Постанова

від 05.06.2006 по справі 4/206/06-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/206/06-АП

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

              05.06.06                                                                             №   4/206/06-АП

суддя     Зінченко  Н.Г.

12-50 –13-00 години                     

За позовною заявою Прокурора м. Бердянська Запорізької області, (71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Дюміна, 61) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, –Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області, (71112, м. Бердянськ Запорізької області, пл. І-ї Бердянської ради, 2)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Будгосп”, (71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Червона, 27, кв. 6)

Про стягнення 20 424,35 грн. заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

Суддя     Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Скиба О.Б.  

У засіданні приймали участь представники:

Від позивача: Тиховод Н.Я. –довіреність № 95/07 від 10.01.2006 р.

Від відповідача:  не з'явився

Від прокуратури: Прасов О.О. –посвідчення № 217

СУТЬ СПОРУ:

04.04.2006 р. до господарського суду Запорізької області звернувся прокурор                        м. Бердянська Запорізької області з адміністративним позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області до ТОВ “Будгосп”, м. Бердянськ Запорізької області про стягнення з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України м. Бердянську Запорізької області 41 561,08 грн. заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з листопада 2004 року по лютий 2006 року, що складається з недоїмки в сумі 22 553,76 грн., фінансових санкцій в сумі 15 639,68 грн. і пені в сумі 3 367,64 грн.

04.04.2006 р. ухвалою господарського суду Запорізької області відкрито провадження у адміністративній справі № 4/206/06-АП, справа призначена до судового розгляду та призначено судове засідання на 17.05.2006 р., у сторін і прокурора витребувані документи та докази необхідні для розгляду справи.  

Засідання суду відкрито 17.05.2006 р.

У зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладався до 05.06.2006 р.

За клопотанням представника позивача і прокурора розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 05.06.2006 р. на підставі ст. 160 КАС України справу розглянуто, проголошено вступну і резолютивну частини постанови. Представникам позивача і прокуратури повідомлено час виготовлення постанови у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 05.06.2006 р. не з'явився, надав суду Заяву від 02.06.2006 р., за текстом якої просить суд справу по суті розглянути без участі представника відповідача.

Представник позивача і прокурор не заперечили проти розгляду справи у відсутність представника відповідача.

Клопотання відповідача відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін, підлягає задоволенню судом.

За таких обставин, суд вважає за можливе закінчити розгляд справи у відсутності відповідача.

В судовому засіданні 05.06.2006 р. до початку судового розгляду позивач в порядку ст., ст. 49, 51, 137 КАС України звернувся до суду з Завою про зміну позовних вимог від         02.06.2006 р., якою просить суд зменшити розмір позовних вимог і стягнути з відповідача             20 424,35 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що складається з недоїмки за період з лютого 2005 року по травень 2006 року в сумі 1 504,80 грн., 15 334,02  грн. фінансових санкцій і 3 585,53 грн. пені. Заяву позивач мотивує тим, що зменшення заборгованості відбулося за рахунок нарахування відповідачу фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків згідно рішення № 523 від 16.05.2006 р. в сумі 1 371,00 грн. і 544,02 грн. відповідно і з вирахуванням сплачених відповідачем 23.05.2006 р. грошових коштів в сумі 20 000,00 грн.

Відповідно до ст. 51 КАС України позивач має право зменшити розмір позовних вимог в будь-який час до закінчення судового розгляду.

Статтею 137 КАС України передбачено, що позивач може змінити позовні вимоги протягом всього часу судового розгляду, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.

Прокурор не заперечив проти зменшення позовних вимог.

Заява позивача про зменшення позовних вимог подано в порядку ст., ст. 51, 137 КАС України, відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін, прокурор не заперечує проти зменшення позовних вимог, судом приймається до розгляду.

Судом розглядаються уточненні позовні вимог про стягнення з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України м. Бердянську Запорізької області 20 424,35 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що складається з недоїмки за період з лютого 2005 року по травень 2006 року в сумі 1 504,80 грн.,  15 334,02  грн. фінансових санкцій і 3 585,53 грн. пені.

Прокурор і позивач про відмову від позову в судовому засіданні 05.06.2006 р. не заявили, позов підтримали з підстав, які викладені у позовній заяві і Заяві про зміну позовних вимог від 02.06.2006 р., в обґрунтування заявлених вимог посилаються на наступне. Відповідно до положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” ТОВ “Будгосп” є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За період з листопада 2004 року по травень 2006 року відповідачем щомісячно до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області подавалися Розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із самостійно визначеними відповідачем сумами страхових внесків, що підлягають сплаті. Суми страхових внесків відповідачем сплачені не в повному обсязі, за вказаний період відповідачем в рахунок погашення недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування сплачено грошові кошти в сумі 20 000,00 грн. Таким чином, за період з лютого 2005 року по травень 2006 року за відповідачем перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області рахується заборгованість по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 504,80 грн. Рішеннями №, № 31, 32, 33 від 19.01.2006 р., № 242 від 31.03.2006 р., № 323 від 17.04.2006 р. і № 523 від          16.05.2006 р. позивачем нараховано відповідачу фінансові санкції та пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 15 334,02 грн. і 3 585,53 грн. відповідно. З урахуванням викладеного, на підставі ст., ст. 4, 20, 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” позивач і прокурор просять суд стягнути з відповідача 20 424,35 грн. заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач позовні вимоги про стягнення на користь Управління Пенсійного фонду України м. Бердянську Запорізької області заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 20 424,35 грн., що складається з недоїмки, фінансових санкцій і пені, визнав у повному обсязі.

