Ухвала

від 16.12.2014 по справі 0907/1-224/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0907/1-224/2011

Провадження № 11/779/141/2014

Категорія ч.3 ст.212 КК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_6 на вирок Івано-Франківського міського суду від 03 липня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця с. Пчани, Жидачівського району, Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, українця, звільненого від кримінальної відповідальності в частині пред`явленого обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України на підставі ст.49 КК України, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч.3 ст.212 КК України до 2319 412 грн. штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов,язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на строк один рік з конфіскацією всього належного йому майна.

Запобіжний захід засудженому залишено попередньо обраний підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Вирішено питання речових доказів відповідно до ст.81 КПК України 1960 року.

За вироком суду ОСОБА_7 ,ян ОСОБА_8 вчинив умисне ухилення від сплати податку на додану вартість, що входить в систему оподаткування, введений у встановленому законом порядку, вчинений службовою особою підприємства, яка зобов,язана його сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах в сумі 2319 412 грн.

Злочин вчинено за таких обставин.

Відповідно до рішення № 1 від 24 червня 2008 року «Про створення приватного підприємства «Франківськ-центр-буд», Статуту ПП «Франківськ-центр-буд», наказу № 01 від 26 червня 2008 року «Про вступ на посаду директора підприємства», ОСОБА_6 з 26 червня 2008 року працював директором створеного ним ПП «Франківськ-центр-буд», та згідно із статтями 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статтями 1, 7, 10 Статуту ПП «Франківськ-центр-буд» був службовою особою суб`єкта підприємницької діяльності, відповідальною за організацію та ведення бухгалтерського обліку, правильне, своєчасне і повне нарахування, утримання та сплату (перерахування) До бюджетів та до державних цільових фондів податків, зборів, інших обов`язкових платежів, які входять в систему оподаткування, та введені в установленому законом порядку, складання та подання достовірних податкових декларацій, звітів, фінансів, розрахунків та інших відомостей з питань оподаткування.

Упродовж липня 2008 року ОСОБА_6 як директор ПП «Франківськ-центр-буд» здійснив фінансово-господарські операції з реалізації товарів (послуг) в адресу ТзОВ з транспортного будівництва у західному регіоні фірма «Західтрансбуд» на суму 38 000 гривень, в тому числі 6 333,33 гривень ПДВ; ПП «Інформаційно-аналітичний центр» на суму 44 029,02 гривень, в тому числі 7 338,17 гривень ПДВ; ПП «Львів Проектбуд Реставрація» на суму 3 267 432 гривень, в тому числі 544 572 гривень ПДВ; ПП «Львів-Металбуд» на суму 10 138 026 гривень, в тому числі 1 689 671 гривень ПДВ; Львівського національного аграрного університету на суму 14 880 гривень, в тому числі 2 480 гривень ПДВ; ПП «Укрпрестиж» на суму 224 111,96 гривень, в тому числі 37 351,99 гривень ПДВ; ТзОВ «Галтрансрембуд» на суму 200 000 гривень, в тому числі 3333,33 гривні ПДВ; ТзОВ «Гвард» на суму 8 242,60 гривень, в тому числі 1 373,77 гривень ПДВ та інших покупців на суму 13 680 гривень, в тому числі 2 280 гривень ПДВ.

Всього протягом липня 2008 року ОСОБА_6 було проведено фінансово-господарських операцій з реалізації товарів (послуг) на загальну суму 13 948 402 гривень, у зв`язку з чим у керованого ним підприємства виникли податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму 2 324 734 гривень.

З метою умисного ухилення від сплати податку на додану вартість ОСОБА_6 став на шлях вчинення злочинів і вирішив мінімізувати суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, шляхом незаконного формування податкового кредиту, для чого використав підроблені податкові накладні від імені керованого ним ПП ОСОБА_9 », згідно з якими ПП «Франківськ-центр-буд» нібито отримало від ПП «Киричук» товарно-матеріальних цінностей та послуг на суму 13 916 472,08 гривень, в тому числі 2 319 412 гривень ПДВ.

