Постанова

від 16.12.2014 по справі 916/2930/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2014 р.Справа № 916/2930/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Шевченка В.В.

(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду сформовано згідно із розпорядженням голови суду № 2878 від 18.11.2014 року)

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Корнєєва К.М. (довіреність № 874 від 06.08.2014 року)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомбуд"

на рішення господарського суду Одеської області від „08" жовтня 2014 року, повний текст якого складено та підписано „13" жовтня 2014 року

по справі № 916/2930/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомбуд"

про стягнення 18 185,63 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

23.07.2014 року Приватне акціонерне товариство "Київстар" в особі Одеської філії ПрАТ "Київстар" (далі - ПрАТ "Київстар", позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомбуд" (далі - ТОВ "Телекомбуд", відповідач) про стягнення неустойки у сумі 18 185,63 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач неналежно виконав зобов'язання по Договору про зміну умов співпраці № 30759/325/2010 від 19.10.2011 року та додаткових угод до нього за серпень 2013 року, лютий 2014 року, щодо своєчасного усунення абонентних аварій.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.10.2014 року (суддя Оборотова О.Ю.) Позов ПрАТ "Київстар" задоволено. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Телекомбуд" на користь Публічного акціонерного товариства "Київстар" - неустойку у сумі 18 185,63грн.; 1827 грн. суму судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на те, що позовні вимоги обґрунтовані та матеріалами справи підтверджено факт несвоєчасного виконання аварійно-відновлювальних робіт відповідачем.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, ТОВ "Телекомбуд", звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення частково скасувати, прийняти нове, яким зменшити розмір штрафних санкцій до 1000,00 грн. та стягнути витрати по сплаті судового збору. Скаржник вважає, рішення незаконним та таким що прийнято з порушенням норм процесуального права, із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій із розміром збитків кредитора.

Також скаржник звертає увагу суду на те, що матеріалами справи підтверджується, що Дилер для належного виконання умов Договору неодноразово звертався до Оператора з проханням надавати відповідну інформацію по спискам відключених абонентів, з метою вжиття заходів для попередження порушення умов Договору.

Крім того апелянт зазначає, що ним було викинено все залежне від нього на виконання умов Договору, однак за викинену роботу протягом серпня 2013 року - лютого 2014 року від оператора не було отримано ніякої винагороди, також у зв'язку з фінансовим станом, що підтверджується наявними в справі довідками з банку, не має можливості у повному обсязі сплати неустойку.

11.12.2014 року від представника ТОВ „Телекомбуд" надійшло клопотання, відповідно до якого скаржник просив зупинити провадження по справі № 916/2930/14 до вирішення господарським судом м. Києва справи № 916/4388/14.

Клопотання апелянта мотивоване тим, що в проваджені господарського суду міста Києва знаходиться справа за позовом ТОВ „Телекомбуд" до ПАТ «Київстар» в особі Одеської філії ПрАТ «Київстар» про визнання недійсною Додаткової угоди № 14 від 31.10.2012 року до Дилерського договору № 325/2010 від 28.05.2010 року.

Колегією суддів зазначене клопотання залишено без задоволення з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 79 ГПК України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Так, пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

В даному випадку господарським судом м. Києва буде вирішуватися питання дійсності/недійсності Додаткової угоди № 14 від 31.10.2012 року до Дилерського Договору № 325/2010 від 28.05.2010 року.

Як вже було зазначено вище, предметом розгляду по даної справі є вирішення питання про стягнення неустойки, за укладеним між сторонами Договором від 19.10.2011 року про зміну умов співпраці № 30759/325/2010, яким сторони встановили особливі умови взаємодії щодо укладеного між ними Дилерського договору № 325/2010 від 28.10.2010 року та Додаткової угоди № 4 від 19.10.2011 року до нього.

Спірною Додатковою угодою № 14 від 31.10.2012 року, сторонами було викликано п.6.2.5 Дилерського договору в іншій редакції, а саме встановлено, що гарантії Дилера розповсюджується на всіх абонентів, які були ним підключені.

