Ухвала

від 11.12.2014 по справі 826/14002/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14002/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2014 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗТЕХНІКАМОНТАЖ» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗТЕХНІКАМОНТАЖ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання незаконними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ГАЗТЕХНІКАМОНТАЖ» та скасування наказу від 26.08.2014 року №1297.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права та винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В засідання з'явився представник апелянта, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ГАЗТЕХНІКАМОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 35872377) зареєстроване 10.04.2008 року Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією, з 11.04.2008 року взяте на податковий облік ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Відповідачем в результаті співставлення показників поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за квітень 2014 року з іншими даними, пов'язаними з нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), встановлено розбіжності в частині ПДВ по взаємовідносинам з платниками податків, а саме: з ТОВ «Дрім Білдінг», відхилення становить 6 840,00 грн.

Крім того, відповідачем був отриманий від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акт від 13.06.2014 року №1665/26-55-22-08/3891308 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дрім Білдінг» (код ЄДРПОУ 38749134) за період діяльності з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року».

У зв'язку з цим, 05.08.2014 року у приміщенні ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві був наданий ТОВ «ГАЗТЕХНІКАМОНТАЖ» запит від 01.08.2014 року №7225/10/26-52-22-05-34 «Про надання інформації та її документального підтвердження».

18.08.2014 року позивач супровідним листом від 15.08.2014 року №15/08-1 надав документи, які, на його думку, підтверджують реальність спірних господарських операцій, зокрема, копії: укладеного із ТОВ «Дрім Білдінг» договору субпідряду; ліцензії контрагента та його свідоцтва платника ПДВ; акту приймання виконаних будівельних робіт на об'єкті; рахунок на оплату; податкову накладну; виписку з банківського рахунку; технічних умов; фотокопії виконаних ТОВ «Дрім Білдінг» будівельних робіт; акту передачі робіт замовнику. Крім того, надано пояснення щодо відмови у поданні інших документів.

Враховуючи вищенаведені факти, відповідачем прийнято наказ від 26.08.2014 року №1297, на підставі якого проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ГАЗТЕХНІКАМОНТАЖ» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства при взаємовідносинах із ТОВ «Дрім Білдінг» за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 27.08.2014 року №2350/26-52-22-03-14/38749134, яким встановлено порушення: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 6 840,00 грн., у т.ч., за квітень 2014 року на суму 6 840,00 грн.

Вважаючи, що податковим органом були порушені права та інтереси ТОВ «ГАЗТЕХНІКАМОНТАЖ» при прийнятті наказу №1297 та проведенні документальної позапланової перевірки, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п.п. 78.1.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України).

Відповідно до п.п. 79.1, 79.2 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.08.2014 року в.о. начальника ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено наказ №1297 «Щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», в якому визначено термін проведення відповідної перевірки ТОВ «ГАЗТЕХНІКАМОНТАЖ».

Крім того, 26.08.2014 року в.о. начальника ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі наказу №1297 видане письмове повідомлення №81, де вказано дату та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Позивача.

Вказані вище наказ №1297 та повідомлення №81 податковим органом були надіслані позивачу 26.08.2014 року рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції. перевірка позивача проведена за наявності відповідних правових підстав та відповідно до наказу від 26.08.2014 року №1297.

Разом з тим, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

З огляду на перелік наданих позивачем до податкового органу документів судом першої інстанції встановлена відсутність інших запитуваних податковим органом пояснень разом із їх документальним підтвердженням (оборотно-сальдові відомості, картки балансових рахунків, тощо), що свідчить про часткове виконання вимог Запиту №7225 та, в свою чергу, дає підстави для проведення документальної перевірки.

З огляду на вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві мала всі визначені податковим законодавством обґрунтовані підстави для проведення документальної позапланової перевірки, а також виконала встановлені ст. 79 ПК України умови, які надали податковому органу право розпочати проведення перевірки.

Відповідно до позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24.12.2010 року у справі за позовом ТОВ «Foods and Goods L.T.D.» до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, третя особа: ДПА в Донецькій області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що оскаржуваний наказ №1297 та дії податкового органу у проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки позивача є правомірними, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає про необхідність дослідження доказів, які не досліджені в суді першої інстанції, оскільки до суду першої інстанції не надавались.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Проте, колегія суддів вважає неможливим дослідження вказаних доказів, оскільки позивачем необґрунтовано правомірність ненадання вказаних доказів для дослідження до суду першої інстанції.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗТЕХНІКАМОНТАЖ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗТЕХНІКАМОНТАЖ» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 12.12.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я.М. Василенко

А.Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 12.12.2014 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.