Так, переслідуючи свої злочинні наміри, направлені на ухилення від сплати податку на додану вартість, ОСОБА_6 , достовірно знаючи про обсяги проведених ним фінансово- господарських операцій від імені ПП «Франківськ-центр-буд» і усвідомлюючи те, що за результатами цих операцій він зобов`язаний буде сплатити до бюджету 2 324 734 гривень ПДВ, будучи водночас власником та директором ПП «Киричук», яке він придбав у ОСОБА_10 21 лютого 2008 року на підставі заяви ВКЕ № 722595, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , згідно з якою ОСОБА_10 передала всі права та обов`язки власника і засновника ПП « ОСОБА_9 » (код ЄДРПОУ 35227119) йому, підробив від імені ПП «Киричук» ряд податкових накладних, які провів по документах податкового обліку та звітності ПП «Франківськ-центр-буд», достовірно знаючи про відсутність будь-яких цивільно-правових відносин між цими приватними підприємствами.

У продовж липня 2008 року ОСОБА_6 підробив від імені ПП «Киричук» та провів по податковому обліку і звітності ПП «Франківськ-центр-буд» наступні податкові накладні: -№ 00499 від 03.07.2008 року про нібито поставку ПП «Киричук» в адрес ПП «Франківськ- центр-буд» будівельних матеріалів на суму 155 519,91 гривень, в тому числі 25919,98 гривень ПДВ;

Всього, згідно підроблених ОСОБА_6 податкових накладних, ПП «Франківськ-центр-буд» нібито отримало від ПП «Киричук» товарно-матеріальних цінностей та послуг на загальну суму 13 916 472,08 гривень, в тому числі 2 319 412 гривень ПДВ.

При цьому, ОСОБА_6 було достовірно відомо, що договори поставки, купівлі- продажу або інші господарські договори (угоди) між ПП «Киричук» та ПП «Франківськ-центр- буд» не укладалися, товари (послуги) не поставлялися та не отримувалися, будь-які первинні документи-письмові свідоцтва, які є підставою для відображення у бухгалтерського обліку не складалися, товарно-транспортні накладні, які відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного ;га бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи і обов`язкові для застосування всіма суб`єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності, не складалися, накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей, які відповідно до Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку № КО-1 та № М-20, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 27.07.1998 року № 263, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.08.1998 року за № 508/2948 за потреби (при значній кількості назв, видів, типів цінностей, що відпускаються) складаються як обов`язковий додаток до товарно-транспортної накладної (типова форма № ІТН), затвердженої наказом Мінтрансу і Мінстату України 29.12.1995 року № 488/346, не виписувалися, довіреності на одержання цінностей від постачальника, які відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 року за № 293/1318, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей, не виписувалися, не видавалися та не реєструвалися, інші документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку не виписувалися, транспортних засобів, інших самохідних машин та механізмів, спецтехніки (екскаваторів, бульдозерів, тракторів, кранів, кранів на гусеничному ходу та інших транспортних засобів, що не підлягають експлуатації у вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальних споруд тощо), а також іншого нерухомого та/або рухомого майна і товарів у ПП «Киричук» ніколи не було, відповідно ніколи будь-яких поставок товарів (послуг) ПП «Киричук» в адрес ПП «Франківськ- центр-буд» не здійснювало.

Крім того, маючи намір уникнути відповідальності за службове підроблення та ухилення від сплати податку на додану вартість, ОСОБА_6 4 серпня 2008 року на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав продав ПП «Киричук» мешканцю м. Харкова ОСОБА_12 , який формально став власником та керівником підприємства, оскільки після укладення вказаного договору ОСОБА_6 залишив у себе печатку підприємства та, втративши право підпису фінансових та інших документів від імені ПП -«Киричук», частину грошових коштів в сумі 305 900 гривень за нібито отримані від ПП «Киричук» товари (послуги) перечислив із розрахункового рахунку ПП «Франківськ-центр-буд» № НОМЕР_1 у першій Львівській філії ВАТ «Кредобанк» на поточний рахунок ПП «Киричук» № НОМЕР_2 у філії «Західне РУ» ВАТ «Банк «Фінанси та кредит», після чого отримав їх готівкою по грошових чеках ПП «Киричук» ЛД 2561832 від 11.08.2008 року та ЛД 2561833 від 12.08.2008 року, а 27 серпня 2008 року подав до філії «Західне РУ» ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» заяву про закриття поточного рахунку юридичної особи ПП «Киричук» № НОМЕР_2 ; яку підписав як керівник та засвідчив відбитком печатки ПП «Киричук», при тому, що одноособовим засновником, власником, директором та працівником даного підприємства був ОСОБА_12 .

