Постанова

від 17.12.2014 по справі 823/3594/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року справа № 823/3594/14

11 год. 25 хв.                                                   м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Коваленка В.І.,

за участю секретаря – Савости С.В.,

за участю представників:

позивача – не з'явився,

відповідача – не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області до приватного підприємства “Мобіс-Сервіс” про стягнення 7 302 грн. 24 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства “Мобіс-Сервіс” про стягнення 7 302 грн. 24 коп.

Позивач зазначає, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 7 302 грн. 24 коп., який останнім у добровільному порядку не сплачений, а тому позивач просить стягнути його в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши наявні матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що приватне підприємство “Мобіс-Сервіс” зареєстроване 19.08.1996р., як суб'єкт господарювання, ідентифікаційний код 24359148, перебуває на обліку в державній податковій інспекції у місті Черкасах.

При дослідженні письмових матеріалів справи, судом встановлено, що за наслідками камеральних перевірок своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість, посадовими особами позивача складено акти №449/15-3/24359148 від 04.09.2013 року, №448/15-3/24359148 від 04.09.2013 року, №931/15-3/24359148 від 15.10.2013 року, №1630/23-01-15-02/24359148 від 09.12.2013 року, №109/23-01-15-02/24359148 від 29.01.2014 року.

На підставі наведених актів перевірок прийнято податкові повідомлення-рішення: №0005301503 від 04.09.2013 року на суму 170 грн., №0005291503 від 04.09.2013 року на суму 2040 грн., №0007621503 від 15.10.2013 року на суму 1020 грн., №0009221502 від 10.12.2013 року на суму 2040 грн., та №0000661502 від 30.01.2014 року на суму 2040 грн. кожним з яких відповідачу нараховано штрафні санкції за неподання податкової звітності з податку на додану вартість.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що частиною 1 статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

У відповідності до підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В силу положень пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Тобто, з наведеного випливає, що відповідач зобов'язаний подавати до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість щомісячно протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, однак свій обов'язок у встановленому законом порядку не виконав.

Аналізуючи підстави та правомірність нарахування відповідачу штрафних санкцій, суд виходить з того, що згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Пунктом 116.1 статті 116 Податкового кодексу України передбачено, що у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

В силу положень пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (набрання судовим рішенням законної сили).

Податковим боргом в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що наведені вище податкові повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій направлялось відповідачу рекомендованим листом з повідомленнями про вручення, однак в установленому законом порядку не оскаржувались, а отже суми грошових зобов'язань, визначені в цих рішеннях, є узгодженими.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем сформовано податкову вимогу № 1323-15 від 04.12.2013р. на суму податкового боргу 2202 грн. 24 коп., яка направлялась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, як встановлено судом, сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість з урахуванням переплати в розмірі 7 грн. 76 коп., яка рахувалась на момент виникнення грошових зобов'язань, становить 7 302 грн. 24 коп., що також підтверджується даними зворотного боку облікової картки відповідача. Оскільки відповідачем податковий борг у добровільному порядку не сплачено, він підлягає стягненню в судовому порядку.

Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство “Мобіс-Сервіс”, що знаходиться за адресою: вул. Університетська, буд. 33, оф. 48 м. Черкаси, Черкаської обл., 18031, ідентифікаційний код 24359148, в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, що знаходиться за адресою: вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, Черкаської обл., 18002, ідентифікаційний код 38715755, податковий борг в сумі 7 302 (сім тисяч триста дві) грн. 24 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко