Вирок

від 16.12.2014 по справі 127/10954/14-к

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/10954/14-к

1-кп/127/917/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2014 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представників потерпілих: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 10.01.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014020010000147 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 20 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, українця, громадянинаУкраїни, не одруженого, не працюючого, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 26.11.2012 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.1 ст. 190 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт,-

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , маючи намір на заволодіння чужим майном шляхом обману та під приводом здійснення оптової торгівлі алкогольною продукцією, 14.11.2013 року в приміщенні магазину, що розташований на ринку «Привокзальний-2» по вул. Привокзальній, 1 в м. Вінниці уклав договір-поставки з TOB «ЮЗ АЛКО-ТРЕСТ» на придбання алкогольних виробів. Згідно умов договору, ОСОБА_13 надавався товар з відстрочкою його сплати протягом 14 календарних днів від дати передачі йому товару. В цей же день, ОСОБА_14 реалізуючи свій протиправний намір, діючи умисно та зловживаючи довірою економіста по збуту TOB «ЮЗ АЛКО-ТРЕСТ» ОСОБА_15 , замовив їй алкогольні вироби на суму 16 385,50 грн. В подальшому 15.11.2013р. згідно видаткової накладної № РН-0014344 та РН-0011206 ОСОБА_13 в орендований ним магазин, що розташований на ринку «Привокзальний-2» працівниками TOB «ЮЗ АЛКО-ТРЕСТ» було поставлено товар на суму 16 385,50 грн., який останній реалізував, а кошти витратив на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_14 завдав TOB «ЮЗ АЛКО-ТРЕСТ» матеріальну шкоду на вище вказану суму.

Продовжуючи свою злочину діяльність та керуючись жагою до незаконної наживи, ОСОБА_16 під приводом здійснення оптової торгівлі алкогольною продукцією, 19.11.2013 року в приміщенні магазину, що розташований на ринку «Привокзальний-2» по вул. Привокзальній, 1 в м. Вінниці уклав договір купівлі-продажу з TOB «САВСЕРВІС-МОВА» на передачу в його магазин спиртних напоїв. Згідно умов договору, ОСОБА_13 надавався товар з відстрочкою його сплати протягом 13 календарних днів від дати передачі товару. В цей же день, ОСОБА_14 реалізуючи свій протиправний умисел та зловживаючи довірою торгового агента TOB «САВСЕРВІС-МОВА» ОСОБА_12 , замовив останній алкогольну продукцію на суму 2 369,14 грн., яка 21.11.2013р., згідно видаткової накладної № 54758354, працівниками TOB «САВСЕРВІС-МОВА» була доставлена до магазину МуржакаI.A.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на заволодіння продукцією TOB «САВСЕРВІС-МОВА» шляхом обману, 30.11.2013р. МуржакI.A. передав ОСОБА_12 400 грн., як часткову сплату за раніше отриманий товар. Після чого, усвідомлюючи про існування заборгованості перед попереднім постачальником та відсутністю коштів на їх сплату, шляхом обману, діючи повторно, переконав останню поставити йому алкогольну продукцію на суму 1567,57грн. ОСОБА_12 , будучи переконана в добросовісності намірів ОСОБА_17 та введена останнім в оману, отримала від нього заявку на поставлення алкогольної продукції, яку подала на склад TOB «САВСЕРВІС-МОВА». В подальшому згідно видаткової накладної № 54996971 від 30.11.2013р. замовлений ОСОБА_18 товар, а саме алкогольні вироби, був доставлений до приміщення його магазину, які ОСОБА_14 реалізував, а кошти витратив на власний розсуд, чим завдав TOB «САВСЕРВІС-МОВА» матеріальну шкоду на суму 3 563,71 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії та керуючись жагою до наживи, ОСОБА_14 під приводом здійснення оптової торгівлі алкогольною продукцією, 25.11.2013 року в приміщенні магазину, що розташований на ринку «Привокзальний-2» по вул. Привокзальній, 1 в м. Вінниці уклав договір поставки з TOB «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» на поставку в його магазин спиртних напоїв. Згідно умов договору, ОСОБА_13 надавався товар з відстрочкою його сплати протягом 14 календарних днів від дати передачі товару. В цей же день, ОСОБА_14 реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи про існування заборгованості перед попереднім постачальником та відсутністю коштів на їх сплату, шляхом обману та зловживаючи довірою торгового агента TOB «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» ОСОБА_19 , замовив останньому алкогольну продукцію на суму 2280,54 грн., яка 26.11.2013р., згідно видаткової накладної № 22125176, працівниками ТОВ «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» була доставлена до магазину ОСОБА_20 . В подальшому, ОСОБА_14 реалізував поставлені алкогольні вироби. За наданий товарTOB «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» ОСОБА_14 розрахувався частково, передавши ОСОБА_19 500 грн. Інші кошти витратив на власні потреби, чим завдав ТОВ«УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» матеріальну шкоду на суму 1780, 54 грн.

Крім того, ОСОБА_14 , керуючись жагою наживи, вирішив заволодіти чужим майном. Реалізуючи свій злочинний умисел під приводом здійснення оптової торгівлі алкогольною продукцією, 25.11.2013 року в приміщенні магазину, що розташований на ринку «Привокзальний-2» по вул. Привокзальній, 1 в Вінниці ОСОБА_4 уклав договір поставки з TOB «АЛЕФ-ВИНАЛЬ-КРИМ» на поставку в його магазин спиртних напоїв. Згідно умов договору, ОСОБА_13 надавався товар з відстрочкою його сплати протягом 14 календарних днів від дати передачі товару. В цей же день, ОСОБА_16 , усвідомлюючи про існування заборгованості перед попереднім постачальником та відсутністю коштів на їх сплату, шляхом обману та зловживаючи довірою менеджера із збуту TOB «АЛЕФ-ВИНАЛЬ-КРИМ» ОСОБА_21 , замовив останньому алкогольну продукцію на суму 5974,92 грн., яка 26.11.2013р., згідно видаткової накладної № 54770, була доставлена до магазину ОСОБА_20 . В подальшому, ОСОБА_16 реалізував поставлені йому алкогольні вироби. За наданий товарз TOB «АЛЕФ-ВИНАЛЬ-КРИМ» розрахувався частково, передавши менеджеру із збуту ТОВ «АЛЕФ-ВИНАЛЬ-КРИМ» ОСОБА_21 500 грн. Інші кошти витратив на власні потреби, чим завдав TOB «АЛЕФ-ВИНАЛЬ-КРИМ» матеріальну шкоду на суму 5 474,92 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність та керуючись жагою незаконної наживи, ОСОБА_14 під приводом здійснення оптової торгівлі алкогольною продукцією, 25.11.2013 року в приміщенні магазину, який розташований на ринку «Привокзальний-2» по вул. Привокзальній, 1 в Вінниці уклав договір поставки з TOB «БАЯДЕРА ЛОГІСТІК» на поставку в його магазин спиртних напоїв. Згідно умов договору, ОСОБА_13 надавався товар з відстрочкою його сплати протягом 14 календарних днів від дати передачі товару. В цей же день, ОСОБА_14 реалізуючи свій протиправний намір, усвідомлюючи про існування заборгованості перед попереднім постачальником та відсутністю коштів на їх сплату, шляхом обману та зловживаючи довірою торгового агента TOB «БАЯДЕРА ЛОГІСТІК» ОСОБА_22 , замовив останньому алкогольну продукцію на загальну суму 4968,12 грн., яка 28.11.2013р., згідно видаткових накладних № 120090/114305, 120147/114321, 120146/114315 була доставлена до магазину ОСОБА_20 . Після чого, продовжуючи свою протиправну діяльність та усвідомлюючи про відсутність коштів для сплати за товар, зловживаючи довірою торгового агента TOB «БАЯДЕРА ЛОГІСТІК» ОСОБА_22 , переконав останнього поставити йому ще алкогольну продукцію на суму 2 691,42 грн. ОСОБА_22 , переконаний в добросовісності намірів ОСОБА_17 та введений останнім в оману, отримав від нього заявку на поставлення алкогольної продукції, яку подав на склад TOB «БАЯДЕРА ЛОГІСТІК». Згідно видаткової накладної № 1207/49/114856 від 30.11.2013р. замовлений ОСОБА_18 товар був доставлений до приміщення його магазину. В подальшому, алкогольні вироби ОСОБА_14 реалізував, а кошти витратив на власний розсуд, чим завдав TOB«БАЯДЕРА ЛОГІСТІК» матеріальну шкоду на суму 7 659,54грн.

Продовжуючи свої злочині дії та керуючись жагою до наживи, ОСОБА_14 під приводом здійснення оптової торгівлі алкогольною продукцією, 25.11.2013 року в приміщенні магазину, що розташований на ринку «Привокзальний-2» по вул. Привокзальній, 1 в м. Вінниці уклав договір-поставки з ФОП «Капуста» на поставку в його магазин спиртних напоїв. Згідно умов договору, ОСОБА_13 надавався товар з відстрочкою його сплати протягом 17 календарних днів від дати передачі товару. 17.12.2013р., ОСОБА_14 реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи про існування заборгованості перед попередніми постачальниками та відсутністю коштів на їх сплату, шляхом обману та зловживаючи довірою торгового представника ФОП « ОСОБА_23 », замовив останньому алкогольну продукцію на суму 3 731,53 грн., яку згідно видаткової накладної № ТКЕ-278053 отримав на складі ФОП « ОСОБА_23 » по АДРЕСА_2 . В подальшому, алкогольні вироби ОСОБА_14 реалізував, а кошти витратив на власний розсуд, чим завдав ФОП « ОСОБА_23 » матеріальну шкоду на суму 3 731,63грн.

В подальшому ОСОБА_14 , продовжуючи свою злочинну діяльність та керуючись жагою наживи, під приводом здійснення оптової торгівлі алкогольної продукції, 18.12.2013 року в офісі TOB «ЮНІПРОДУКТ ПОДІЛЛЯ», що розташований по вул. Ватутіна, 137 в м. Вінниці уклав договір поставки з TOB «ЮНІПРОДУКТ ПОДІЛЛЯ» на поставку в його магазин спиртних напоїв. Згідно умов договору, ОСОБА_13 надавався товар з відстрочкою його сплати протягом 14 календарних днів від дати передачі товару. В цей же день, ОСОБА_14 реалізуючи свій протиправний умисел та усвідомлюючи, що у нього існує заборгованості перед попередніми постачальниками та відсутності коштів на їх сплату, шляхом обману та зловживаючи довірою торгового агента TOB «ЮНІПРОДУКТ ПОДІЛЛЯ» ОСОБА_24 , замовив останньому алкогольну продукцію на суму 14 449,56 грн., яка 19.12.2013р., згідно видаткових накладних № РН-18-000129 була доставлена до магазину МуржакаI.A. Останній, бажаючи приховати свою злочинний умисел, частково сплатив ОСОБА_24 за поставлений товар в розмірі 4 500 грн. Після чого, усвідомлюючи, що кошти відсутні для сплати за товар, зловживаючи довірою торгового агента TOB «ЮНІПРОДУКТ ПОДІЛЛЯ» ОСОБА_24 , 20.12.2013 року переконав останнього поставити йому алкогольну продукцію на суму 18070,80 грн. ОСОБА_24 будучи переконаний в добросовісності намірів ОСОБА_17 та введений останнім в оману, отримав від нього заявку на поставлення алкогольної продукції, яку подав на склад TOB «ЮНІПРОДУКТ ПОДІЛЛЯ». Згідно видаткової накладної № РН-18-000139 від 20.12.2013 року замовлений ОСОБА_18 товар був доставлений до приміщення його магазину. В подальшому, алкогольні вироби ОСОБА_14 реалізував, а кошти витратив на власний розсуд, чим завдав TOB «ЮНІПРОДУКТ ПОДІЛЛЯ» матеріальну шкоду на суму 28 020,36грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість у вчиненні злочинів визнав частково, а саме не заперечуючи факту отримання чужого майна вказав, що наміру вчинити шахрайство не мав. Цивільні позови потерпілих визнав в повному обсязі, оскільки дійсно завдав збитків потерпілим на зазначені в них суми. По суті обвинувачення повідомив, що він зареєструвався як фізична особа-підприємець та отримав ліцензію на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями. З метою здійснення вказаної діяльності він в листопаді 2013 року уклав договір оренди магазину на ринку «Привокзальний-2» з терміном дії до 31 грудня 2013 року. В зв`язку з тим, що коштів на купівлю товару для здійснення торгівлі у нього не було, він протягом листопада грудня 2013 року уклав ряд договорів на поставку йому товару з відстрочкою оплати за товар. Товар згідно з договорами та накладними він отримав. Проте в зв`язку з тим, що товар продавався не дуже швидко, коштів на його оплату не було, тому він звернувся до знайомих та віддав їм товар для подальшої реалізації в м. Києві. Крім того, ОСОБА_4 повідомив, що договорами про поставку товару було передбачено можливість його повернення, проте він вказаного не зробив.