Підробляючи вищевказані податкові накладні від імені ПП «Киричук» у рядку «підпис та прізвище особи, яка склала податкову накладну», ОСОБА_6 вказав, про нібито підписання їх ОСОБА_13 , який ніколи у ПП «Киричук» не працював, жодного відношення до ПП « ОСОБА_9 » та до діяльності даного підприємства не мав, податкові накладні не складав та не підписував, що підтверджується висновком експерта експертного сектору ІСТЕ Служби безпеки України в управлінні Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 16.04.2010 року № 1-314905, реєстровий № 1732 , згідно з яким підписи від імені ОСОБА_13 у рядку «підпис та прізвище особи, яка склала податкову накладну» податкових накладних: № 00499 від 03.07.2008 року на суму 155 519,91 гривень; № 00500 від 03.07.2008 року на суму 235 200 гривень; № 00501 від 04.07.2008 року на суму 801 250,02 гривень; № 00502 від 07.07.2008 року на суму 101 250 гривень; № 00520 від 09.07.2008 року на суму 555 005,11 гривень; № 00533 від 03.07.2008 року на суму 246 300 гривень; № 00559 від 12.07.2008 року на суму 192 826,19 гривень; № 00563 від 14.07.2008 року на суму 714 551,50 гривень; № 00581 від 16.07.2008 року на суму 1 188 713,24 гривень; № 00595 від 18.07.2008 року на суму 632 300 гривень; № 00623 від 21.07.2008 року на суму 718 770 гривень; № 00637 від 24.07.2008 року на суму 509 820 гривень; № 00645 від 25.07.2008 року на суму 879 810 гривень; № 00715 від 26.07.2008 року на суму 835 608 гривень; № 00662 від 28.07.2008 року на суму 1 602 492 гривень; № 00689 від 29.07.2008 року на суму 465 052,61 гривень; № 00711 від 30.07.2008 року на суму 1 520 916,13 гривень; № 00722 від 31.07.2008 року на суму 1 475 496,72 гривень; №00752 від 31.07.2008 року на суму 20 164,63 гривень; № 00430 від 11.07.2008 року на суму 319999,98 гривень; № 00439 від 16.07.2008 року на суму 82 656 гривень; № 00445 від 22.07.2008 року на суму 23 5 99,32 гривень; № 00449 від 22.07.2008 року на суму 56 672 гривень; № 00461 від 24.07.2008 року на суму 38 249,76 гривень; № 00463 від 25.07.2008 року на суму 96 000 гривень; № 00464 від 28.07.2008 року на суму 156 000 гривень; № 00468 від 30.07.2008 року на суму 100 999,98 гривень; № 00476 від 31.07.2008 року на суму 191 248,98 гривень про поставку ПП «Киричук» в адрес ПП «Франківськ-центр-буд» товарів (послуг), виконані не ОСОБА_13 , а іншою особою.

З метою доведення своїх злочинних намірів, направлених на службове підроблення та ухилення від сплати податку на додану вартість до кінця, ОСОБА_6 , умисно з корисливих спонукань та іншої зацікавленості, діючи в порушення підпункту 7.3.1 пункту 7.З., підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» склав, підписав, засвідчив печаткою та подав до ДПІ у м. Івано-Франківську податкову декларацію з податку на додану вартість ПП «Франківськ-центр-буд» за липень 2008 року, яка являється офіційним документом та зареєстрована 20 серпня 2008 року за вхідним № 123263, у коді рядків 10.1 та 17 якої відобразив завідомо неправдиві відомості про обсяг придбання на митній території України товарів, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% на суму 10 709 205 гривень (без ПДВ) та дозволений податковий кредит від зазначеної операції в сумі 2 141 841 гривень ПДВ.

