Постанова

від 01.12.2014 по справі 815/5793/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5793/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі Белан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМЕКС" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СІМЕКС" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення № 0003132204 від 19 вересня 2014 року, № 0003142204 від 19 вересня 2014 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 14.08.2014 року по 04.09.2014 року уповноваженою особою ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМЕКС", код ЄДРПОУ 31228894, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено Акт перевірки №4859/15-53-22-04/31228894 від 05.08.2014 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "СІМЕКС":

- п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14; п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138; п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього на 131369 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено:

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту жовтня 2011 року на 30031грн.;

- заниження чистої суми податкових зобов'язань по ПДВ всього на 114234грн., у тому числі: у жовтні 2011р. на 57874 грн., у листопаді 2011р. на 56360грн.

19 вересня 2014 року на підставі акту №4859/15-53-22-04/31228894 від 05.08.2014 року, ДПІ у Приморському районі м.Одеси були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0003132204, яким збільшено ТОВ "СІМЕКС" суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 131369 грн. та за штрафними санкціями на суму 65685 грн.; №0003142204, яким збільшено ТОВ "СІМЕКС" суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 114234 грн. та за штрафними санкціями на суму 57117 грн.; та №0003152204, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 30031 грн. за декларацією з ПДВ за жовтень 2011 року.

Позивач не згоден з висновками даного Акту, вважає їх необгрунтованими, а винесені податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню, оскільки при проведенні перевірки ТОВ "СІМЕКС" надало оригінали усіх первинних документів, які запитувалися відповідачем, що підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з наведених вище підстав, пояснивши, що первинні документи, які зазначені відповідачем в Акті перевірки як відсутні, були надані контролюючому органу в оригіналах наступного дня після отримання Акту перевірки.

Представник відповідача позов не визнав, надав заперечення, згідно яких позовні вимоги вважає безпідставними, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0003132204, № 0003142204, № 0003152204 від 19 вересня 2014 року законними, тому у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 07.12.2000 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СІМЕКС" зареєстровано Рішенням Виконавчого комітету Приморської райадміністрації Одеського міськвиконкому № 155 61020000008365. Перереєстровано рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.07.2010 року за №15561050004006878, у зв'язку зі зміною юридичної адреси.

ТОВ "СІМЕКС" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 15.12.2000 року за №5923, станом на момент перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області.

Судом встановлено, що у період з 14.08.2014 року по 04.09.2014 року уповноваженими особами ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМЕКС", код ЄДРПОУ 31228894, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено Акт перевірки №4859/15-53-22-04/31228894 від 05.08.2014 року, примірник якого позивач отримав 10.09.2014 року (а.с.114-128).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "СІМЕКС":

- п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14; п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138; п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього на 131369 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено:

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту жовтня 2011 року на 30031грн.;

- заниження чистої суми податкових зобов'язань по ПДВ всього на 114234грн., у тому числі: у жовтні 2011 на 57874 грн., у листопаді 2011 на 56360грн.

19 вересня 2014 року на підставі акту №4859/15-53-22-04/31228894 від 05.08.2014 року ДПІ у Приморському районі м.Одеси прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0003132204, яким збільшено ТОВ "СІМЕКС" суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 197054 грн. із них: за основним платежем - 131369 грн., штрафними санкціями - 65685 грн.;

- №0003142204, яким збільшено ТОВ "СІМЕКС" суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 171351 грн., з них: за основним платежем на 114234 грн., штрафними санкціями на суму 57117 грн.

- №0003152204, яким зменшено ТОВ "СІМЕКС" розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 30031 грн.

