cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12882/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
У Х В А Л А
Іменем України
27 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бистрик Г.М.,
суддів: Карпушової О.В., Сорочка Є.О.,
при секретарі: Колотушко Г.О.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Кріотех» про зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Київське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулися в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Кріотех» про зобов'язання вчинити дії, та стягнення заборгованості по страховим внескам.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.
Відповідач є страхувальником та платником страхових внесків, відповідно до ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III від 18.01.2001 року.
10.01.2011 року відповідачем подано до Фонду Звіт по формі Ф4-ФСС з ТВП за 2010 рік, згідно з яким сума нарахованих внесків з 2007 року, строк сплати яких не настав скаладає 205,96 грн.; сума внесків, пов'язана з невиплатою заробітної плати - 4038,22 грн..
Відповідно до абз. 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2014 року №2464-VI (надалі - Закон №2464-VI), стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Згідно з частиною першою ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III від 18.01.2001 року, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. Страхові внески, сплачені в іноземній валюті, підлягають перерахуванню на рахунок Фонду у валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків. У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати. У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків.
Підпунктами 4.5 пункту 4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 16 від 26.06.2001, чинної на момент виникнення спірних відносин, визначено, що перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків. У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати.
Як встановлено судом першої інстанції і підтверджується наявним в матеріалах справи Звітом (форми Ф4-ФСС) з ТВП за 2010 рік, сума, яку просить стягнути позивач, складається із суми внесків, строк сплати яких не настав та суми внесків, які не сплачені у зв'язку з невиплатою заробітної плати.
Оскільки обов'язок із сплати внесків виникає у день отримання коштів на виплату заробітної плати, а відповідні кошти відповідачем не отримано, колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності та обґрунтованості відмови судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного позивачем рішення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.
Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу відповідача Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали суду виготовлено 04.12.2014 року.
Головуючий суддя: Бистрик Г.М.
Судді: Карпушова О.В.
Сорочко Є.О.
Головуючий суддя Бистрик Г.М.
Судді: Карпушова О.В.
Сорочко Є.О.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2014 |
Оприлюднено | 19.12.2014 |
Номер документу | 41923596 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Бистрик Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні