Рішення

від 09.12.2014 по справі 243/6570/14

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/243/2944/2014

243/6570/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2014 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді Сидоренко І.О.,

при секретарі - Рудь Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 8 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного наукового центру Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдингова компанія «Всеросійський науково-дослідницький та проектно-конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка О.І. Целікова» «ВНІІМЕТМАШ» в особі представництва в Україні про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Державного наукового центру Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдингова компанія «Всеросійський науково - дослідницький і проектно-конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка А.І. Целікова» «ВНІІМЕТМАШ» в особі представництва в Україні про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що з 01 червня 2010 року до 24 листопада 2014 року він працював в представництві Державного наукового центру Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна холдингова компанія «ВНІІМЕТМАШ» в Україні на посаді провідного інженера. З 31 жовтня 2014 року він на даному підприємстві не працює у зв'язку зі звільненням за скороченням штату робітників, тобто на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. На момент звільнення повного грошового розрахунку з ним підприємство не здійснило. Не здійснено повний розрахунок і до теперішнього часу. Згідно Довідки з місця роботи, сума заборгованості по заробітній платі підприємства перед ним складає 32279,32 грн. Він неодноразово звертався до керівництва представництва Державного наукового центру Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна холдингова компанія «ВНІІМЕТМАШ» в Україні з приводу виплати йому заборгованості по заробітній платі, але в порушення вимог ст. 116 КЗпП України до теперішнього часу заробітна плата йому виплачена не була. Крім того, стаття 117 КЗпП України передбачає відповідальність роботодавця за затримку розрахунку при звільненні. Він вважає, що невиплата приналежних йому, як звільненому, грошових коштів трапилася з вини підприємства і тому воно повинно виплатити йому середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. У зв'язку з невиплатою йому заборгованості по заробітній платі йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 3000 грн. Сума моральної шкоди складається з того, що він відчуває моральні страждання, які погіршили стан його здоров'я, було порушено нормальний ритм його життя, погіршився нічний відпочинок, він відчуває себе приниженим, оскільки таке відношення керівництва підприємства до нього, як добросовісному працівнику, негативно впливає на його авторитет серед його знайомих, дітей і родичів, від чого він відчуває душевний біль і страждання. Тривалий час він залишається без необхідних йому засобів існування, не може забезпечити нормальне життя своїй сім'ї. Відсутність грошових коштів змушує його звертатися до його знайомих та родичів і брати у них гроші на утримання сім'ї в борг.

Просить суд стягнути з Державного наукового центру Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдингова компанія «Всеросійський науково - дослідницький і проектно-конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка А.І. Целікова» «ВНІІМЕТМАШ» в особі представництва в Україні на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 32279 грн. 32 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку та моральну шкоду у сумі 3000 грн.

До судового засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. 09 грудня 2014 року від позивача надійшла Заява, в якій він просить суд розглянути справу без його участі та задовольнити його позовні вимоги.

Представник позивача ОСОБА_4 до судового засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. 09 грудня 2014 року від нього надійшла Заява, в якій він просить суд розглянути справу без його участі та задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача - Державного наукового центру Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдингова компанія «Всеросійський науково - дослідницький і проектно-конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка А.І. Целікова» «ВНІІМЕТМАШ» в особі представництва в Україні про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, у відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України. 09 грудня 2014 року від Директора Державного наукового центру Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдингова компанія «Всеросійський науково - дослідницький і проектно-конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка А.І. Целікова» «ВНІІМЕТМАШ» в особі представництва в Україні - Нотченко В.Д., який діє на підставі Довіреності від 26 грудня 2013 року надійшла Заява, в якій він просить розглянути справу без участі представника відповідача.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного наукового центру Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдингова компанія «Всеросійський науково - дослідницький і проектно-конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка А.І. Целікова» «ВНІІМЕТМАШ» в особі представництва в Україні про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не ріже двох разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.

Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.

Зі змісту ч. 7 ст. 43 Конституції України, ч. 1 ст. 115 КЗпП України, відповідач мав виплачувати працівнику заробітну плату регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженому у встановленому порядку, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року, який є спеціальним нормативно - правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття «заробітна плата».

Згідно з ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працював у відповідача в період з 01 червня 2006 року (Наказ про прийняття на роботу № 29 К/В від 01 червня 2006 року) по 24 листопада 2014 року включно (Наказ про звільнення № 7 К/В від 24 листопада 2014 року).

При його звільненні з підприємства відповідач був зобов'язаний провести з ним повний розрахунок, однак цього не зробив, мотивуючи це скрутним фінансовим становищем.

Станом на час звільнення ОСОБА_1 з підприємства заборгованість по заробітній платі відповідача складає 32279,32 грн., згідно його Довідки № 28 від 26 листопада 2014 року, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці.

Зазначені норми трудового права структурно віднесені до розділу VІІ "Оплата праці" вказаного Кодексу. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Про неможливість здійснити розрахунок з позивачем ОСОБА_1, підприємство вказує на відсутність коштів.

З урахуванням вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач ОСОБА_1 просить стягнути з підприємства середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 25 листопада 2014 року по день винесення рішення суду, тобто по 09 грудня 2014 року включно.

Тому з підприємства - Державний науковий центр Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдингова компанія «Всеросійський науково - дослідницький і проектно-конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка А.І. Целікова» «ВНІІМЕТМАШ» в особі представництва на Україні на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути середній заробіток за весь час затримки виплати розрахунку - з 25 листопада 2014 року по день винесення рішення суду, тобто по 09 грудня 2014 року включно, що складає 11 робочих днів за 5-ти денним робочим тижнем.

Відповідно до Довідки № 29 від 20 листопада 2014 року, середньоденний заробіток позивача складає 194,01 грн., середньомісячна заробітна плата за останні два місяці роботи складала 4365 грн. 19 коп.

Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення середньої заробітної плати" №100 від 08 лютого 1995 року, нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин).

У зв'язку з чим середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 25 листопада 2014 року по день винесення рішення суду, тобто по 09 грудня 2014 року включно становить 2134,11 грн. (194,01 грн.(середньоденна заробітна плата) х 11 (робочих днів).

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати розрахунку підлягають задоволенню повністю.

При вирішенні питання про стягнення моральної шкоди у розмірі 3000,00 грн., суд виходить з наступного.

В своїх позовній заяві позивач зазначає, що порушення відповідачем трудових прав позивача привели до того, що він відчуває моральні страждання, які погіршили стан його здоров'я, було порушено нормальний ритм його життя, погіршився нічний відпочинок, він відчуває себе приниженим, оскільки таке відношення керівництва підприємства до нього, як добросовісному працівнику, негативно впливає на його авторитет серед його знайомих, дітей і родичів, від чого він відчуває душевний біль і страждання. Тривалий час він залишається без необхідних йому засобів існування, не може забезпечити нормальне життя своїй сім'ї. Відсутність грошових коштів змушує його звертатися до його знайомих та родичів і брати у них гроші на утримання сім'ї в борг.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Приймаючи до уваги, що позивач в порушення вимог норм процесуального права не надав доказів на підтвердження того, що порушення відповідачем його прав призвели до моральних страждань, суд доходить до висновку, що в задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди необхідно відмовити.

Також, у відповідності до вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання позовних заяв в порядку цивільного судочинства майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі один відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, за подання позовної заяви немайнового характеру 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У зв'язку з чим, з відповідача - Державного наукового центру Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдингова компанія «Всеросійський науково - дослідницький і проектно-конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка А.І. Целікова» «ВНІІМЕТМАШ» в особі представництва в Україні на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 344 грн. 13 коп. за вимоги майнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 10, 11, 27, 59, 60, 88, 192, 209, 212-215, 218, ЦПК України, ст.ст. 115, 117, 237-1 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, Законом України "Про оплату праці", Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", Законом України "Про судовий збір", суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного наукового центру Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдингова компанія «Всеросійський науково-дослідницький та проектно-конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка О.І. Целікова» «ВНІІМЕТМАШ» в особі представництва в Україні про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного наукового центру Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдингова компанія «Всеросійський науково - дослідницький і проектно-конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка А.І. Целікова» «ВНІІМЕТМАШ» в особі представництва в Україні, яке розташоване за адресою: 84100, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Комунарів, будинок № 3, ОКПО 26559041, р/р 26001246065 у Слов'янському відділенні №1 АО «Райффайзен Банк Аваль» юридична адреса: 01011 місто Київ вулиця Лескова будинок № 9, МФО 380805, ОКПО 14305909 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, заборгованість по заробітній платі у сумі 32279 (тридцять дві тисячі двісті сімдесят дев'ять) грн. 32 коп., середній заробіток за весь час затримки з 25 листопада 2014 року по 09 грудня 2014 року включно у розмірі 2134 (дві тисячі сто тридцять чотири) грн. 11 коп., а всього 34413 (тридцять чотири тисячі чотириста тринадцять) грн. 43 коп.

Стягнути з Державного наукового центру Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдингова компанія «Всеросійський науково - дослідницький і проектно-конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка А.І. Целікова» «ВНІІМЕТМАШ» в особі представництва в Україні, яке розташоване за адресою: 84100, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Комунарів, будинок № 3, ОКПО 26559041, р/р 26001246065 у Слов'янському відділенні №1 АО «Райффайзен Банк Аваль» юридична адреса: 01011 місто Київ вулиця Лескова будинок № 9, МФО 380805, ОКПО 14305909 судовий збір на користь держави у розмірі 344 (триста сорок чотири) грн. 13 коп. на доходний рахунок № 31210206700075, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, КОД ЄДРПОУ (банку) 37803368, код ЄДРПОУ (суду) 26503448, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач УК /Слов'янськ/22030001.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Запорізької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду І.О. Сидоренко