Крім того, представником позивача надано суду оригінал Акту звірки, який підписаний і скріплений печатками позивача і відповідача, яким відповідач підтвердив наявність                     20 424,35 грн. заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області.

          Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача і прокуратури, суд вважає вимоги прокурора такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-ІV (далі –за текстом Закон) встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ “Будгосп” зареєстроване 21.03.2000 р. в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 08/06-2088. Підприємство знаходиться на загальній системі оподаткування з 01.01.2004 р.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України, зареєстрованої в Мін'юсті 16.01.2004 року за № 64/8663, страхувальники є платниками страхових внесків.

За ст.1 Закону страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

         Частиною 2 ст. 5 Закону передбачено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з ч. 6 ст. 17 Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 2 ст. 20 Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до пункту 6 ст. 20 Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно ч. 12 ст. 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з листопада 2004 року по травень 2006 року відповідачем щомісячно до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області подавалися Розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із самостійно визначеними відповідачем сумами страхових внесків, що підлягають сплаті. Суми страхових внесків відповідачем сплачені не в повному обсязі, за вказаний період відповідачем в рахунок погашення недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування сплачено грошові кошти в сумі                 20 000,00 грн.

Таким чином, за період з лютого 2005 року по травень 2006 року за відповідачем перед Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області рахується заборгованість по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі               1 504,80 грн.

Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, зокрема п, п.17.1.7 п.17.1 ст. 17, передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового  зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штрафні санкції за порушення податкового  законодавства, які накладаються  контролюючими  органами.

Згідно до ч. 10 ст. 20 Закону, у разі несвоєчасної або в неповному обсязі сплати страхувальником страхових внесків, до нього застосовуються фінансові санкції, передбачені ст.106 Закону.

Позивачем у відношенні відповідача було прийнято рішення №, № 31, 32, 33 від 19.01.2006 р., № 242 від 31.03.2006 р., № 323 від 17.04.2006 р. і № 523 від 16.05.2006 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно яких йому нараховано фінансові санкції на загальну суму 15 334,02 грн. і пеня на загальну суму                    3 585,53 грн. Зазначені рішення відповідачем були отриманні, у передбаченому законом порядку не оскаржені, на момент розгляду справи у судовому засіданні є чинними.

Таким чином, за період з лютого 2005 року по травень 2006 року за відповідачем перед Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області рахується заборгованість по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі                 20 424,35 грн., що складається з недоїмки, фінансових санкцій і пені.

Відповідач позовні вимоги про стягнення на користь Управління Пенсійного фонду України м. Бердянську Запорізької області заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 20 424,35 грн., що складається з недоїмки, фінансових санкцій і пені, визнав у повному обсязі.

Крім того, згідно Акту звірки станом на 02.06.2006 р., який підписаний і скріплений печатками позивача і відповідача, відповідач підтвердив наявність 20 424,35 грн. заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області.

Згідно зі ч. 3, 4 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду  про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать Закону чи порушують чиї-небудь  права, свободи чи інтереси.

Статтею 136  КАС України передбачено, що  відповідач може визнати  адміністративний позов  протягом всього часу  судового розгляду, зробивши про це усну заяву. Судове рішення  у зв'язку з визнанням відповідачем адміністративного позову ухвалюється за правилами встановленими ст., ст.112, 113 цього Кодексу.

          Визнання відповідачем адміністративного позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе прийняти визнання адміністративного позову до початку дослідження доказів по справі, у зв'язку з чим винести постанову про задоволення уточненого адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідно до приписів п.4  ст. 94 КАС України,  у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень,  а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 94, 112, 113, 136, 137, 158, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –          

                                                  П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будгосп”, (71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Червона, 27, кв. 6, код ЄДРПОУ 25474957, р/р № 26004208413001 в БВ ЗРУ КБ “Приватбанк”, МФО 313399) на користь Управління Пенсійного фонду України в             м. Бердянську Запорізької області, (71112, м. Бердянськ Запорізької області, пл. І-ї Бердянської ради, 2, код ЄДРПОУ 20508373, р/р № 25608301001083 в ЗОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957) 1 504 грн. 80 коп. недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 15 334 грн. 02 коп. штрафних санкцій і            3 585 грн. 53 коп. пені.

          Видати виконавчий документ.

               Суддя                                                   Н.Г.Зінченко

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст.. 160 КАС України оформлена і підписана 12 червня 2006 р.

Постанова  суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено КАС України,  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

           У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо  строк  апеляційного  оскарження  буде поновлено,  то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

              Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

              Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.