Постанова

від 05.12.2014 по справі 808/8643/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2014 року (09 год. 45 хв.) Справа № 808/8643/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за поданням: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя

до: Приватного підприємства «Фірма «Еффорд», м. Запоріжжя

про: стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - заявник або ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області) звернулась із поданням до Приватного підприємства «Фірма «Еффорд» (далі - підприємство або ПП «Фірма «Еффорд»), в якому заявник просить суд стягнути кошти з рахунків платника податків - Приватного підприємства «Фірма «Еффорд» у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 2 658,29 грн.

В обґрунтування вимог подання зазначає, що ПП «Фірма «Еффорд» має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 2 658,29 грн., який виник в результаті несплати підприємством в повному обсязі самостійно задекларованих податкових зобов'язань, згідно поданої до контролюючого органу податкової декларації № 9041639624 від 18.07.2014 з податку на додану вартість (термін сплати 30.07.2014). Вказує, що заявником вживались, передбачені нормами Податкового кодексу України, заходи щодо стягнення з підприємства заборгованості. Однак, направлена 02.10.2014 на адресу підприємства податкова вимога форми «Ю» № 2021-25 від 18.09.2014, залишилась без виконання. Враховуючи, що на сьогодні заборгованість підприємства залишається не погашеною до бюджету, ДПІ у Ленінському районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2014 відкрито провадження у справі за поданням № 808/8643/14 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 05.12.2014.

Представник заявника в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується долученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

05.12.2014 представником ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області подано через канцелярію суду клопотання (вх. № 50534) про розгляд справи без участі заявника. Вимоги подання підтримує повністю.

В судове засідання представник ПП «Фірма «Еффорд» також не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи підприємство повідомлялось судом належним чином, шляхом надсилання тексту судової повістки телефонограмою в порядку, передбаченому ст. 38 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Причини неявки представника підприємства суду невідомі. Будь-яких клопотань, заяв або пояснень від ПП «Фірма «Еффорд» до суду також не надходило.

Згідно ч. 8 ст. 183-3 КАС України, у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

Розгляд подання відбувається за участю органу доходів і зборів, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено.

Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Керуючись положеннями статей 41, 128, 183-3 КАС України, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду подання за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі доказів у письмовому провадженні, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає вимоги подання такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.11.2014, Приватне підприємство «Фірма «Еффорд» (код ЄДРПОУ 25479802) зареєстроване як юридична особа 17.03.1998, номер запису про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу - 1 103 120 0000 013949.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України визначено обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Як передбачено п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України, звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість є календарний місяць.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З матеріалів справи судом встановлено, що 18.07.2014 ПП «Фірма «Еффорд» подано до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року, відповідно до якої підприємством самостійно визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягають нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в сумі 3 407,00 грн.

За правилами п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Оскільки, сума самостійно задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість не була сплачена підприємством у визначені законодавством строки (термін сплати 30.07.2014), то вона набула статусу податкового боргу.

Згідно наданої заявником картки особового рахунку платника податків, станом на 30.07.2014 у підприємства була наявна переплата в розмірі 748,71 грн.

Таким чином, з урахуванням наявної на рахунках платника податків переплати, за підприємством обліковується податковий борг з податку на додану вартість за вказаний період в сумі 2 658,29 грн.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Судом з'ясовано, що 02.10.2014 ДПІ у Ленінському районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області направлено на адресу підприємства податкову вимогу форми «Ю» від 18.09.2014 № 1021-25 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 3 158,29 грн.

Проте, як вбачається із наданої заявником копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків.

Згідно приписів п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З урахуванням положень п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, вищезазначена податкова вимога вважається врученою підприємству належним чином.

Наразі, податкова вимога форми «Ю» від 18.09.2014 № 1021-25 в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України заявником не відкликана, оскільки з моменту її виставлення заборгованість ПП «Фірма «Еффорд» залишається не погашеною, що підтверджується довідкою про заборгованість підприємства.

Згідно пп. 95.1 - 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Під час розгляду справи, підприємством не було надано суду доказів повного або часткового погашення заборгованості, нормативно та документально обґрунтованих заперечень проти подання, а також доказів, які б спростовували доводи заявника.

Таким чином, податковий борг підприємства з податку на додану вартість у розмірі 2 658,29 грн. залишається не погашеним до бюджету, що підтверджується наданою заявником довідкою про заборгованість ПП «Фірма «Еффорд» станом на момент розгляду справи.

На підставі викладеного, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що подання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до приписів п. 4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 14, 41, 71, 86, 94, 128, 159-163, 183-3 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємства «Фірма «Еффорд» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків платника податків - Приватного підприємства «Фірма «Еффорд» (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, Ленінський район, вул. Леонова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 25479802), у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету (одержувач - УК у Ленінському районі м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 38025423, р/р 31119029700006, код платежу 14010100, банк - ГУДКС України у Запорізькій області, МФО 813015) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 2 658,29 (дві тисячі шістсот п'ятдесят вісім гривень 29 коп.) грн.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко