Рішення

від 11.12.2014 по справі 904/9085/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.12.14р. Справа № 904/9085/14 За позовом прокурора Центрально-Міського району м.Кривого Рога Дніпропетровської області, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область в інтересах держави Криворізької міської ради в особі позивача комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Житлового кооперативу "ЕНТУЗІАСТ", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості

Суддя Петренко І.В.

Cекретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

прокурор: Ягольник Г.В. -посвідчення № 016143 від 12.04.13р.;

від позивача: представник Касьян І.В. - довіреність № 13 від 20.12.13р.;

від відповідача: керівник Гуцало Н.В. - витяг з ЄДР № 111977.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Центрально-Міського району м.Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі по тексту - прокурор) в інтересах держави Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область в особі позивача комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (далі по тексту - позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою до житлового кооперативу "Ентузіаст", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (далі по тексту - відповідач) про стягнення 27629,40грн. - заборгованості за теплову енергію; 2673,16грн. - пені; 3804,72грн. - збитки від інфляції; 530,23грн. - три відсотки річних. Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № 55-10208вих14 від 12.11.2014р. ухвалою суду від 21.11.2014р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 11.12.2014р.

Учасники процесу належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується явкою прокурора та повноважних представників сторін в судове засідання.

11.12.2014р. прокурор позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні вказує на те, що суму основного боргу частково погасив, просив суд відмовити в стягненні штрафних санкцій.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, яке відбулося 11.12.2014р. в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення учасників процесу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2006р. між комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі по тексту - позивач, постачальник) та житловим кооперативом "Ентузіаст (далі по тексту - відповідач, споживач) укладено договір №222 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари (далі по тексту - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник взяв на себе зобов'язання відпускати споживачу теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари на технологічні потреби, а споживач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам (цінам) у строки, які передбачені даним договором.

Згідно дислокації до договору об'єктом теплопостачання є будинок №11а по вулиці Перекопській.

Згідно пункту 2.1 договору облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку теплової енергії або розрахунковим способом за їх відсутності.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що оплата за відпущену теплову енергію проводиться споживачем щомісяця, самостійно, в грошовій формі, та іншими формами розрахунку за погодженням сторін до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Споживач здійснює передплату в грошовій формі, в розмірі планового місячного споживання в термін до 20 числа кожного місяця (пункт 3.4 договору).

Договір діє з 01.07.2006р. по 31.12.2006р. і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не надійде заява однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляду. При заяві однієї із сторін про розірвання договору за один місяць і відсутності заборгованості споживача перед постачальником договір може бути розірваний. При наявності заборгованості за споживачем, нарахування за договором припиняються, а договір не розривається до повного погашення заборгованості (пункт 6.1 договору).

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином здійснивши поставку теплової енергії відповідачу, що підтверджується виставленими на оплату рахунками-фактури (а.с.14-24).

За період з 08.10.2013р. по 25.03.2014р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 27629,40грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме у сумі 17429,40грн.

Зазначив, що протягом грудня 2014 року відповідач виконав оплату заборгованості, яка не врахована у позовній заяві, а саме у розмірі 10200,00грн., із яких 5000,00грн. зафіксовано актом звірки взаємних розрахунків, а на 5200,00грн. надаються копії квитанцій.

Відповідач визнає, що вчасно за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з арештом грошових коштів у розмірі приблизно 10500,00грн.; укладання договору на реструктуризацію заборгованості з членами кооперативу; наявності рішення суду, яке перебувало на виконання у Центрально-Міській державній виконавчій службі; відкриття провадження у Центрально-Міському районному суді до двох членів кооперативу.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих учасниками процесу на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважних учасників процесу в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у сумі 17429,40грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

В частині стягнення 10200,00грн. провадження підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Сплата зазначеної заборгованості відбулася 01.12.2014р. у розмірі 1000,00грн.; 05.12.2014р. у розмірі 2000,00грн.; 10.12.2014р. у розмірі 4000,00грн. та 10.12.2014р. у розмірі 3200,00грн.

З огляду на положення пункту 3.1 договору, строк оплати теплової енергії за спірний період є таким, що настав.

Дії відповідача про визнання боргу не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися часткове погашення самим боржником основного боргу.