В акті перевірки №4859/15-53-22-04/31228894 від 05.08.2014 року також зазначено, що у загальному документообігу ТОВ "СІМЕКС" накладні: від 07.10.2011 року № 71015 на вугілля марки Т у кількості 345 т на загальну суму 341844 грн., у т.ч. ПДВ 56974 грн.; від 10.10.2011 року № 101015 вугілля марки Т у кількості 347 т на загальну суму343560 грн., у т.ч. ПДВ 57260 грн., - є у наявності лише у варіанті ксерокопій без вказання Постачальника та без печатки та підпису з його боку, що суперечить ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Крім того, до перевірки не надано оригіналів актів приймання-передачі вугільної продукції, залізничних накладних та сертифікатів якості придбаного товару, а лише у вигляді ксерокопій, як то передбачено пунктом 5 зазначеного вище Договору. Тобто, відсутність необхідних документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, а також їх оригіналів, на тдумку контролюючого органу, не дають змогу підтвердити факт придбання, як то передбачено ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

В Акті також зазначено, що в ході перевірки посадовим особам позивача надано письмовий запит щодо надання оригіналів та завірених копій первинних документів, які б підтверджували здійснення операції з придбання 692 т вугілля марки Т на загальну суму 571170 грн. На момент реєстрації акту перевірки відповіді не надано.

Саме на викладених вище обставинах грунтуються висновки відповідача в акті перевірки про завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об"єкту оподаткування податком на прибуток у 4 кварталі 2011 року на загальну суму 571170 грн., і як наслідок - висновок про заниження податку на прибуток на 131369 грн.

Також в акті зазначено, що встановлені порушення ведення витрат, що враховуються при визначенні об"єкту оподаткування податком на прибуток, вплинули на порушення у формуванні податкового кредиту відповідного періоду (п.3.1.2 Акту).

Крім того, згідно Акту перевірки, відповідачем було встановлено відсутність податкових накладних, внесених до реєстру податкових накладних під № 3 та № 5, а саме: від 07.10.2011 року № 071015 на суму ПДВ у розмірі 56974 грн.; від 10.10.2011 року під №101015 на суму ПДВ у розмірі 57260 грн.

Внаслідок вищевикладеного в Акті зроблено висновок про завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту жовтня 2011 року на 30031грн., та заниження чистої суми податкових зобов'язань по ПДВ всього на 114234грн., у тому числі: у жовтні 2011р. на 57874 грн., у листопаді 2011р. на 56360 грн.

Судом встановлено, що 16 серпня 2011 року між ТОВ "СІМЕКС" (покупець) та TOB "ЛФ "Шахін" (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 90. Згідно п.1 договору "Предмет договору", продавець зобов'язується надати, а покупець сплатити та прийняти товар: вугілля українського походження, обумовленої якості, у кількості, терміни та ціни, вказаної у Додатках до договору. (а.с.60-63).

На підтвердження фактичного здійснення господарської операції з TOB "ЛФ "Шахін", ТОВ "СІМЕКС" було надано наступні документи:

- копія податкової накладної №071015 від 07.10.2011 р.;

- копія видаткової накладної №071015 від 07.10.2011 р.;

- копія податкової накладної №101015 від 10.10.2011 р.;

- копія видаткової накладної №1011015 від 10.10.2011 р.;

- копія акту прийому-передачі вугільної продукції від 07.10.2011 р.;

- копія залізничної накладної №49958135 від 07.10.2011 p.;

- копія посвідчення №1637 від 07.10.2011 р. якості вугілля;

- копія акту прийому - передачі вугільної продукції від 10.10.2011 р.;

- копія залізничної накладної №50046119 від 10.10.2011р.;

- копія посвідчення №1642 від 10.10.2011 р. якості вугілля. (а.с.64-77).

Оригінали вищевказаних податкових накладних, видаткових накладних, залізничних накладних та актів прийому-передачі вугільної продукції були оглянуті судом у присутності сторін у судовому засіданні.

Судом встановлено, що письмовий запит контролюючого органу щодо надання оригіналів та завірених копій первинних документів, які б підтверджували здійснення операції з придбання 692 т вугілля марки Т на загальну суму 571170 грн. позивач отримав 04.09.2014 року, тобто в останній день перевірки, що ускладнило надання особам, які проводили перевірку, необхідних документів до закінчення перевірки та складання акту від 05.09.2014 року. (а.с.59).

