Рішення

від 12.12.2014 по справі 925/1876/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2014 року Справа № 925/1876/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Гури І.І., при секретарі - Мирошниченко Б.В., за участю представника позивача: Павловського Б.М. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Київмолторг" , м. Київ до фізичної особи-підприємця Омельяненка Володимира Анатолійовича, с. Деренківець Корсунь-Шевченківського району Черкаської області про стягнення 22909,93 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київмолторг" звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця Омельяненка Володимира Анатолійовича, у якому просить суд стягнути з відповідача: 16777,50 грн. заборгованості по Договору поставки № КМ-016 від 10.05.2012 та 10365,88 грн. пені за весь період прострочення по договору, 2723,19 грн. інфляційних втрат, 2043,36 грн. три проценти річних, судові витрати: 1827,00 грн. судового збору та 800,00 грн. витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.05.2012 сторони уклали договір поставки № КМ-016, на виконання якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 188802,50 грн., що підтверджується видатковими накладними, відповідач частково виконав своє зобов'язання щодо оплати за товар в сумі 172025,00 грн., станом на 01.10.2014 борг становить 16777,50 грн. Згідно п. 3.6. договору строки оплати: попередня. Відповідно до ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України. Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. У відповідності до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

У клопотанні на підставі ст.ст.44,49 ГПК України позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 4797,92 грн., які складаються з:

- 1827,00 грн. - сплачений судовий збір;

- 800,00 грн. витрати на правову допомогу на підставі договору №128/г від 10.10.14 за аналіз документів, підготовку та складання позовної заяви ;

- 17,16 грн. - витрати за відправку позовної заяви з додатками відповідачу;

- 17,16 грн. - витрати за відправку позовної заяви з додатками до суду;

- 68,20 грн. - витрати за отримання витягу з ЄДРЮОФОП щодо відповідача та сплачена при цьому комісія банку за платіж;

- 68,20 грн. - витрати за отримання витягу з ЄДРЮОФОП щодо позивача та сплачена при цьому комісія банку за платіж;

- 2000,00 грн. - витрати на правову допомогу на підставі договору №146/г від 17.11.2014 за представництво позивача у даній справі в суді.

У заяві про зменшення позовних вимог, позивач вказує, що зважаючи на добровільне відшкодування відповідачем основної суми заборгованості за договором після подачі позову, позивач зменшує в цій частині свої позовні вимоги і просить їх вважати викладеними в наступній редакції : стягнути з відповідача на користь позивача суму основної заборгованості по договору поставки № КМ-016 від 10.05.2012, яка становить 7777,50 грн. В іншій частині (щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних) позовні вимоги залишити без змін.

Заява про зменшення позовних вимог та клопотання про стягнення з відповідача судових витрат прийняті судом до розгляду.

У додаткових пояснення позивач вказав, що, виходячи з наданих суду банківських виписок (призначення платежу), є можливість встановити, що грошові кошти боржник перераховував позивачу на підставі відповідних рахунків, тобто факт виставлення рахунків підтверджується зазначеними виписками.

У судове засідання сторони не з'явились.

Позивач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, від представника позивача надійшла заява від 09.12.14, у якій він просить суд провести розгляд справи без у3часті представника позивача за наявними у справі матеріалами, просить стягнути з відповідача: суму заборгованості по договору з урахуванням уточнень - 777,50 грн., пені - 10196,71 грн. , інфляційних втрат - 2312,56 грн., три проценти річних - 2012,25, судових витрат - 4797,92 грн. До заяви додані уточнені розрахунки.

До суду не надійшло поштове повідомлення про вручення чи про невручення ухвали суду від 04.12.2014 про відкладення розгляду відповідачу.

У судовому засіданні була оголошена перерва з 11.12.2014 по 12.12.2014.

У перерві від представника позивача надійшла заява , у якій він просить суд провести розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами, просить стягнути з відповідача: суму заборгованості по договору (з урахуванням уточнень та виправлення арифметичних помилок , допущених в заяві від 09.12.2014) - 7 777,50 грн., пені - 10196,71 грн. , інфляційних втрат - 2312,56 грн., три проценти річних - 2012,25, судових витрат - 4797,92 грн.

