Рішення

від 16.12.2014 по справі 902/1695/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 грудня 2014 р. Справа № 902/1695/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Публічного акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в

особі структурної одиниці «Могилів-Подільські електричні мережі»

(24000, Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вул. Полтавська, 87)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю «Вендичанська цегла»

(24000, Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вул. Тугушова, 45)

про стягнення 98075,13 грн.

при секретарі судового засідання Солоненко Т.В..

за участю представників сторін:

позивача : О. Первак за довіреністю № 1-14-4125 від 31.12.2013 року;

відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Вінницяобленерго» в особі структурної одиниці «Могилів-Подільські електричні мережі» звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вендичанська цегла» заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 98075,13 грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що 22 квітня 2013 року між сторонами укладено договір № МО-011000 про постачання електричної енергії відповідно до п.1.1 якого позивач зобов'язувався продавати електричну енергію відповідачу, а відповідач в свою чергу оплачувати вартість спожитої електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору. В серпні, вересні 2014 року відповідачем були здані звіти про використану електричну енергію на суму 98 075,13 грн., однак розрахунків за неї не проведено. З метою вирішення питання про погашення відповідачем заборгованості, на адресу останнього направлено вимогу № СО-61-308 від 20.11.2014 року, яка залишена без відповіді на задоволення.

Ухвалою суду від 02.12.2014 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1695/14 та зобов'язано сторін надати докази необхідні для вирішення даного спору.

В судове засідання 16.09.2014 року з'явився представник позивача . Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, пояснень щодо обставин викладених в позові та визначених судом документів не надав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. При цьому, про розгляд справи в суді останній повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 8712 від 15.12.2014 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду сторін або їх представників, належним чином та відповідно до законодавства повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

22 квітня 2013 року між публічним акціонерним товариством «Вінницяобленерго» в особі СО «Могилів-Подільські електричні мережі» (позивач, за договором Постачальник), та товариством з обмеженою відповідальністю «Вендичанська цегла» (відповідач, за договором Споживач) укладено договір № МО-011000 про постачання електричної енергії (надалі Договір).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 290,0 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору. Розрахунковий період за даним договором прирівнюється до календарного місяця, протягом якого визначається обсяг електроенергії, що продається Споживачу за цей час та протягом якого Споживач повинен здійснити розрахунки за куплену електроенергію за тарифами, що діють на кінець розрахункового періоду.

Відповідно до п.п. 2.2., 2.2.2. Договору, Постачальник зобов'язується виконувати умови Договору; постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 Договору (додаток № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам»);

- згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 2 «Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін»;

- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами;

Відповідно до п.п. 2.3.1., 2.3.3. Договору Споживач зобов'язується виконувати умови Договору, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 «Порядок розрахунків» та № 4 «Графік зняття показників засобів обліку електроенергії».

Пунктом 1 додатку № 3 визначено, що оплата вартості використаної електричної енергії здійснюється Споживачем у формі планових платежів шляхом внесення грошових коштів на відповідний рахунок Постачальника:

- до 05 числа розрахункового періоду 60% від вартості договірної величини споживання електроенергії протягом розрахункового періоду;

- до 15 числа розрахункового періоду наступні 40% від вартості договірної величини споживання електроенергії протягом розрахункового періоду.

Споживач протягом 5 днів з моменту отримання рахунку на оплату спожитої електроенергії але не пізніше, ніж за два банківських дні до кінця розрахункового періоду зобов'язується здійснити остаточний розрахунок за спожиту електроенергію за розрахунковий період з урахуванням планових платежів.

Відповідно до п. 2.3.4. Договору Споживач зобов'язується здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії».

Пунктом 3.1.1. Договору встановлено, що Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим Договором.

Відповідно до п. 4.2.2. Договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000кВт год. і більше.

Згідно з п.7.1. Договору облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх показники не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником розрахунково згідно з вимогами додатку № 3.

Згідно з вимогами п. 6.11 Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ) та договору про постачання електричної енергії Споживач має надавати енергопостачальнику інформацію щодо даних розрахункового обліку. У разі ненадання зазначеної інформації відповідно до вимог п. 6.39 ПКЕЕ протягом одного розрахункового періоду обсяг спожитої електроенергії визначається за середньодобовим обсягом споживання за попередній період, після чого розрахунок здійснюється за величиною дозволеної потужності.

Судом встановлено, що відповідачем в серпні, вересні 2014 року подано звіти про використану електричну енергії на підставі яких позивачем виставлено рахунки на оплату. Всього за період серпень, вересень 2014 року включно відповідачу було поставлено електричну енергію на загальну суму - 91 062,06 грн., що стверджується рахунками та актами прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії.

Також, позивачем виставлено рахунок № 573 від 19.11.2014 року, згідно з яким до сплати підлягає 3595,04 грн. за реактивну електроенергію.

Крім того, за перевищення граничних рівнів споживання електричної енергії, позивачем нараховано до сплати 3418,03 грн., та виставлено до оплати рахунок № 574 від 19.11.2014 року.

З метою проведення розрахунків за використану електроенергію, позивач звернувся до відповідача з вимогою за № СО-61-308 від 22.11.2014 року. Проте, відповідачем згадана вимога залишена без відповіді та задоволення. Матеріали справи також не містять доказів проведення розрахунків.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 98 075,13 грн., що визнається останнім в обопільно підписаному акті звірки взаємних розрахунків № 1134 від 12.11.2014 року.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.6 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.7 ст.276 ГК України).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Беручи до уваги встановлені обставини та наведені вище приписи законодавчих норм суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 98 075,13 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі як обґрунтовані та правомірні.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на сплату судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.4 3 , 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вендичанська цегла» (24000, Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вул.. Тугушова, буд. 45, код ЄДРПОУ 38608066) на користь Публічного акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в особі структурної одиниці «Могилів-Подільські електричні мережі» (24000, Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вул. Полтавська, 87, ЄДРПОУ 25510334) 98 075 (дев'яносто вісім тисяч сімдесят п'ять) грн. 13 коп. - боргу; 1 961 (одну тисячу дев'ятсот шістдесят одну) грн. 50 коп. - витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 17 грудня 2014 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (24000, Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вул. Тугушова, 45)