Також суд встановив, що в день отримання Акту перевірки №4859/15-53-22-04/31228894, 10.09.2014 року, позивач надав посадовим особам контролюючого органу, які проводили перевірку, оригінали первинних документів, які зазначені в Акті від 05.09.2014 року як відсутні, що підтверджується листом ТОВ "СІМЕКС" № 990 від 10.09.2014 року (а.с.56-57).

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до абз.2 п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Таким чином, з урахуванням положень п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України відповідач повинен був врахувати під час розгляду ним питання про прийняття оскаржуваних рішень наявність у позивача вищеперелічених первинних документів (оригіналів), які підтверджують здійснення господарських операцій з придбання 692 т вугілля марки Т на загальну суму 571170 грн. Проте, надані позивачем у встановлений законом строк оригінали первинних документів, що зазначені в акті перевірки як відсутні, відповідачем при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 19.09.2014 року враховані не були.

Згідно ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п.14.1.36 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконання робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на вищевикладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно п.п.14.1.27. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1. ст.138 Податкового кодексу України, передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.138.1.1. 138.1. ст.138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п.138.2.ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.138.8. ст.138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд вважає, що понесені позивачем витрати у сумі 571170 грн. при оплаті 692 т вугілля марки Т, поставленного контрагентом - TOB "ЛФ "Шахін", правомірно віднесено до складу валових витрат позивача, оскільки наданими позивачем оригіналами первинних документів повністю підтверджується факт постачання товару позивачу зазначеним підприємством.

Таким чином, суд вважає, що відповідач безпідставно збільшив грошові зобов'язання TOB "СІМЕКС" з податку на прибуток на 131369 грн. та нарахував та цю суму штраф у розмірі 65685 грн.

Тому суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0003132204 від 19 вересня 2014 року є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Згідно п.14.1.178 ст.14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість,- продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість,- покупця отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Судом встановлено, що порушень при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з TOB "ЛФ "Шахін" позивачем допущено не було. Надані позивачем оригінали податкових накладних № 071015 від 07.10.2011 року та №101015 від 10.10.2011 року оформлені належним чином та підтверджують право позивача на віднесення сум податку на додану вартість за вказаними податковими накладними, всього у сумі 114234 грн., до податкового кредиту відповідного періоду.

За таких обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0003142204 від 19 вересня 2014 року є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст.11 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Беручи до уваги, що підставами для прийняття відповідачем 19.09.2014 року податкових-повідомлень рішень: № 0003142204 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 171351 грн. (за основним платежем на 114234 грн., за штрафними санкціями на 57117 грн.) та № 0003152204 про зменшення розміру від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту жовтня 2011 року на 30031 грн. - є одній й ті ж самі висновки контролюючого органу в Акті перевірки №4859/15-53-22-04/31228894 від 05.09.2014 року про порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 Податкового кодексу України, яких, як встановлено судом, позивач не допускав, а також враховуючи безпосередній зв'язок між вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0003152204 від 19 вересня 2014 року, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів ТОВ "СІМЕКС".

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено суду правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень № 0003132204 від 19 вересня 2014 року, № 0003142204 від 19 вересня 2014 року, № 0003152204 від 19 вересня 2014 року, при тому, що позивач довів суду відсутність порушень податкового законодавства, зазначених у висновках Акту перевірки №4859/15-53-22-04/31228894 від 05.08.2014 року, на підставі яких вищевказані рішення були прийняті.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов ТОВ "СІМЕКС" підлягає задоволенню, і вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідача підлягають скасуванню як протиправні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.94 КАС України, суд присуджує позивачу здійснені ним документально підтверджені судові витрати в сумі 1827 грн. з Державного бюджету України. Тому ці судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-9, 11, 69, 71, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМЕКС" - задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0003132204 від 19 вересня 2014 року, № 0003142204 від 19 вересня 2014 року, № 0003152204 від 19 вересня 2014 року.

Стягнути судові витрати у сумі 1827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМЕКС" (65012, м.Одеса, вул.Французький бульвар, 9, офіс 50, код ЄДРПОУ 31228894).

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови виготовлено 01 грудня 2014 року.

Суддя: В.В.Андрухів