Позовна заява та рішення суду першої інстанції містять посилання на умови саме Додаткової угоди № 4 до Договору від 19.10.2011 року про зміну умов співпраці № 30759/325/2010. Крім того, в місцевому господарському суді вже вирішувалось питання за клопотанням відповідача, яке було викладено у відзиві на позовну заяву (т.4 а.с.10-13), про визнання недійсною Додаткової угоди № 14 від 31.10.2012 року, яке було залишено місцевим судом без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання 16.12.2014 року не з'явився без поважних причин, хоча про час дату та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням № б/н від 24.11.2014 року, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

16.12.2014 року в судовому засіданні позивачем було надано відзив на апеляційну скаргу, який колегією суддів залучено до матеріалів справи та відповідно до якого просив залишити рішення Господарського суду Одеської області від 08.10.2014 року по даній справі без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Телекомбуд" без задоволення.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційну скаргу та відзив на неї, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 28.05.2010 року між Закритим акціонерним товариством „Київстар Дж.Ес.Ем." (оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Телекомбуд" (Дилер) був укладений дилерський договір № 325/2010, відповідно до предмету якого передбачено, що Дилер у порядку та на умовах визначених цим Договором від імені та в інтересах Оператора здійснює діяльність, що направлена на укладення Абонентських договорів між потенційними Абонентами та Оператором, всіляко сприяє в укладенні зазначених договорів між потенційними Абонентами та Оператором, всіляко сприяє в укладенні зазначених договорів, надає Оператору допомогу з продажу Телекомунікаційних послуг Київстара потенційним Абонентам, просуває Телекомунікаційні Послуги Київстар серед потенційних Абонентів на території України (т.1 а.с.09-16).

На підставі рішення загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем." від 14 березня 2011 року, оформленого протоколом №53, товариство змінило назву з Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем." на Приватне акціонерне товариство „Київстар".

19.10.2011 року ПрАТ „Київстар" (Замовник, оператор) та ТОВ „Телекомбуд" (Підрядник, Дилер) був укладений Договір про зміну умов співпраці №30759/325/2010, яким сторони домовилися про встановлення особливих умов взаємодії щодо укладених між ними Дилерського договору № 325/2010 від 28.05.2010 року (т.1 а.с.24-29).

До зазначеного Договору від 19.10.2011 року сторонами було укладено низку Додаткових угод, якими було змінено серед іншого і умови Дилерського договору № 325/2010 28.05.2010 року.

Так, п. 3 Додаткової угоди № 4 до Договору про зміну умов співпраці № 30759/325/2010 від 19.10.2011 року, сторони виклали пункт 7.2. Дилерського договору в наступній редакції: „У випадку якщо при розрахунку винагороди згідно пунктів 5 та 6 Додатку №4 до Дилерського договору, винагорода бути мати від'ємне значення, то Дилер на вимогу Оператора зобов'язаний сплатити неустойку. Розмір неустойки дорівнює тому від'ємному значенню розміру винагороди, яке може утворитися в результаті розрахунку винагороди згідно пунктів 5 та 6 Додатку 4 до Дилерського договору помноженому на коефіцієнт „-1,2". Вказана санкція, крім того, застосовується також у випадку, якщо Абонент відключиться від Телекомунікаційної мережі після закінчення дії Договору (у тому числі внаслідок його розірвання). Зазначена неустойка сплачується Дилером на підставі виставленого Оператором рахунку-фактури на поточний рахунок Оператора у строк не пізніше ніж через 30 (тридцять календарних днів з дати виставлення Оператором відповідного рахунку-фактури на сплату неустойки) (т.1 а.с.33-35).

Пунктом 4 Додаткової угоди № 4 доповнено п.7.11 у наступній редакції: "У разі встановлення фактів відсутності абонентської кабельної лінії до квартири Абонента, адреса якої вказана в Замовленні, за умови активації особового рахунку по даному Замовленню, Дилер на вимогу Оператора зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі 3000грн. за кожен виявлений випадок. Вказана неустойка не нараховується у випадку, коли активація особового рахунку Абонента була здійснена Дилером випадково і останній письмово повідомив про це Оператора".

Додатком № 1 до Додаткової угоди № 4 до договору про зміну умов співпраці № 30759/325/2010 від 19.10.2011 року сторонами узгоджені умови винагороди та порядок її розрахунку (т.1 а.с.36-37). Пунктом 1 додаткової угоди встановлено, що за надання послуг за Договором Дилеру нараховується та сплачується винагорода.

Винагорода нараховується та сплачується впродовж 6 (шести) місяців, починаючи з місяця, наступного за місяцем підключення Послуги Абонентові. Розмір винагороди залежить від нарахувань за користування Послугою Абонентом в розрахунковому періоді (п.2).

Додатком № 4 передбачена формула по якій розраховується Дилерська винагорода за якість бази = (нарахування - зменшення за відтік) - зменшення за несвоєчасне усунення абонентських аварій) * Кякість.

Винагорода Дилеру зменшується на суму, що залежить від строків виконання Дилером робіт з усунення абонентських аварій. Сума Зменшення за якість розраховується за формулою (п.6): Кякість

К якість = К пр.* 50 + ? К 24 год.* 10

К якість - сума, на яку необхідно зменшити винагороду;

К пр. - кількість заявок на усунення абонентських аварій, що виконані Дилером у розрахунковому періоді у строк, що не перевішує 120 годин;

К 24 - кількість повних 24 годин, після 120-ї, для кожної заявки на усунення абонентської аварії, що були виконані у розрахунковому періоді Дилером.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та встановлено місцевим господарським судом, у серпні 2013 року ТОВ „Телекомбуд" було нарахована винагорода:

- за надання послуг у м. Одеса: 51 435,97 грн. - 64 600,00 грн. (зменшення за відтік) - 70,00 грн. (зменшення за несвоєчасне усунення абонентських аварій) * 0,69 (К якість ) = - 9 131,48 грн.

- за надання послуг на території м. Южний Одеської області:

597,43 грн. (нарахування) - 1200 (зменшення за відтік) - 0 (зменшення за несвоєчасне усунення абонентських аварій) * 0,7 (К якість) = - 421,80 грн.

- за надання послуг на території інших міст Одеської та Миколаївської областей:

10 532,59 грн. (нарахування) - 10 600 грн. (зменшення за відтік) - 1 570,00 (зменшення за несвоєчасне усунення абонентських аварій) * 1 (К якість) = - 1 637,71 грн.

У лютому 2014 року за надання послуг у м. Одесі та Одеській обл. ТОВ „Телекомбуд" було нарахована винагорода:

12 836,30 грн. (нарахування) - 16 800 (зменшення за відтік) - 0 (зменшення за несвоєчасне усунення абонентських аварій) * 1 (К якість) = - 3 963,70 грн.

Таким чином, позивачем за серпень 2013 року розраховано винагорода, загальна сума якої становить - 11 190,99 грн., за лютий 2014 року - 3 963,70 грн.

У зв'язку з чим ПрАТ „Київстар" відповідно до п.7.2 Додаткової угоди № 4 до Договору про зміну умов співпраці № 30759/325/2010 від 19.10.2011 року нарахована неустойка, яка за серпень 2013 року складає 13 429,19 грн. (-11 190,99 грн. * -1,2); за лютий 2014 року складає 4 756,44 грн. (-3 963,70 грн. * -1,2).

Таким чином загальна сума неустойки за серпень 2013 року та за лютий 2014 року складає 18 185,63.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення апеляційної скарги ПрАТ „Київстар" та вважає, що апеляційна скарга ТОВ „Телекомбуд" задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

За ч. 2 ст. 217 ГК України сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції; відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Частиною 4 ст.231 ГК України встановлено, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношення до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В силу ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч.2 ст.852 ЦК України, за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що підставою для притягнення Відповідача до відповідальності та стягнення неустойки є умови пункту 7.2. Дилерського договору №325/2010, який було доповнено пунктом 4 Додаткової угоди №4 до Договору про зміну умов співпраці №30759/325/2010 від 19.10.2011 року, де передбачено, що „У випадку якщо при розрахунку винагороди згідно пунктів 5 та 6 Додатку №4 до Дилерського договору, винагорода бути мати від'ємне значення, то Дилер на вимогу Оператора зобов'язаний сплатити неустойку. Розмір неустойки дорівнює тому від'ємному значенню розміру винагороди, яке може утворитися в результаті розрахунку винагороди згідно пунктів 5 та 6 Додатку 4 до Дилерського договору помноженому на коефіцієнт „-1,2". Вказана санкція, крім того, застосовується також у випадку, якщо Абонент відключиться від Телекомунікаційної мережі після закінчення дії Договору (у тому числі внаслідок його розірвання). Зазначена неустойка сплачується Дилером на підставі виставленого Оператором рахунку-фактури на поточний рахунок Оператора у строк не пізніше ніж через 30 (тридцять календарних днів з дати виставлення Оператором відповідного рахунку-фактури на сплату неустойки

Колегія суддів перевірила здійснений позивачем розрахунок у відповідності до формул які узгоджені сторонами у Додатковій угоді № 4 до Договору про зміну умов співпраці № 30759/325/2010 від 19.10.2011 року та вважає його правомірним та обґрунтованим у відповідності до норм чинного законодавства та угодженими сторонами домовленостями.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з поданим позивачем розрахунком, розмір неустойки складає 18 185,63 грн., колегія суддів апеляційної інстанції перевіривши його дійшла висновку про його обґрунтованість.

Стосовно доводів відповідача про зменшення нарахованих сум пені 1000 грн. судова колегія зазначає наступне.

Посилання відповідача на відсутність його вини у зв'язку з тим, що оператором залишені без відповіді звернення Дилера про надання йому списки відключених абонентів з метою попередження таких відключень, у зв'язку з чим відповідачем не в змозі було виконати гарантії передбачені п.6.2.5 Договору, не є підставою для звільнення його від сплати неустойки, як і підставою зменшення штрафних санкцій. До того ж умовами договору не передбачено звільнення його від сплати неустойки. Крім того, надавати інформацію відносно відключених абонентів на вимогу дилера це право Оператора, а не його обов'язок.

Відповідно до пункту 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування ГПК України", вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано суду належних доказів в обґрунтування доводів щодо зменшення пені до 1000,00 грн., оскільки зменшення штрафних санкцій судом вирішується з урахуванням матеріальних інтересів сторін, їх фінансованого стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, наявності інфляційних процесів в економіці держави та інших обставин справи, які б свідчили про можливість зменшення пені.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження тяжкого фінансового стану відповідача, ним надана довідка з банку з якого вбачається, що станом на 25.09.2014 року залишок коштів складає 150, 75 грн. (т.4 а.с.13).

Вказана довідка банку, на яку посилається скаржник і в апеляційній скарзі на підтвердження тяжкого фінансового стану колегією суддів до уваги не приймається, оскільки докази, на які посилається відповідач, а саме виписка з банку ПАО «Марфін Банк» по особовому рахунку № 26001232482 за 25.09.2014 року не є належними, оскільки підтвердження того, що у ТОВ „Телекомбуд" тільки один рахунок на який останній посилається - відсутні.

ТОВ „Телекомбуд" ні в місцевому господарському суді, ні в суді апеляційної інстанції не представило доказів, які б могли бути підставою для зменшення розміру пені у відповідності до ст.83 Господарського процесуального кодексу України, ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України, п.п.3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Більш того, згідно із зазначеними нормами чинного законодавства, зменшення пені є правом суду, а не його обов'язком.

Судова колегія вважає, що доводи, заперечення та вимоги наведені ТОВ „Телекомбуд", викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

Враховуючи вищевикладене, оскільки доводи викладені в апеляційній скарзі та матеріали справи не спростовують висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи.

Перевіряючи згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь - яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблений місцевим судом висновки щодо стягнення суми пені відповідають фактичним обставинам справи, наявним в них доказам та приписам чинного законодавства, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомбуд" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „08" жовтня 2014 року по справі № 916/2930/14 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „17" грудня 2014 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя В.В. Шевченко