Рішення

від 11.12.2014 по справі 926/1541/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" грудня 2014 р. Справа № 926/1541/14

За позовом фізичної особи-підприємця Буги Тетяни Борисівни

до відповідача Малого приватного підприємства «Зелена Липа»

про стягнення заборгованості в сумі 200 656,44 грн.

Суддя С.О. Миронюк

Представники:

Від позивача - не з'явився.

Від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: фізична особа-підприємець Буга Тетяна Борисівна, що проживає за адресою: Соборна площа, 18, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, звернулася з позовом до Малого приватного підприємства «Зелена Липа», с. Зелена Липа, Хотинський район, про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 1 від 12.04.2012 р. на суму 200656,44 грн., в тому числі 168 000,00 грн. основного боргу, 10 480,44 грн. 3 % річних та 22 176,00 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на підставі договору купівлі продажу № 1 від 12.04.2012 р. позивач передав відповідачу у власність саджанці яблуні в кількості 12 000 шт. по ціні 14,00 грн. на суму 168 000,00 грн., а останній зобов'язався прийняти та оплатити отриманий товар з відстрочкою платежу до 01.09.2012 р. Проте, в порушення умов договору відповідач за отриманий товар не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 200 656,44 грн., в тому числі 168 000,00 грн. основного боргу, 10 480,44 грн. річних, та 22 176,00 грн. інфляційних.

Ухвалою суду від 17.10.2014 р. порушено провадження по даній справі, судове засідання призначено на 06.11.2014 р.

06.11.2014 р. від позивача надійшла заява в якій просить включити до складу судових витрат адвокатський гонорар в розмірі 2000,00 грн., витрати позивача щодо забезпечення явки його представника в сумі 449,09 грн. та оплату витягу з ЄДРЮОФОП в розмірі 61,20 грн.

Ухвалами суду від 06.11.2014 р., 25.11.2014 р. розгляд справи відкладався, в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та для витребування додаткових доказів по справі. Розгляд справи призначено на 11.12.2014 р.

08.12.2014 р. від позивача надійшло пояснення в якій просить включити до складу судових витрат адвокатський гонорар в розмірі 2000,00 грн., витрати позивача щодо забезпечення явки його представника (транспортні витрати) в сумі 857,99 грн., оплату витягу з ЄДРЮОФОП в розмірі 61,20 грн. та судовий збір в сумі 4013,14 грн. Крім того, позивач звернувся з заявою про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, проте явку свого представника в судове засідання не забезпечив, правом наданим ст. 59 ГПК України на подання відзиву не скористався, проте, звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи

Враховуючи, що відсутні підстави для відкладення розгляду справи та можливість розглянути спір за відсутності представника відповідача, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив.

12.04.2012 року між фізичною - особою підприємцем Бугою Т.Б. та малим приватним підприємством «Зелена липа» укладений Договір № 1 (далі - Договір). Згідно з умовами Договору позивач передав відповідачу у власність саджанці яблуні в кількості 12 000 шт. по ціні 14,00 грн. на суму 168 000,00 грн., а останній зобов'язався прийняти та оплатити з відстрочкою платежу до 01.09.2012 р.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар в обумовлених асортименті, ціні, та кількості, що підтверджується накладною № 1 від 12.04.2012 р.

Відповідач за отриманий товар не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 168 000,00 грн.

Станом на день розгляду справи судом, докази сплати відповідачем суми боргу відсутні.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Положеннями ч. 1 ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки, відповідачем у встановлений договором строк, кошти за одержаний товар сплачені не були, відтак ці кошти підлягають до стягнення з нього в судовому порядку в розмірі 168 000,00 грн.

Нормами статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з позовної заяви, позивач крім суми основного боргу, просить суд стягнути з відповідача 10 480,44 грн. три проценти річних та 22 176,00 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок річних та інфляційних втрат, суд прийшов до висновку, що такий розрахунок проведений позивачем правильно, а відтак інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача повністю у заявленому розмірі.

Як вже зазначалося судом, позивач також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати: адвокатський гонорар в розмірі 2000,00 грн., витрати позивача щодо забезпечення явки його представника (транспортні витрати) в сумі 857,99 грн., оплату витягу з ЄДРЮОФОП в розмірі 61,20 грн. та судовий збір в сумі 4013,14 грн.

З долученої до позовної заяви квитанції № 44 від 30.09.2014 р., за подання до господарського суду цієї позовної заяви, позивачем сплачено 4 013,14 грн. судового збору. Оскільки позовні вимоги судом задоволено, судовий збір відповідно до положень ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Частиною 1 ст. 44 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (ч. 3 ст. 48 ГПК України).

Як зазначив Пленум ВГС України в п. 6.3. Постанови від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» відшкодування витрат позивачів пов'язаних з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Факт понесення позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн. підтверджуються наявним в матеріалах справи договором про надання правової допомоги від 23.09.2014 р., укладеним з адвокатом Говор Д.І. копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, прибутковими касовими ордерами та квитанціями до прибуткових касових ордерів на загальну суму 2000,00 грн.

Відповідно до положень п. 6.5. згаданої Постанови вирішуючи питання про розподіл інших судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи такі фактори, як предмет даного спору, складність спору та задоволення позову, суд прийшов до висновку, що витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача в розмірі 2000,00 грн.

Як зазначив Пленум ВГС України в п. 1 Постанови від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Беручи до уваги вищенаведені законодавчі положення, суд наголошує на тому, що витрати позивача, пов'язані з одержанням витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на суму 61,20 грн., не вважаються судовими витратами в розмінні ст. 44 ГПК України та п. 1 Постанови Пленуму ВГС України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», а тому відмовляє позивачу в стягненні 61,20 грн. витрат, пов'язаних з одержанням витягів.

Натомість, судові витрати пов'язані з прибуттям повноважного представника позивача до господарського суду Чернівецької області на суму 857,99 грн. підлягають стягненню з відповідача, оскільки такі віднесені законодавцем до інших судових витрат та підтверджується наявними в матеріалах справи посадочними документами на поїзд на ім'я Говор Д.І. за напрямком Вінниця - Чернівці та у зворотному напрямку.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути Малого приватного підприємства «Зелена Липа», с. Зелена Липа, Хотинський район Чернівецька область ідент. код 22837052 на користь фізичної особи - підприємеця Буга Тетяни Борисівни, що проживає за адресою: Соборна площа, 18, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, ідент. код 2028722106, - 168 000,00 грн. основного боргу, 10 480,44 грн. 3 % річних, 22 176,00 грн. інфляційних втрат, 4 013,14 грн. судового збору та 2857,99 грн. судових витрат.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання до Львівського апеляційного суду через Господарський суд Чернівецької області, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

У судовому засіданні 11 грудня 2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 16 грудня 2014 р.

Суддя С.О. Миронюк