Допитаний в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_11 суду пояснив, що він працює менеджером з реалізації товару ТОВ «Баядера Логістік». ОСОБА_4 під`їхав до них в офіс та 25.11.2013 року уклав договір поставки. Згідно вказаного договору 28.11.2013 року ТОВ «Баядера Логістік» передало ОСОБА_4 напоїв на загальну суму 4968,12 грн., а 30.11.2013 року на ще на 2691,42 грн. Товар ОСОБА_4 забрав самостійно. За отриманий товар ОСОБА_4 не розрахувався, не повернув ні грошей, ні товару. ОСОБА_4 неодноразово телефонували з вимогою оплатити товар, проте з його сторони були постійні відмовки, а потім його телефон взагалі не відповідав. В подальшому торговий представник ОСОБА_25 під`їхав до магазину ОСОБА_4 , який був закритий, а товар відсутній. В договорі була умова про можливість повернення товару, а тому ОСОБА_4 мав змогу повернути нереалізований товар, проте цього не зробив. Цивільний позов підтримав в повному обсязі, оскільки потерпілому заподіяно шкоду на загальну суму 7659,54 грн.

Допитаний в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_7 суду пояснив, що 25 листопада 2013 року між підприємством ТОВ «АЛЕФ-ВИНАЛЬ-КРИМ» і ОСОБА_4 укладено договір поставки. На виконання якого 26 листопада 2013 року підприємство поставило ОСОБА_4 товар на суму 5974,92 гривень. Згідно умов договору ОСОБА_4 надано відстрочку на оплату товару терміном 14 календарних днів від дня передачі товару. Кошти ОСОБА_4 за поставлений товар сплачено частково, а саме лише 500 гривень. Інші кошти ОСОБА_4 не повернув, як не повернув і товар. Відповідно до умов договору обвинувачений міг повернути товар, проте цього не зробив. При відвідуванні магазину ОСОБА_4 представники побачили, що двері зачинені, магазин не працює. ОСОБА_4 на телефонні дзвінки не відповідав, не пояснював де подів товар. До звернення в міліцію знайти ОСОБА_4 вони не змогли, тому в кінці січня 2014 року звернулись з заявою до міліції. Цивільний позов підтримав в повному обсязі, оскільки потерпілому заподіяно шкоду на суму 5474,92 грн.

Допитаний в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_9 суду пояснив, що 14.11.2013 року між ТОВ «ЮЗ АЛКО-ТРЕСТ» та ОСОБА_4 підписаний договір оптового продажу алкогольних напоїв. В подальшому ОСОБА_4 зателефонував та надав необхідні документи, а тому була погоджена заявка на поставку алкогольних напоїв. ОСОБА_4 співпрацював з представником ОСОБА_26 Працівникам ТОВ «ЮЗ АЛКО-ТРЕСТ» він повідомив, що здійснюватиме діяльність на Привокзальній 1А в магазині «Бухарест». В подальшому було складено 2 заявки, згідно яких ОСОБА_4 15.11.2013 року отримав товар на загальну суму 16385,50 грн. Протягом двох тижнів ОСОБА_4 не розраховувався, проте обіцяв працівникам ТОВ «ЮЗ АЛКО-ТРЕСТ», що він розрахується. В подальшому працівники ТОВ «ЮЗ АЛКО-ТРЕСТ» пересвідчились, що в магазині немає їх товару,тому стали вимагати кошти за поставлений товар, проте ОСОБА_4 повідомив, що товар віддав для подальшої реалізації, а кошти мав повернути. Кошти ОСОБА_4 не відшкодовані, товар не повернуто, а потерпілому завдано шкоду на загальну суму 16385,50 грн..

Допитаний в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_27 суду пояснив, що він працює у службі безпеки TOB «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ». До нього звернувся торговий агент та повідомив, що ОСОБА_4 не сплачує кошти за поставлений товар. Згідно умов договору ОСОБА_4 мав повернути кошти протягом 14 днів, проте цього не зробив. Товар поставляли 1 раз на суму 2256,59 грн. В подальшому він з торговим агентом прийшли до ОСОБА_4 в магазин та ОСОБА_4 повідомив, що торгівлі немає, а тому він віддав товар до районів області для подальшої реалізації. Представник особисто неодноразово був за місцем проживання обвинуваченого та повідомляв матері ОСОБА_4 про необхідність повернення коштів, проте ОСОБА_4 нічого не повернув. Підтримав заявлений цивільний позов у справі.

