Рішення

від 03.12.2014 по справі 908/3431/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 10/82/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2014 Справа № 908/3431/14

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пума Україна", м. Київ.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Трейд Україна", м. Запоріжжя.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача 1 : ФОП ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача 2: ФОП ОСОБА_3, АДРЕСА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача 3: ФОП ОСОБА_8, АДРЕСА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача 4: ФОП ОСОБА_5, АДРЕСА_2

про стягнення заборгованості в розмірі 568 974, 86 грн.

Суддя: Алейникова Т.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

від позивача - Демчук Д.В., на підставі довіреності від 06.10.2014 р.;

від відповідача - Чернов В.В., на підставі довіреності від 08.09.2014 р.;

від третьої сторони 1,2,3,4 - не з'явились;

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Пума Україна", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Трейд Україна", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 568 974, 86 грн.

Ухвалою господарського суду від 18.09.2014 р. порушено провадження у справі № 10/82/14, її розгляд призначено на 13.10.2014 р.

Разом із позовною заявою позивачем надано заяву про вжиття заходів забезпечення позову. Суд заяву прийняв.

Представник позивача у судовому засіданні не з'явився, ніяких клопотань не направив. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив не надав. Ніяких клопотань не направив.

На підставі ст. 77 ГПК України, судом було винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 05.11.2014 р.

05.11.2014 р. у судовому засіданні представник позивача підтримав свої вимоги. Представник відповідача надав у судовому засіданні відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Надав клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача. Суд клопотання прийняв та задовольнив.

Ухвалою суду було залучено третіх осіб до розгляду справи та відкладено розгляд справи на 13.11.2014 р.

Представник позивача у судовому засіданні 13.11.2014 р. підтримав свої вимоги, надав додаткові письмові пояснення.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив. У судовому засіданні представником позивача та відповідача була надано клопотання про продовження строку розгляду справи. Суд клопотання прийняв.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились. Ніяких клопотань не надали.

На підставі ст. 69, 77 ГПК України, судом було винесено ухвалу про продовження строку розгляду справи та відкладення її розгляду на 26.11.2014 р.

25.11.2014 р. представник відповідача направив на адресу суду письмові уточнення до відзиву на позовну заяву, в якому просить суд зменшити штрафні санкції та розстрочити виконання судового рішення.

Представник позивача у судовому засіданні 26.11.2014 р. підтримав свої вимоги викладені в позові.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.11.2014 р. проти позовних вимог заперечив. Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились. Ніяких клопотань не надали.

На підставі ст. 77 ГПК України, для отримання всіх необхідних документів по справі, суд відклав розгляд справи на 03.12.2014 р. на 10 год. 00 хв.

За заявою представників сторін справа розглядалась без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 03.12.2014 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПУМА Україна" (Далі - Позивач або Комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніка Трейд Україна" (далі - Відповідач або Комісіонер) 03 грудня 2012 року було укладено договір комісії № FW/12/20 (далі - Договір Комісії).

Відповідно пункту 1.1. Договору Комісії, предметом договору є здійснення заходів Відповідачем щодо продажу від власного імені продукції торгової марки РІІМА (надалі - Товар) прийнятої від Позивача, іншим суб'єктам Господарювання, які здійснюють продаж Продукції кінцевим споживачам через власні магазини роздрібної торгівлі.

В пункті 2.1. Договору Комісії вказано, що Товари, передані Відповідачеві залишаються у власності Комітента до моменту їх продажу. Крім цього, ст. 1018 ЦК України, зазначається, що майно придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.

Пункт 2.9. Договору Комісії встановлює, що Товар передається Відповідачеві, або уповноваженій особі Відповідача, шляхом його доставки власними силами та за власний кошт Відповідача на складі Позивача за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1

Згідно до п. 3.9. договору Відповідач зобов'язаний розрахуватись за фактично реалізований Товар на умовах, визначених п 6.1. Договору Комісії. У свою чергу, пунктом 6.1. Договору Комісії передбачено, що Відповідач зобов'язаний розрахуватися за фактично реалізований Товар протягом 3-х банківських днів з моменту надання звітів, грошові кошти за реалізований товар перераховується у повному обсязі, крім винагороди Відповідача.

Пунктом 8.1. Договору Комісії зазначається, що повернення нереалізованої продукції та іншого майна Позивача відбувається в м. Києві на складі Позивача уповноваженому представнику Позивача Всі витрати по поверненню та вивозу майна сплачуються Відповідачем.

Стаття 1021 ЦК України зазначає, що Комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента.

Станом на 26.03.2014, актом звірки взаєморозрахунків між Позивачем та Відповідачем за весь період дії договору FW/12/20 від 03.12.2012 року, заборгованість Відповідача становила 271 851,97 грн. 11.06.2014, після проведення останньої звірки, перед направленням претензії, заборгованість вже складала 290 186,73 грн.

З тверджень позивача, актом звірки товарно - матеріальних цінностей на комісії №20032014 від 20.03.2014 було зафіксовано наявність 937 одиниць Товару, що залишалися у володінні Відповідача.

Актами №1,2,3,4 від 07.11.2013, 25.04.2014, 14.05.2014 та від 20.05.2014 року відповідно було повернуто Товар Позивачеві на загальну вартість 301 842,80 грн.

Станом на 11.06.2014, після проведення відповідних взаєморозрахунків та актів звірки, Товар, який залишається у неправомірному володінні Відповідача складає 719 одиниць на суму 227 090, 00 грн.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утримуватися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконати його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт наявної заборгованості в сумі 290 186, 73 грн. відповідач не заперечив

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 290 186 грн. 73 коп. законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3 договору передбачено , що за прострочення в оплаті товару покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми, що діяла в період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з несвоєчасною оплатою за поставлений товар, позивачем була нарахована пеня в розмірі 20 749 грн. 43 коп., інфляційні витрати на суму 27 033, 04 грн., 3 % річних у сумі 3 915, 66 грн. за порушення зобов'язань по договору комісії № FW/12/20 від 03.12.2013 р.

Перерахувавши розрахунки позивача, суд дійшов висновку, що в розрахунках пені допущено помилку.

Після перерахунку пені, згідно розрахунку в системі «Законодавство», сума пені за весь період склала 13 179 грн. 10 коп.

Отже, сума пені, яка підлягає задоволенню, складає 13 179 грн. 10 коп.

Також позивачем було нараховано 3 % річних, що склали 3915 грн. 66 коп. та інфляційні витрати, які становлять загалом 27 033 грн. 04 коп.

Нарахування позивачем штрафних санкцій, перевірено судом та відповідає діючому законодавству.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті товару за договором комісії № FW/12/20 03.12.2012 р., а також враховуючи не надання відповідачем доказів сплати боргу, то вимоги позивача про стягнення основного боргу в розмірі 290 186 грн. 73 коп., пені в розмірі 13 179 грн. 10 коп., 3% річних, що склали 3915 грн. 66 коп. та інфляційні витрати, які становлять загалом 27 033 грн. 04 коп., суд вважає законними, обґрунтованими, документально підтвердженими, в зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

В період розгляду справи відповідачем було повернуто нереалізований товар по договору комісії № FW/12/20 03.12.2012 р. на суму 270 089 грн. 75 коп.

Позивач не заперечив в отриманні даного товару, але в зв'язку з тим, що сторони не мають можливості провести акт звірки взаєморозрахунків, так як це потребує значного часу, сторонами не було надано суду акти звірки по отриманому товару.

Позивач в судовому засіданні пояснив суду, що фактично було отримано товару на суму 145 234 грн. Отже, суд в частині стягнення 145 234 грн. провадження по справі припиняє на підставі ст. 80 п. 1.1

В частині стягнення сумі в розмірі 81 856 грн. суд позов залишає без розгляду т к сторони не підтвердили і не спростували наявність переданого товару на цю суму.

В своїх запереченнях від 25.11.2014р. відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій та розстрочити виконання судового рішення на 10 місяців. Суд відмовляє в зменшенні штрафних санкцій та в наданні розстрочки, так як доводи на які спирається відповідач, вважає не обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Виходячи з вищенаведеного, суд задовольняє позовні вимоги частково. В частині стягнення суми в розмірі 145 234 грн. провадження по справі припиняє, так як товар на цю суму повернуто. В частині стягнення 81 856 грн. за неповернений товар позов залишає без розгляду.

Керуючись ст. ст. 49, 80 п. 1.1., 81 п. 5, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Трейд Україна" (69077, м. Запоріжжя, вул. Алапаївська, 12, ЄДРПОУ 38415707, ІПН 384157008279, р/р 26003055703998 у Запорізькому РУ «Приватбанк», МФО 313399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пума Україна"(04073, м. Київ, пр-т Московський, 9, ЄДРПОУ 33741984 ІПН 100331520, р/р у ПАТ «УніКредит Банк», м. Києва, МФО 300744) суму основного боргу в розмірі 290 186 (двісті дев'яносто тисяч сто вісімдесят шість) 73 коп. , суму пені 13 179 (тринадцять тисяч сто сімдесят дев'ять ) грн. 10 коп., 3 % річних, що склали 3915 (три тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 66 коп. та інфляційні витрати, які становлять 27 033 (двадцять сім тисяч тридцять три ) грн. 04 коп. та судовий збір в розмірі 6 684 (шість тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 30 коп.

Видати наказ .

В частині стягнення суми в розмірі 145 234 (сто сорок п'ять тисяч двісті тридцять чотири) грн. провадження по справі припинити.

В частині стягнення 81 856 (вісімдесят одна тисяча вісімсот п'ятдесят шість) грн. за неповернений товар позов залишити без розгляду.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення оформлено та підписано 05.12.2014р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.