При цьому, у розділі II. «Податковий кредит» Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», яка є обов`язковим додатком № 5 до вказаної вище податкової декларації з податку на додану вартість ПП «Франківськ-центр-буд» за липень 2008 року та зареєстрована 20 серпня 2008 року за вхідним № 123262, ОСОБА_6 вніс завідомо неправдиві відомості про те, що нібито постачальником товарів (послуг) в адрес підприємства є кероване ним ПП «Киричук», індивідуальний податковий номер 352271113068, яке було зареєстроване за адресою м. Львів, вул. Богдана Котика, 7, однак останнє за вказаною адресою ніколи не знаходилося, офісних, складських та інших приміщень, транспортних засобів, інших самохідних машин та механізмів, спецтехніки (екскаваторів, бульдозерів, тракторів, кранів, кранів на гусеничному ходу, причепів тракторних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації у вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальних споруд тощо), а також будь-якого іншого нерухомого та/або рухомого майна і товарів у підприємства ніколи не було та фактично ніколи будь-яких поставок товарів (послуг) ПП «Киричук» в адрес ПП «Франківськ-центр-буд» не здійснювало.

Продовжуючи свої протиправні діяння та реалізовуючи свої злочинні наміри щодо умисного ухилення від сплати до бюджету податку на додану вартість, 23.09.2008 року ОСОБА_6 склав, підписав, засвідчив печаткою ПП «Франківськ-центр-буд» та подав до ДПІ у м. Івано-Франківську уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період, за який виправляються помилки - липень 2008 року, який являється офіційним документом та зареєстрований 26.09.2008 року за вхідним № 64907 (далі - уточнюючий розрахунок), у кодах рядків 3.2 та 3.3 якого вніс завідомо неправдиві відомості про суму податкового кредиту, нібито не врахованого у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року, у тому числі за кодами рядків декларації, в якій було допущено помилки 10.1 - обсяг придбання на митній території України товарів (послуг), для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% на суму 887 855 гривень (без ПДВ) та дозволений податковий кредит від зазначеної терапії в сумі 177 571 гривень ПДВ.

Водночас у розділі II. «Податковий кредит» Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», яка є обов`язковим додатком № 5 до уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість ПП «Франківськ-центр-буд» за липень 2008 року, являється офіційним документом та зареєстрована за вхідним № 64909, ОСОБА_6 вказав, що нібито у липні 2008 року постачальником в адрес підприємства товарів послуг на додатково задекларовану ним суму 887 855 гривень без ПДВ та 177 571 гривень ПДВ, а всього на суму 1 065 426 гривень ,є кероване ним ПП «Киричук», індивідуальний податковий номер 352271113068, яке зареєстроване за адресою м. Львів, вул. Богдана Котика, 7, однак останнє за даною адресою ніколи не знаходилося, офісних, складських та інших приміщень, транспортних засобів, інших самохідних машин та механізмів, спецтехніки (екскаваторів, бульдозерів, тракторів, кранів, кранів на гусеничному ходу, причепів тракторних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації у вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальних споруд тощо), а також будь-якого іншого нерухомого та/або рухомого майна і товарів у підприємства ніколи не було та фактично ніколи жодних поставок товарів (послуг) ПП «Киричук» в адрес ПП «Франківськ- центр-буд» не здійснювало.

Таким чином, ОСОБА_6 , діючи умисно, всупереч вимог підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», шляхом службового підроблення включив у липні 2008 року до податкового кредиту 2 319 412 гривень податку на додану вартість, і в такий спосіб занизив позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду на вказану суму, внаслідок чого умисно ухилився від сплати до бюджету 2 319 412 гривень податку на додану вартість, що становить особливо-великі розміри.

Засуджений ОСОБА_6 вважає вирок незаконним, оскільки такий винесено із неправильним застосуванням кримінального закону, а саме із застосуванням кримінального закону, який не підлягав до застосування, що відповідно до ч.4 ст.367 КК України є підставою для скасування вироку. У своїй апеляції просить вирок суду скасувати і постановити новий вирок, яким призначити йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч.3 ст.212 КК України, мотивуючи тим, що вимоги ч.2 ст.53 КК України в частині призначення штрафу у розмірі спричинених збитків не мають зворотної дії в часі, оскільки погіршують його становище.