Допитаний в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_8 суду пояснив, що 18.12.2013 року між ТОВ «Юніпродукт» та ФОП ОСОБА_4 укладено договір поставки на поставку алкогольних та безалкогольних напоїв. Згідно умов договору, ОСОБА_13 надавався товар з відстрочкою його сплати не пізніше 14 календарних днів від дати передачі товару. ОСОБА_4 поставлено товар 19.12.2013 року на суму 14449,56 грн. Наступного дня 20.12.2013 року ОСОБА_4 передав торговому агенту 4500 грн. та відразу замовив продукцію на ще більшу суму 18070,80 грн., яка 20.12.2013 року була йому поставлена. Після цього ОСОБА_4 зник, на дзвінки не відповідав, товар з магазину вивіз. Крім того представник потерпілого повідомив, що договором була передбачена можливість повернення нереалізованого товару. На даний час шкода, завдана ОСОБА_4 потерпілому в сумі 28020,36 грн. не відшкодована.

Допитаний в судовому засіданні представник потерпілого ФОП « ОСОБА_23 » ОСОБА_6 суду пояснив, що з ОСОБА_4 25.11.2013 року укладено договір поставки алкогольних напоїв. На виконання умов договору, ОСОБА_4 17.12.2013 року поставлено товар з відстрочкою його сплати на суму 3731,53 грн. Проте, ОСОБА_4 грошей за товар не сплатив. Вказане зумовило необхідність виїзду до магазину ОСОБА_4 в ході якого виявлено, що магазин закритий, полиці з товаром пусті. В подальшому представники потерпілого звернулись до адміністрації ринку та довідались, що ОСОБА_4 магазин вже не орендує та вивіз товар. На телефонні дзвінки ОСОБА_4 не відповідав, що зумовило звернення з заявою до міліції. Представник підтримав позов на суму 4496,31 грн., з яких 3731,53 грн. збитки завдані злочином, а 764,78 грн. пеня, інфляційні та 20% річних.

Допитана в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_12 суду повідомила, що між ТОВ «САВСЕРВІС-МОВА» та ОСОБА_4 19.11.2013 року укладено договір купівлі-продажу. На виконання умов договору ОСОБА_4 здійснено дві поставки товару: перша при укладені договору на суму 2369,14 грн., інша приблизно через тиждень на суму 1567,57 грн. ОСОБА_4 відповідно до умов договору мав розрахуватись протягом 14 днів, проте він оплатив товар один раз, передавши 400 гривень. В зв`язку з несплатою за поставлений товар з ОСОБА_4 неодноразово спілкувались по телефону, а потім особисто. Представники звернулись в міліцію після відвідування магазину, який виявився закритий з пустими поличками.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 суду пояснила, що вона працює торговим агентом ТОВ «ЮЗ АЛКО-ТРЕСТ». На початку листопада 2013 року подзвонив до неї ОСОБА_28 та повідомив, що бажає займатися реалізацією алкогольних напоїв, проте в нього була відсутня ліцензія. Після отримання ОСОБА_4 відповідної ліцензії 14.11.2014 року укладено договір поставки та здійснено заявку, яка зафіксована на двох накладних. Крім того свідок повідомила, що ОСОБА_4 мав намір ще зробити заявку, але вона йому повідомила, що необхідно перевірити, як буде здійснюватись торгівля. Пройшло 14 днів, він не розраховувався, повідомляв що у нього проблеми з батьком. При розмові повідомляв, що кошти залишатиме в магазині у продавців, проте цього не робив. Відмовки були різні. Потім свідок заходила в магазин і побачила, що товару в магазині майже не було, а продавці повідомили, що він його вивіз. Коштів тривалий час не повертав. Свідок до нього в магазин виїжджала більше 20 раз. Мав повернути товар, проте не повернув. В разі повернення коштів, свідок ставила підпис в журналі розрахунку з постачальниками. ОСОБА_4 мав намір замовити на суму більше 20000 грн. це велика сума для такого підприємця. В грудні місяці ОСОБА_4 бажав замовити ще товар, проте свідок повідомила, що це неможливо, тому що є борг за попередні поставки. Крім того, свідок повідомила, що вона пропонувала ОСОБА_4 повернути товар, сплатити різницю, а потім замовити інший товар, який можливо більш ефективніше реалізувати. Продавці в магазині казали, що реалізація товару в магазині була.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що він працює торговим агентом в ТОВ «БАЯДЕРА ЛОГІСТІК». ОСОБА_28 зателефонував йому на початку грудня 2013 року та повідомив, що він відкриває магазин та йому потрібен товар. В подальшому ОСОБА_4 приїхав до них, вони уклали договір та зробили замовлення. Разом з ОСОБА_4 були ще дві особи. На виконання умов договору ОСОБА_4 доставили товар та надали відстрочку за його оплату. В подальшому кошти не повертались, тому багато раз телефонували, проте постійно були відмовки. Коли свідок пізніше під`їхав, то магазин був закритий. Кошти не повернув та товар не повернув. Опитуючи сусідів, які перебували біля магазина ОСОБА_4 , свідку повідомили, що товар вивозився, на полках магазину він зменшувався, проте гроші не повертались.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 суду повідомив, що він працює директором ринку. З ОСОБА_4 07.11.2013 року укладено договір оренди. Плату ОСОБА_4 за оренду приміщення здійснював наперед, строк дії договору закінчився 31.12.2013 року, 01.01.2014 року його вже не було. В приміщенні, яке орендував ОСОБА_4 залишились холодильники та інші речі. ОСОБА_4 шукали люди та повідомляли, що надали товар під реалізацію, він не повернув ні товар ні кошти. Як правило вони заключають договір оренди на рік, але лише до 31 грудня кожного року. На початку січня ОСОБА_4 почали шукати поставщики товару.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_30 суду пояснив, що він працює торговим представником ФОП « ОСОБА_23 ». З ОСОБА_4 укладено договір поставки, згідно якого мали поставити в його магазин енергетичні напої, зокрема «Редбул» та надавалась відстрочка оплати за товар терміном 7 днів. На виконання умов договору продукцію поставили на суму 1 поставка - 600 грн. та 2 поставка - 3800 грн., про що є відповідні накладні. За 1 поставку кошти повернув через тиждень, за 2 поставку повернуто частково лише 500 грн. В подальшому свідок прийшов на магазин, де йому продавець повідомила, щоб вирішити фінансові питання необхідно зв`язатись з ОСОБА_4 . Через тиждень знову свідок прийшов в магазин, проте коштів не було, а ще через тиждень магазин був закритий.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_31 суду пояснила, що вона працювала продавцем лікеро-алкогольних виробів в магазині ОСОБА_4 в період 2013 року. Продукцію привозили поставщики, працювала приблизно один місяць, магазин опечатали та закрили, оскільки не розраховувались за світло. З нею не розрахувались за останній тиждень. В пошуках роботи вона в інтернеті знайшла об`яву, що потрібен продавець, зателефонувала, в подальшому зустрілись з ОСОБА_4 , обговорили умови роботи, надала необхідні документи. Торги йшли в середньому на 200-300 гривень в день. ОСОБА_4 касу забирав кожен день наприкінці дня. До неї приходили поставщики, які запитували чи є ОСОБА_4 , тому що продавцям заборонено було віддавати кошти з каси та розраховуватись з поставщиками. Про те, що ОСОБА_4 не розраховувався з поставщиками, вона дізналась від поставщиків. Коли вона працювала продавцем, то в останній день товар був в магазині. Наступного дня коли вона прийшла на роботу, магазин був опечатаний, весь товар вивезений, а ОСОБА_4 телефонну слухавку не брав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що він працював торговим агентом в компанії ТОВ «АЛЕФ-ВИНАЛЬ-КРИМ». ОСОБА_4 було доставлено товар на суму приблизно 5000 грн. та надано відстрочку за оплату товару терміном 1 місяць. ОСОБА_4 частково оплатив за товар в сумі 500 гривень. В подальшому свідок прийшов до магазину ОСОБА_4 та побачив, що він опечатаний, тому звернувся до служби охорони та надав всі дані.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що він працював на посаді торгового агента TOB «ЮНІПРОДУКТ ПОДІЛЛЯ». ОСОБА_4 було доставлено товар та надано відстрочку на оплату товара. ОСОБА_4 частково оплатив за товар. В подальшому свідок прийшов до магазину ОСОБА_4 для отримання коштів за товар та побачив, що він опечатаний, тому звернувся до супервайзера, надав всі дані та повідомив про всі обставини.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що він договір не підписував, а підписував супервайзер. В його обов`язки входило складати заявки, доставляти продукцію та отримувати кошти за поставлений товар. Першу поставку здійснював не свідок, а в подальшому він приходив в магазин та, не повертаючи кошти за поставлений товар, ОСОБА_4 пояснював, що товар перебуває на складі, оскільки в магазині дуже холодно. В подальшому магазин взагалі закрили, за товар не розрахувався, тому звернулись до міліції із заявою.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_32 суду пояснила, що з ініціативи ОСОБА_4 укладено договір на поставку товару. В подальшому на виконання умов договору ОСОБА_4 поставлено товар, проте ОСОБА_4 коштів за нього не сплатив та товар не повернув. При виході в магазин, встановлено, що магазин закритий, товару на полицях немає.

З досліджених доказів, що надані прокурором під час судового провадження, вбачається, що ОСОБА_4 з 05.11.2013 року зареєстрований як фізична особа підприємець та з 15.11.2013 року мав право на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, що підтверджується випискою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та відповідно ліцензією від 19.11.2013 року, зареєстрованою у Вінницькій ОДПІ №1352, згідно якої приватний підприємець ОСОБА_4 мав право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями вітчизняного та імпортного виробництва в період з 15.11.2013 року до 15.02.2014 року.

З укладеного між приватним підприємством «Океан-1» та ФОП ОСОБА_4 договору оренди нежитлового приміщення № 92-13 від 07.11.2013 року вбачається, що ОСОБА_4 07.11.2013 року уклав договір оренди приміщення на території торгівельного комплексу «Привокзальний -2» на період з 10.11.2013 року по 31.12.2013 року.

Згідно договору поставки між ТОВ «ЮЗ АЛКО-ТРЕСТ» та ОСОБА_4 № 1098 від 14.11.2013 року вбачається, що укладено договір на поставку алкогольних напоїв та лікеро-горілчаної продукції. Згідно умов договору, ОСОБА_13 надавався товар з відстрочкою його сплати не пізніше 14 календарних днів від дати передачі товару. В подальшому ОСОБА_4 товар отримано 15.11.2013 року на суму 12620,10 грн. та на суму 3765,40 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0011206, № РН-0014344. Проте ОСОБА_4 оплату за поставлений товар не здійснено, що підтверджується довідкою№ 67 від 04.04.2014 року.

З договору купівлі-продажу між філією ТОВ «САВСЕРВІС-МОВА» та ОСОБА_4 № 13755009 від 19.11.2013 року та додатку №1 до зазначеного договору вбачається, що ОСОБА_13 надавався товар з відстрочкою його сплати протягом 13 календарних днів від дати передачі товару. В подальшому ОСОБА_4 товар отримано 21.11.2013 року на суму 2396,14 грн. та 30.11.2013 року на суму 1567,57 грн., що підтверджується видатковими накладними №54758354, № 54996971 . Проте ОСОБА_4 оплату за поставлений товар здійснено частково в сумі 400 грн., що підтверджується актом взаєморозрахунків в період з 01.11.2013 року по 06.03.2014 року, згідно якого заборгованість складає 3563,71 грн.

