Рішення

від 15.12.2014 по справі 904/8754/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.12.14 Справа № 904/8754/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоагропром", м. Чигирин, Черкаська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Банарт ЛТД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 47161, 58 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Цвіркун О.С. - представник за дов. б/н від 05.11.14

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ""Біоагропром" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Банарт ЛТД" про стягнення 46800 грн. передплати та 361, 58 грн. трьох відсотків річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно договору від 01.08.2014 № 83 в частині поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2014 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 08.12.2014.

Позивач у судове засідання не з'явився, 08.12.2014 надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 08.12.2014 розгляд справи відкладено на 15.12.2014.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Возз'єднання, буд. 25, кім. 30 відповідно до витягу з ЄДРПОУ станом на час розгляду справи (арк. с. 37-39).

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 15.12.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Біоагропром» (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Банарт ЛТД» (далі - відповідач, продавець) було укладено договір № 83 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець продає, а покупець купує продукцію (далі - товар) за умов, у кількості та за ціною, вказаних у додаткових угодах до договору.

Згідно з п. 1.2 договору додаткові угоди до даного договору укладаються за взаємною згодою сторін і є його невід'ємними частинами.

Обсяг поставки товару визначається у додаткових угодах (п. 2.2 договору).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що ціна на товар встановлюється в національній валюті України і вказується в додаткових угодах до даного договору. Загальна вартість товару визначається на основі підписаних додаткових угод.

Платежі по даному договору проводяться у національній валюті України. Поставка товару відбувається шляхом 30 % передплати. Решта 70 % сплачується по факту отримання товару на склад покупця (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору термін поставки товару протягом 2-х робочих днів.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2014 року (п. 9.2 договору).

29.07.2014 відповідач виставив позивачу рахунок № 13027 на оплату товару на загальну суму 276300 грн. (арк. с. 9).

На виконання умов п. 4.1 договору, 01.08.2014 позивач перерахував відповідачу, згідно виставленого рахунку № 13027 від 29.07.2014, передплату за товар у розмірі 46800 грн. (арк. с. 10).

Відповідач поставку товару не здійснив, у зв'язку з чим 15.09.2014 позивач звернувся до відповідача з претензією в якій просив поставити товар або повернути кошти у розмірі 46800 грн. (арк. с. 13-14)

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання передплати у розмірі 46800 грн. за представленим платіжним дорученням та не надано доказів поставки товару на суму передплати або повернення передплати на суму 46800 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми передплати підлягає задоволенню у повному розмірі.

Також, позивач нарахував відповідачу три відсотки річних за період з 03.08.2014 по 05.11.2014 у розмірі 361, 58 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України, оскільки повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу (а не грошовим зобов'язанням). На аванс можуть нараховуватися лише проценти, передбачені статтею 536 ЦК України (аналогічна правова позиція, викладена у постанові Вищого господарського суду України від 16.09.2014 № 921/266/13-г/7).

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, господарський суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача трьох відсотків річних у сумі 361, 58 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1812, 99 грн.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Банарт ЛТД" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Возз'єднання, буд. 25, кім. 30, ідентифікаційний код 39208317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоагропром" (20901, Черкаська область, Чигиринський район, вул. Тясминська, 69, ідентифікаційний код 21380685) суму передплати у розмірі 46800 грн. та 1812, 99 грн. витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 17.12.2014

Суддя В.І. Ярошенко