповідач не вніс зазначену суму до Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м.Запоріжжя.

Внаслідок невиконання відповідачем вимог чинного законодавства недоїмка по сплаті внесків перед УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя за період з лютого 2004р. по серпень 2004р.  складає 4592грн.88коп.

На день розгляду спору відповідач не довів оплату зазначеної суми. На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з лютого 2004р. по березень 2006р. у сумі 2153грн.07коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 128, 137, 158, 159, 161-163, 167 КАС України, Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суд

                                                ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Євгеніка” (69013, м.Запоріжжя, Шевченківський район, вул. Військбуд, 13, р/р 2600130329001 в ЗРУ КБ “Приватбанк”, МФО 313399, код ЄДРПОУ 23846722) на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Запоріжжя (69002, м.Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 38, р/р 25608301201076 в ЗОУ ВАТ “Держощадбанк”, МФО 313957, код ЄДРПОУ 20508433) 2153(дві тисячі сто п'ятдесят три)грн.07коп. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

                           Суддя                                             О.П. Проценко

Постанову виготовлено у повному обсязі    _16.06._ 2006  року.

 Постанова  суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено КАС України,  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, не було подано. Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

 У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо  строк  апеляційного  оскарження  буде поновлено,  то вважається, що постанова  суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

           Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі складення постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після  закінчення  строків,  встановлених  цією   статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.