З договору поставки між ТОВ «Баядера Логістік» та ОСОБА_4 № 230/11 від 25.11.2013 року вбачається, що ОСОБА_13 надавався товар з відстрочкою його сплати не пізніше 14 календарних днів від дати передачі товару. В подальшому ОСОБА_4 товар отримано 28.11.2013 року на суму 1872,60 грн., 556,20 грн. та на суму 2539,32 грн. та товар отримано 30.11.2013 року на суму 2691,42 грн., що підтверджується видатковими накладними № 120146/114315, № 120147/114321, №120090/114305, № 120749/114856. Проте ОСОБА_4 оплату за поставлений товар не здійснено, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.11.2013 року по 09.01.2014 року.

З договору постачання між ФОП ОСОБА_33 та ОСОБА_4 № 108402 від 25.11.2013 року,вбачається, що ОСОБА_13 надавався товар з відстрочкою його сплати протягом 07 календарних днів від дати передачі товару та товар ОСОБА_4 отримано 17.12.2013 року на суму 3731,53 грн., що підтверджується видатковою накладною №КЕ-0077852.

Згідно договору поставки між ТОВ «Українська дистрибуцій на компанія» та ФОП ОСОБА_4 № 2053 від 25.11.2013 року та додатковою угодою до зазначеного договору, вбачається, що ОСОБА_13 надавався товар з відстрочкою його сплати протягом 14 календарних днів від дати передачі товару. В подальшому ОСОБА_4 товар отримано 26.11.2013 року на суму 2280,54 грн., що підтверджується видатковою накладною №22125176 та зазначено остаточний термін оплати 11.12.2013 року. Проте ОСОБА_4 оплату за поставлений товар не здійснено, що підтверджується актом взаєморозрахунків станом на 23.04.2014 року.

З договору поставки між ТОВ «Алеф-Віналь-Крим» та ФОП ОСОБА_4 № 2053 від 25.11.2013 року та додатковою угодою до зазначеного договору, вбачається, що ОСОБА_13 надавався товар з відстрочкою його сплати протягом 21 календарного дня від дати передачі товару. В подальшому ОСОБА_4 товар отримано 26.11.2013 року на суму 5974,92 грн., що підтверджується видатковою накладною №442 та видатковою накладною №447. Проте ОСОБА_4 оплата за поставлений товар здійснена частково в сумі 500 грн., що підтверджується актом взаємозвірки станом на 23.01.2014 року.

З договору поставки між ТОВ «Юніпродукт» та ФОП ОСОБА_4 № 000069 від 18.12.2013 року вбачається, що ОСОБА_13 надавався товар з відстрочкою його сплати не пізніше 14 календарних днів від дати передачі товару. В подальшому ОСОБА_4 товар отримано 18.12.2013 року на суму 18070,80 грн. та 19.12.2013 року на суму 14449,56 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-18-000139, № РН-18-000129. Проте ОСОБА_4 оплата за поставлений товар здійснена частково в сумі 4500 грн., що підтверджується актом взаєморозрахунків станом на 14.05.2014 року, а заборгованість складає 28 020,36 грн.

Суд, дослідивши сукупність вказаних доказів у справі дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочинів є доведеною та підтверджена достатніми, належними і допустимими доказами у справі.

Вказаних висновків суд дійшов виходячи з наступного. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 фактично визнав та не оспорював, кількість, вартість отриманого товару, суму коштів, яку він мав повернути потерпілим, проте зазначив, що він не вчиняв шахрайство, а мав намір здійснювати підприємницьку діяльність, проте вказаного не зміг зробити через незначні обсяги продажу отриманої продукції. Тобто, ОСОБА_4 в ході судового розгляду стверджував по наявність в його діях лише наслідків невиконання укладених угод та можливості цивільно-правової відповідальності за вказане.

Разом з тим, сукупність інших доказів у справі, свідчить про зворотне, а саме наявність в ОСОБА_4 умислу на незаконне заволодіння чужим майном шляхом введення потерпілих в оману та відсутність між ним та потерпілими у справі цивільно-правових відносин.

У вказаному суд переконують показання представників потерпілих, свідків та досліджені письмові докази у справі. Так, суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 укладено з потерпілими угоди про поставку товару, які зі сторони ОСОБА_4 укладались не з метою виникнення обов`язків, а були лише способом введення потерпілих в оману, оскільки ОСОБА_4 вказаними угодами прикрив свої дійсні наміри щодо незаконного заволодіння чужим майном.

Так, з виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців судом встановлено, що ОСОБА_4 був зареєстрований як ФОП лише 05.11.2013 року та 19.11.2013 року отримав право на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, що підтверджується змістом вказаної ліцензії, згідно якої таке право ОСОБА_4 мав з 15.11.2013 року до 15.02.2014 року.

Разом з тим, отримання вказаної ліцензії не було пов`язано з бажанням обвинуваченого здійснювати таку діяльність, оскільки ще при укладенні першого договору з ТОВ «ЮЗ АЛКО-ТРЕСТ» 14.11.2013 року ОСОБА_4 довідався, що йому не буде поставлений товар без отримання зазначеного дозволу, що підтверджується показаннями представника потерпілого та свідків.

За таких підстав, аналізуючи вказані докази, суд вважає, що ОСОБА_4 розуміючи, що він не зможе заволодіти майном потерпілих, отримав дозвільні документи з метою створити у них уяву про його намір вести підприємницьку діяльність, тобто таким чином вводив потерпілих в оману, які саме після зазначеного розпочали поставку товару обвинуваченому.

Разом з тим, договір про оренду нежитлового приміщення та показання з цього приводу свідка ОСОБА_29 свідчать, що ОСОБА_4 не мав наміру вказану діяльність вести, оскільки уклав договір оренди лише на півтора місяця, а потім за його продовженням не звертався, а навпаки вивіз весь товар та закрив магазин.