Судом прийнята до розгляду заява, подана 09.12.2014 з урахуванням заяви від 11.12.14 про виправлення арифметичних помилок, у якій позивач зменшує позовні вимоги.

Судом задоволена заява представника позивача про розгляд справи без участі позивача.

Справа розглянута згідно ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

10 травня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Київмолторг" (позивач у справі, постачальник за договором ) та фізична особа-підприємець Омельяненко Володимир Анатолійович (відповідач у справі, покупець за договором ) уклали договір №КМ-016 (далі - Договір), за умовами якого позивач у відповідності з вимогами цього договору взяв на себе зобов'язання передавати у власність відповідача, а відповідач відповідно - приймати та оплачувати товар в кількості і асортименті, які обумовлені в даному договорі та замовленнях покупця ( п. 1.1. Договору).

Договір містить, зокрема, такі умови:

- конкретні партії товару формуються на підставі заявок, покупця, які можуть надходити як в усній , так і письмовій формі та/або через представника постачальника (п. 2.1.);

- датою поставки вважається дата передачі товару, що вказується в товарній накладній, яка підписується представниками сторін під час фактичної передачі товару ( п. 2.4.);

- ціна товару та його кількість визначається в рахунку постачальника на оплату (який формується постачальником після опрацювання заявки покупця), а також зазначається в накладній по якій здійснюється відпуск кожної конкретної партії товару (п. 3.1.);

- рахунок на оплату товару завжди надсилається факсом покупцю (п. 3.2.);

- уклавши цей договір, сторони домовились, що факт надсилання покупцем транспортного засобу за товаром до постачальника та/або факт приймання товару покупцем є свідченням того, що покупець, зокрема, отримав від постачальника рахунок на оплату партії товару; особи, які отримали товар згідно довіреності на отримання є належним чином уповноваженими, і їх дії, визнаються покупцем ( п. 3.3.);

- строки оплати: попередня (п. 3.6.);

- за несвоєчасну оплату партій товару за даним договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в момент відповідного прострочення, від суми заборгованості, за кожен день прострочки оплати (п. 5.1.);

- укладаючи цей договір, сторони домовились, що відповідно до ст. 259 ЦК України, сторони збільшують строк позовної давності щодо будь-яких вимог з цього договору, та встановлюють його у три роки (п. 5.3.);

- відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України сторони домовились, що на відносини між ними по цьому договору не діє обмежувальний шестимісячний строк (п. 5.4.);

- у випадку, коли після закінчення строку, сказаного в п. 8.1. цього договору сторони будуть продовжувати співпрацю за цим договором , то вважатиметься, що цей договір продовжує свою дію на таких саме умовах до 31 грудня 2013 року, а в подальшому на кожен наступний рік ( п. 8.3.).

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 188802,50 грн., що підтверджується видатковими накладними, довіреностями відповідача на отримання від позивача цінностей, доданими до позовної заяви.

Відповідач частково виконав свої зобов'язання щодо оплати в сумі 172025,00 грн. , що підтверджується виписками по рахунку, карткою рахунка позивача, актом звірки позивача. Борг становить 16777,50 грн.

У претензії від 20.08.2013, адресованій та надісланій відповідачу, на суму 28777,50 грн. позивач просить відповідача в найкоротший строк оплатити товар, що підтверджується квитанцією пошти та описом вкладення в лист від 21.08.2013.

Після подачі позову відповідач частково погасив борг, і позивач зменшив свої вимоги, вказавши суму основного боргу - 7777, 50 грн. (заяви позивача від 18.11.2014, від 09.12.2014, від 11.12.14).

Відповідач докази погашення залишку боргу не надав.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Договір, який укладений сторонами, за правовою природою є договором поставки.

Предметом спору у справі є стягнення грошової суми боргу з оплати за поставлений товар, договірної пені та три проценти річних, інфляційних, нарахованих за порушення грошового зобов'язання.

Сторони правовідносин являються суб'єктами господарювання у розумінні ст.ст.2, 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч.1 ст.175 ГК України). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч.1 ст.193 ГК України).

