Рішення

від 09.12.2014 по справі 904/8276/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.12.14 Справа № 904/8276/14

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕРБЕК", м. Київ

до Товариство з обмеженою відповідальністю завод "БАЗАЛЬТОВІ ВИРОБИ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 220 000,00 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Стельмах Ю.М. - представник за дов. б/н від 09.12.13

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ербек" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю заводу "Базальтові вироби" про стягнення 220000 грн. безпідставно отриманих коштів.

Позовні вимоги мотивовані неповерненням відповідачем помилково перерахованих коштів у сумі 220000 грн., перерахованих платіжними дорученнями № 261 від 15.04.2014 на суму 70000 грн. та № 718 від 24.02.2014 на суму 150000 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2014 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 17.11.2014.

Ухвалою від 10.02.2014 розгляд справи відкладено на 03.03.2014.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою: 49040, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-2, буд. 2, корп. 1, кв. 14, відповідно до витягу з ЄДРПОУ станом на 08.12.2014 (арк. с. 25-26), оскільки поштові конверти (арк. с. 19, 24) з ухвалами суду, які направлялись на вищезазначену адресу відповідача, повернулись з поштовими відмітками: "за закінченням терміну зберігання" та "за зазначеною адресою вибув".

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 08.12.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ербек" (далі - позивач) перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю заводу "Базальтові вироби" (далі - відповідач) 220000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 24.02.2014 № 718 на суму 150000 грн. та платіжним дорученням від 15.04.2014 № 261 на суму 70000 грн. (арк. с. 6-7).

13.06.2014 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 27, в якій просив відповідача у семиденний строк з моменту отримання даної вимоги перерахувати на банківський рахунок ТОВ "Ербек" 220000 грн. (арк. с. 8-10)

Відповідач безпідставно отримані кошти у розмірі 220000 грн. позивачу не перерахував, відповідь на вищезазначену вимогу не надав.

На підставі викладених обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача 220000 грн. безпідставно отриманих коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Статтею 1213 ЦК України встановлено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

На момент судового розгляду даної справи, доказів існування між позивачем та відповідачем договірних відносин або доказів повернення відповідачем позивачу 220000 грн. безпідставно отриманих коштів сторонами до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 4400 грн.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальтові вироби" (49040, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-2, буд. 2, корп. 1, кв. 14, ідентифікаційний код 30816103) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ербек" (03680, м. Київ, вул. Предславинська, 28, 7-й поверх, ідентифікаційний код 30212691) 220 000 грн. безпідставно отриманих коштів та 4400 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 15.12.2014

Суддя В.І. Ярошенко