Постанова

від 12.12.2014 по справі 813/5839/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2014 року № 813/5839/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Жовковської Ю.В.

за участю:

представника позивача - Дідебашвілі Ю.Б.

представника відповідача - Сенюк В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуб-Дах» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дуб-Дах» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить визнати протиправними дії по складенню акту перевірки № 313/13-03-22-01-13/37483980 від 24.02.2014 року та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001022201/4270 від 02.04.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним на підставі акту перевірки отримано податкове повідомлення-рішення № 0001022201/4270 від 02.04.2014 року, встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість та нараховано суми грошових зобов'язань за основним платежем 44587,00 грн. та за штрафними санкціями 11146,75 грн. Вважає, дане податкове повідомлення рішення протиправним, оскільки керівнику підприємства ні його представнику не вручено наказу про проведення документальної перевірки та крім цього не вручено і самого акту перевірки, а про факт проведення перевірки позивач дізнався лише при отриманні спірного податкового повідомлення-рішення. Зазначає, що податковим органом безпідставно порушено вимоги щодо оформлення результатів перевірки та порушено його законні права та інтереси. Крім цього, зазначає, що висновки податкового органу про нікчемність та фіктивність господарських операцій не відповідають дійсності та є лише не підтвердженими припущеннями ДПІ. Реальність взаємовідносин між сторонами господарських зобов'язань спростовується належними первинними документами, тому відповідачем неправомірно складено акт перевірки та зроблено висновки про безпідставність формування податкового кредиту.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву в якому зазначив, що проведеною перевіркою Товариство з обмеженою відповідальністю «Дуб-Дах» відобразило в бухгалтерському обліку господарські операції щодо придбання товаро-матеріальних цінностей (робіт, послуг) від ТзОВ «Вайз Юніон ЛТД», які фактично не відбувались, без реального здійснення господарських операцій. Зазначив, що позивачем не надано жодних бухгалтерських, первинних документів, які свідчать про придбання будівельних матеріалів, використаних під час проведення будівельних робіт та інших документів. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з мотивів, наведених в позовній заяві, просив позов задоволити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначив, що позивач, просячи визнати протиправними дії по складенні акта перевірки, фактично оскаржує сам акт, а оскільки, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків, тому не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши думку сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 11 січня 2014 року Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області в з метою вручення посадовим особам підприємства наказу на проведення позапланової перевірки № 199 від 11.02.2014 та пред'явлення направлення від 11.02.2014 №189 здійснено вихід на юридичну та фактичну адресу підприємства м.Львів, вул.Городоцька 301/5. Встановлено відсутність посадової особи за місцезнаходженням підприємства, складено акт перевірки місцезнаходження платника податків від 24.02.2014 № 40/22-01/37483980 та довідку про неможливість вручення документа платнику податків від 11.02.2014 № 40/22-01/37483980.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Дуб-Дах» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ „Вайз Юніон ЛТД" за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 24.02.2014 №323/13-03-22-01-13/37483980, на підставі якого ДПІ у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області прийнято оскаржене податкове повідомлення- рішення № 000102201/4720 від 02.04.2014 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з положення ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією України чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 20.1.4 та п. 20.1.5. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом та вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Відповідно до ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. 86.1. ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Суд зазначає, що акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання.

За змістом п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 ПК України дії або бездіяльність посадових осіб податкової інспекції можуть бути оскаржені в судовому порядку, однак обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені такі висновки акта.

Нормами права Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушено його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність мають бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права й обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Водночас вчинені податковим органом дії щодо складання акта перевірки не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права й обов'язки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялась, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій посадових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Враховуючи, що перевірка призначена за наявності передбачених Податковим кодексом України підстав, та те що працівниками податкового органу здійснено вихід на юридичну та фактичну адресу підприємства м.Львів, вул.Городоцька 301/5, але встановлено відсутність посадової особи за місцезнаходженням підприємства, що підтверджується актом перевірки місцезнаходження платника податків від 24.02.2014 № 40/22-01/37483980 та довідкою про неможливість вручення документа платнику податків від 11.02.2014 № 40/22-01/37483980 , суд приходить до висновку, що при проведенні перевірки відповідач діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений законом, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання протиправними дій по складанні акта за результатами перевірки не підлягають задоволенню.

Аналогічна позиція висвітлена і у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року.

Що стосується позовної вимоги, якою позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001022201/4270 від 02.04.2014 року, то суд зазначає наступне.

Відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Дуб-Дах» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ „Вайз Юніон ЛТД" за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року, якою встановлено порушення позивачем:

- абз. «а» п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ в результаті чого завищено суму податкового кредиту за період з 01.01.2012 року по 30.04.2013 року у сумі 11428705,00 грн.;

- абз. «а», «б» п. 185.1 ст. 185, п. 186.1, п. 186.2 ст. 186 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань за період з 01.01.2012 по 30.04.2013 року у сумі 11428706,70 грн.

В процесі перевірки встановлено, що позивач та його контрагенти - ТзОВ «Вайз Юніон ЛТД» , ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» провели документальне оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались, не мало реального товарного характеру.

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПУ України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Як це передбачено п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Позивачем до матеріалів справи надано Договір № 1 від 20.08.2012 року, податкову накладну № 578 від 28.09.2012 року, № 803 від 31.10.2012 року № 677 від 24.10.2012 року, № 346 від 16.10.2012 року, № 205 від 09.10.2012 року, довідку про вартість робіт за вересень 2012 року, акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року, у якому зазначено догові № 0109 від 01.09.2012 року, акт № 1 за жовтень у якому відсутній підпис начальника ТзОВ «Вайз юніон ЛТД», платіжні довіреності, договір генерального підряду № 7 від 23.08.2012 року укладений з ТзОВ «Ексім Вікенд» та позивачем.

Згідно умов договору від 20.08.2012 року № 1 укладеного між ТзОВ «Дуб-Дах» (Замовник) та ТзОВ «Вайз юніон ЛТД» (Виконавець) виконавець в межах договірної ціни виконує власними силами і засобами для замовника наступні роботи у відповідно до вимог ДБН і термінів виконання: Будівництво споруди кафе для ТзОВ «Ексім Вікенд» у с.Сокільникй Пустомитівського району Львівської області (п.п. 1.1 н. 1 вищевказаного Договору). Замовник зобов'язується прийняти та оплатити матеріали, виконані роботи і надані послуги згідно з чинними нормами (п.п. 1.2 п. 1 виказаного Договору).

Позивачем не надано суду товарно-транспортних накладних чи інших документів, які б підтверджували поставку товару, та кошторису, який передбачено п.21 Договору №1 від 20.08.2012 року, що в сукупності з іншими доказами, суд оцінює як не підтвердження фактичного виконання робіт та свідчить про правильність висновків податкового органу.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та довів правомірність прийнятих ним рішень, позивачем не доведено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України слід стягнути з позивача.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуб-Дах» (код ЄДРПОУ 37483980) в користь державного бюджету 1638,82 (одна тисяча шістсот тридцять вісім грн.82 коп) грн. судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної карги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлено 17.12.2014 року.