З показань свідка ОСОБА_31 продавця в магазині ОСОБА_4 судом встановлено, що товар поставлений потерпілими реалізовувався, кожного дня були виторги та гроші передавались ОСОБА_4 . Вказане свідчить про те, що ОСОБА_4 постійно реалізовував товар наданий потерпілими, отримував за нього кошти та мав змогу розраховуватись з постачальниками, проте вказаного не робив, що ще раз доводить наявність в обвинуваченого умислу на вчинення шахрайства та спростовує версію обвинуваченого про цивільно-правові відносини з потерпілими.

Так, суд звертає увагу, що ОСОБА_4 в короткий проміжок часу укладено 7 договорів, за жодним з яких розрахунку не здійснено та зазначає, що зазначені об`єктивні дії свідчать про умисел обвинуваченого на вчинення шахрайства, оскільки він не повернувши коштів за першим договором, розуміючи, що йому більше не нададуть товар, укладав наступні договори, бажаючи заволодіти майном потерпілих.

Так, жодному з постачальників він не повідомляв про наявну заборгованість перед іншими, не намагався вести підприємницьку діяльність співпрацюючи з одним двома постачальниками, а кожного разу, при наявній заборгованості підшукував іншого потерпілого, в якого під приводом укладення договору отримував наступне майно.

У вказаному суд переконують показання свідків та досліджені договори від 14.11.2013 року, 19.11.2013 року, чотири договори від 25.11.2013 року та договір від 18.12.2013 року та товарні накладні до них.

При цьому суд звертає увагу, що майно потерпілих ОСОБА_4 отримував в тому числі і 17.12.2013 року, 19.12.2013 року, в останнє 20.12.2013 року в Філії «Юніпродукт Поділля» з відстрочкою оплати продукції на 14 днів. Вказане свідчить, що ОСОБА_4 міг реалізовувати майно до 4 січня 2014 року, проте договір оренди магазину до 31.12.2013 року укладений ОСОБА_4 , свідчить про те, що обвинувачений знав, що він не зможе виконати умови договору та не збирався вказаного робити, а свідомо вводив потерпілих в оману.

Крім того, показання представників потерпілих, які узгоджуються з письмовими доказами договорами, якими передбачено можливість повернення товару постачальникам, свідчать, що ОСОБА_4 міг без будь-яких проблем та штрафних санкцій повернути нереалізований товар. Проте, доказами у справі підтверджено, що ОСОБА_4 зазначеного не зробив, що ще раз переконує суд у відсутності наміру обвинуваченого укладенням договорів взяти на себе цивільно-правові зобов`язання та свідчить про наявність умислу ОСОБА_4 на протиправне заволодіння майном потерпілих вже в момент укладення зазначених договорів.

Саме вказані положення договорів спростовують показання ОСОБА_4 про те, що він не завдав потерпілим збитків через погану реалізацію товару, який він в зметою повернення коштів передав на реалізацію невідомим особам в м. Київ, оскільки ОСОБА_4 виконуючи умови договору міг його повернути потерпілим, проте зазначеного не зробив.

Крім того, суд приймає до уваги, що показаннями свідка ОСОБА_31 також спростовано показання обвинуваченого. Так, свідок, яка була продавцем в магазині ОСОБА_4 суду зазначила, що одного дня вона вийшла на роботу, проте несподівано для себе виявила магазин закритим, а весь товар вивезеним. При цьому ОСОБА_4 її про вказане не повідомляв, не попереджував та на її телефонні дзвінки не відповідав.

Сукупність зазначених доказів дає підстави не прийняти до уваги показання обвинуваченого, оскільки вони спростовані доказами у справі.

При цьому, суд приймає до уваги, що показаннями представників потерпілих та свідків підтверджено, що обвинувачений заволодів їх майном шляхом обману, а саме прикриваючи свої дійсні наміри укладенням договорів.

При вирішенні питання про наявність в діях ОСОБА_4 складу злочину суд виходить з того, що обвинуваченням доведено умисел обвинуваченого на заволодіння чужим майном, корисливий мотив дій ОСОБА_4 та шахрайський спосіб.

Вказане підтверджують показання представників потерпілих, які узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_25 , ОСОБА_24 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_21 та дослідженими письмовими доказами у справі.

Наведені доказиє достатніми для висновків суду про доведеність винуватості обвинуваченого, наявності в його діях складу злочину та надання правової кваліфікації дій ОСОБА_4 . Надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно довідки КП ВОНД «Соціотерапія» та довідки ВОПНЛ ім. Ющенка ОСОБА_4 на обліку у вказаних закладах не перебуває.

З вимоги ІЦ УМВС України у Вінницькій області вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а саме засуджений вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 26.11.2012 року за ч.1 ст. 190 КК України на 200 годин громадських робіт. Згідно повідомлення Ленінського РП ВМВ КВІ № 1837 від 29.04.2014 року ОСОБА_4 24.04.2013 року знято з обліку в зв`язку з відбуттям покарання.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, вчинив сукупність злочинів середньої тяжкості в період непогашеної судимості.

ОСОБА_4 в незначній частині в ході розгляду справи відшкодував шкоду потерпілим, фактично вину у вчиненні злочинів не визнав, має батьків інвалідів 3 групи. Разом з тим, суд не вважає вказане пом`якшуючими покарання обставинами виходячи з того, що ОСОБА_4 батьків не утримує, оскільки вони отримують пенсію та мають інших працездатних дітей. Доказів зворотного суду не надано.

Таким чином обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, думки представників потерпілих, які просили суд призначити обвинуваченому суворе покарання, наявність невідшкодованих збитків, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, який вчинив в період непогашеної судимості сукупність умисних корисливих злочинів, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи зазначене, а також зважаючи на наявність ризиків, передбачених ст. 177, 194 КПК України, а саме можливості обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приймає рішення про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого з особистого зобов`язання на тримання під вартою.

