Рішення

від 17.12.2014 по справі 903/1119/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 грудня 2014 р. Справа № 903/1119/14

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача Державного підприємства "Мисливське господарство "Звірівське", с.Звірів Ківерцівського району Волинської області

про стягнення 49 580,84грн.

Суддя С.В. Бондарєв

За участю представників сторін:

від позивача: Кузін Є.В.-дов. від 03.07.2014р. №2200-К-О

від відповідача: Байда Я.Д.-директор

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу згідно ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

В судовому засіданні 17.12.2014 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач-Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"-звернувся з позовом до господарського суду до відповідача- Державного підприємства "Мисливське господарство "Звірівське"-про стягнення 49 580,84грн., в тому числі 26 740,60грн.-заборгованості по тілу кредиту за період з 01.04.2011р. по 11.08.2014р. згідно договору банківського обслуговування №б/н від 16.03.2011р., 13 685,24 грн.-заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 01.08.2013р. по 11.08.2014р., 5 785,62 грн.-пені за несвоєчасне виконання зобов`язань по договору за період з 24.04.2012р. по 11.08.2014р. та 3 369,38 грн.-комісії за використання кредиту за період з 01.08.2013р. по 11.08.2014р. згідно договору банківського обслуговування №б/н від 16.03.2011р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування кредитом та комісії у встановлені договором банківського обслуговування №б/н від 16.03.2011р. строки.

Ухвалою суду від 12.11.2014р. порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 03.12.2014р. на 12:15год.

В судовому засіданні 03.12.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі.

Водночас, супровідним листом від 03.12.2014р. №б/н (вх. № 01-29/11610/14) долучив до матеріалів справи копії витягу з ЄДР №19640518 від 21.11.2014р., виписки по рахунках відповідача як докази часткового погашення заборгованості за цим договором та заяви відповідача про відкриття поточного рахунку від 16.03.2011р.

Ухвалою суду від 03.12.2014р. розгляд спору відкладався згідно ст. 77 ГПК України з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на неявку відповідача в судове засідання, неподання ним витребуваних судом доказів та необхідність витребування додаткових доказів по справі.

Крім того, зобов'язано сторін представити суду: позивача- оригінали, долучених до позову доказів; відповідача- письмові пояснення (обгрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог; докази проплати; статут.

Представник позивача в судовому засіданні 17.12.2014р. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.12.2014р. звернувся до суду з заявою б/н від 17.12.2014р. (вх.№ 01-29/12133/14 від 17.12.2014р.), в якій повідомив, що проти позову не заперечує та визнає борг перед позивачем.

Вказав, що заборгованість по кредитному договору виникла у зв'язку із складним фінансовим становищем підприємства і буде погашена в міру надходження коштів на рахунок відповідача.

Господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, визнавши зібрані по справі матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами згідно зі ст.75 ГПК України та дослідивши матеріали справи, -

встановив:

16.03.2011 року Державним підприємством "Мисливське господарство "Звірівське" підписана заява про відкриття поточного рахунку (а.с. 15).

Згідно зазначеної заяви відповідач погодився з умовами та правилами надання банківських послуг у тому числі з тарифами банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування №б/н від 16.03.2011р. та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору. Крім того, в заяві відповідач просить відкрити поточний та картковий рахунок, вид валюти: гривня, назва виду економічної діяльності: полювання, відлов і розведення диких тварин.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26009055400661 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернент клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до п. 3.2.1.1.16. "Умов та правил надання банківських послуг" при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернент клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, між сторонами склалися відносини кредитора та позичальника.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. "Умов та правил надання банківських послуг" (а. с. 16-27) кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обгрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. п. 3.2.1.1.3, 3.2.1.1.8, 3.2.1.1.12., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.1.1., 3.2.1.4.1.2., 3.2.1.4.1.3., 3.2.1.4.1.4., 3.2.1.4.9., 3.2.1.4.10., 3.2.1.5.1. "Умов та правил надання банківських послуг" кредит надається в обмін на зобов'язання відповідача з повернення кредиту, сплати відсотків і винагороди. Проведення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі "Угода"). Для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Відсотовка ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту. Відповідач зобов'язався сплатити відсотки за користування кредитом. За користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків: За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36.00% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня. Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими. Банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами", змінити умови кредитування-вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі. При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6. клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання вищезазначених умов позивач надав відповідачу кредитний ліміт в розмірі 37 100,00 грн., що підтверджується довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів, виданою ПАТ КБ "Приватбанк" клієнту ДП "Мисливське господарство "Звірівське" станом на 24.09.2014р. (а. с. 31) та випискою по рахунку (а.с. 65-122).

Як встановлено судом, відповідач не погасив кредит у сумі 26 740,60грн., а тому заборгованість за кредитом становить 26 740,60грн., стверджується випискою по рахунку, що і не заперечується відповідачем та визнається у заяві б/н від 17.12.2014р. (вх.№ 01-29/12133/14 від 17.12.2014р.).

Згідно з ч. 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Заборгованість відповідача по тілу кредиту за період з 01.04.2011р. по 11.08.2014р. згідно договору банківського обслуговування №б/н від 16.03.2011р. становить 26 740,60грн., заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 01.08.2013р. по 11.08.2014р. становить 13 685,24 грн., комісія за використання кредиту за період з 01.08.2013р. по 11.08.2014р. згідно договору банківського обслуговування №б/н від 16.03.2011р. становить 3 369,38 грн., підтверджена матеріалами справи, відповідачем визнається, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Крім того, суд зауважує, що відповідач у заяві б/н від 17.12.2014р. (вх.№ 01-29/12133/14 від 17.12.2014р.) позов визнав повністю.

Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5 785,62 грн.-пені за несвоєчасне виконання зобов`язань по договору за період з 24.04.2012р. по 11.08.2014р.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приписами ст. ст. 6, 628 ЦК України встановлено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Умовами договору сторонами визначено інший період нарахування пені.

Пунктом 3.2.1.5.4. договору сторони передбачили, що нарахування пені за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 статті 259 ЦК України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Таким чином зі змісту п. 3.2.1.5.4. "Умов та правил надання банківських послуг" вбачається, що сторонами погоджено встановлення більшого строку нарахування пені, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячний термін, а саме - три роки, що не суперечить чинному законодавству. Такого ж висновку дійшов ВГСУ у постанові №14/044-11 від 12.07.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Пунктом 3.2.1.5.7. "Умов та правил надання банківських послуг" передбачено, що строк позовної давності по стягненню кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю у 5 років.

Таким чином, нараховані позивачем 5 785,62 грн.-пені за несвоєчасне виконання зобов`язань по договору за період з 24.04.2012р. по 11.08.2014р. підставні та підлягають до стягнення в силу ст. ст. 230, 232 ГК України, п. 3.2.1.5.4. договору.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на, які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн. 00 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 144, 193, 202, 230 ГК України, ст.ст. 6, 258, 259, 525, 526, 549, 599, 611, 628, 638, 639, 1054, 1056 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Мисливське господарство "Звірівське", Волинська область, Ківерцівський район, с.Звірів, вул. Мисливська, 12, код 05538158

на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код 14360570

49 580,84грн., в т.ч. 26 740,60грн.-заборгованості по тілу кредиту, 13 685,24 грн.-заборгованості по процентам, 5 785,62 грн.-пені, 3 369,38 грн.-комісії та 1 827,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено

17.12.2014

Суддя С. В. Бондарєв