Ухвала

від 10.12.2014 по справі 263/10547/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

22-ц/775/1697/2014(м)

263/10547/14-ц

Категорія 59 Головуючий у 1-ій інстанції Шатілова Л.Г.

Доповідач Ткаченко Т.Б.

У х в а л а

Іменем України

10 грудня 2014 року. м.Маріуполь

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

Головуючого - Ткаченко Т.Б.

Суддів - Баркова В.М., Мальцевої Є.Є.

При секретарі - Брежнєві Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за скаргою ОСОБА_2, заінтересовані особи: житловий кооператив «Тополь», Жовтневий відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області, на дії державного виконавця та скасування постанови державного виконавця від 24 липня 2014 року про звернення стягнення на заробітну плату, інші доходи за апеляційною скаргою Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 листопада 2014 року,

Встановила:

Рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 11 лютого 2013 року у задоволенні позову ЖК «Тополь» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по квартирній платі та обслуговуванню прибудинкової території відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 26 березня 2013 року вищевказане рішення суду від 11 лютого 2013 року скасовано. Позов ЖК «Тополь» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по квартирній платі та обслуговуванню прибудинкової території задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ЖК «Тополь» заборгованість по квартирній платі та обслуговуванню прибудинковій території за період з 21 листопада 2009 року по 01 липня 2012 року в розмірі 2050,15 грн., судові витрати в сумі 204,97 грн., за подачу апеляційної скарги 109,95 грн.

В жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд зі скаргою на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції (далі Жовтневий ВДВС або ВДВС), заінтересовані особи: житловий кооператив «Тополь» (далі ЖК «Тополь»), управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області (далі УПФУ в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя), посилався на те, що 06 жовтня 2014 року йому стало відомо про те, що на підставі постанови В18/№38233591 від 24 липня 2014 року державного виконавця Жовтневого ВДВС Віннік О.С. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/263/303/13 від 11 лютого 2013 року, виданого Жовтневим районним судом м.Маріуполя, звернено стягнення на його пенсію, шляхом утримання в розмірі 20% з усіх видів заробітку (доходів), що належать йому до виплати, після відрахування податків. Пропорційно постановлено до утримання виконавчий збір у розмірі 236,50 грн., витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 30,12 грн., а також суму боргу у розмірі 2365,07 грн. на користь ЖК «Тополь». Скаржник вважає вищевказану постанову незаконною та винесеною державним виконавцем передчасно, такою, що грубо порушує його права, оскільки рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 11 лютого 2013 року у задоволенні позову ЖК «Тополь» до нього про стягнення заборгованості по квартирній платі та обслуговуванню прибудинкової території відмовлено. Крім того при винесенні постанови про звернення стягнення на заробітну плату, інші доходи не враховано той факт, що він не працює, є пенсіонером та не отримує інших доходів, крім пенсії. Вважає грубим порушенням виконавчого провадження те, що державним виконавцем направлено копію вищевказаної постанови без додатка оригіналу виконавчого листа безпосередньо головному бухгалтеру УПФУ в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя; при зверненні до виконання постанови не були додані розрахунки, відповідно до яких слід стягнути виконавчий збір у розмірі 236,50 грн. та витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 30,12 грн.; постанова державного виконавця не містить відомостей про юридичну адресу стягувача ЖК «Тополь»; у постанові державного виконавця не вірно вказана дата видачі виконавчого листа № 2/263/303/13 року 11 лютого 2013 року. Крім того, зазначив, що йому не було відомо про відкриття виконавчого провадження, тому він був позбавлений можливості добровільного виконання рішення. Про винесення постанови від 24.07.2014 року про звернення стягнення на заробітну плату, інші доходи йому також було не відомо. У зв'язку з тим, що йому не було відомо про винесення оскаржуваної постанови державного виконавця, він був позбавлений можливості вчасно звернутись зі скаргою до суду, а тому просив поновити йому пропущений строк звернення з даною скаргою. Уточнивши свої вимоги, просив суд поновити пропущений з поважних причин строк для подання скарги, визнати дії державного виконавця Жовтневого ВДВС Віннік О.С. неправомірними, які виявилися у винесенні постанови В18/№38233591 про звернення стягнення на заробітну плату, інші доходи від 24 липня 2014 року та скасувати зазначену постанову державного виконавця; виконавче провадження В18/№38233591 зупинити; стягнути з депозиту Жовтневого ВДВС чи з ЖК «Тополь» на його користь примусово стягнені та утримані з пенсії грошові кошти у розмірі 285,80 грн. за вересень 2014 року та 285,80 грн. за жовтень 2014 року, судовий збір у розмірі 73,08 грн., комісійний збір у розмірі 3 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 листопада 2014 року скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_2 строк для подання скарги.

Визнано дії державного виконавця неправомірними та скасовано постанову державного виконавця Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ у Донецькій області Вінік О.С. В18/№38233591 про звернення стягнення на заробітну плату, інші доходи від 24.07.2014 року.

Стягнуто з депозиту Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ у Донецькій області (розрахунковий рахунок 37313001005757 ОКПО 34908779, МФО 834016, Банк отримувач: ГУ ДКСУ у Донецькій області) на користь ОСОБА_2, примусово стягнені та утримані з пенсії грошові кошти у розмірі 571,60 грн.

Зобов'язано Управління Державної казначейської служби України у місті Маріуполі Донецької області повернути ОСОБА_2, сплачений ним 10.10.2014 року за квитанцією № 267 у АТ «Ощадбанк» на розрахунковий рахунок № 31211206700052; одержувач Маріуп. УК/Жовтнев р-н/22030001 (Жовтневий районний суд м. Маріуполя); код ЕДРПОУ 37989721; банк ГУ ДКСУ у Донецькій обл.; МФО 834016, судовий збір в сумі 73,08 грн.

В іншій частині скарги відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду від 03 листопада 2014 року і посилаючись в апеляційній скарзі на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, Жовтневий ВДВС просить апеляційний суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця та скасування постанови від 24 липня 2014 року про звернення стягнення на заробітну плату, інші доходи відхилити в повному обсязі.

Зокрема, вказує, що судом не звернуто увагу на диспозитивний характер вимог ч.3 ст.68 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої копія постанови про звернення стягнення на доходи боржника направляється державним виконавцем лише до установи, в якій боржник отримує доход, направлення копії даної постанови боржнику Законом не передбачено.

Стягуючи кошти з депозитного рахунку ВДВС, судом залишено поза увагою, що на депозитних рахунках обліковуються кошти, які належать до виплати стягувачу та на користь держави. Крім того, в п.3 оскаржуваної постанови про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника зазначено про перерахування суми боргу на рахунок стягувача ЖК «Тополь».

Вказує, що порушення норм процесуального права виразились в тому, що судом при розгляді скарги на дії державного виконавця розглянуті майнові вимоги, що не відповідає нормам розділу VІІ ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності представника заінтересованої особи: управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області, яке належним чином повідомлено про дату, час і місце судового розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ВДВС Суслової А.О., яка просила апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2, заперечення заявника ОСОБА_2, який просив апеляційну скаргу відхилити та ухвалу суду залишити без змін, представника ЖК «Тополь» Гончарова І.А., який просив скаргу ВДВС задовольнити, дослідивши матеріали справи, матеріали цивільної справи № 0519/12694/2012 за позовом ЖК «Тополь» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по квартирній платі та обслуговуванню прибуткової території, матеріали виконавчого провадження № 5127/4/1959 та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.312 ч.1 п.2 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Задовольняючи скаргу суд виходив з того, що боржник не був повідомлений про відкриття виконавчого провадження та був позбавлений можливості самостійно виконати рішення суду, чим порушені його права, тому прийшов до висновку, що постанова від 24 липня 2014 року В18/№38233591 про звернення стягнення на заробітну плату, інші доходи винесена державним виконавцем передчасно та його дії необхідно визнати неправомірними із скасуванням даної постанови. У зв'язку із скасуванням постанови державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, інші доходи від 24 липня 2014 року, суд також прийшов до висновку про повернення боржнику ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 285,80 грн. за вересень та у розмірі 285,80 грн. за жовтень, які було стягнуто згідно даної постанови з пенсії боржника.

Крім того, оскільки виконавчий збір стягнутий з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», без попередження боржника про відкриття виконавчого провадження та можливості добровільного виконання рішення суду, а витрати на проведення виконавчих дій не підтверджені жодними платіжними документами або іншими об'єктивними доказами, суд дійшов висновку, що постанови ВП № 38233591 від 04 червня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 236,50 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 30,12 грн. винесені передчасно.

Відмовляючи у задоволенні скарги в частині зупинення виконавчого провадження В18/№38233591, суд виходив з того, що заявником не наведено підстав, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» для зупинення виконавчого провадження.

Оскільки Законом України «Про судовий збір» не передбачено сплата судового збору за подання скарги на дії державного виконавця, суд дійшов висновку про повернення ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір в розмірі 73,08 грн.

Поновлюючи заявнику строк звернення до суду зі скаргою, суд виходив з того, що боржник не був повідомлений державним виконавцем про винесення постанови від 24 липня 2014 року про звернення стягнення на заробітну плату, інші доходи. Заявник дізнався про дану постанову 06 жовтня 2014 року після примусового утримання з його пенсії суми боргу, а тому дійшов висновку, що строк звернення до суду зі скаргою відповідно до ст.385 ЦПК України пропущений з поважних причин.

Але з такими висновками погодитися повністю не можливо.

Як встановлено судом першої інстанції і це підтверджується матеріалами справи, на виконання рішення апеляційного суду Донецької області від 26 березня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЖК «Тополь» заборгованості по квартирній платі та обслуговуванню прибудинкової території, 08 травня 2013 року було видано виконавчий лист (а.с.35).

Вищевказаний виконавчий лист пред'явлено представником стягувача - ЖК «Тополь» до виконання та постановою Жовтневого ВДВС від 28 травня 2013 року відкрито виконавче провадження ВП № 38233591 (а.с.48).

Зі справи вбачається, що рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 11 лютого 2013 року у задоволенні позову ЖК «Тополь» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по квартирній платі та обслуговуванню прибудинкової території відмовлено (а.с.10).

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 26 березня 2013 року вищевказане рішення суду від 11 лютого 2013 року скасовано. Позов ЖК «Тополь» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по квартирній платі та обслуговуванню прибудинкової території задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ЖК «Тополь» заборгованість по квартирній платі та обслуговуванню прибудинковій території за період з 21 листопада 2009 року по 01 липня 2012 року в розмірі 2050,15 грн., судові витрати в сумі 204,97 грн., за подачу апеляційної скарги 109,95 грн. В задоволенні решти вимог ЖК «Тополь» відмовлено (арк.150-152 справи № 0519/12694/12) (а.с.94-96).

Постановою В18/№38233591 від 24 липня 2014 року державного виконавця Жовтневого ВДВС Віннік О.С. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/263/303/13, виданого 11 лютого 2013 року Жовтневим районним судом м.Маріуполя, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЖК «Тополь» 2050,15 грн. на підставі ст.ст.68-70, 74 Закону України «Про виконавче провадження» звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (п.1).

Пропоновано з усіх видів заробітку (доходів), що належить до виплати боржнику, після відрахування податків проводити утримання в розмірі 20%. Пропорційно необхідно утримати виконавчий збір у розмірі 236,50 грн., витрати на проведення виконавчих дій в розмірі 30,12 грн., суму боргу у розмірі 2365,07 грн. Вказано такий порядок утримання: стягувану із доходу боржника суму необхідно порівну розподіляти між виконавчим збором та сумою заборгованості та зараховувати на нижченаведені рахунки. Після погашення виконавчого збору утримувану суму порівну розподіляти між витратами на проведення виконавчих дій та сумою заборгованості до погашення витрат на проведення виконавчих дій. Потім всю утримувану суму зараховувати на користь стягувача (п.2).

Виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій перераховувати на р/р 37313001005757 ОКПО 34908779, МФО 834016, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, отримувач Жовтневий ВДВС. Суму боргу перераховувати на р/р 26000054000372 ОКПО 31971984, МФО 335429 Банк отримувача: МФ КБ ПриватБанк, отримувач ЖК «Тополь», призначення платежу: сума боргу з ОСОБА_2 (п.3).

Також постановлено здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховувати кошти стягувачу у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а якщо такий строк не встановлено - до десятого числа кожного місяця, наступного за звітним (п.4).

Заборонено відповідальній за утримання коштів особі самостійно змінювати порядок стягнення суми боргу та розмір відрахувань (п.8) (а.с.6 зворот - 7).

Зазначена постанова разом з супровідним листом В18/997 від 24 липня 2014 року направлена головному бухгалтеру УПФУ в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя (а.с.6).

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ст.14 ЦПК України).

Відповідно до ст.ст.1, 11 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням (ст. 32 вказаного Закону).

Умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника закріплені в ст.68 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до ч.1 даної статті стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.

Як передбачено ч.2 даної статті, за іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів (частина 3).

Згідно з ч.1 ст.69 даного Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи,

фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти стягувачу у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а якщо такий строк не встановлено - до десятого числа кожного місяця, наступного за звітним. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці кожні шість місяців надсилають державному виконавцю звіт про

здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Відповідно до ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» та ч.2 ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить

пенсіонерові до виплати.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Як передбачено п.7.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі Інструкція), звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, порядок здійснення відрахувань здійснюються відповідно до статей 68 - 70 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з п.7.3 Інструкції про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів. Копія зазначеної постанови залишається у виконавчому провадженні на контролі.

Пунктами 7.3.1, 7.3.2 Інструкції передбачено, що постанова повинна містити: а) повне найменування та місцезнаходження підприємства, установи, організації, прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи чи фізичної особи - підприємця, до якої направляється постанова, та її місце проживання; б) порядок стягнення суми боргу; в) розмір відрахувань; г) реквізити рахунку, на який необхідно перераховувати утримані кошти, або адресата у разі перерахування коштів поштовим переказом; ґ) вимогу щодо направлення звітів про здійснені відрахування та виплати із зазначенням періодичності подання звітів та адреси, на яку необхідно направляти звіти. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

Відповідно до п.7.10 Інструкції виконавчі документи, за якими здійснюється відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, зберігаються у виконавчих провадженнях.

Відповідно до ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Статтею 31 даного Закону передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою

кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як вбачається з матеріалів справи, у порушення ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 29 травня 2013 року направлена ОСОБА_2 постанова про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу № 2/263/303, що свідчить запис в журналі реєстрації вихідної кореспонденції, простою кореспонденцією (а.с.100-101). В матеріалах справи відсутні дані, які підтверджують отримання боржником зазначеної постанови.

Тому, не погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про наявність постанови про відкриття виконавчого провадження, не можливо.

Разом з тим, задовольняючи скаргу ОСОБА_2 в частині визнання дії державного виконавця щодо винесення постанови про звернення стягнення на доходи боржника неправомірними, суд не звернув уваги на те, що рішення Апеляційного суду Донецької області від 26 березня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЖК «Тополь» боргу набрало чинності з моменту проголошення.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 квітня 2013 року ОСОБА_2 відмовлено у відкритті касаційного провадження на вищевказане рішення апеляційного суду (а.с.85).

Постанови ВП № 38233591 від 04 червня 2013 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про стягнення з боржника виконавчого збору, у встановленому законом порядку заявником не оскаржувались, не були предметом і даної скарги.

Як вбачається з пояснень заявника, про те, що з його пенсії провадиться утримання в рахунок погашення боргу ЖК «Тополь» та на погашення виконавчого збору і витрат на проведення виконавчих дій, йому стало відомо 06 жовтня 2014 року.

Незважаючи на те, що державним виконавцем здійснюються дії щодо примусового виконання судового рішення, ОСОБА_2, з заявою про відкладення виконавчих дій та поновлення строку для самостійного виконання рішення, не звернувся, постанову про відкриття виконавчого провадження, в установленому законом порядку, не оскаржив, та не прийняв ніяких мір для добровільного виконання рішення суду про стягнення заборгованості за житлово- комунальні послуги.

Більш того, під час розгляду справи апеляційним судом, ОСОБА_2 заявив, що вважає рішення апеляційного суду Донецької області, на підставі якого з нього стягнуто на користь ЖК «Тополь» заборгованість за житлово-комунальні послуги, незаконним і ніколи з ним не погодиться. Стягнуту на підставі рішення суду суму, він не визнає, незважаючи на те, що рішення набрало чинності.

За таких обставин, не можливо погодитися з заявником, що оскаржувана постанова державного виконавця від 24 липня 2014 року і дії державного виконавця щодо її винесення, є незаконними.

Зазначена в постанові сума боргу 2365 грн.07 коп., стягнута з ОСОБА_2 на підставі рішення апеляційного суду Донецької області від 26 березня 2013 року, а неправильне зазначення в постанові дати видачі виконавчого листа не може бути підставою для визнання її незаконною.

Ті доводи, що супровідний лист про направлення копії постанови В 18/№ 38233591 про звернення стягнення на заробітну плату, інші доходи адресований не керівнику, а головному бухгалтеру УПФУ, також не приводять судову колегію до висновку про визнання цієї постанови незаконної, а направлення виконавчого листа до підприємства, установи організації, законодавчими актами не передбачено.

Оскільки колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги ОСОБА_2, ухвала суду першої інстанції про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, інші доходи від 24 липня 2014 року, стягнення з депозиту Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ у Донецькій області на користь ОСОБА_2 примусово стягнені та утримані з пенсії грошові кошти у розмірі 571 гривня 60 копійок, підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні скарги в цій частині.

Ухвала суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні скарги ОСОБА_2 про зупинення виконавчого провадження, ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.303, 307, 312 ч.1 п.2 ЦПК України, колегія суддів,

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 листопада 2014 року в частині задоволення скарги ОСОБА_2 про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, інші доходи від 24 липня 2014 року та стягнення з депозиту Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ у Донецькій області на користь ОСОБА_2 примусово стягнені та утримані з пенсії грошові кошти у розмірі 571 гривня 60 копійок скасувати.

У задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області Віннік О.С. щодо винесення постанови В 18/№ 38233591 від 24 липня 2014 року про звернення стягнення на заробітну плату, інші доходи та скасування цієї постанови, стягнення з депозитного рахунку Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області чи з житлового кооперативу «Тополь» на користь ОСОБА_2 примусово стягнені та утримані з пенсії грошові кошти у розмірі 571 гривня 60 копійок відмовити.

В решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.Б.Ткаченко

Судді В.М.Барков

Є.Є.Мальцева