У запереченні на апеляцію засудженого прокурор, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_14 , просить вирок Івано-Франківського міського суду залишити без змін, а апеляцію засудженого без задоволення. Вважає, що ч.2 ст.53 КК України із врахуванням Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності визначає, що за вчинення злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад 3тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої злочином або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частини статті) Особливої частини КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який частково визнав вимоги апеляційної скарги і просить вирок суду в частині призначеного покарання змінити, з урахуванням вимог ч.3 ст.5 КК України застосувати ч.2 ст.53 КК України та призначити ОСОБА_6 покарання у виді штрафу в межах санкції ч.3 ст.212 КК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи і мотиви апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція ОСОБА_6 підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_6 у вчиненому ґрунтуються на зібраних і детально досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд, в їх сукупності, дав належну правову оцінку.

Суд першої інстанції, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, як і кваліфікація неправомірних дій засудженого, дійшов до правильного висновку, що вина ОСОБА_6 у скоєнні злочину знайшла своє підтвердження і кваліфікував його дії за ч.3 ст.212 КК України, як ухилення від сплати податку на додану вартість, що входить в систему оподаткування, введений у встановленому законом порядку, вчиненими службовою особою підприємства, яка зобов`язана його сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах в сумі 2319 412 гривень, в частині пред`явленого обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, суд звільнив його від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.

Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_6 , суд, відповідно до ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, особу винного, зокрема те, що він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягається вперше, на обліках в психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, а також його молодий вік.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнав щире каяття у вчиненому, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання судом не було встановлено.

Разом з тим, суд, вирішуючи питання про призначення покарання засудженому, неправильно застосував Кримінальний закон, а саме застосував Кримінальний закон, який не підлягає застосуванню. Зокрема, суд незаконно призначив покарання у виді штрафу у розмірі завданої злочином майнової шкоди.

Відповідно до Закону України від 15 листопада 2011 року № 4025-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності», який набрав чинності 17 січня 2012 року, безальтернативним основним покаранням, передбаченим ч. 3 ст. 212 КК України, є штраф від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а ч.2 ст. 53 КК встановлено спеціальне правило призначення покарання за вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК.

За класифікацією, наведеною у статті 12 КК України, злочин, передбачений частиною третьою статті 212 КК у попередній редакції цього Закону від 15 квітня 2008 року, був віднесений до тяжких, таким і залишився у редакції Закону № 4025-VI, а тому покарання за його вчинення має призначатись як за тяжкий злочин, тобто у межах санкції цієї норми, яка є чинною на сьогодні, що відповідає вимогам статей 4, 5 КК України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково визнав правильним призначення ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 212 КК України покарання у виді штрафу в розмірі майнової шкоди, завданої злочином, 2319 412 грн., так як застосування положень, закріплених у ч.ч.1,2 ст. 53 КК в редакції Закону від 15.11.2011року щодо визначення розміру штрафу, суперечить вимогам ч. 3 ст. 5 КК України, оскільки погіршує становище засудженого у порівнянні зі ст. 53 КК України, чинної на час вчинення ним злочину.

Таким чином, особа, яка вчинила передбачений ч.3 ст. 212 КК злочин до набрання Законом № 4025-VI чинності і засуджується після 17 січня 2012 року, з урахуванням вимог статті 5 КК та принципу правової визначеності, не може бути у гіршому становищі, ніж особи, які вчинили такий саме злочин, засуджені і відбували покарання до набрання цим Законом чинності.

Виходячи з наведеного, можна зробити висновок, що так як ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст. 212 КК України, до набрання Законом № 4025-VI чинності і засуджується після 17 січня 2012 року, тому йому може бути призначене основне покарання у виді штрафу, а його розмір має визначатись у межах санкції цієї частини статті в редакції Закону № 4025-VI від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає до часткового задоволення, а вирок суду зміні в частині призначеного йому покарання.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Івано-Франківського міського суду від 03 липня 2014 року відносно ОСОБА_6 змінити в частині призначеного покарання, та вважати його засудженим за ч.3 ст.212 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 25000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 425000 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов,язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на строк три роки з конфіскацією всього належного йому майна.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту її оголошення.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4