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 693 якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 вказаної статті при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором , актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку. повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

У п. 3.6. Договору вказано, що строки оплати: попередня

З матеріалів справи вбачається, що незважаючи на відсутність попередньої оплати з боку відповідача, позивач здійснив поставку товару, який відповідач прийняв, однак не оплатив. і після отримання частково.

Згідно ст. 692, 693 УЦК України строк оплати настав після прийняття товару по видаткових накладних.

Суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 7777,50 грн. основного боргу.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

У п. 5.1. Договору сторони встановили, що . за несвоєчасну оплату партій товару за даним договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в момент відповідного прострочення, від суми заборгованості, за кожен день прострочки оплати

Уточнений розрахунок пені на загальну суму 10196,71 грн., доданий до заяви від 09.ю12.2014, у якій позивач зменшує позовні вимоги, відповідає обставинам справи і є вірним.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У Договорі сторони не встановили інший розмір процентів річних.

Уточнені розрахунки інфляційних на загальну суму 2312,56 грн., три процентів річних на загальну суму 2012,25 грн., додані до заяви від 09.12.2014, у якій позивач зменшує позовні вимоги, відповідають обставинам справи та є вірними.

Отже, позов підлягає повному задоволенню.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У ст. 49 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

У клопотанні на підставі ст.ст.44,49 ГПК України позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 4797,92 грн., які складаються з:

- 1827,00 грн. - сплачений судовий збір;

- 800,00 грн. витрати на правову допомогу на підставі договору №128/г від 10.10.14 за аналіз документів, підготовку та складання позовної заяви ;

- 17,16 грн. - витрати за відправку позовної заяви з додатками відповідачу;

- 17,16 грн. - витрати за відправку позовної заяви з додатками до суду;

- 68,20 грн. - витрати за отримання витягу з ЄДРЮОФОП щодо відповідача та сплачена при цьому комісія банку за платіж;

- 68,20 грн. - витрати за отримання витягу з ЄДРЮОФОП щодо позивача та сплачена при цьому комісія банку за платіж;

- 2000,00 грн. - витрати на правову допомогу на підставі договору №146/г від 17.11.2014 за представництво позивача у даній справі в суді.

Дані судові витрати є доведеними, зокрема:

- сплачений судовий збір в сумі 1827,000 підтверджується платіжним дорученням № 1391 від 13 жовтня 2014 року;

- - 800,00 грн. витрат на правову допомогу підтверджуються договором №128/г про надання правової допомоги від 10.10.14 , актом виконаних робіт від 10.10.2014,платіжним дорученням № №1390 від 13.10.2014 нас уму 800,00 грн.;

- - 17,16 грн. - витрат за відправку позовної заяви з додатками відповідачу - чеком Укрпошти від 13.10.2014 на суму 17,16 грн.-

17,16 грн. - витрати за відправку позовної заяви з додатками до суду - чеком Укрпошти від 13.10.2014 на суму 17,16 грн.

- 68,20 грн. - витрати за отримання витягу з ЄДРЮОФОП щодо відповідача та сплачена при цьому комісія банку за платіж , подання його було зобов'язано ухвалою суду від 16.10.2014 - квитанціями № КП4963/1 , № КП4956/1 від 17.11.2014;

- 68,20 грн. - витрати за отримання витягу з ЄДРЮОФОП щодо позивача та сплачена при цьому комісія банку за платіж, подання його було зобов'язано ухвалою суду від 16.10.2014 - квитанціями №КП4956/1, № КП4963/1;

- 2000,00 грн. - витрати на правову допомогу - договором №146/г про надання правової допомоги від 17.11.2014 з, ордером серії КС №127577, свідоцтвом №2998/10 про право на заняття адвокатською діяльністю, платіжним дорученням № 1459 від 17.11.2014 на суму 2000,00 грн.

Понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, з огляду на вищевикладене.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Омельяненка Володимира Анатолійовича ( Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський, с. Деренківець, вул. Росьова, 4 , ідентифікаційний номер 3026401897) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Київмолторг" (Киїївська обл., м. біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 20, к. 304, ідентифікаційний код 32638193) - 7777,50 грн. основного боргу , 10196,71 грн. пені, 2312,56 грн. інфляційних, 2012,25 три проценти річних та 4797,92 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 17 грудня 2014 року.

Суддя І.І. Гура