Рішення

від 12.12.2014 по справі 912/3606/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2014 рокуСправа № 912/3606/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Вавренюк Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3606/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Агросвіт", смт. Приютівка Олександрійського району Кіровоградської області

до відповідача: приватного сільськогосподарського підприємства "Баштинське", с. Баштино Петрівського району Кіровоградської області

про стягнення 110 458,43 грн.

Представники:

від позивача - Пономарьов Є.А., довіреність № 3 від 08.01.14 р.;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробнича фірма "Агросвіт" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 30% річних в розмірі 110 458,43 грн.

У судовому засіданні 12.12.14 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач участі в судовому засіданні не брав, вимог ухвали суду не виконав, письмових заперечень або будь-яких пояснень по суті спору суду не надав.

Конверти, якими на адресу відповідача, зазначену позивачем у позові та підтверджену спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 37-39), а саме: 28334, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Баштине, направлялись ухвали суду про порушення провадження у даній справі від 21.10.14 р. та про відкладення розгляду справи від 17.11.14 р., повернулись до суду з поштовими відмітками про невручення: "за зазначеною адресою не проживає" (а.с. 56-58).

Як вбачається з п.п. 3.9.1., 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, господарським судом дотримано вимог процесуального закону щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, подані докази, господарський суд встановив наступне.

15.03.11 р. між товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою "Агросвіт" (далі - Продавець) та приватним сільськогосподарським підприємством "Баштинське" (далі - Покупець) укладено договір поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції № 15/03-1 (далі - Договір, а.с.11-13).

Відповідно до умов Договору, Продавець зобов'язується здійснити постачання товарів безпосередньо пов'язаних з технологічними процесами виробництва сільськогосподарської продукції Покупцю/виробникові такої сільськогосподарської продукції, а саме: насіння, засоби захисту рослин, добрива (далі - товар), який Покупець зобов'язується прийняти та оплатити, відповідно до п. 1.2. цього Договору на умовах, що вказуються сторонами у Доповненнях; загальна кількість товару, "Еквівалент ціни товару", "Погоджений курс", асортимент, ціна, строки поставки, оплати та умови оплати товару, що постачається за даним Договором визначаються сторонами на кожну окрему партію товару у Доповненнях до нього (а.с. 1.1. - 1.2. Договору).

Пунктом п. 2.1. Договору визначено базові умови поставки: Продавець постачає товар Покупцю на умовах "Франко-склад" (УХW), кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Свердлова, 2/1.

Ціну товару та вартість Договору погоджено сторонами у розділі 3 Договору.

Загальна ціна Договору визначається як сума вартості Доповнень до нього (п. 3.6. Договору).

У відповідності до п.п. 4.1. - 4.4. Договору, Покупець зобов'язується оплатити прийнятий ним товар в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця, в строки встановлені в Доповненнях до цього Договору; у разі прийняття Покупцем товару, що не вказаний в Доповненнях до цього Договору, Покупець тим самим надає свою згоду щодо ціни, кількості та асортименту прийнятого ним товару, зазначеного в видатковій накладній; Покупець оплачує товар, що був прийнятий ним, згідно з п. 2.5. даного Договору, в строк, що указано в останньому Доповненні до цього Договору; при перерахуванні коштів на розрахунковий рахунок Продавця, Покупець зобов'язується вказати в призначенні платежу згідно якого Договору здійснюється платіж з зазначенням дати та номеру Доповнення. В разі відсутності таких реквізитів Продавець самостійно визначає порядок та напрями зарахування отриманих сум в погашення існуючих зобов'язань Покупця.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п. 13.1. Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками позивача та відповідача.

Шляхом підписання Доповнень до Договору від 15.03.11 р. № 1/тк, від 21.04.11 р. № 2/п, від 10.05.11 р. № 3/тк та від 25.05.11 р. № 4/тк сторонами погоджено асортимент товару, що постачається Продавцем, його кількість та ціну, а також строки оплати (а.с. 14 - 17).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 661 Цивільного кодексу України).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору, позивач звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Покупця про стягнення з останнього заборгованості за Договором в сумі 24 743,80 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.01.14 р. у справі № 912/1950/13, що залишено без змін апеляційною інстанцією та набрало законної сили, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Агросвіт" задоволено повністю; стягнуто з приватного сільськогосподарського підприємства "Баштинське" на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Агросвіт" заборгованість в сумі 24 743,80 грн., а також судовий збір в сумі 1 720,50 грн. (а.с. 28-33).

Таким чином, поставка Продавцем та прийняття Покупцем товару на загальну суму 397798,00 грн. на виконання умов Договору та на суму 41238,00 грн. згідно видаткової накладної № 07-11 від 05.07.12 р. встановлено рішенням господарського суду Кіровоградської області відповідно від 20.01.14 р. у справі № 912/1950/13. При цьому, товар, отриманий згідно видаткової накладної № 07-11 від 05.07.12 р., відповідачем було частково повернуто позивачу за накладною № 25 від 31.08.12 р. на суму 16495,20 грн.

Також зазначеним рішенням господарського суду встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав, в результаті чого станом на 24.12.13 р. за ним рахується заборгованість в сумі 24 743,80 грн.

Згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки заборгованість в сумі 24 743,80 грн., стягнута на підставі рішення господарського суду від 20.01.14 р. у справі № 912/1950/13, відповідачем не сплачена, що підтверджується інформацією про виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду від 10.02.14 р. № 912/1950/14 (а.с. 48-51), позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 30% річних за прострочення виконання грошовогозобов'язанняя.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 11.4. Договору передбачено, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов'язання, Продавець може вимагати від Покупця, а останній зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 30% річних від простроченої суми.

За змістом ст.ст. 598 - 609 Цивільного кодексу України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 20.12.10 р. № 10/25, від 04.07.11 р. № 13/210/10, від 12.09.11 р. № 6/433-42/183, від 14.11.11 р. № 12/207, від 23.01.12 р. № 37/64.

В силу вимог ч. 1 ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Поданий позивачем станом на 12.04.13 р. розрахунок 30% річних в сумі 110 458,43 грн. (а.с. 7) відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Відповідач не надав суду доказів сплати 30% в сумі 110 458,43 грн., в матеріалах справи такі докази відсутні.

За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Баштинське" (28334, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Баштино, код ЄДРПОУ 31140878) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Агросвіт" (юридична адреса: 28020, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Свердлова, 2/1, поштова адреса: 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Шевченка, 48, р/р 260008056 в ОД "Райффайзен Банк Аваль", м. Кіровоград, МФО 323538, код ЄДРПОУ 23233729) 30 % річних в сумі 110 458,43 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 209,17 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Копію рішення направити відповідачу за адресою: 28334, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Баштино.

Повне рішення складено 17.12.2014 року.

Суддя Л.С. Вавренюк