Доказів оплати теплової енергії в сумі 17429,40грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі -енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 ст. 714 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного прокурор в інтересах держави Криворізької міської ради в особі позивача просить суд стягнути з відповідача 3804,72грн. збитків від інфляції за загальний період з 15.12.2013р. по 03.11.2014р. (за кожним рахунком окремо) та 530,23грн. три відсотки річних за загальний період з 15.12.2013р. по 03.11.2014р. (за кожним рахунком окремо).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За несвоєчасну оплату за теплову енергію в договорі встановлена відповідальність (пункт 3.3 договору) у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки за кожний день прострочення сплати.

На підставі вищевикладеного прокурор в інтересах держави Криворізької міської ради в особі позивача просить суд стягнути з відповідача 2673,16грн. пені за загальний період з 15.12.2013р. по 03.11.2014р. (за кожним рахунком окремо).

Відповідач вважає вимоги про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат незаконними.

Відповідач наголошує, що чужими коштами не користувався.

Відповідач недоотримав кошти на свій рахунок від звичайних мешканців будинку в якості сплати за комунальні послуги і саме тому не розрахувався з позивачем.

Відповідач вказує, що його статутом не передбачено, що останній несе відповідальність щодо боргів і зобов'язань членів відповідача.

Суми штрафних санкцій, пені та інших нарахувань відносяться до відповідальності по грошовим зобов'язанням за надані послуги гарячого водопостачання та опалення, а вказані послуги позивач надає мешканцям будинку та громадянам.

Відповідач вважає, що у разі стягнення сум вказаних у договорі, це призведе до втручання у діяльність кооперативу.

Враховуючи, що на даний час відповідачем приймаються заходи для стягнення заборгованості по сплаті комунальних витрат мешканцям будинку, але коштів для погашення заборгованості не достатньо останній просить суд розстрочити виконання рішення суду.

Перевіривши розрахунок пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат господарський суд визнав їх вірними, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, обґрунтовано тим, що на даний час відповідачем приймаються заходи для стягнення заборгованості по сплаті комунальних витрат мешканцями будинку, але коштів для погашення заборгованості не достатньо.

Прокурор та позивач проти задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду заперечують.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Суд, вирішуючи питання щодо надання розстрочення або відстрочення виконання рішення, враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

Врахувавши позиції учасників процесу, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, факт того, що спірна заборгованість виникла у період з 08.10.2013р. по 25.03.2014р., а рішення приймається 15.12.2014р., тобто більш ніж через рік з моменту порушення зобов'язання відповідачем, господарський суд визнав, що відповідач не довів суду наявність конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

У відзиві на позов відповідач просив суд сприяти зняттю арешту з рахунку №26003301140362 в публічному акціонерному товаристві "Промінвестбанк", арештованого у 2003 році відділом державної виконавчої служби Центрально-Міського району із сумою приблизно в 10500,00грн.

Господарський суд, з огляду на зазначене вище клопотання відповідача повідомляє, що арешт рахунку №26003301140362 в публічному акціонерному товаристві "Промінвестбанк" жодним чином не стосується справи №904/9085/14.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 525, 526, 509, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 216, 218, 230, 231, 232, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85, 115-117, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з житлового кооперативу "Ентузіаст" (50025, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Перекопська, 11а; ідентифікаційний код 06951564) на користь комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, ідентифікаційний код 03342184) 17429,40грн. (сімнадцять тисяч чотириста двадцять дев'ять грн. 40 коп.) - основна заборгованість; 2673,16грн. (дві тисячі шістсот сімдесят три грн. 16 коп.) - пені; 3804,72грн. (три тисячі вісімсот чотири грн. 72 коп.) - збитки від інфляції; 530,23грн. (п'ятсот тридцять грн. 23 коп.) - три відсотки річних, видати наказ.

Стягнути з житлового кооперативу "Ентузіаст" (50025, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Перекопська, 11а; ідентифікаційний код 06951564) в дохід державного бюджету в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області у відділенні банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 37989269; р/р 31214206783005; МФО 805012; КБКД 22030001; призначення платежу (необхідно вказати): судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891 та пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору (ст. 4 Закону України „Про судовий збір") 1827,00грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судовий збір, видати наказ.

В частині стягнення з житлового кооперативу "Ентузіаст" (50025, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Перекопська, 11а; ідентифікаційний код 06951564) на користь комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, ідентифікаційний код 03342184) 10200,00грн. (десять тисяч двісті грн. 00 коп.) - основної заборгованості, провадження припинити.

В задоволенні розстрочки рішення суду відмовити

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

16.12.2014р.

Суддя І.В. Петренко