Постанова

від 15.12.2014 по справі 823/3092/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/3092/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О.

Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Господарка" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області звернулась до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Господарка" про стягнення податкового боргу в сумі 6121 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

Сторони до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

Згідно ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції чинній на момент направлення податкових вимог) ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу форми «Ю1» № 1/2439 від 07.10.2009 року, яка отримана 25.01.2010 року та другу податкову вимогу форми «Ю2» № 2/469 від 25.02.2010 року, яка отримана 09.04.2010 року.

На підставі п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Статтею 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

В силу п. 95.3 та п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Разом з тим, слід зауважити, що в Податковому кодексі України розрізняється процедура стягнення коштів за податковим боргом і процедура погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондує з пунктом третім частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з абз. 2 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби, у свою чергу, звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Рішення ж суду про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку виноситься за результатами розгляду відповідного позову податкового органу і не може бути ухвалене в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливість одночасного розгляду справи як у порядку позовного, так і в порядку особливого провадження, встановленого ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що в порядку позовного провадження підлягає розгляду саме позовна вимога про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Позовна вимога про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків відкритих у банках, обслуговуючих відповідача, належить розглядати в спеціальному порядку, що визначений ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, за поданням податкового органу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що дана обставина не була врахована судом першої інстанції при вирішенні спору по суті, а тому позовні вимоги про стягнення суми податкового боргу не підлягають задоволенню у зв'язку із невідповідністю обраного позивачем способу захисту права та способу звернення до адміністративного суду.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.06.2014 року № К/9991/17975.

Крім того, судом першої інстанції зроблено висновок, що податкові вимоги за 2009 та 2010 роки були прийняті на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а враховуючи що цей закон втратив чинність з 1 січня 2011 року, то він не регулює питання погашення податкового боргу платника податків, який виник після вказаної дати.

Колегія суддів не погоджується з означеним висновком суду першої інстанції, адже Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» втратив чинність відповідно до Розділу ХІХ Податкового кодексу України, у зв'язку з чим, колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Відповідно до ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи щодо позовних вимог, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального права, а тому постанова суду першої інстанції підлягає зміненню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області - задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року - змінити, виключивши з її мотивувальної частини посилання на те, що в матеріалах справи містяться перша та друга податкові вимоги за 2009 та 2010 роки, які були надіслані податковим органом відповідачу на підставі норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Цей закон втратив чинність з 1 січня 2011 року, а, отже не регулює питання погашення податкового боргу платника податку, який виник після вказаної дати.

В іншій частині постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.