При вирішенні цивільних позовів потерпілих про відшкодування шкоди завданої злочином, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Доказами у кримінальному провадженні підтверджено, що умисними діями обвинуваченого потерпілим завдано майнову шкоду, що зумовлює рішення суду про необхідність стягнення з обвинуваченого розміру завданих потерпілим збитків.

Разом з тим, з позову потерпілого ФОП « ОСОБА_23 » в сумі 4496,31 грн. вбачається, що ним до суми шкоди, завданої злочином безпідставно включено 764,78 грн. збитків (інфляційні та пеня за прострочення виконання зобов`язання). Суд, вважає, що з обвинуваченого вказана сума (764,78 грн.) стягненню не підлягає, виходячи з того, що злочином потерпілому завдано шкоду на суму 3731,53 грн., а інші збитки могли бути стягнуті лише внаслідок невиконання цивільно-правових зобов`язань, яких в даному випадку не виникло.

Крім того, суд вважає, що підлягає частковому задоволенню і позов потерпілого Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія» на суму 2129,64 грн., виходячи з того, що в судовому засіданні доведено заподіяння ОСОБА_4 зазначеному підприємству 1780,54 грн. шкоди, завданої злочином, оскільки згідно показань свідка ОСОБА_19 . ОСОБА_4 частково розрахувався за товар передавши 500 грн., які були внесені до каси підприємства.

Крім того, згідно з п. 16 ППВСУ № 3 від 31.03.89 «Про практику застосування судами України законодавства провідшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при визначенні суми, що підлягає стягненню з засудженого або з цивільного відповідача, мають бути зараховані суми, добровільно передані цивільному позивачеві до постановлення вироку, а також вартість поверненого йому майна.

З розписки представника потерпілого ОСОБА_7 від 26.11.14, вбачається, що ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» в особі представника частково відшкодовано матеріальну шкоду завдану злочином обвинуваченим ОСОБА_4 в сумі 800 гривень.

Згідно договору доручення від 27.11.2014 року ОСОБА_12 зобов`язалась внести на рахунок ТОВ «САВСЕРВІС-МОВА» отримані від ОСОБА_4 кошти в сумі 600 гривень в рахунок оплати товару відповідно до накладної № 54758354.

З розписки представника ЧП «Капуста» ОСОБА_30 від 07.08.14, вбачається, що ОСОБА_4 частково відшкодовано матеріальну шкоду завдану злочином в рахунок погашення накладної № 0077852 від 17.12.2013 року в сумі 500 гривень.

Відповідно до чеку № 008201 від 08.09.2014 року ОСОБА_4 надав представнику товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістік» ОСОБА_11 кошти за поставлений товар в сумі 700 грн.

Враховуючи зазначене, цивільні позови потерпілих Товариства з обмеженою відповідальністю «САВСЕРВІС-МОВА», фізичної особи-підприємця « ОСОБА_33 », ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістік» підлягають частковому задоволенню зі зменшенням повернутих коштів, а цивільні позови потерпілих Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЗ АЛКО-ТРЕСТ», філії «ЮНІПРОДУКТ ПОДІЛЛЯ» ТОВ «ЮНІПРОДУКТ» в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також з зазначених вище підстав, підлягає частковому задоволенню позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуцій на компанія».

Керуючись ст. 65, 190 КК України, ст. 1177 ЦК України, ст.ст. 128, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст. 190 КК України у виді двох років позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з часу його затримання.

До набрання вироком законної сили змінити запобіжний захід ОСОБА_4 з особистого зобов`язання на тримання під вартою.

Цивільний позов потерпілого ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» (п/р НОМЕР_1 в філії ПАТ «ПУМБ» в м. Дніпропетровськ МФО 334851) матеріальну шкоду, завдану злочином в сумі 4674,92 гривень.

Цивільний позов потерпілого Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (ідентифікаційний код 35871504) матеріальну шкоду, завдану злочином в сумі 6959, 54 гривень.

Цивільний позов потерпілого Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія» задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія» (код ЄДРПОУ 37310549, м. Київ, вул. В.Чорновола, 12 п/р НОМЕР_2 в філії АБ «Південний в м. Запоріжжя, код банку 313753) матеріальну шкоду, завдану злочином в сумі 1780,54 гривень.

Цивільний позов потерпілого Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЗ АЛКО-ТРЕСТ» задоволити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЗ АЛКО-ТРЕСТ» (код юридичної особи 37902628) матеріальну шкоду, завдану злочином в сумі 16385,50 гривень.

Цивільний позов потерпілого Товариства з обмеженою відповідальністю «САВСЕРВІС-МОВА» задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САВСЕРВІС-МОВА» матеріальну шкоду, завдану злочином в сумі 2963,71 гривні.

Цивільний позов потерпілого фізичної особи-підприємця « ОСОБА_33 » задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь фізичної особи-підприємця « ОСОБА_33 » (м. Вінниця, провул. Талаліхіна, 16, ЄДРПОУ НОМЕР_3 р/р НОМЕР_4 в ВОД АТ «Райффайзен банк Аваль» МФО 302247) матеріальну шкоду, завдану злочином в сумі 3231,53 гривень.

Цивільний позов потерпілого філії «ЮНІПРОДУКТ ПОДІЛЛЯ» ТОВ «ЮНІПРОДУКТ» задоволити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь філії «ЮНІПРОДУКТ ПОДІЛЛЯ» ТОВ «ЮНІПРОДУКТ» ( м. Вінниця, вул. Ватутіна, 137 код ЄДРПОУ 38645117 р/р НОМЕР_5 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005) матеріальну шкоду, завдану злочином в сумі 28020, 36 гривень.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, що перебуває під вартою протягом 30 днів з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: